Рішення

від 08.04.2024 по справі 902/14/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" квітня 2024 р. Cправа № 902/14/24

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25)

до: Фірми "Сфера" - Приватного багатопрофільного малого підприємства (21021, м. Вінниця, вул. Пушкіна, 9/14)

про стягнення 47294,07 грн.

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Надтока Т.О.

за участю представників сторін:

позивача: Горопашний І.В.

відповідача: Хващук Г.А.

В С Т А Н О В И В :

02.01.2024 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фірми "Сфера" - Приватного багатопрофільного малого підприємства про стягнення 47294,07 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 02.01.2023 справу передано для розгляду судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 08.01.2024 відкрито провадження у справі 902/14/24 визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 06.02.2024.

25.01.2024 та 29.01.2024 від представника відповідача надійшли відзиви на позовну заяву (вх. № канц. 01-34/874/24 від 25.01.2024, № 01-34/979/24 від 29.01.204), які долучені судом до матеріалів справи.

06.02.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№ канц. 01-34/1293/24 від 06.02.2024), яка долучена судом до матеріалів справи.

За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду справи по суті на 07.03.2024, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

27.02.2024 від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх. 01-34/2092/24 від 27.02.2024), яке долучене судом до матеріалів справи.

За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про оголошення перерви в розгляді справи до 08.04.2024, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача та представник відповідача.

Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 08.04.2024, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

В обґрунтування позову позивачем наголошується, що відповідачем не було виконано роботи у встановлений договором строк встановлений п.5.1. договору (з врахуванням додаткової угоди № 1 від 17.07.2023), що стало підставою нарахування пені та штрафу. На підтвердження даних обставин позивач за позовом долучив до матеріалів справи копії: актів №№4, 4.1., 4.3., 4.4.,4.5.,4.6. приймання виконаних робіт за серпень 2023 від 31.08.2023 на суму 46 828,16 грн.

Відповідач проти позову заперечує, позиція останнього викладена у відзиві на позовну заяв де доводи останнього зводяться до наступного: останній згоден із нарахованою пеню в розмірі 14048,00 грн, поряд з цим нарахований штраф в розмірі 32778,07 грн просить суд відхили як безпідставний, з огляду на те що позивач вимагає заплатити штраф в сумі 32778,07 грн за один день прострочення терміну виконання робіт, що не відповідає дійсності.

У відповіді на відзив позивачем заперечуються доводи останнього зводяться до того, що датою фактичного завершення робіт підрядником на ПС ЗЗОкВ «Житомирська» є дата зазначена на актах №4, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5, 4.6 приймання виконаних робіт за серпень 2023 від 31.08.2023. Датою актів №4, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5, 4.6 приймання виконаних робіт за серпень 2023 від 31.08.2023 є 31.08.2023. Період прострочення робіт з 31.07.2023 по 31.08.2023 (включно) склав 31 календарний день. Тому, штраф у розмірі 7% нарахований у відповідності до п. 7.3. договору за прострочення терміну виконання робіт понад тридцять днів, а не за один день як вказує відповідач. Поряд з цим зазначає, що жодних заперечень при підписанні актів приймання виконаних робіт за серпень 2023 щодо дати підписання вказаних актів 31.08.2023 зі сторони ПБМП Фірма «Сфера» не було.

Представник відповідача не погоджується із доводами позивача, свої доводи останній виклав у запереченні на відповідь на відзив, де зазначив, що роботи були завершені не пізніше 30.08.2023. Надає пояснення, що затримка виконання робіт виникла з вини позивача, а саме, 5 червня 2023 року на адресу замовника був відправлений лист за № 11 з проханням розрахуватись за виконані роботи, так як «Укренерго» заборгувало на той час 152 265,61 грн, що не давало можливості закупити дорого вартісні матеріали та вчасно закінчити роботи. Крім того, під час виконання робіт були виявлені роботи, не враховані кошторисною документацією (улаштування риштувань, збільшилась площа покриттів дахів та інше).

Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне: 31.03.2023 між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Фірмою "Сфера" - Приватного багатопрофільного малого підприємства було укладено договір підряду № 20-003266-23 (далі Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору предмет закупівлі: «Аварійно - відновлювальні роботи з ремонту будівель та споруд ПСЗЗО кВ «Житомирська» Вінницького РЦОМ Північного ТУОМ, а саме: будівля прохідної, інв. № 127_130_ 7187/61_08; насосна пожежогасіння, інв. № 127_902_7004/61_08; маслогосподарство, інв. № 127_120_7194/61_08; будівля ГЩК, інв. № 127_130_7184/1/ 61_08; зварювальний піст, інв. №127_130_7197/1/61_08; ЗРУ-10 кВ, інв.№ 127_130_08; розподільна камера пожежогасіння,; інв. № 127_905_7007/61_08; будівля реакторної, інв. № 127_130_7155/61~08; гараж металевий, інв. № 127_130_ 7245/1/61_ 08; гараж металевий, інв. №127_130_7246/1/61_08 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація».

Підрядник зобов`язується (на свій ризик, своїми засобами та силами, у встановленому Договором порядку) виконати за завданням Замовника роботу за ціною, в обсягах, з характеристиками (якістю) та у строки згідно з умовами Договору (далі - робота), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити Підряднику належно виконану роботу в порядку, визначеному Договором (п.1.2. Договору).

Згідно пункту 3.1. Договору ціна цього Договору складається із загальної вартості робіт за цим Договором згідно договірної ціни (Додаток №23 до цього договору) та становить 1 182 923,64 грн. (один мільйон сто вісімдесят дві тисячі дев`ятсот двадцять три гривні 64 копійки) без урахування ПДВ, крім того ПДВ (20%)- 236 584,73 грн. (двісті тридцять шість тисяч п`ятсот вісімдесят чотири гривні 73 копійки), що разом з ПДВ 20% становить 1 419 508,37 грн. (один мільйон чотириста дев`ятнадцять тисяч п`ятсот вісім гривень 37 копійок)».

Відповідно до п.5.1. Договору строк (термін) виконання робіт «Аварійно - відновлювальні роботи з ремонту будівель та споруд ПСЗЗО кВ «Житомирська» Вінницького РЦОМ Північного ТУОМ, а саме: будівля прохідної, інв. №127_130_7187/61_08; насосна пожежогасіння, інв. №2 127_902_7004/61_08; маслогосподарство, інв. №127_120_7194/61_08; будівля ГЩК, інв. №127_130_7184/1/ 61-08; зварювальний піст, інв. №127_130_7197/1/61_08; ЗРУ-10 кВ, інв.N2127-130-08; розподільна камера пожежогасіння, інв. №127-905_7007/61_08; будівля реакторної, інв. N2 127_130_7155/61_08; гараж металевий, інв. №2 127-130-7245/ 1/61_08; гараж металевий, інв. N2127-130-7246/1/61-08 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація» - до 30.06.2023р. включно.

Поряд з цим додатковою угодою 1 від 17.07.2023 до Договору підряду № 20-003266-23 від 31.03.2023 було погоджено внести зміни, а саме: викласти п.3.1. Договору в новій редакції: « 3.1. Ціна цього Договору складається із загальної вартості робіт за цим Договором згідно договірної ціни (Додаток №3 до цього договору) та становить 1 182 923,64 грн. (один мільйон сто вісімдесят дві тисячі дев`ятсот двадцять три гривні 64 копійки) без урахування ПДВ, крім того ПДВ (20%)- 236 584,73 грн. (двісті тридцять шість тисяч п`ятсот вісімдесят чотири гривні 73 копійки), що разом з ПДВ 20% становить 1419 508,37 грн. (один мільйон чотириста дев`ятнадцять тисяч п`ятсот вісім гривень 37 копійок)».

Викласти п.5.1. Договору в новій редакції: « 5.1. Строк (термін) виконання Викласти п.5.1. Договір в новій редакції: « 5.1. Строк (термін) виконання робіт «Аварійно - відновлювальні роботи з ремонту будівель та споруд ПСЗЗО кВ «Житомирська» Вінницького РЦОМ Північного ТУОМ, а саме: будівля прохідної, інв. № 127_ 130_7187/61_08; насосна пожежогасіння, інв. № 127_902_7004/61_08; маслогосподарство інв. № 127.120.7194/61.08; будівля ГЩК, інв. № 127_130_7184/1/ 61_08; зварювальний піст інв. № 127_130_ 7197/1/61.08; ЗРУ-10 кВ, інв.№ 127.130.08; розподільна камера пожежогасіння, інв." № 127.905.7007/61.08; будівля реакторної, інв. № 127.130.7155/61.08; гараж металевий, інв. № 127.130. 7245/ 1/61. 08; гараж металевий, інв. №127_130_7246/1/6І_08 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація» - до 31.07.2023р. включно.».

Викласти п.10.1. Договору в новій редакції: Цей договір набирає чинності з дня підписання його Сторонами та діє до 10.08.2023р. в частині виконання гарантій зобов`язань Договір є чинним на весь час дії гарантії зазначеної в п.2.1. цього Договору, але у будь якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором».

Додатки № 2 та № 3 до Договору викласти в новій редакції, що додаються до додаткової угоди.

Відповідно до п.5.4. Договору після завершення робіт, вказаних в п.1.2 цього Договору, Підрядник надає Замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3 з повним обсягом виконавчої документації (згідно пункту 4.8 ДБН А.3.1-5:2016)

Як слідує з матеріалів справи Підрядником виконані роботи згідно:

акту №21 приймання виконаних робіт за травень 2023 від 29.05.2023 на суму 265864,52 грн, акту №22, 2-1, 2-2 приймання виконаних робіт за травень 1 2023 від 29.05.2023 на суму 170340,29 грн, акту №3, 3.1 приймання виконаних робіт за липень 2023 від 24.07.2023 на суму 441 181,85 грн, актів №24, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5, 4.6 приймання виконаних робіт за серпень 2023 від 31.08.2023 на суму 468 258,16 грн.

За доводами позивача частина робіт згідно актів №24, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5, 4.6 приймання виконаних робіт за серпень 2023 від 31.08.2023 на суму 468258,16 грн. виконані 31.08.2023 з порушенням строку на 31 день встановленого п. 5.4. Договору, що і стало підставою позову.

За наслідками розгляду справи суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), договір є підставою для виникнення цивільних прав ти обов`язків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина перша статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду та з огляду на статтю 174 Господарського кодексу України, статтю 11 Цивільного кодексу України, є підставою для виникнення у його сторін прав та обов`язків, визначених ним.

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України (де наведено нормативне визначення поняття договору будівельного підряду) за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

У розумінні наведеної норми основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об`єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об`єкта та його здачу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» наголошувало, що відповідачем не було виконано роботи у встановлений договором строк, а саме, порушено п.5.1. договору яким встановлено, що строк (термін) виконання виконання робіт «Аварійно - відновлювальні роботи з ремонту будівель та споруд ПСЗЗО кВ «Житомирська» Вінницького РЦОМ Північного ТУОМ, а саме: будівля прохідної, інв. № 127_ 130_7187/61_08; насосна пожежогасіння, інв. № 127_902_7004/61_08; маслогосподарство інв. № 127.120.7194/61.08; будівля ГЩК, інв. № 127_130_7184/1/ 61_08; зварювальний піст інв. № 127_130_ 7197/1/61.08; ЗРУ-10 кВ, інв.№ 127.130.08; розподільна камера пожежогасіння, інв." № 127.905.7007/61.08; будівля реакторної, інв. № 127.130.7155/61.08; гараж металевий, інв. № 127.130. 7245/ 1/61. 08; гараж металевий, інв. №127_130_7246/1/6І_08 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація» - до 31.07.2023 включно.

Так, згідно актів №24, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5, 4.6 приймання виконаних робіт за серпень 2023 від 31.08.2023 на суму 468 258,16 грн, роботи виконані 31.08.2023.

Поняття зобов`язання та підстави його виникнення унормовано статтею 509 Цивільного кодексу України, згідно з якою зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В даному випадку на переконання суду Підрядник у встановлені договором строки та порядку не виконав передбачені договором роботи, поза як роботи повинні були бути виконані до 31.07.2023, однак як слідує із актів №24, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5, 4.6 приймання виконаних робіт за серпень 2023 - 31.08.2023 на суму 468 258,16 грн тобто з порушенням строку на 31 день встановленого п. 5.1. Договору.

Суд зауважує, що вказані акти обопільно підписані між сторонами.

Отже, судом встановлено, що відповідачем за позовом було допущено порушення строків виконання робіт, що передбачено п. 5.1. Договору (з врахуванням змін у відповідності до додаткової угоди № 1 від 17.07.2023).

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Правовідносини із застосування неустойки (штрафних санкцій) за невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання, правила її застосування, умови зменшення її розміру врегульовані положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Згідно із приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойка має подвійну правову природу - є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання у відсотках від суми визначеною обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідний правовий висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №910/7398/18, від 27.09.2019 у справі 910/10939/18, від 27.09.2019 у справі №923/760/16.

Відповідно до п. 7.3. договору в разі порушення з вини Підрядника кінцевого строку завершення виконання робіт, який передбачений п. 5.1. цього договору, Підрядник сплачує замовнику згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України пеню в розмірі 0,1% від вартості робіт, з яких допущено прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання.

Як уже зазначалось вище, судом встановлено порушення відповідачем основного зобов`язання, а саме дотримання строків виконання підрядних робіт, що не спростовано останнім.

Отже, позов в частині стягнення з відповідача пені та штрафу позов заявлено обґрунтовано та правомірно.

Здійснивши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" перерахунок пені за період прострочення, судом встановлено, що розрахунок позивача перебуває в межах розрахунку суду.

При цьому суд вирішив зменшити суму нарахованої позивачем штрафу з огляду на таке.

У відповідності до ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №922/266/20.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема, з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто, цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто, має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Аналогічна правова позиція щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладена у постановах Верховного Суду від 30.05.2019 року у справі №916/2268/18, від 04.05.2018 року у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 року у справі №908/868/18, від 13.05.2019 року у справі №904/4071/18, від 18.02.2020 у справі №920/694/19, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

При цьому, чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Також, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 21.09.2021 у справі №910/10618/20.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №922/2141/21 міститься висновок про те, що приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Судом враховано відсутні в матеріалах справи докази понесених позивачем збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань, саме за даним Договором або погіршення матеріального стану товариства саме у зв`язку з порушенням відповідачем умов цього Договору.

В розрізі зазначеного вище суд вважає необхідним вказати на те, що відповідне зменшення штрафу до суми 5 000,00 грн є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язань і проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, що узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, а також є засобом недопущення використання штрафних санкцій як інструменту отримання безпідставних доходів, а не як способу стимулювання боржника до належного виконання зобов`язань.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/13801/19.

Вказані норми права дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але ГК України вказує на неспівмірність розміру неустойки з розміром збитків кредитора як на обов`язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як ЦК виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення (п. 28 постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20).

За змістом ч. 1 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України під розміром збитків потрібно розуміти саме суму, на яку нараховано неустойку, а не будь-яку іншу суму збитків. Подібний за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 14.09.2016 у справі №6-473цс16 та постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20.

Із цього випливає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення.

При цьому, суд також враховує, що окрім штрафу позивач нарахував пеню яку відповідач визнав частково на суму 14 048,00 грн.

З огляду на всі фактичні обставини справи, встановлені судом, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов`язання за Договором відповідачем, відсутність доказів понесення позивачем збитків у результаті порушення відповідачем зобов`язання та виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд дійшов висновків про наявність підстав для реалізації права щодо зменшення розміру штрафу до 5 000,00 грн і таке зменшення є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, судовий збір, у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Аналогічна правова позиція щодо розподілу судових витрат викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 05.04.2018 у справі №917/1006/16, від 03.04.2018 у справі №902/339/16.

З огляду на викладене та врахуванням визнання частково позовних вимог відповідачем, судовий збір за подання позовної заяви підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2 285,38 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фірми "Сфера" - Приватного багатопрофільного малого підприємства (21021, м. Вінниця, вул. Пушкіна, 9/14, код ЄДРПОУ 13302754) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) 14 516,00 грн пені, 5 000,00 грн штрафу та 2 285,38 грн витрат на сплату судового збору.

3. Повернути Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) з Державного бюджету України 50% сплаченого за платіжною інструкцією №В-8660 від 06.12.2023 судового збору в сумі 398,62 грн.

4. Паперова копія електронної платіжної інструкції №В-8660 від 06.12.2023 на суму 2684,00 грн знаходиться у матеріалах справи № 902/14/24.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. В решті позову відмовити.

7. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

8. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

+9. Примірник повного судового рішення надіслати на електронні адреси: позивача -Nec-kanc@ua.energy., відповідача - firma.sfera@gmail.com. та до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 17 квітня 2024 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Симона Петлюри, 25, м.Київ, 01032)

3 - відповідачу (вул. Пушкіна, 9/14, м. Вінниця, 21021)