Постанова

від 26.03.2024 по справі 910/11803/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2024 р. Справа № 910/11803/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Косих С.І.

від відповідача: Рєпкін Н.І.

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Українського союзу об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс)

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 (повне рішення складено 08.12.2023) (суддя Картавцева Ю.В.)

у справі № 910/11803/23 Господарського суду міста Києва

за позовом Українського союзу об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс)

до Міністерства юстиції України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Тісо";

2) Державний реєстратор Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" Рисак Олена Олександрівна,

про скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Український союз об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс) (далі - Укрсоюзсервіс, позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст, відповідач) про скасування наказу Міністерства юстиції України № 1625/7 від 20.05.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Мін`юсту, прийняте у вигляді наказу № 1625/7 від 20.05.2021, щодо порушення Укрсоюзсервісом шестидесятиденного строку, встановленого для оскарження рішення державного реєстратора, є помилковим.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі № 910/11803/23 у позові Укрсоюзсервісу відмовлено.

Відмовляючи в позові, місцевий господарський суд виходив із того, що згідно з матеріалами справи позивач довідався про порушення своїх прав, яке полягало у включенні до майнового комплексу належних позивачу будівель (нежитлової будівлі літ. "Д" загальною площею 22,5 кв.м та нежитлової будівлі площею 904 кв.м) не пізніше 10.05.2019, відтак, суд погодився з висновками Мін`юсту про пропуск позивачем 60-денного строку для звернення зі скаргою.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі № 910/11803/23, Укрсоюзсервіс звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Укрсоюзсервісу в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник зазначає, що:

- позовні вимоги у справі № 910/5591/19, яка розглядалась у травні 2019 року Господарським судом міста Києва і на яку послався суд першої інстанції як на підставу для відмови в позові, стосувались скасування рішення про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Тісо" (далі - ТОВ "Тісо", третя особа-1) на майновий комплекс площею 7 529 кв.м з індексним номером рішення 44498710, а не майнового комплексу площею 8 631,1 кв.м з індексним номером рішення: 51865101;

- однак суд першої інстанції не дослідив документи із цього питання, які є у матеріалах справи і які свідчать про те, що 31.03.2020 відбулась реєстрація нового, іншого від попередніх, майнового комплексу площею 8 631,1 кв.м, до складу якого включено нерухоме майно, що належить позивачу, а тому суд зробив помилковий висновок про те, що позивач, знаючи у травні 2019 року про реєстрацію майнового комплексу площею 7 529 кв.м, намагався скасувати ту ж саму реєстраційну дію щодо майнового комплексу площею 8 631,1 кв.м, подавши у вересні 2020 року скаргу до Мін`юсту;

- також, підтвердженням того, що 31.03.2020 відбулася реєстрація нового, іншого від попередніх, майнового комплексу площею 8 631,1 кв.м, до складу якого включено нерухоме майно, що належить позивачу, є те, що у витягу (інформації) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно державної реєстрації права власності ТОВ "Тісо" на майнові комплекси площею 7 529,0 кв.м і 8 631,1 кв.м у розділі "Підстави для державної реєстрації" вказано неоднаковий перелік документів, які стали підставою для державної реєстрації (копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер 148744308 додається). Це питання не досліджувалось судом першої інстанції і не знайшло відображення в тексті рішення суду;

- суд першої інстанції не здійснив належного, повного і всебічного дослідження документів (доказів), які є в матеріалах справи, не з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) задоволено клопотання Укрсоюзсервісу про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі № 910/11803/23 та поновлено Укрсоюзсервісу зазначений строк; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Укрсоюзсервісу на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі № 910/11803/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 26.03.2024 о 10:30; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 18.03.2024.

Позиції учасників справи

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги Укрсоюзсервісу заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 26.03.2024 з`явились представники позивача та відповідача. Представники третіх осіб у судове засідання 26.03.2024 не з`явились. Усі учасники справи були належним чином повідомлені судом про дату, час і місце судового засідання.

Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги станом на час судового засідання до Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а нез`явлення в судове засідання представників третіх осіб не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представників третіх осіб.

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Укрсоюзсервіс звернувся до Мін`юсту зі скаргою від 16.09.2020 № 01/10146 (зареєстровано в Мін`юсті 17.09.2020 за № 26970-33-20) (далі - Скарга), в якій просив:

- підтвердити невідповідність законодавству проведених державним реєстратором Рисак Оленою Олександрівною (далі - Рисак О.О.) реєстраційних дій щодо реєстрації права власності ТОВ "Тісо" на майнових комплекс площею 8 631,1 кв.м по вул. Ямській, 72 в м. Києві;

- скасувати проведені державним реєстратором Рисак О.О. реєстраційні дії щодо реєстрації права власності ТОВ "Тісо" на майновий комплекс площею 8 631,1 кв.м по вул. Ямській, 72 в м. Києві.

Обґрунтовуючи подану Скаргу, Укрсоюзсервіс зазначав, що 01.09.2020 він отримав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1716205780000, номер запису про право власності: 29344711 від 05.12.2018, індексний номер: 44498710 від 10.12.2018), згідно з якою державний реєстратор Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (далі - КП "Київжитлоспецексплуатація") Рисак О.О. (третя особа-1) провів державну реєстрацію права власності за ТОВ "Тісо" на об`єкт нерухомого майна - майновий комплекс загальною площею 8 631,1 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72.

Скаржник стверджував, що до складу вказаного майнового комплексу незаконно включено два об`єкти нерухомого майна Укрсоюзсервісу, а саме: виробничий корпус, що належить Укрсоюзсервісу і є державною власністю, та будівлю ТП, що належить Укрсоюзсервісу на праві власності.

Відтак, на переконання Укрсоюзсервісу, зазначені вище реєстраційні дії є незаконними, оскільки державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію права власності без документів, що підтверджують право власності ТОВ "Тісо" на всі будівлі, що входять до складу майнового комплексу, зокрема, виробничого корпусу та будівлі ТП.

За наслідками розгляду Скарги відповідачем прийнято наказ № 1625/7 від 20.05.2021 "Про відмову у задоволенні скарги" (далі - Наказ), відповідно до якого Міністерством юстиції України відмовлено у задоволенні скарги Укрсоюзсервісу від 16.09.2020 № 01/1-146 у зв`язку з тим, що закінчився встановлений законом строк подачі скарги.

Зазначений Наказ прийнято на підставі Висновку колегії Мін`юсту з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 28.04.2021 (далі - Висновок колегії Мін`юсту).

Висновок колегії Мін`юсту вмотивований тим, що скаржнику (Укрсоюзсервісу) про порушення його прав стало відомо 10.05.2019, про що свідчить подана ним позовна заява до Господарського суду міста Києва, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень та вебпорталу судової влади України про наявність ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/5591/19 за позовом Укрсоюзсервісу до ТОВ "Тісо", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Василенка Олега Анатолійовича, державного реєстратора Рисак О.О., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумової Ольги Іванівни, державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства "Новозаводське" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Осиповича Ігоря Віталійовича про визнання незаконним та скасування рішень державних реєстраторів про реєстрацію права власності, рішень про внесення змін до реєстру, скасування записів про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, визнання недійсним договору іпотеки.

Аналізуючи описову частину вищезазначеної ухвали суду, колегією Мін`юсту встановлено, що скаржником заявлена, зокрема, вимога: "визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 44498710 від 10.12.2018 року 10:01:23 прийняте державним реєстратором Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" міста Києва Русак Оленою, за яким нежитлова будівля літ. "Д" загальною площею 22,5 кв.м та нежитлова будівля загальною площею 904 кв.м включені до майнового комплексу ТОВ "Тісо"".

Отже, за висновками колегії Мін`юсту, скаржнику про порушення його прав стало відомо 10.05.2019, Скарга датована 16.09.2020 та отримана Мін`юстом 17.09.2020, а тому у задоволенні Скарги слід відмовити на підставі п. 8 ч. 8 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у зв`язку з пропуском встановленого ч. 3 ст. 37 вказаного Закону 60-денного строку подачі скарги.

Звертаючись до суду з позовом у справі № 910/11803/23, позивач зазначив, що реєстрація майнового комплексу площею 8 631,1 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72, відбулася 31.03.2020, відтак, позивач не міг дізнатися про вказану реєстраційну дію у травні 2019 року, як вказано у Висновку колегії Мін`юсту, а дізнався 01.09.2020 після отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Відтак, за доводами Укрсоюзсервісу, Наказ є незаконним.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, зазначаючи, що в процесі розгляду Скарги представником ТОВ "Тісо" були надані пояснення до скарги, відповідно до яких колегією Мін`юсту встановлено, що скаржнику про порушення його прав стало відомо 10.05.2019, про що свідчить подана ним позовна заява до Господарського суду міста Києва у справі № 910/5591/19. Отже, враховуючи те, що Скарга датована 16.09.2020 та отримана Мін`юстом 17.09.2020, позивачем пропущено строк подачі скарги, відтак, Наказ відповідає приписам чинного законодавства.

Третя особа-1 також заперечувала проти позовних вимог, зазначаючи, що твердження позивача про те, що третьою особою-2 вчинялися різні реєстраційні дії щодо майнового комплексу, не відповідають дійсності та жодним чином не доведені, оскільки як у травні 2019 року, так і у вересні 2020 року позивач намагався скасувати одну і ту саму реєстраційну дію щодо того ж самого нерухомого майна.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на час проведення спірної реєстраційної дії, звернення зі Скаргою та її розгляд Мін`юстом) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

в1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту визначено Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1150) (далі - Порядок № 1128).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1128 (тут і надалі - в редакції, чинній на час звернення зі Скаргою та її розгляд Мін`юстом) розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Згідно з п. 17 Порядку № 1128 рішення, дії або бездіяльність Мін`юсту можуть бути оскаржені до суду.

Укрсоюзсервіс звернувся до Мін`юсту зі скаргою від 16.09.2020 № 01/10146 (зареєстрована в Мін`юсті 17.09.2020 за № 26970-33-20), в якій просив скасувати реєстраційні дії щодо майнового комплексу, що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Ямська, будинок 72, проведені на підставі рішення від 10.12.2018 № 44498710, прийнятого державним реєстратором КП "Київжитлоспецексплуатація" Рисак О.О.

За наслідками розгляду Скарги відповідачем прийнято наказ № 1625/7 від 20.05.2021 "Про відмову у задоволенні скарги", відповідно до якого Мін`юстом відмовлено у задоволенні скарги Укрсоюзсервісу від 16.09.2020 № 01/1-146 у зв`язку з тим, що закінчився встановлений законом строк подачі скарги.

Спір у даній справі зводиться до того, чи було позивачем фактично дотримано строки звернення зі Скаргою, визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Так, абзацом першим частини третьої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції, чинній на час проведення оскаржуваної реєстраційної дії, встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коди особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті (абзац перший частини четвертої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції, чинній у вересні 2020 року).

Пунктом 8 частини восьмої статті 37 вказаного Закону в редакції, чинній на момент прийняття Наказу, встановлено, що Міністерство юстиції України відмовляє у задоволенні скарги, якщо закінчився встановлений законом строк подачі скарги.

Так, як встановлено місцевим господарським судом і свідчать матеріали справи, позивач звернувся до Мін`юсту зі скаргою від 16.09.2020 № 01/1-146 у вересні 2020 року (зареєстровано в Мін`юсті 17.09.2020 за № 26970-33-20), при цьому, в Скарзі зазначив, що про оскаржувану реєстраційну дію дізнався 01.09.2020.

За доводами скаржника, державний реєстратор Рисак О.О. незаконно зареєстрував за ТОВ "Тісо" виробничий корпус площею 902,7 (902,8 кв.м), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72-а, на адресу: м. Київ, вул. Ямська, 72, та нежитлову будівлю трансформаторної підстанції площею 22,5 (25,7) кв.м, що знаходиться по вул. Ямській, 72-а в м. Києві у складі майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72.

На думку скаржника, державна реєстрація права власності на майновий комплекс є незаконною, оскільки до складу майнового комплексу було додано два об`єкти, а саме виробничий корпус та нежитлову будівлю трансформаторної підстанції ТП-1612, що розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Ямська, будинок 72-а, і перебувають у власності та управлінні Укрсоюзсервісу.

На підставі оскаржуваного рішення державного реєстратора було проведено державну реєстрацію права власності на майновий комплекс за ТОВ "Тісо", що утворився в результаті об`єднання трьох об`єктів нерухомого майна з реєстраційними № 1560674380000, 1543209980000, 1543181980000.

Як зазначено у Висновку колегії Мін`юсту, під час розгляду Скарги представником ТОВ "Тісо" - адвокатом Каганцем Антоном Васильовичем були надані пояснення до Скарги, відповідно до яких колегією встановлено, що скаржнику про порушення його прав стало відомо 10.05.2019, про що свідчить подана ним позовна заява до Господарського суду міста Києва (справа № 910/5591/19).

Так, з ухвали Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 у справі № 910/5591/19 за позовом Укрсоюзсервісу до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Василенка Олега Анатолійовича (далі - Василенко О.А.), ТОВ "Тісо", державного реєстратора КП "Київжитлоспецексплуатація", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумової Ольги Іванівни, державного реєстратора Комунального підприємства "Новозаводське" (далі - КП "Новозаводське") Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області про визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів про реєстрацію права власності, рішень про внесення змін до реєстру, скасування записів про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, визнання недійсним договору іпотеки вбачається, що позивачем були заявлені немайнові вимоги про:

1) визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 40892948 від 02.05.2018 15:00:12, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О.А., про державну реєстрацію прав власності нежитлової будівлі, літерою "Д", загальною площею 22,5 кв.м, за адресою: м. Київ, вулиця Ямська, буд. 72, за ТОВ "Тісо", код ЄДРПОУ: 23536097;

2) скасування запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності № 25960380 від 23.04.2018, внесеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О.А., на нерухоме майно - нежитлову будівлю літера "Д", загальною площею 22,5 кв.м, за адресою: м. Київ, вулиця Ямська, буд. 72, за ТОВ "Тісо", код ЄДРПОУ: 23536097;

3) визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 41265522 від 24.05.2018 12:41:99, прийнятого державним реєстратором Київської філії КП "Новозаводське" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області, Осиповичем І.В., про державну реєстрацію права власності на нежитлову двоповерхову будівлю загальною площею 904 кв.м у складі майнового комплексу загальною площею 7 425,5 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Ямська, буд. 72, за ТОВ "Тісо", код ЄДРПОУ: 23536097;

4) скасування запису про право власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності - номер запису про право власності - 41265522 від 24.05.2018, внесеного державним реєстратором Київської філії КП "Новозаводське" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області, Осиповичем І.В., на нерухоме майно - нежитлову будівлю загальною площею 904 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Ямська, буд. 72, за ТОВ "Тісо", код ЄДРПОУ: 23536097;

5) визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 44498710 від 10.12.2018 10:01:23, прийнятого державним реєстратором КП "Київжитлоспецексплуатація" Рисак О.О., за яким нежитлова будівля літ. "Д" загальною площею 22,5 кв.м та нежитлова будівля 904 кв.м включені до майнового комплексу ТОВ "Тісо", код ЄДРПОУ: 23536097 за адресою: м. Київ, вул. Ямська, буд. 72;

6) скасування запису про право власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності - номер запису по право власності - 29344711 від 05.02.2019, внесеного державним реєстратором КП "Київжитлоспецексплуатація" Рисак О.О., за яким нежитлова будівля літ. "Д" загальною площею 22,5 кв.м та нежитлова будівля 904 кв.м включені до майнового комплексу ТОВ "Тісо", код ЄДРПОУ: 23536097 за адресою: м. Київ, вул. Ямська, буд. 72;

7) визнання недійсним іпотечного договору, серія та номер: 115, виданого 29.01.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О.І., укладеного між ТОВ "Тісо" та Лук`яновим О.О., на підставі якого ТОВ "Тісо" код ЄДРПОУ: 23536097 передало в іпотеку майновий комплекс за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72, до якого входить нежитлова будівля літ "Д" загальною площею 22,5 кв.м та нежитлова будівля загальною площею 904 кв.м;

8) скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 4528425 від 30.01.2019, внесеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О.І., на підставі якого ТОВ "Тісо" передало в іпотеку майновий комплекс за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72, до якого входить нежитлова будівля літ "Д" загальною площею 22,5 кв.м та нежитлова будівля загальною площею 904 кв.м.

З урахуванням викладеного, колегією суддів апеляційної інстанції визнається обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що позивач довідався про порушення своїх прав, яке полягало у включенні до майнового комплексу належних позивачу будівель (нежитлової будівлі літ. "Д" загальною площею 22,5 кв.м та нежитлової будівлі площею 904 кв.м) не пізніше 10.05.2019.

Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано погодився з висновком Мін`юсту про пропуск позивачем 60-денного строку для звернення зі скаргою.

При цьому, місцевим господарським судом правильно відхилено доводи позивача про те, що про спірну реєстраційну дію він дізнався 01.09.2020, після реєстрації зміни площі майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72, на 8 631,1 кв.м, оскільки, як вбачається зі змісту Скарги, порушення прав позивача полягає саме у включенні до майнового комплексу належного позивачу нерухомого майна (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 44498710 від 10.12.2018), а не у зміні конфігурації (площі) спірного майнового комплексу.

За змістом частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно із ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 821/1504/17 (провадження № 11-1265апп18)).

Отже, наказ Мін`юсту як правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, може бути оскаржений, визнаний судом протиправним та скасованим за наявності одночасно двох умов: 1) такий наказ суперечить актам цивільного законодавства та 2) порушує цивільні права або інтереси.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.11.2022 у справі № 910/20007/20.

З огляду на викладене, правильно встановивши, що при прийнятті Наказу про відмову у задоволенні Скарги у зв`язку із закінченням встановленого законом строку подачі скарги, відповідач діяв на підставі норм законодавства та в межах наданих йому повноважень, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для його скасування та правомірно відмовив у позові повністю.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України (належність та допустимість доказів) належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України (достовірність та вірогідність доказів) достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами, доводи скаржника про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не знайшли свого підтвердження.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі № 910/11803/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги Укрсоюзсервісу відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Українського союзу об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі № 910/11803/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

У зв`язку з перебуванням суддів Демидової А.М., Ходаківської І.П., Владимиренко С.В. з 01.04.2024 по 14.04.2024 (включно) у відпустці повний текст постанови складено та підписано у перший робочий день після їх виходу з відпустки - 15.04.2024.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко