Постанова

від 18.04.2024 по справі 911/3805/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2024 р. Справа№ 911/3805/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Тищенко О.В.

Тищенко А.І.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.01.2024

у справі №911/3805/23 (суддя - Рябцева О.О.)

за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларікс 27»

про стягнення 532 043,50 грн

ВСТАНОВИВ:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларікс 27» про стягнення 532043,50 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.12.2023 позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишено без руху на підставі ст.ст. 162, 174 Господарського процесуального кодексу України та запропоновано позивачу надати до суду: докази направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами; пояснення чи доповнення до позовної заяви із зазначенням доказів, що підтверджують зазначені у позові обставини та обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги про стягнення штрафу, повного місцезнаходження позивача та відповідача, інформації щодо наявності у відповідача електронного кабінету, обґрунтованого розрахунку винагороди (комісії) у сумі 86900,00 грн з зазначенням періоду її нарахування, протягом 10 днів з дня отримання ним вказаної ухвали.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли заяви про усунення недоліків позовної заяви.

1.2. короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.01.2024 у справі № 911/3805/23 позовну заяву та додані до неї документи ухвалено вважати неподаними та повернуто позивачу.

Судом повернуто позовну заяву на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України з посиланням на те, що позивачем не в повному обсязі усунуто недоліки позовної заяви, про які зазначено в ухвалі господарського суду Київської області від 26.12.2023.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 09.01.2024 та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду. Також скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження. Розглядати скаргу та справу за відсутності представника позивача.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2024 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Тищенко О.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/3805/23 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.01.2024 по справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №911/3805/23.

14.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/3805/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2023 поновлено Акціонерному товариству «Акцент-Банк» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 09.01.2024 у справі №911/3805/23, відкрито апеляційне провадження у справі №911/3805/23 за вказаною апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.01.2024 у справі №911/3805/23, апеляційний перегляд оскаржуваного рішення здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Встановлено строк для подачі заяв, пояснень, клопотань, заперечень, а також роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Кларікс 27» обов`язок, встановлений ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

Позивач вважає оскаржувану ухвалу прийнятою з порушенням норм процесуального права, зазначаючи, що суд, повертаючи позовну заяву, допустився надмірного формалізму.

Скаржник вважає, що ним усунено недоліки позовної заяви, а щодо визначеного судом недоліку про надання розрахунку штрафу та винагороди позивач зазначає, що такі обставини мають встановлюватись при розгляді справи, а не на стадії відкриття провадження у справі.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

2.4. інші процесуальні дії у справі:

Так, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Нормами п. 6 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Виходячи із зазначених правових норм, перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.12.2023 позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишено без руху на підставі ст.ст. 162, 174 Господарського процесуального кодексу України та запропоновано позивачу надати до суду:

- докази направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами;

- пояснення чи доповнення до позовної заяви із зазначенням доказів, що підтверджують зазначені у позові обставини та обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги про стягнення штрафу;

- повного місцезнаходження позивача та відповідача, інформації щодо наявності у відповідача електронного кабінету,

- обґрунтованого розрахунку винагороди (комісії) у сумі 86900,00 грн з зазначенням періоду її нарахування.

У подальшому, позивачем подано 04.01.2024 до Господарського суду Київської області засобами електронного зв`язку дві заяви на виконання вимог вказаної ухвали.

3.2. обставини, встановлені судом апеляційної інстанції та посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Перевіривши документи, надані позивачем на усунення недоліків позовної заяви, суд першої інстанції зазначив, що позивачем лише частково усунуто недоліки позовної заяви, а саме зазначено повне місцезнаходження позивача та відповідача, інформацію щодо наявності у відповідача електронного кабінету та пояснення щодо обґрунтованості розрахунку винагороди (комісії) у сумі 86 900,00 грн.

Однак, за твердженням суду першої інстанції, позивачем не усунуто недолік позовної заяви в іншій частині - щодо надання до суду доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами, оскільки опис вкладення № 0505138021160, який був доданий до позовної заяви, не містив відбитку поштового календарного штемпеля, а надані копія опису вкладення у цінний лист № 4902502347053 та копія накладної № 4902502347053 від 03.01.2024 не є доказами направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Водночас, в апеляційній скарзі позивач звертає увагу, що на описі вкладення, доданого до позовної заяви дійсно відсутній поштовий штемпель, водночас до позовної заяви було додано список групових відправлень та загальний чек до вказаних у ньому відправлень, а допущені неточності працівниками пошти при відправленні не свідчать про те, що таке відправлення не здійснювалось.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Натомість, перевіривши матеріали справи, з наведеним колегія суддів не вбачає за можливе погодитись, оскільки на підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами позивачем надано: разом з позовною заявою - опис вкладення № 0505138021160 (а.с.28), список згрупованих відправлень 12/12/2023 (а.с.29) та фіскальний чек; разом із заявою про усунення недоліків - опис вкладення у цінний лист № 4902502347053 (а.с.45), поштова накладна № 4902502347053 (а.с.46).

На переконання судової колегії, навіть за відсутності на описах вкладення відбитку поштового календарного штемпеля, надані позивачем докази на підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами є достатніми та такими, що в їх сукупності підтверджують виконання позивачем обов`язку надіслання відповідачеві копії позовної заяви, а відтак можна стверджувати про усунення відповідного недоліку позовної заяви.

Що стосується іншого недоліку, визначеного судом першої інстанції, то ухвалою Господарського суду Київської області від 26.12.2023 було запропоновано позивачу надати до суду пояснення чи доповнення до позовної заяви з зазначенням доказів, що підтверджують зазначені у позові обставини та обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги про стягнення штрафу, оскільки на переконання суду першої інстанції позивачем не було зазначено обставин, на яких ґрунтується позовна вимога про стягнення штрафу, як у сумі 1000,00 грн, так і у сумі 25000,00 грн. Також позивачем не було зазначено доказів надання відповідачу кредиту.

З наведених підстав суд, керуючись приписами ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернув позовну заяву.

Апелянт, заперечуючи проти вказаного висновку суду, зазначає щодо визначеного судом недоліку про надання розрахунку штрафу та винагороди про те, що такі обставини мають встановлюватись при розгляді справи, а не на стадії відкриття провадження у справі.

Судова колегія вважає, що обставини, на яких ґрунтується позовна вимога підлягають перевірці під час розгляду справи по суті, а не на стадії відкриття провадження у справі, а тому погоджується з відповідними доводами скаржника в цій частині.

Разом з тим, статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ за своєю природою потребує регулювання з боку держави, яке може змінюватися у часі та просторі відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб. Встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6, якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі «Станев проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], заява № 36760/06, п. 230, ECHR 2012). Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ від 28.10.98 у справі «Перес де Рада Каванил`єс проти Іспанії»).

На переконання судової колегії, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції припустився надмірного формалізму.

Відтак, судова колегія визнає доводи апеляційної скарги обґрунтованими.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

За викладених обставин, з метою недопущення порушення права позивача на доступ до правосуддя, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі.

4. ВИСНОВКИ СУДУ:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, не погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваної ухвали.

Суд апеляційної інстанції вважає, що Господарський суд Київської області, повертаючи позовну заяву припустився надмірного формалізму.

Таким чином, Північний апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що ухвала Господарського суду Київської області від 09.01.2024 про повернення позовної заяви підлягає скасуванню.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Дослідивши обставини справи та наявні в ній докази, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, допущення надмірного формалізму при поверненні позовної заяви з урахуванням необхідності дотримання права позивача на доступ до правосуддя.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду про повернення позовної заяви у даній справі не можна визнати такою, що прийнята з дотриманням норм процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню з направленням справи до Господарського суду Київської області для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі.

Ухвала Господарського суду Київської області від 09.01.2024 у справі № 911/3805/23 підлягає скасуванню, а справу №911/3805/23 слід направити для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі.

Апеляційна скарга Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.01.2024 у справі № 911/3805/23 підлягає задоволенню.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду та передачею справи до суду першої інстанції, розподіл сум судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами розгляду ним спору, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 255, 269, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.01.2024 у справі № 911/3805/23 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 09.01.2024 у справі № 911/3805/23 скасувати.

3. Матеріали справи №911/3805/23 направити до Господарського суду Київської області для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді О.В. Тищенко

А.І. Тищенко