Постанова

від 16.04.2024 по справі 675/907/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

16 квітня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 675/907/22

Провадження № 22-з/4820/62/24

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,

секретаря: Шевчук Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Велішан» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, інфляційних втрат та відсотків за користування ними (суддя Пашкевич Р.В.),

в с т а н о в и в :

У червні 2022 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, інфляційних втрат та відсотків за користування ними.

Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь безпідставно набуті кошти у загальному розмірі 576214,25 грн., з яких: 468697 грн. - сума основного боргу, 15874,97 грн. - 3 % річних за користування грошовими коштами, 91642,28 грн. - інфляційні втрати, а також судові витрати по справі.

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 23 червня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції за встановленими фактичними обставинами, виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами з приводу надання коштів 400000 грн. та 68697 грн. регулюються положеннями ст.ст.1046, 1047 ЦК України, оскільки надані третьою особою грошові кошти за своєю природою є коштами в розумінні вимог ст.827 ЦК України - договором позики. Суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено безпідставне набуття відповідачем коштів за його рахунок, а тому позовні вимоги про стягнення коштів, 3% річних та інфляційних втрат, є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Велішан».

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 28 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 23 червня 2023 року змінено, викладено мотивувальну частину в редакції даної постанови.

29 березня 2024 року апеляційним судом отримано заяву від представника ОСОБА_1 - адвоката Волкова С.В. про ухвалення додаткового рішення, в якій просить вирішити питання про розподіл судових витрат в межах розгляду справи №675/907/24.

Інші учасники відзив на заяву адвоката Волкова С.В. про ухвалення додаткового рішення не подали.

В судове засідання учасники по справі не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом встановлено, що на підставі договору про надання правничої допомоги №б/н від 24 серпня 2023 року (далі - Договір) (т.2 а.с.63-64), Акту приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) до договору про надання правничої допомоги №б/н від 24.08.2024 року (т.2 а.с.62) та ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії №ВК/1097745 від 28 серпня 2023 року (т.2 а.с.4) адвокат Волков С.В. надавав професійну правничу допомогу ОСОБА_1 в апеляційному суді під час перегляду рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 23 червня 2023 року у справі 675/907/22.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що вартість правничої допомоги за цим Договором визначається актом приймання-передачі виходячи з тарифів: 1 год. роботи адвоката 900 грн., але не менше ніж 900 грн. за одне судове засідання.

Факт надання адвокатом правової допомоги клієнту підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), у якому має міститись опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат.

28 березня 2022 року адвокат Волков С.В. та ОСОБА_1 склали акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору (т.2 а.с.62), за змістом якого адвокат Волков С.В. надав ОСОБА_4 юридичні послуги у виді ознайомлення з апеляційною скаргою, підготовка відзиву на апеляційну скаргу у справі №675/907/22, ознайомлення з матеріалами справи, а також представництво клієнта у Хмельницькому апеляційному на 4 ( чотирьох) судових засіданнях під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 23 червня 2023 року на загальну суму 5850,00 грн.

Згідно протоколів судових засідань, які наявні в матеріалах справи, встановлено, що адвокат Волков С.В. брав участь у 5 (п`ятьох) судових засіданнях, а саме:

-19.10.2023 з 14:06:28 до 14:58:20 ( 51 хв 52 сек);

-23.11.2023 з 09:55:40 до 10:52:20 ( 58 хв 00 сек);

-16.01.2024 з 12:19:55 до 13:21:54 ( 1 год 01 хв 49 сек);

-22.02.2024 з 11:02:23 до 11:27:25 ( 25 хв 02 сек);

-28.03.2024 з 10:24:17 до 11:16:27 ( 52 хв 10 сек).

Загальна тривалість участі адвоката Волкова С.В. у судових засіданнях під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 складає 4 год 08 хв 53 сек.

В додатках до заяви Волкова С.В. про розподіл судових витрат наявна квитанція, відповідно до якої ОСОБА_4 здійснила оплату послуг на надання правничої допомоги згідно договору та відповідного акту приймання-передачі правничої допомоги на суму 5850,00 грн.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частинами другою, третьою, восьмою статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В силу статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи. Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу.

До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.

Чинне законодавство визначає критерії, які мають бути враховані судом при вирішенні питання про відшкодування понесених учасником справи витрат на професійну правничу допомогу.

Зокрема, відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу адвоката, розмір яких є співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат. Процесуальний закон виключає ініціативу суду щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, якщо ці витрати не відповідають критерію співмірності.

Саме таку правову позицію висловили Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року (справа №755/9215/15-ц) та Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 3 червня 2020 року (справа №211/1674/19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року (справа №922/1964/21)зроблено висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зібрані докази достовірно вказують на те, що ОСОБА_1 понесла витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у зв`язку з переглядом рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 23 червня 2023 року.

З огляду на зазначене вище, враховуючи фактичний обсяг наданих ОСОБА_1 юридичних послуг, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), складність даної справи, суд апеляційної інстанції вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 слід присудити витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5850 грн.

Керуючись статтями 137, 141, 270, 368, 381, 382, 384, 389, 391 ЦПК України,

постановив:

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) 5850 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 квітня 2024 року.

Судді Т.О. Янчук

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк