Постанова

від 18.04.2024 по справі 910/19592/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2024 р. Справа№ 910/19592/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Тищенко А.І.

Тищенко О.В.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2024

у справі №910/19592/23 (суддя - Ващенко Т.М.)

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інструмент-центр Дніпро»

про стягнення 2 280,00 грн

ВСТАНОВИВ:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інструмент-центр Дніпро» про стягнення 2 280,00 грн збитків, завданих порушенням строків реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення виявлених недоліків, а саме - шляхом подання належних доказів направлення на адресу відповідачів копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.

1.2. короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 у справі № 910/19592/23 позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інструмент-центр Дніпро» про стягнення 2 280,00 грн ухвалено вважати неподаною та повернуто заявнику.

Ухвала суду мотивована тим, що позивачем не було усунуто недоліків, допущених при поданні позовної заяви щодо надання до суду доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення, а тому позовна заява підлягає поверненню на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання:

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2024 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Тищенко О.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва справи №910/19592/23 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 по справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/19592/23.

08.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/19592/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/19592/23 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 у справі №910/19592/23. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

Апелянт зазначає, що нормами статей 164 та 172 ГПК України визначено обов`язок позивача додавати до позовної заяви документи, що підтверджують направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу, проте, законодавець, приймаючи 29.06.2023 закон №3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», звільнив позивача від виконання такого обов`язку при поданні до суду документів в електронній формі з використанням електронного кабінету (абз. 2 ч. 7 ст. 42 ГПК України).

Скаржник вважає, що не застосовуючи норми абз. 2 ч. 7 ст. 42 ГПК України, суд першої інстанції порушив основні засади господарського судочинства, зокрема, оберігаючи права відповідача, який свідомо відмовився від їх реалізації в повному обсязі, суд першої інстанції фактично обмежив в законних правах позивача, який виконав свої обов`язки, визначені законом.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

2.4. інші процесуальні дії у справі: судом апеляційної інстанції не вчинялись.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи

Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інструмент-центр Дніпро» про стягнення 2 280,00 грн збитків, завданих порушенням строків реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2023 позовну заяву залишено без руху з підстав ненадання належних доказів направлення на адресу відповідачів копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення, встановлено позивачу строк і спосіб усунення виявлених недоліків.

3.2. обставини, встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції, а також посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Подавши заяву 28.12.2023 про усунення недоліків позовної заяви, позивач посилався на положення абз. 2 ч. 7 ст. 42 ГПК України та зазначає про відсутність у нього обов`язку направляти відповідачу копію позовної заяви і доданих до неї документів, оскільки останній не має зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 42 ГПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 6 статті 42 ГПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами (частина 7 статті 42 ГПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інструмент-центр Дніпро» (відповідач у справі) є юридичною особою, тому згідно з ч. 6 ст. 6 ГПК України має зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Судом апеляційної інстанції перевірено, що відповідний електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі у відповідача відсутній.

Згідно з ч. 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

З аналізу вищевикладеного слідує, що Господарським процесуальним кодексом України визначено чіткий перелік дій та подання документів у разі звернення із позовною заявою до господарського суду.

Слід наголосити, що положення частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України мають імперативний характер, що відповідно свідчить про обов`язковість надсилання позовної заяви з додатками до моменту звернення до суду з позовом чи то через електронний кабінет, чи то засобами поштового зв`язку у випадку відсутності такого кабінету. Також вказана норма передбачає, що таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відтак, з аналізу наведених положень вбачається, бо відповідно до вимог статті 172 Господарського процесуального кодексу України надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами іншим учасникам справи листом з описом вкладення є обов`язком позивача.

При цьому неповідомлення сторони у справі про звернення з позовною заявою до суду порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.12.2020 у справі №911/4670/13, чинне господарське процесуальне законодавство чітко визначає коло випадків, коли копії заяви, скарги чи клопотання разом з копіями доданих до них документів мають надсилатися учасникам справи саме листом з описом вкладення і наразі такі випадки зокрема стосуються виключно позовної заяви.

Якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання позовної заяви певних дій, у тому числі щодо направлення позовної заяви з доданими до неї документами іншій стороні, такі дії мають бути вчинені; суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов`язувати позивача усувати вказані недоліки.

Однак, як правильно встановлено судом першої інстанції, позивачем відповідні вимоги Господарського процесуального кодексу були проігноровані, чим порушено положення пункту 7 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу, щодо виконання процесуальних обов`язків, визначених судом, та у встановлені ухвалою суду від 26.12.2023 строки не усунуто виявлені недоліки позовної заяви та не надано до суду належних та допустимих доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Разом з тим, слід наголосити, що національним законодавством України (стаття 172 Господарського процесуального кодексу України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов`язку позивача, особи, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, надіслати учасникам справи відповідні копії позовної заяви та доданих до неї документів до відкриття провадження у справі.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно зазначив про те, що посилаючись на положення абзацу 2 частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України позивач залишає поза увагою положення абзацу 1 частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якою також закріплено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншому учаснику у паперовій формі листом з описом вкладення у випадку відсутності у такого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у такого учасника справи електронного кабінету, та частину 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України, яка має імперативний характер.

Пунктом 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, самі лише посилання позивача у заяві про усунення недоліків, на те, що відповідач не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, у зв`язку із чим позивач на підставі абзацу 2 частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи, без урахуванням позивачем вимог положення частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України, які мають імперативний характер, що, відповідно, свідчить про обов`язковість надсилання позовної заяви з додатками до моменту звернення до суду з позовом чи то через електронний кабінет, чи то засобами поштового зв`язку у випадку відсутності такого кабінету, не може бути підставою для невиконання вимог ухвали суду від 26.12.2023 щодо надання до суду доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.

При цьому, суд звертає увагу, що не повідомлення відповідача про звернення із позовною заявою до суду порушує процесуальні права останнього, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у статті 2 Господарського процесуального кодексу України, адже не надсилання позивачем копії позовної заяви відповідачу позбавляє останнього, за відсутності її тексту, можливості надати свої заперечення, відзив, пояснення тощо.

Як було зазначено вище, ухвалою суду від 26.12.2023 було залишено без руху позовну заяву та встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви у даній справі.

Пунктом 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що позивач не скористався свої процесуальним правом щодо виконання ухвали суду від 26.12.2023 та не надано документів, визначених ухвалою, з метою усунення недоліків, допущених при поданні позовної заяви, а саме - не надано доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Частинами 4, 6 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За викладених обставин, суд першої інстанції, врахувавши обставини щодо введення воєнного стану в Україні, час доставки поштової кореспонденції та ненадходження на дату постановлення даної ухвали суду інших заяв позивача, дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає поверненню заявнику.

Отже, судова колегія, переглядаючи оскаржувану ухвалу суду, якою було повернуто позовну заяву з підстав невиконання позивачем вимог ухвали про усунення недоліків, дійшла висновку, що з урахуванням відсутності в матеріалах справи документів на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху та необґрунтованості доводів позивача щодо не усунення таких недоліків, дійшла висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано було повернуто позовну заяву з урахуванням положень ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

4. ВИСНОВКИ СУДУ:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про повернення позовної заяви без розгляду на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не застосувавши норми абз. 2 ч. 7 ст. 42 ГПК України, порушив основні засади господарського судочинства, фактично обмежив в законних правах позивача, який виконав свої обов`язки, визначені законом - колегія суддів відхиляє з огляду на визначений частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України обов`язок надсилання позовної заяви з додатками до моменту звернення до суду з позовом чи то через електронний кабінет, чи то засобами поштового зв`язку у випадку відсутності такого кабінету з урахуванням імперативного характеру вказаного положення законодавства. Водночас, відповідно до частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу, однак норми абз. 2 ч. 7 ст. 42 ГПК України не нівелюють імперативних положень статті 172 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія наголошує, що позивачем не було надано доказів направлення позовної заяви з додатками відповідачеві ні в електронному вигляді, ні засобами поштового зв`язку за відсутності у відповідача такого кабінету.

При цьому, повернення позовної заяви з урахуванням встановлених процесуальним законодавством вимог до позовної заяви, якими керувався суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали, не є підставою стверджувати про обмеження прав позивача на звернення до суду з відповідним позовом, оскільки в силу приписів ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доводи скаржника про те, що законодавець, приймаючи 29.06.2023 закон №3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», звільнив позивача від виконання такого обов`язку при поданні до суду документів в електронній формі з використанням електронного кабінету (абз. 2 ч. 7 ст. 42 ГПК України) є такими, що не відповідають положенням процесуального законодавства, зокрема статті 172 Господарського процесуального кодексу України.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду прийнята у відповідності з вимогами процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 у справі №910/19592/23 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 у справі №910/19592/23 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 255, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 у справі № 910/19592/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 у справі № 910/19592/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/19592/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді А.І. Тищенко

О.В. Тищенко