Постанова

від 17.04.2024 по справі 910/4869/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2024 р. Справа№ 910/4869/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Козир Т.П.

Мальченко А.О.

секретар судового засідання Мельничук О.С.,

представники сторін:

від скаржника - Песиголовець Я.О.,

від прокуратури - Точук М.О.,

від позивача - Заведій В.І.,

від відповідача - не з`явились,

від державної виконавчої служби - Боярчук О.В.,

вільний слухач - Гайдамаченко В.Г.,

розглядає апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 (повний текст ухвали складено 26.12.2023)

за заявою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального між регіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про заміну сторони виконавчого провадження

у справі № 910/4869/16 (суддя Привалов А.І.)

За позовом Заступника Генерального прокурора України - Головний військовий прокурор в інтересах держави

в особі Міністерства оборони України

до Державного підприємства "Укроборонресурси"

про стягнення 6 938 519,58 грн, -

ВСТАНОВИВ:

У 2022 році Заступник Генерального прокурора України - Головний військовий прокурор в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Укроборонресурси" про стягнення 6 938 519, 58 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2016 року позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Державного підприємства "Укроборонресурси" на користь Міністерства оборони України основного боргу в сумі 3 612 049 грн. 08 коп., 218 811 грн. 54 коп. - 3% річних та 2 479 461,23 грн. - інфляційних втрат та на користь Генеральної прокуратури України витрати по сплаті судового збору в сумі 94 654 грн. 83 коп.

29.06.2016 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2016 року видано відповідні накази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 року заяву Державного підприємства "Укроборонресурси" про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2016 року у справі № 910/4869/16 задоволено частково. Розстрочено Державному підприємству "Укроборонресурси" виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2016 року у справі № 910/4869/16 в частині стягнення боргу з урахуванням інфляційних нарахувань і 3% річних строком на чотири роки, до 12.12.2020 року за відповідним графіком.

04.12.2023 року Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального між регіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернувся до Господарського суду міста Києва з завою про заміну сторони виконавчого провадження, а саме боржника - Державне підприємство "Укроборонресурси" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 року у справі №910/4869/16 заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/4869/16 від 29.06.2016 року задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження № 52954456 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 29.06.2016 року № 910/4869/16 про стягнення з Державного підприємства "Укроборонресурси" на користь Міністерства оборони України основного боргу в сумі 3 612 049 грн. 08 коп., 218 811 грн. 54 коп. - 3% річних та 2 479 461, 23 грн. - інфляційних втрат, всього 6 310 321, 85 грн., а саме: боржника - Державне підприємство "Укроборонресурси" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К".

Ухвала суду першої інстанції прийнята з посиланням на частину першу статті 28 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" відповідно до якої особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 року у справі №910/4869/16 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята з недотриманням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи. Зокрема скаржник вважає, що виконавець в даному випадку безпідставно не виніс постанову про продовження виконавчих дій. Також скаржник зазначає, що оскільки виконавче провадження є зупиненим, то вказане виключає можливість вчинення державним виконавцем будь-яких виконавчих дій у тому числі і звернення до суду, до його поновлення. Крім того скаржник звертає увагу, що виконавче провадження №52954456 прийнято до виконання старшим державним виконавцем Гречухом О.Я., однак заява про заміну сторони виконавчого провадження подана старшим державним виконавцем Олександром Боярчуком. Й наостанок скаржник зазначає, що виконавче провадження №52954456 підлягає закінченню у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом і не потребує заміни сторони виконавчого провадження з огляду на відсутність боргу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2024 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 року, витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/4869/16.

01.02.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали оскарження ухвали у справі № 910/4869/16.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 року встановлювався строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

09.02.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К" надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 року у справі №910/4869/16 та призначено розгляд справи на 06.03.2024 року.

21.02.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального між регіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов відзив на апеляційну скаргу.

05.03.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К", надійшли додаткові письмові пояснення.

Судове засідання, призначене на 06.03.2024 року не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Козир Т.П. на лікарняному з 04.03.2024 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2024 року розгляд справи №910/4869/16 призначено на 28.03.2024 року.

Судове засідання, призначене на 28.03.2024 року не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на всій території України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 року розгляд справи призначено на 17.04.2024 року.

В судовому засіданні 17.04.2024 року представник скаржника надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Прокурор та державний виконавець надали усні пояснення по справі, відповіли на запитання суду, просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представник позивача поклався на розсуд суду щодо поданої апеляційної скарги. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2016 року позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Державного підприємства "Укроборонресурси" на користь Міністерства оборони України основного боргу в сумі 3 612 049 грн. 08 коп., 218 811 грн. 54 коп. - 3% річних та 2 479 461,23 грн. - інфляційних втрат та на користь Генеральної прокуратури України витрати по сплаті судового збору в сумі 94 654 грн. 83 коп.

29.06.2016 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2016 року видано відповідні накази. (а.с. 6).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 року задоволено частково заяву державного підприємства "Укроборонресурси" про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2016 року у справі № 910/4869/16. Розстрочено Державному підприємству "Укроборонресурси" (03039, м. Київ, Саперно-Слобідський проїзд, 3; код ЄДРПОУ 24967600) виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2016 року у справі № 910/4869/16 в частині стягнення боргу з урахуванням інфляційних нарахувань і 3% річних строком на чотири роки, до 12.12.2020 року за відповідним графіком.

25.11.2016 року державним виконавцем, керуючись вимогами ст. ст. 17, 19, 21, 25, 31 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 52954456 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/4869/16 від 29.06.2016 року про стягнення з державного підприємства "Укроборонресурси" на користь Міністерства оборони України основний борг у сумі 3 612 049,54 грн., 3% річних та 2 479 461, 23 грн. - інфляційних витрат, а всього 6 310 321, 85 грн. (а.с. 7).

11.03.2019 року державним виконавцем, керуючись пунктом 12 частини першої статті 34, статтею 35 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, у зв`язку із включення єдиного майнового комплексу підприємства "Укроборонресурси" до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2019 році згідно з наказом Фонду державного майна України від 27.12.2018 року № 1637. (а.с. 8).

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 23.01.2019 року № 41 прийнято рішення про приватизацію об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу підприємства "Укроборонресурси".

Наказом Фонду державного майна України від 04.01.2022 року № 1 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації" (зі змінами) продовжено приватизацію об`єктів, включених до переліків, по яких рішення про приватизацію прийняті.

07.03.2023 року у електронній торговій системі "ПрозорроПродажі" відбувся аукціон з умовами.

Згідно з протоколом про результати електронного аукціону № 8РЕ001-СА-20230210-94874 з продажу вищезазначеного об`єкта малої приватизації, затвердженого наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 14.03.2023 року №337, переможцем аукціону з умовами стало Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К".

07.04.2023 року між Регіональним відділення Фонду державного майна України по місту Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К" було укладено договір № 1365 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства "Укроборонресурси", за результатами електронного аукціону з умовами № SPE001-UA-20230210-94874, а 13.06.2023 року підписано акт приймання-передачі зазначеного майна. (а.с. 14-17, 21-24).

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 15.06.2023 року № 634 було затверджено результати продажу та завершено приватизацію об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу підприємства "Укроборонресурси". (а.с. 20).

24.10.2023 року до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява від представника Міністерства оборони України з проханням звернення Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а саме боржника з Державного підприємства "Укроборонресурси" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К". При цьому, Міністерство оборони України також повідомило, що на дату подання заяви (24.10.2023 року) на виконання рішення суду у справі №910/4869/16 надійшло 3 047 364,08 грн. (а.с. 9).

Частиною 1 ст. 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною 326 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виконання рішення, винесеного будь-яким судом, повинне розглядатися як невід`ємна частина «справедливого судового розгляду» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (Hornsby v. Greece, §40; Burdov v. Russia, §34, Burdov v. Russia (N 2) (Application N 33509/04), §65). Затримка у виконанні рішення може бути виправданою, виходячи зі змісту фактичних обставин справи. Але вона не може бути настільки надмірною, аби призвести до порушення суті права, гарантованого ст. 6 §1 (Immobiliare Saffi v. Italy [ВП] (Application N 22774/93), § 74).

Також ЄСПЛ зауважує, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці (справа «Чіжов проти України», заява №6962/02, рішення від 17.05.2005 року, п. 40).

У Рішенні від 15.05.2019 року №2-р (II)/2019 Конституційний Суд України зазначив, що, беручи до уваги ст. ст. 3, 8, ч. ч. 1, 2 ст. 55, ч. ч. 1, 2 ст. 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, Суд вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом. Конституційний Суд України наголосив, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців, є Закон України «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (абз. 1 ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частини 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (ч. ч. 1, 2 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України).

За ч. 1 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Зміст ч. 1 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що перелік підстав, за яких відбувається заміна учасника справи його правонаступником, не є виключним, оскільки така норма визначає, що заміна відбувається не лише у випадку припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.

Процесуальне правонаступництво можна визначити як заміну сторони у спірних або встановлених судом правовідносинах внаслідок зміни суб`єктів права або обов`язку в матеріальних правовідносинах. Тобто, спочатку має відбутися зміна у матеріальних відносинах, щодо яких розглянутий спір, а потім, як наслідок, здійснено процесуальне правонаступництво.

Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу в силу ч. 3 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.

Відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» після переходу в процесі приватизації права власності на єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну такого державного або комунального підприємства як сторони виконавчого провадження покупцем відповідного єдиного майнового комплексу.

Судом першої інстанції встановлено, що також підтверджується матеріалами справи, що згідно з пунктом 3.1 Договору № 1365 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства "Укроборонресурси", за результатами електронного аукціону з умовами № SPE001-UA-20230210-94874 покупець, який придбав об`єкт приватизації як єдиний майновий комплекс, є правонаступником його майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов Договору та законодавства України, власності на об`єкт приватизації переходить до покупця після укладання.

Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, апеляційний господарський суд вважає правомірним висновок місцевого господарського суду, що у даних правовідносинах відбулась зміна боржника у зобов`язанні.

Колегія суддів зазначає, що у цьому випадку заміна відбулась внаслідок факту купівлі-продажу відповідного майнового комплексу та переходу прав та обов`язків до покупця на майновий комплекс, що включає як активи, так і пасиви підприємства, відповідно до договору, а не за фактом припинення юридичної особи (державного підприємства-боржника), активи та пасиви якого передані покупцю.

Припинення відповідного державного підприємства фактично здійснюється вже після передачі його активів та пасивів іншій особі - покупцю майнового комплексу цього підприємства. Передача майнових прав державного підприємства у такому випадку нерозривна у часі з передачею майнових обов`язків такого підприємства, оскільки об`єктом купівлі-продажу в процесі приватизації виступає саме майновий комплекс з усіма активами та пасивами.

При цьому, відповідно до правових висновків викладених у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 року у справі №2-3627/09, зміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без зміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.06.2023 року у справі №925/1775/21, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Як встановлено вище, на час подання заяви про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні, виконавче провадження №529454456 не було закінчено, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К" на підставі договору про купівлю-продаж стало правонаступником майнових прав і обов`язків підприємства, а відтак, такий договір є достатньою правовою підставою для заміни сторони у виконавчому провадженні з виконання судового рішення у цій справі згідно з нормами ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" та ст.334 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, як вірно звернув суд першої інстанції на правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2020 року №911/3411/14, закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

З огляду на встановлений вище факт правонаступництва Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К", колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку наявні передбачені чинним законодавством правові підстави для заміни сторони виконавчого провадження.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 року у справі № 910/4869/16 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 року у справі № 910/4869/16 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 року у справі №910/4869/16.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 17.04.2024 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді Т.П. Козир

А.О. Мальченко