Ухвала

від 15.04.2024 по справі 752/7607/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/7607/24

Провадження № 2/752/4448/24

У Х В А Л А

Іменем України

15 квітня 2024 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Бондарчук Зореслав Васильович, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-Капітал"</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй Сіті Кепітал", про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва та стягнення грошових коштів, -

в с т а н о в и в:

До Голосіївського районного суду м. Києва надійшла вищевказана позовна заява в якій позивач заявляє дві вимоги, перша вимога немайнового характеру- просить суд розірвати договір про участь у Фонді фінансування будівництва №74-2908/2018-1 від 29.08.2018, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "Житло-Капітал", друга вимога майновго характеру - просить суд стягнути з ТОВ "ФК "Житло-Капітал" на користь ОСОБА_1 загальну вартість вимірних одиниць об`єкту інвестування за Договором про участь у Фонді фінансування будівництва №74-2908/2018-1 від 29.08.2018 та Свідоцтва №С74-2908/2018-1 від 25.01.2022 про участь у фонді фінансування будівництва виду А "ЖК Голосіївська долина"(ІІ - черга будівництва) в розмірі 1 110 871 грн. 50 коп., 33 326 грн. 15 коп. пені, 147 886 грн. 96 коп. інфляційні збитки, 20 000 грн. 00 коп. витрат на оплату правничої допомоги, 13 120 грн. 85 коп. судового збору.

Вивчивши подані матеріали, вважаю за необхідне подану заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, відповідно до ст.185 ЦПК України з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Статті 175, 177 ЦПК України визначають вимоги до позовної заяви.

Частина 4 ст. 177 ЦПК України передбачає, що до позовної заяви додаються документи про підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом, таким законом є Закон України «Про судовий збір». У відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, застосовується ставка судового збору, яка становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою, застосовується ставка судового збору, яка становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Станом на 01.01.2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 гривень.

З тексту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач заявляє одночасно вимогу немайнового харакрету та вимогу майнового характеру.

На підтвердження сплати судового збору позивачем надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 13 120,85 грн., який становить 1 відсоток ціни позову.

Таким чином, суддею встановлено, що позов має одночасно вимоги майнового характеру та вимогу немайнового характеру, за подання якої ОСОБА_2 необхідно сплатити 1211,20 грн., та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору.

Сплата судового збору має бути здійснена за наступними реквізитами:

отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Голосіїв.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО)899998

Рахунок отримувача UA488999980313131206000026002

Код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);

Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Голосіївський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

18.10.2023 року набув чинності Закон України від 29.06.2023 № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким, зокрема, внесені зміни до ЦПК України, а саме.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, у позовній заяві не зазначено про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, відносно визначених учасників справи.

За наслідком чого позивачеві необхідно вказати у позові чи окремому документі про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку відносно учасників справи.

Крім того, як вбачається, позовна заява подана до суду через представника адвоката Бондарчука З.В., на підтвердження повноважень якого до позову додано відповідний ордер на надання правничої (правової) допомоги.

Частиною 6 статті 14 ЦПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

За змістом ч. 7 ст.14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Отже, представництво інтересів позивача за пред`явленим позовом здійснюється фаховим адвокатом, а відтак особою, яка зобов`язана зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Однак, в порушення вимог ч. 6 ст.14, п. 2 ч. 3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено відомості про наявність зареєстрованого електронного кабінету у уповноваженого представника позивача, який є адвокатом.

Відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 року за №1845/0/15-21, засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету (п.42).

Пунктами 5.4-1, 5.5 вказаного Положення передбачено, що Електронний кабінет - персональний кабінет (вебсервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу.

Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу;

Ідентифікаційні дані особи -для юридичних осіб: ідентифікаційний код юридичної особи(для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України,-код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України);для фізичних осіб -підприємців: реєстраційний номер облікової картки платника податків(далі-РНОКПП),для адвокатів-номер та дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; для фізичних осіб: унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі(далі-УНЗР),реєстраційний номер облікової картки платника податків(далі-РНОКПП)або номері серія паспорта. Для фізичних осіб -громадян України номер і серія паспорта є ідентифікаційними даними виключно за відсутності у такої фізичної особи РНОКПП або УНЗР.

За наслідком викладеного вбачається, що перевірка наявності в особи зареєстрованого в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, враховуючи технічний функціонал, можливо здійснити за наявності інформації про РНОКПП відповідної особи.

Враховуючи викладене, представнику позивача, який є адвокатом, необхідно зареєструвати в обов`язковому порядку електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, про що необхідно вказати у позові чи окремому документі та надати відповідне підтвердження до суду.

Також представнику позивача та у разі наявності у учасників справі зареєстрованих електронних кабінетів, слід повідомити суд про РНОКПП відповідної особи, у тому числі адвоката, для можливості перевірки судом цих обставин та подальшого здійснення обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, оскільки позивачем не дотримані вищенаведені положення ЦПК України, позовна заява має бути залишена без руху відповідно з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 27, 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Бондарчук Зореслав Васильович, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-Капітал"</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй Сіті Кепітал", про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва та стягнення грошових коштів - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання копії ухвали та попередити що у разі невиконання ухвали у визначений термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Слободянюк