Постанова

від 18.04.2024 по справі 903/1155/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

18 квітня 2024 року Справа № 903/1155/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Павлюк І.Ю.

представники учасників справи не викликались,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Швидкий Світ» на рішення господарського суду Волинської області від 30.01.2024, повний текст якого складено 30.01.2024 та на додаткове рішення від 19.02.2024, повний текст якого складено 19.02.2024, у справі № 903/1155/23 (суддя Кравчук А.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Швидкий Світ»

до Фізичної особи-підприємця Грушецької Олени Юріївни

про стягнення 30 066 грн 65 коп. збитків,-

В листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Швидкий Світ» (надалі в тексті Товариство) звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з підприємця Грушецької Олени Юріївни 30 066 грн 65 коп збитків, завданих внаслідок неналежного перевезення вантажу Позивача згідно Заявки-договору від 07.09.2023. (арк.справи 1-4).

За наслідками розгляду справи №903/1155/23 Господарський суд Волинської області в задоволенні позову відмовив. Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Позивач не довів належними та допустимими доказами суму збитків, наявності протиправної поведінки у діях Відповідача, причинно-наслідкового зв`язку між діями Відповідача та заявленою до стягнення сумою збитків, наявність вини Відповідача та факт завдання ним збитків під час виконання заявки та за договором про надання транспортних послуг від №015-00074 від 07.09.2023 у визначеному Позивачем розмірі.(арк.справи 102-107).

Крім того, Додатковим рішенням у даній справі від 19.02.2024 заяву підприємця Грушецької О.Ю. про ухвалення додаткового рішення задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства на користь Підприємця 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.(арк. справи 123-126).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить:

1)скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі;

2)стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір та витрати на правову допомогу;

3)скасувати додаткове рішення у даній справі від 30.01.2024 та ухвалити нове, яким повністю відмовити Відповідачу у стягненні витрат на правову допомогу;

4)долучити до матеріалів справи копію Заявки-договору №07/09-23 від 07.09.2023, укладеної між ТОВ «Антей» та ТОВ «Антей Сан» та копію Заявки-Договору №015-00074 про надання транспортних послуг від 07.09.2023, укладеної між ТОВ «Антей-Сан» та ТОВ «Швид-кий Світ». В обґрунтування заявленого клопотання, Скаржник зазначає, що вказані докази не подавалися суду першої інстанції, оскільки у сторін не виникало заперечень стосовно суб`єкт- ного складу учасників транспортного процесу у цій справі.(арк.справи 130-143).

Скаржник вважає рішення місцевого суду незаконним та необґрунтованим, ухваленим з неповним встановленням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи.

Основними доводами апеляційної скарги є наступні:

- для вирішення даної судової справи непотрібно фокусуватися на суб`єктному складі усіх учасників транспортного процесу, а необхідно лише дослідити правовідносини, які виникли між Позивачем та Відповідачем. Оскільки, у спірному перевезенні вантажу, вантажовідправник-ТОВ «Антей» доручив клієнту-ТОВ «Антей Сан» забезпечити перевезення вантажів вантажовідправ-ника. Клієнт-ТОВ «Антей Сан» в свою чергу, для організації перевезення вантажу, залучив експедитора-ТОВ «Швидкий Світ», який уклав договір перевезення вантажу з перевізником-ФОП Грушецькою О.Ю. Згідно договору перевезення та оформленій на його підставі ТТН перевізник зобов`язався доставити вантаж вантажоодержувачу-ФОП Яковенко Надії Миколаївні;

- оскільки правовідносини між ТОВ «Швидкий Світ» та ТОВ «Антей Сан» є договірними то вони не потребують сплати 30 066,65 грн коштів для отримання права регресу;

- для встановлення обставин щодо відповідальності за пошкодження вантажу у цій справі, потреба в договорі №18 про перевезення вантажу автомобільним транспортом від 28.04.2023 відсутня, оскільки вина перевізника презюмується;

- суб`єктний склад учасників перевезення в даній справі, не має значення для правильного вирішення спору, оскільки в силу закону, у зв`язку із укладенням договору перевезення вантажу, у відносинах з Відповідачем, перевізником-ФОП Грушецькою О.Ю., експедитор-ТОВ «Швидкий Світ» користується правами, має обов`язки та несе відповідальність, які передбачені для вантажовідправників і вантажоодержувачів;

- законодавство не зобов`язує сторони узгоджувати суб`єктний склад учасників, які мали б здійснювати приймання-передачу вантажу;

- Акт рекламації від 08.09.2023 складений за адресою пункту розвантаження вантажо-одержувача: м.Рівне, вул.Млинівська, 18. ОСОБА_1 є представником вантажоодержувача, її підпис міститься в ТТН №000011426 від 07.09.2023. Відмітка у правій верхній частині документа «Центр кераміки» це очевидно комерційне найменування, що ним користується вантажоодержувач ФОП Яковенко Надія Миколаївна у своїй господарській діяльності;

- стороною Відповідача у відзиві на позовну заяву визнавалася та не заперечувалася обставина, що при розвантаженні доставленого товару та прийманні його вантажоодержувачем було виявлено пошкодження доставленого товару, а саме бій плитки керамогранітної 600 х 1200 мм, Mira Black Minor, у кількості 56 шт., загальна вартість якої становить 30066,65 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №903/1155/23. Відповідачеві встановлено строк для надання суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) Скаржникові копії відзиву, а також вирішено розглядати апеляційну скаргу без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.(арк.справи 156).

На адресу суду 21.03.2024 надійшов відзив, в якому ФОП Грушецька О.Ю. просить залишити апеляційну скаргу ТОВ «Швидкий Світ» без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 30.01.2024 без змін. Також просить стягнути на користь Підпри-ємця витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.(арк.справи 160-173).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено судом першої інстанції, 07.09.2023 Грушецькою О.Ю.-виконавець та ТОВ «Швидкий Світ»-замовник підписали Заявку-договір №015-00074 про надання транспортних послуг (надалі в тексті Заявка-договір), відповідно до п.1.1. якої, виконавець надає замовнику послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом на наступних умовах: маса та об`єм вантажу 6 т, завантаження Львів, Городоцька, 357/4, розвантаження Рівне, Івана Сірка, 3; Рівне, Млинівська, 18; Луцьк, Запорізька, 37, автомобіль Renault, авт. АС 6153 НІ, водій Стасюк О.

Згідно п.1.2 Заявки-договору, загальна вартість перевезення становить 8 000 грн.

За умовами Заявки-договору, виконавець зобов`язаний нести повну матеріальну відпові-дальність за вантаж, що перевозиться, з моменту його отримання до моменту передачі згідно товарно-транспортних документів, а у випадку виявлення недостачі оплачувати її; здійснювати власними силами закріплення вантажу на транспортному засобі (п.2.1). Замовник зобов`язаний здійснювати власними силами завантаження та розвантаження вантажу (п.2.2). Виконавець несе відповідальність за пошкодження або псування вантажу в розмірі тієї суми, на яку зменшилась вартість вантажу (п.4.2). Договір діє з моменту його підписання і до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по ньому (п.7.1).(арк.справи 22).

Матеріалами справи стверджено, що 07.09.2023 виконавцем здійснено перевезення обумов-леного Заявкою-договором від 07.09.2023 вантажу масою 3 238 кілограм, що стверджується товарно-транспортною накладною №000011426 від 07.09.2023.(арк.справи 7).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Швидкий Світ» отримало від ТОВ «Антей Сан» претензію на суму 30 066 грн 65 коп шкоди, завданої внаслідок пошкодження вантажу (товару) від 26.09.2023 №АС2609/23 та розрахунок вартості збитків до претензії.(арк.справи 9-10).

Також позивачем було надано копію Акту рекламації від 08.09.2023, з якого вбачається, що ТОВ «Швидкий Світ» отримало її від Центру Кераміки (м.Рівне, вул.Млинівська, 18) про бій 40,32 м.кв. плитки Mira Black Miror 1200х600, за підписом водія Стасюка О.В. та Одинець С.М. без зазначення посади.(арк. справи 8).

Матеріалами справи стведжено, що ТОВ «Швидкий Світ» на адресу ФОП Грушецької О.Ю. направило претензію №015-00074 від 28.09.2023 на суму 30 066 грн 65 коп збитків, претензію ТОВ «Антей Сайн» від 26.09.2023, акт рекламації від 08.09.2023, що підтверджується накладною №7904091617040 разом з описом вкладення.(арк.справи 72-78).

Судом першої інстанції встановлено, що згідно витягу щодо відстеження пересилання пош-тових відправлень з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» №7904091617040 відправлення повернуто суду з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

З огляду на вищевикладене, Позивач звернувся з даним позовом до суду.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Волинської області від 30.01.2024 в задоволенні позову відмовлено.(арк.справи 102-107).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга необґрунтована та не підлягає до задоволення з огляду на наступне:

Предметом даного спору є відшкодування збитків.

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів виходить з того, що у відповідності до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглядаючи заявлене Скаржником клопотання про долучення до матеріалів справи копії Заявки-договору №07/09-23 від 07.09.2023, укладеної ТОВ «Антей» та ТОВ «Антей Сан» та копії Заявки-Договору №015-00074 про надання транспортних послуг від 07.09.2023, укладеної ТОВ «Антей-Сан» та ТОВ «Швидкий Світ», які не були надані суду першої інстанції через відсутність, на думку апелянта, необхідності колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, 3 ст.80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпо-середньо до суду. Відповідач, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не прийма-ються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.(ч.8 ст.80 ГПК України).

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення проце-суальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.(ст.118 ГПК України).

Водночас, подані Позивачем нові докази були відсутні на момент ухвалення оскаржуваного рішення.

Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України дає підстави для висновку, що докази, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом і саме на Позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у т.ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2020 у справі №904/2104/19.

Як вбачається, Позивач заявив клопотання про долучення доказів 16.02.2023 в прохальній частині апеляційної скарги, обґрунтовуючи тим, що дані докази не подавалися до суду першої інстанції, оскільки у сторін не виникало заперечень щодо суб`єктного складу учасників транс-портного процесу у даній справі.

Поруч з цим, Скаржником не подано клопотання про поновлення строку для подачі таких доказів, тобто дані докази не подавались до суду першої інстанції, 30.01.2024 на момент ухвалення Господарським судом Волинської області рішення у справі №903/1155/23, хоч про їхнє існування і зазначав Позивач, проте в матеріалах справи не міститься обґрунтованого клопотання про об`єктивну неможливість подати їх місцевому господарському суду, а отже не можуть бути прийняті апеляційним господарським судом до розгляду в якості доказів у справі.

Також слід зазначити, що така обставина, як відсутність доказів на момент розгляду спору судом першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст.269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/ 17, від 06.03.2019 у справі №916/4692/15 та від 11.09.2019 у справі №922/393/18.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів відхиляє клопотання Позивача про долучення до матеріалів справи копії Заявки-договору №07/09-23 від 07.09.2023, укладеної ТОВ «Антей» та ТОВ «Антей Сан» та копії Заявки-Договору №015-00074 про надання транспортних послуг від 07.09.2023, укладеної ТОВ «Антей-Сан» та ТОВ «Швидкий Світ».

Розглядаючи апеляційну скаргу по суті, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного Кодексу України (надалі в тексті ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

У відповідності до ст.509 ЦК України та ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті ГК України), в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарю-вання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов-язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управ-лінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ст.908 ЦК України та ст.306 ГК України загальні умови перевезення вантажів визначаються цими Кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 1 статті 307 ГК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправни-ком) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовід-правник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

У разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст.920, 924 ЦК України).

Перевізник, згідно зі ст.314 ГК України, несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкод-ження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкод-ження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Матеріалами справи стверджено, що 07.09.2023 ФОП Грушецькою О.Ю. та ТОВ «Швидкий Світ» було укладено Договір про надання транспортних послуг.

Матеріалами справи стверджено, що 07.09.2023 Відповідачем здійснено перевезення обумовленого Заявкою-договором від 07.09.2023 вантажу масою 3 238 кілограм, що стверджу-ється товарно-транспортною накладною №000011426 від 07.09.2023.(арк.справи 7).

Як встановлено судами обох інстанцій, товарно-транспортною накладною №000011426 від 07.09.2023 визначено вантажне перевезення, яке здійснювалось водієм Стасюком О. ВХТ 527131; автомобіль Renault НОМЕР_1 ; автомобільний перевізник Швидкий Світ ТОВ, 39497430; замовник ТОВ «Антей»; вантажовідправник ТОВ «Антей», адреса: 65029, Одеська обл., м.Одеса, вул.Князівська, буд.38, 400114115536; вантажоодержувач підприємець Яковенко Надія Миколаївна, АДРЕСА_1 ; пункт завантаження м.Львів, вул.Городоцька, 357/4; пункт розвантаження: вул.Млинівська, 18; маса брутто 3 238 кілограм; усього відпущено на загальну суму 121 145 грн 98 коп; супровідні документи-накладні №1033119, №1033345 від 07.09.2023. Відомості про вантаж: керамограніт 600х1200 мм Mira Black Mirror маса брутто 1,759 т, загальна сума з ПДВ 63 587,54 грн, керамограніт 600х600 мм Arena Black маса брутто 1,128 т, загальна вартість з ПДВ 44 416,51 грн, керамограніт 600х1200 мм Mira Black Mirror маса брутто 0,352 т, загальна сума з ПДВ 13 141,93 грн.

Поруч з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, Позивачем не надано, а в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження договірних відносин між ТОВ «Швидкий Світ» та ТОВ «Антей», їх зміст, супровідні документи накладні №1033119, №1033345 від 07.09.2023.

З огляду на зазначене, колегія суддів відхиляє твердження Скаржника що договірний характер правовідносин між ТОВ «Швидкий Світ» та ТОВ «Антей Сан» не ставить в залежність реалізацію права регресної вимоги від обов`язкової сплати Позивачем 30 066,65 грн збитків на користь ТОВ «Антей Сан», оскільки суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зауважив на відсутність саме доказів на підтвердження договірних відносин між ТОВ «Швидкий Світ» та ТОВ «Антей», а не ТОВ «Швидкий Світ» та ТОВ «Антей Сан».

Щодо підстав ТОВ «Швидкий Світ» на відшкодування збитків за рахунок ФОП Грушецької О.Ю. з посиланням на претензію №АС2609/23 від 26.09.2023 та Акт рекламації від 08.09.2023, колегія суддів враховує наступне.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. (ст.16 ЦК України). Згідно із п.8 ч.2 ст.16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 ГК України, якою встановлено, що кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування шкоди.

Застосування цього способу захисту визначається положенням ст.22 ЦК України і здійсню-ється як у договірних зобов`язаннях (ст.611 ЦК України), так і в позадоговірних зобов`язаннях (гл.82 ЦК України), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності перед-бачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 ЦК України.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено від-шкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність наступного юридичного складу: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. При цьому, необхідно встановити, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем до позовної заяви долучено претензію ТОВ «Антей Сан» (м.Одеса, пр.Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 41110189) №АС2609/23 від 26.09.2023, яка адресована ТОВ «Швидкий Світ» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження вантажу (товару) на суму 30 066 грн 65 коп. В даній претензії, поміж іншого зазначено, що ТОВ «Швидкий Світ» та ТОВ «Антей Сан» укладено договір №18 про перевезення вантажу авто-мобільним транспортом від 28.04.2023, а також, що на підставі заявки №015-00074 про надання транспортних послуг від 07.09.2023 підприємством прийнято на виконання замовлення щодо перевезення вантажу, зокрема: вантаж об`ємом 6 т, номер відвантажувального документу 1033119 від 07.09.2023, транспортний засіб Renault АС 6153 НІ, водій Стасюк О.

Крім того, у претензії-вимозі від 28.09.2023 надісланої Товариством на адресу Підприємця, ТОВ «Швидкий Світ» також зазначило, що первинним замовником перевезення вантажу є ТОВ «Антей Сан».

Поруч з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до ТТН №000011426 від 07.09. 2023 замовником та вантажовідправником спірного перевезення зазначено ТОВ «Антей» адреса: 65029, Одеська обл., м.Одеса, вул.Князівська, буд.38 (ПН 400114115536), а не ТОВ «Антей Сан».

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ТОВ «Антей» є самостійною юридичною особою, з місцем реєстрації: 65029, Одеська обл., м.Одеса, вул.Князів-ська, 38 (код ЄДРПОУ 40011416), тоді як ТОВ «Антей Сан» є окремою юридичною особою, з місцем реєстрації: 65007, Одеська обл., м.Одеса, проспект Шевченка, буд.2 (код ЄДРПОУ 41110189).(арк.справи 183-184).

З огляду на зазначені обставини, колегія судів вважає, що ТОВ «Швидкий Світ» намага-ється стягнути збитки з ФОП Грушецької О.Ю., яка не є автомобільним перевізником згідно ТТН №000011426 від 07.09.2023 на підставі претензії ТОВ «Антей Сан» про відшкодування збитків, при цьому згідно вказаної ТТН №000011426 останнє є ні замовником, ні вантажо-відправником вантажу.

Поруч з тим, колегія суддів відхиляє твердження, що ТОВ «Швидкий Світ» було експеди-тором при перевезенні спірного товару, адже з ТТН №000011426 від 07.09.2023 вбачається, ТОВ «Швидкий Світ» було перевізником товару, тоді як експедитором зазначено Стасюк О.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи Договору №18 від 28.04.2023, на який поси-лалося ТОВ «Антей Сан» у претензії до ТОВ «Швидкий Світ» колегія суддів вважає правильним висновок про відсутність правових підстав для пред`явлення ТОВ «Антей Сан» претензії до ТОВ «Швидкий Світ» про відшкодування шкоди, завданої пошкодженням вантажу, оскільки замовни-ком та вантажовідправником його є інша юридична особа ТОВ «Антей».

Колегія суддів також відхиляє доводи Скаржника про відсутність необхідності вста-новлення суб`єктного складу учасників перевезення в даній справі, оскільки:

Як встановлено судом першої інстанції, Акт рекламації від 08.09.2023 про бій 40,32 м.кв. Mira Black Miror 1200х600 складено за підписом водія Стасюка О.В. та ОСОБА_1 посади якого не зазначена (арк.справи 8), відтак неможливо встановити особи вантажоодержувача, відправника, замовника та перевізника та особи, яка склала Акт. Крім того, з даного Акту вбачається, що його складено «Центром Кераміки», розшифрування якої (логотип відповідної юридичної особи, її участь у перевезенні спірного товару тощо) в матеріалах справи відсутня.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, даний Акт рекламації від 08.09.2023 не містить доказів складання його ТОВ «Антей», ТОВ «Антей Сан», ТОВ «Швидкий Світ», ФОП Грушець-кою О.Ю. чи підприємцем Яковенко Н.М.

На переконання колегії суддів, долучені Позивачем до позовної заяви фотокопії не є належними доказами причини, кількості та виду пошкодження товару, повної неможливості його використання за прямим чи іншим призначенням, можливості реалізації за зниженою ціною, що вплине на суму завданих збитків.

Крім того, матеріали справи не містять, а Позивачем не надано суду доказів на підставі яких було б за можливе встановити пошкодження товару, причину пошкодження та належне/ неналежне виконання сторонами своїх зобов`язань, зокрема вантажовідправника щодо заванта-ження товару у транспортний засіб та якості пакування, перевізника закріплення вантажу. Адже, право стягнення повної вартості пошкодженого вантажу виникає лише тоді, коли надані відповідні докази неможливості використання товару за його цільовим призначенням та/або доказів його утилізації.

Колегія суддів також зауважує на недоліки поданого ТОВ «Швидкий Світ» розрахунку вартості збитків, оскільки такий не містить посилання на будь-які докази, що підтверджують вартість та кількість поставленого та пошкодженого товару.

Крім того, ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду Скаржник не надав зазначених у ТТН №000011426 від 07.09.2023 документів на вантаж, а саме: накладні №1033119, №1033345 від 07.09.2023, які б підтверджували кількість та вартість вантажу, прийняття або відмову у прийнятті товару.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Всі доводи апеляційної скарги розглянуто, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо відсутності порушених прав Позивача, рівно як і тверд-ження щодо невмотивованості висновку про безпідставність заявленого позову, а тому рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення

Щодо додаткового рішення господарського суду Волинської області від 19.02.2024 у даній справі, яке Скаржник просив також скасувати та ухвалити нове, яким повністю відмовити Відповідачу у стягненні витрат на правову допомогу, то колегія суддів враховує наступне.

Матеріалами справи стверджено, що Додатковим рішенням у даній справі від 19.02.2024 заяву підприємця Грушецької О.Ю. про ухвалення додаткового рішення задоволено. Присуд-жено до стягнення з Товариства на користь Підприємця 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.(арк.справи 123-126).

З огляду на те, що в тексті апеляційної скарги не наведено жодного заперечення щодо незаконності чи необґрунтованості оскаржуваного додаткового рішення, колегія суддів вважає, що Скаржник просив скасувати його як похідне від основного рішення. Тому, враховуючи відсутність правових підстав для задоволення позову, залишення апеляційної скарги ТОВ «Швидкий Світ» без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 30.01.2024 без змін колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування додаткового рішення господарського суду Волинської області від 19.02.2024.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини щодо п.1 ст.6 Конвенції, яка зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов`язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотри-мання цього зобов`язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див. рішення від 09.12.1994 у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), п.29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п.26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див., наприклад, рішення від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v.Ukraine), заява №22750/02, п.42-47; від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява №63566/00, п.25; від 07.10.2010 у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява №5231/04, п.18, 19).

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктив-ному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визна-ються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваних рішень, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст.34,86,129,232,233,240,270,275,276,282,284,287 Господарського про-цесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Швидкий Світ» на рішення господарського суду Волинської області від 30.01.2024 та на додаткове рішення від 19.02.2024 у справі №903/1155/23 залишити без задоволення, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню до Верхов-ного Суду за виключенням випадків, передбачених ст.287 ГПК України.

3. Матеріали справи №903/1155/23 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Павлюк І.Ю.