Ухвала

від 16.04.2024 по справі 308/18497/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/18497/23

1-кп/308/1178/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайоннийсуд Закарпатськоїобласті вособі головуючогосудді ОСОБА_1 ,за участісекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,у присутності:прокурора ОСОБА_3 ,представника потерпілоїюридичної особи ОСОБА_4 ,обвинуваченого ОСОБА_5 та йогозахисника ОСОБА_6 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судувм.Ужгороді обвинувальнийакт укримінальному провадженні№1-кп/308/1178/23(справа№308/18497/23),внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12023071030000592від25березня 2023року, про обвинувачення, -

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, громадянина України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого, неодруженого, раніше судимого Ужгородським міськрайонним судом від 15.06.2023 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 360, ч. 2 ст. 360 КК України до покарання у вигляді 5 років до позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном на 3 роки, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 360 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

27.10.2023 до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №1-кп/308/1178/23 (справа №308/18497/23), внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023071030000592 від 25.03.2023, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15 - ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 360 КК України.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.10.2023 призначено підготовче судове засідання за обвинувальним актом у даному кримінальному провадженні. За ухвалою від 27.12.2023 року до судового розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.11.2023 постановлено застосувати (обрати) відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на період розгляду кримінального провадження, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 29.12.2023 включно. Визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України у двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 53680 грн., та у разі внесення застави, на обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, постановлено покласти на строк протягом двох місяців наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 на строк шістдесят днів.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що на теперішній час продовжують існувати та не зменшилися ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які встановлено при обранні запобіжного заходу обвинуваченому. При цьому необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється забезпеченням виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Прокурор вказує, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а тому перебуваючи на волі, під загрозою тяжкості покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_5 матиме змогу переховуватись від суду, у тому числі за кордоном. При цьому вік обвинуваченого, його не міцні соціальні зв`язки, незадовільний майновий стан та стан здоров`я, непостійне місце проживання дозволяють останньому переховуватися від суду, що унеможливить проведення судового розгляду.

Вищевказане, на думку прокурора, свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як зауважує прокурор, на цей час у кримінальному провадженні безпосередньо судом ще не допитані потерпілі та свідки, за таких обставин ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, під загрозою тяжкості покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності, зможе вільно спілкуватись з свідками та потерпілим, та впливати на них із метою змінити показання на свою користь.

Зазначене, за твердженням прокурора, свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Окрім того, характер та значна суспільна небезпека злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , свідчить про те, що останній під загрозою тяжкості покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Про це також свідчать неодноразове притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності та обвинувачення останнього у вчиненні нових кримінальних правопорушень в період дії покарання з випробуванням за попереднім вироком суду.

Зазначене, на думку прокурора, безумовно свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Наведені обставини свідчать про реальну можливість для ОСОБА_5 переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вищевикладене свідчить про наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до ОСОБА_5 інших більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою через їхню занадто м`яку правову природу, неефективність по відношенню до обвинувачення, неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки останнього.

Зазначені обставини, на підставі яких зроблено висновок про необхідність застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою містяться в вищезазначених матеріалах кримінального провадження, а також інших доказах, зібраних у ході досудового розслідування.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та для виконання завдань кримінального провадження, прокурор просить продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого з підстав, наведених у поданому клопотанні.

Захисник обвинуваченого заперечив проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , оскільки, вважає, що відсутні ризики, зазначені прокурором та просив обрати більш м`який запобіжний захід щодо свого підзахисного. Просив обрати щодо свого підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.

Розглянувши клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Статтею 29 Конституції України регламентовано, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 «Летельє проти Франції», скарга № 12369/86).

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд вважає, що передбачені ст. 177 КПК України ризики, які враховувалися при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу, а саме: обвинувачений може переховується від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 років, може незаконно впливати на свідків та потерпілого, шляхом їх підкупу або залякування, оскільки на даному етапі розгляду кримінального провадження всі свідки, ще не допитання (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ст. 177 КПК України) та існує ризик його протиправної поведінки, на даний час не відпали і продовжують існувати, у зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування запобіжного заходу відсутні.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Оцінюючи наявність ризиків у кримінальному провадженні суд виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Суд бере до уваги вагомість наявних доказів про вчинення інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15 - ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 360 КК України, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у вказаних кримінальних правопорушеннях, а також те, що обвинувачений зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.06.2023 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 360, ч. 2 ст. 360 КК України до покарання у вигляді 5 років до позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним строком на 3 роки, неодружений, ніде не працює, що свідчить про мінливість його доходів та слабку інтегрованість у суспільство.

Вказані обставини, на думку суду, переконливо свідчать, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, яких ще не було допитано у судовому засіданні, вчинити інше кримінального правопорушення, такі ризики не зменшилися і виправдовують подальше його тримання під вартою, а тому, застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на них процесуальних обов`язків та не зможе запобігти спробам вчинити вказані дії.

Таким чином, з урахуванням тяжкості інкримінованих ОСОБА_5 злочинів, даних про особу обвинуваченого, його існуючих соціальних зв`язків, суд дійшов до висновку, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, чим тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не дасть змогу дослідити всі обставини кримінального правопорушення у встановлені законом строки, у зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає до задоволення та запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити.

Доводи сторони захисту зазначених висновків суду не спростовують та посилання сторони захисту щодо відсутності ризиків у даному кримінальному провадженні є необґрунтованими, оскільки наявність існуючих ризиків підтверджуються матеріалами провадження.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом не встановлено та стороною захисту не наведено.

Керуючись ст. ст. 177-178, 182, 183, 186, 193, 194, 331, 392, 395 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 360 КК України, строк дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, на період розгляду кримінального провадження, але не більше ніж на 60 днів, тобто до13червня2024року включно.

Копію ухвали вручити прокурору, потерпілим, обвинуваченому, захиснику та надіслати начальнику Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)», - для відому та виконання.

Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом та може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.

Апеляційна скарга може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Суддя ОСОБА_1