Рішення

від 28.03.2024 по справі 905/1353/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.03.2024 Справа №905/1353/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Кучерявої О.О.

при секретарі судового засідання Білик М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЗАЛІЗНИЧАВТОМАТИКА»

до відповідача Приватного акціонерного товариства «АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД»

про стягнення 6 135 421, 16 гривень

за участі представників сторін:

від позивача: Нагірняк Я.В. (в режимі відеоконференції),

від відповідача: Чапала Ю.О. (в режимі відеоконференції),

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЗАЛІЗНИЧАВТОМАТИКА» звернулось до Господарського суду Донецької області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД» про стягнення 6 135 421, 16 гривень, з яких сума основного боргу 2 967 570,32 гривні, пеня в розмірі 2 131 447, 23 грн, 887 862, 61 грн інфляційних втрат, 148 541,00 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов?язань за договором підряду №707/21У від 15.09.2021, у зв`язку з чим відповідно до умов договору та ст.625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані пеня, 3% річних, інфляційні втрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2023 для розгляду даної справи визначено суддю Кучеряву О.О.

Ухвалою суду від 16.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1353/23, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.11.2023; встановлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи, доказів тощо.

17.10.2023 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли письмові пояснення, в яких зазначив, що під час складання позову було допущено механічну описку, у зв`язку з чим є розбіжності ціни позову з загальною сумою у прохальній частині позову. Просив стягнути 2 967 570, 32 грн суми основного боргу, 2 131 447, 23 грн пені, 887 862, 61 грн інфляційних втрат, 148 541 грн 3% річних.

01.11.2023 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній визнає факт виконання робіт за договором підряду №707/21У від 15.09.2021, але зазначив, що позовні вимоги є передчасними та не доведені належними та допустимими доказами. Відповідач вважає, що ним належним чином, обґрунтовано і повно в розумінні ч.2 ст. 614 ЦК України доведено необгрунтованність позовних вимог щодо суми основного зобов`язання. З огляду на що підстави для притягнення відповідача до відповідальності шляхом стягнення неустойки відсутні. Окрім того, посилався на обставини форс-мажору, у зв`язку з чим відсутні підстави застосування будь-яких нарахувань. За наявності підстав для стягнення пені, просив врахувати наявність форс-мажорних обставин або зменшити розмір штрафних санкцій. Посилаючись на норми ст.ст. 613, 617 ЦК України просив відмовити в задоволенні вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 01.11.2023 відкладено підготовче засідання на 01.12.2023.

02.11.2023 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання (заява) про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 30.11.2023 у задоволенні клопотання (заяви) представника відповідача про залишення позовної заяви без руху відмовлено.

Ухвалою суду від 01.12.2023 повідомлено представників сторін про те, що судове засідання призначене на 01.12.2023 не відбулось у зв`язку з надходженням сигналу «Повітряна тривога» у м. Харкові. Призначено судове засідання на 07.12.2023 о 12:00 год.

04.12.2023 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, надав контррозрахунок пені. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

07.12.2023 представником позивача через систему «Електронний суд» надано клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а саме акт приймання виконаних будівельних робіт від 24.09.2021.

07.12.2023 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження процесуального строку для надання відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 07.12.2023 підготовче засідання відкладено на 19.01.2024 на 14:00.

Ухвалою суду від 16.12.2023 продовжено строк підготовчого провадження на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

16.01.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначив, що у матеріалах справи відсутні докази письмового повідомлення відповідачем позивача про форс-мажорні обставини та доказів засвідчення ТПП України для нього форс-мажорних обставин, що об`єктивно унеможливила виконання відповідачем зобов`язань за договором. Окрім того, зобов`язання з оплати за договором у відповідача виникли до введення військового стану. Зазначив, що підстави для зменшення 3% та інфляційних втрат відсутні, оскільки позивачем заявлено до стягнення відсотки річних у розмірі, передбаченому ст. 625 ЦК України. Заперечував проти зменшення розміру пені.Окрім того, відповідачем не надано доказів вжиття заходів, спрямованих на зменшення нарахувань, які здійснені позивачем, зокрема, звернення до позивача з врегулюванням спору, доказів вжиття заходів на можливе часткове погашення заборгованості. Вказав, що факт підписання актів свідчить про те, що відповідач був обізнаний із сумою наявної у нього заборгованості. Просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 19.01.2024 визнано причини неявки представника відповідача у підготовче засідання, призначене на 19.01.2024 поважними. Відкладено підготовче засідання на 23.02.2024.

Ухвалою суду від 23.02.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 25.03.2024, запропоновано позивачу надати обґрунтований розрахунок суми основного боргу.

26.02.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява, в якій останній виклав позицію щодо необгрунтованності позовних вимог та вказав на допущення технічної описки у відзиві на позов (вважати вірним зазначення акту від 24.09.2021 замість акту 24.09.2023). Зазначив, що договірна ціна робіт відповідно до договору є твердою та підлягає зміні лише шляхом укладення додаткової угоди, якою затверджуються нові редакції п. 3.1 договору, договірної ціни та графіку; акти виконаних робіт повинні дорівнювати погодженій ціні робіт та здаватися замовнику не пізніше 25 числа наступного місяця. В разі несвоєчасного надання актів, відстрочення платежу складає не 30, а 60 календарних днів.

13.03.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи детального розрахунку суми основного боргу за договором №707/21У від 15.09.2021.

14.03.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткові пояснення щодо наданого позивачем детального розрахунку суми основного боргу, зазначив, що вартість фактично виконаних робіт перевищила визначену кошторисом (договірною ціною) на 2 150 560, 84 грн. Саме на позивача покладається обовязок довести належними, допустимими і достовірними доказами відповідність вартості фактично виконаних робіт визначеної договором вартості робіт.

З інформації яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 19.03.2024 місцезнаходження юридичної особи: Приватного акціонерного товариства «АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД» (ідентифікаційний код юридичної особи: 00191075) змінено на: Україна, 50006, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул.Тільги Степана, будинок 4, кабінет 204.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 202 ГПК України.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 28.03.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з?ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В

15.09.2021 між Приватним акціонерним товариством «АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД» (надалі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЗАЛІЗНИЧАВТОМАТИКА» (надалі підрядник, позивач) укладено договір №707/21У (надалі - договір), за умовами п.1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик виконати в порядку і на умовах цього договору роботи по реконструкції електричної централізації ст. Вуглекоксова - 2 з заміною існуючої релейної централізацій на автоматизовану систему мікропроцесорної централізації (AC MПЦ) та допрацюванню проекту по реконструкції електичної централізації, перелік яких наводиться в локальних кошторисах №№ 02-001-001, 02-02-01, 02-02-02, 02-03-01, 02-03-02, 02-04-01, 02-04-02, 02-05-02, 05-01-01, 05-01-02, 05-01-03, 05-01-04, 05-01-05, 05-01-06, 05-01-07, 05-02-01, 05-02-02, 05-03-01,05-03-02, 05-03-03, 05-04-01, 05-04-02, 05-04-03, 05-04-04 з договірними цінами (додаток № 1 до договору) (далі - «Роботи»). Роботи виконуються на території ПРАТ «АКХЗ».

Договір діє до 30.06.2022р. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань (в тому числі гарантійних) за цим Договором (п.15.5 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору ціна робіт за цим договором становить 58 400 000,00 грн. (п`ятдесят вісім мільйонів чотириста тисяч гривень 00 коп.) без урахування ПДВ 20%. В тому числі: ціна робіт, що оподатковується ПДВ 20 % - 53 263 996,72 грн; ціна робіт, що не оподатковується ПДВ 20 % - 5 136 003, 28 грн.

Крім того, Замовник оплачує ПДВ за ставкою 20%, що діє на момент укладення Договору, в розмірі 10 652 799,34 грн.

Всього вартість робіт за Договором з урахуванням ПДВ становить 69 052 799,34 грн. (шістдесят дев`ять мільйонів п`ятдесят дві тисячі сімсот дев`яносто дев`ять гривень 34 коп.)

Згідно із п. 3.2 договору ціна робіт визначається кошторисами з розрахунком договірної ціни за обсягами (об`єктам, етапам, видам) робіт, які є невід`ємною частиною Договору.

Договірна ціна, яка с невід`ємною частиною договору, визначається на підставі кошторису відповідно до потреби в трудових, матеріально-технічних ресурсах і поточних цін на них (п. 3.3.договору).

Ціна робіт може бути змінена Сторонами, виключно шляхом укладення додаткової угоди до цього договору, яким затверджуються зміни в п. 3.1. цього договору, а також зміни до Графіку і Договірній ціні, нова редакція Графіка і Договірної ціни або додатковий Графік і Договірна ціна (п.3.5 договору).

Строки виконання робіт погоджені сторонами у розділі 2 договору.

Так, відповідно до п. 2.1 договору строки виконання робіт за цим договором, а також їх окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів), визначаються графіком виконання робіт (далі - «Графік»), який оформляється у вигляді додатку і є невід`ємною частиною цього Договору.

Строк виконання робіт за цим договором починає обчислюватися з моменту фактичного прийняття об`єкта робіт відповідно до п.5.2 Договору. У разі несвоєчасного прийняття об`єкта Робіт строк початку виконання робіт починає обчислюватися з останнього дня строку, визначеного п. 5.2 цього Договору.

Фактичний строк закінчення робіт по окремих об`єктах (обсягами, етапам, видам робіт) визначається датою підписання замовником акту приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ 2в - Акт приймання виконаних будівельних робіт, форма КБ 3- Довідка про вартість виконаних підрядних робіт, форма КБ 6 - Журнал обліку виконаних робіт; форма №29 звіт про витрати матеріалів у будівництві або інші). При цьому підрядник зобов`язаний передати замовникові комплект виконавчої документації на будівельно-монтажні роботи згідно з переліком, визначеним нормативними документами, що свідчать про відповідність використаних матеріалів, конструкцій, виробів та обладнання встановленими вимогами нормативних документів (в т.ч. сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічного безпеки, в передбачених законодавством випадках) (п. 2.3 договору).

Згідно із п.5.1 договору види і зміст робіт за цим договором, а також по окремих обсягами (об`єктам, етапам, видам), визначаються на підставі кошторисів і графіка виконання робіт, які є невід`ємною частиною цього договору.

Якщо в ході виконання робіт підрядник виявить необхідність в проведенні додаткових Робіт, не погоджених раніше сторонами, і в збільшенні загальної вартості робіт за цим договором, підрядник протягом 3 (трьох) днів з моменту виявлення зазначеної, необхідності, направляє замовнику письмове обґрунтування з підписаним зі свого боку проектом додаткової угоди про внесення відповідних змін до цього договору (п.5.4 договору).

Права та обов?язки сторін погоджені у розділі 7 договору, зокрема, відповідно до пп. 7.1.1, 7.1.2. 7.1.9 п. 7.1 якого підрядник зобов`язується виконати роботи за цим договором відповідно з графіком, договірними цінами і кошторисами, які є невід`ємною частиною цього договору, а також технічною документацію, ДБН, ДЕСТ (ДСТУ), ТУ, БНіП, ДБН і т.п.; інформувати замовника про хід виконання робіт, а також погоджувати будь-які дії, що, впливають на виробничий процес замовника; надавати замовнику рахунки-фактури, акти приймання виконаних підрядних робіт протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту закінчення робіт. Також, згідно із п. 7.2.1 підрядник має право отримувати оплату за виконані роботи в розмірах і в строки, обумовлені в цьому Договорі та додатках до нього.

Замовник, в свою чергу, відповідно до п. 7.3.3 договору зобов`язаний прийняти роботи, виконані підрядником, провести огляд їх результатів, при виявленні відступів від умов цього договору або інших недоліків - негайно заявити про них підряднику. Згідно із п.п. 7.4.1, 7.4.5 договору замовник має право здійснювати контроль і нагляд за ходом і якістю виконуваних робіт, дотриманням термінів їх виконання, використанням підрядником матеріалів і обладнання замовника, а також станом охорони праці та промислової безпеки, не втручаючись при цьому в оперативно-господарську діяльність підрядника та/або залученого ним субпідрядника. У будь-який час до здачі йому результатів всіх робіт або частини робіт, відмовитися від їх виконання підрядником, шляхом направлення підряднику відповідного повідомлення з переліком робіт, від виконання яких підрядником він відмовляється.

З моменту відправки замовником підряднику повідомлення про відмову від виконання всіх або частини робіт, цей договір втрачає силу в частині, що стосується робіт, зазначених у повідомленні, але зберігає силу в частині що стосується робіт, не зазначених у повідомленні.

Згідно із п. 8.3 договору приймання виконаних робіт проводиться на території замовника. В окремих випадках, за попередньою домовленістю сторін (в письмовій формі), приймання виконаних робіт можливе на території підрядника або субпідрядника.

Зобов`язання щодо складання актів приймання виконаних підрядних робіт (або інших документів, узгоджених сторонами відповідно до п.2.3 цього договору), покладається на підрядника (п. 8.4 договору).

Відповідно до п. 8.5 договору належним чином оформлені оригінали актів приймання виконаних підрядних робіт (або інших документів, узгоджених сторонами відповідно до п.2.3 цього договору), передаються Замовнику в семи примірниках, після підписання та скріплення печаткою кожного їх примірника підрядником, із зазначенням в адресній частині реквізитів цього договору.

Умовами п. 8.6 договору сторони погодили, що замовник зобов`язаний протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання актів приймання виконаних підрядних робіт (або інших документів, узгоджених сторонами відповідно до п.2.3 цього Договору) здійснювати огляд результатів виконання робіт підрядником і при відсутності недоліків прийняти їх, підписавши надані підрядником акти приймання виконаних підрядних робіт (або інші документи, узгоджені сторонами відповідно до п.2.3 цього Договору). Якщо під час приймання результатів виконання робіт будуть виявлені недоліки, Сторони керуються п. 4.5 цього Договору.

Порядок оплати виконаних робіт узгоджений сторонами в розділі 4 договору, відповідно до п. 4.1 якого оплата замовником виконаних робіт проводиться поетапно (щомісячно). Замовник перераховує підрядникові авансовий платіж у розмірі 840 000,00 грн (вісімсот сорок тисяч гривень 00 коп.) з урахуванням ПДВ 20% впродовж 15 календарних днів від дати виставляння рахунку.

Остаточні розрахунки за виконані підрядником роботи робляться впродовж 30 (тридцяти) календарних днів від дати виставлення рахунку, на підставі підписаного Замовником акту приймання виконаних підрядних робіт (або інших документів, узгоджених сторонами відповідно до п.2.3 цього договору) та податкових накладних.

У разі порушення підрядником термінів надання замовнику акту приймання виконаних підрядних робіт, передбачених п. 7.1.10. договору, термін оплати таких робіт становить 60 (шістдесят) календарних днів від дати виставлення рахунку, на підставі підписаного замовником акту приймання виконаних підрядних робіт (або інших документів, узгоджених сторонами відповідно до п.2.3 цього договору) та податкових накладних.

Згідно із п. 4.4 договору замовник має право не приймати неналежним чином оформлені документи від Підрядника. У цьому випадку вся відповідальність за можливе порушення термінів виконання Робіт, несвоєчасну їх оплату та інші негативні наслідки, пов`язані з подальшим порушенням сторонами своїх зобов`язань і обов`язків за договором лягає на Підрядника.

Відповідно до п. 4.5 договору якщо під час приймання робіт будуть виявлені недоліки, що виникли з вини підрядника (в т.ч. в частині кількості, якості і норми витрат матеріалів), сторонами оформляються дефектний акт. Дефектний акт складається замовником, який вказує перелік недоліків у виконаній роботі і терміни їх усунення.

Підрядник зобов`язаний протягом 3 (трьох) днів, моменту отримання дефектного акту підписати його і направити замовнику. Сторони визначили, що не підписання, не направлення або несвоєчасне направлення підрядником дефектного акту прирівнюється до безумовної згоди Підрядника зі змістом дефектного акту, складеним замовником. Замовник не підписує акт приймання виконаних підрядних Робіт (або інші документи, узгоджені сторонами відповідно до п. 2.3 цього договору), затримує оплату неякісно виконаних робіт підряднику до усунення дефектів, а також має право вимагати повернення раніше сплачених підряднику сум, компенсації вартості використаних підрядником матеріалів замовника, які підрядник зобов`язаний повернути/компенсувати протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання вимоги замовника. Усунення неякісно виконаних робіт проводиться підрядником за свій рахунок, в терміни і на умовах обумовлених сторонами в дефектному акті.

Договір №707/21У від 15.09.2021 з додатками підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток підприємств без зауважень чи застережень.В якості додатків до договору позивачем надано до матеріалів справи Календарний графік виконання робіт (Додаток №2), який складений та підписаний сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи сторонами складено та підписано акти приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в), а саме: від 24.09.2021 №1 на суму 1 357 389, 62 грн (з ПДВ), від 28.10.2021 № 2 на суму 4 371 037, 64 грн (з ПДВ), від 29.11.2021 № 3 на суму 6 023 124, 47 грн (з ПДВ), від 28.12.2021 №4 на суму 14 861 133, 59 грн (з ПДВ), від 27.01.2022 № 5 на суму 3 123 758, 23 грн (з ПДВ), що разом становить 29 736 443, 55 грн (з ПДВ).Також сторонами складено та підписано довідки про вартість виконаних будівельних робіт (ф.КБ-3) на загальну суму 29 736 443, 55 грн (з ПДВ).

Відповідачем частково сплачено вартість виконаних за договором робіт, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: від 31 січня 2022 року №4500006925 на суму 14118076, 91 грн; від 11 лютого 2022 №4500009385 на суму 156187, 91 грн; від 22 вересня 2021 року №4500032277 на суму 840000 грн; від 26 жовтня 2021 року № 4500047505 на суму 517389, 62 грн; від 24 листопада 2021 року №4500052403 на суму 218551,88 грн; від 30 листопада 2021 року №4500053490 на суму 4152485, 76 грн; від 30 грудня 2021 року №4500058395 на суму 301156, 22 грн; від 30 грудня 2021 року №4500058396 на суму 5721968, 25 грн; від 31 січня 2022 року №4500006924 на суму 743056, 68 грн.

Як вбачається з наданого позивачем детального розрахунку суми основного боргу відповідачем здійснено наступні оплати:

за актом приймання виконаних будівельних робіт №1 від 24.09.2021 на загальну суму 1 357 389, 69 грн відповідачем було здійснено дві оплати: платіжним дорученнями №4500032277 від 22.09.2021 на суму 840 000,00 грн, №4500047505 від 26.10.2021 на суму 517 389, 62 грн. (залишок несплаченої суми 0 грн, 07 копійок);

за актом приймання виконаних будівельних робіт №2 від 28.10.2021 на суму 4 371 037, 64 грн відповідачем було здійснено дві оплати: платіжним дорученнями №4500052403 від 24.11.2021 на суму 218 551, 88 грн, №4500053490 від 30.11.2021 на суму 4 152 485, 76 грн. (сплачено повністю);

за актом приймання виконаних будівельних робіт №3 від 29.11.2021 на суму 6 023 124, 47 грн, відповідачем було здійснено дві оплати: платіжним дорученнями №4500058395 від 30.12.2021 на суму 301 156, 22 грн, №4500058396 від 30.12.2021 на суму 5 721 968, 25 грн. (сплачено повністю);

за актом приймання виконаних будівельних робіт №4 від 28.12.2021 на суму 14 861 133, 59 грн, відповідачем було здійснено дві оплати: платіжним дорученнями №4500006924 від 31.01.2022 на суму 743 056, 68 грн, №4500006925 від 31.01.2022 на суму 14 118 076, 91 грн. (сплачено повністю);

за актом приймання виконаних будівельних робіт №5 від 27.01.2022 на суму 3 123 758, 23 грн, відповідачем було здійснено часткову оплату платіжним дорученнями №4500009385 від 11.02.2022 на суму 156 187, 91 грн.

Сума несплаченої заборгованості за договором становить 2 967 570,39 грн. Позивачем до стягнення заявлено 2 967 570,32 грн.

Внаслідок наведеного позивач звернувся до суду за захистом порушеного права з позовом про стягнення заборгованості в сумі 2 967 570,32 грн та нарахованих 2 131 447, 23 грн пені, 887 862, 61 грн інфляційних втрат, 3% річних в розмірі 148 541,00 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об?єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов?язань з оплати виконаних робіт.

Згідно із частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов?язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно із статтею 173 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов?язання, що виникає між суб?єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб?єкт (зобов?язана сторона, у тому числі боржник) зобов?язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб?єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб?єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов?язаної сторони виконання її обов?язку.

Основними видами господарських зобов?язань є майново-господарські зобов?язання та організаційно-господарські зобов?язання. Господарські зобов?язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).

За правовою природою укладений між сторонами договір №707/21У від 15.09.2021 є договором підряду, оскільки його предмет передбачає отримання конкретного результату, що не споживається в процесі виконання.

Вказаний договір укладений у письмовій формі, підписаний повноважними представниками сторін без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток підприємств. Сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма його істотними умовами щодо: предмету договору, об`ємів робіт, а також ціною, строками виконання та строку договору.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов?язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов?язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов?язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами частин 1,2 статті 193 ГК України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов?язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов?язковим до виконання сторонами.

За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Зобов?язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до чинного законодавства права і обов?язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції оформлюються первинними документами відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ст. 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

На виконання умов договору, сторонами без зауважень та заперечень на підтвердження господарських операцій за вказаним договором підписано та скріплено відтисками печаток підприємств акти приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в), а саме: від 24.09.2021 №1 на суму 1 357 389, 62 грн (з ПДВ), від 28.10.2021 № 2 на суму 4 371 037, 64 грн (з ПДВ), від 29.11.2021 № 3 на суму 6 023 124, 47 грн (з ПДВ), від 28.12.2021 №4 на суму 14 861 133, 59 грн (з ПДВ), від 27.01.2022 № 5 на суму 3 123 758, 23 грн (з ПДВ), що разом становить 29 736 443, 55 грн (з ПДВ).

Крім того, на виконання умов договору сторонами складено та підписано довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф.КБ-3) на загальну суму 29 736 443, 55 грн (з ПДВ).

Згідно із п. 8.6 договору замовник зобов`язаний протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання актів приймання виконаних підрядних робіт (або інших документів, узгоджених сторонами відповідно до п.2.3 цього Договору) здійснювати огляд результатів виконання робіт підрядником і при відсутності недоліків прийняти їх, підписавши надані підрядником акти приймання виконаних підрядних робіт (або інші документи, узгоджені сторонами відповідно до п.2.3 цього Договору). Якщо під час приймання результатів виконання робіт будуть виявлені недоліки, Сторони керуються п. 4.5 цього Договору.

Відповідно до п. 4.5 договору якщо під час приймання робіт будуть виявлені недоліки, що виникли з вини підрядника (в т.ч. в частині кількості, якості і норми витрат матеріалів), сторонами оформляються дефектний акт. Дефектний акт складається замовником, який вказує перелік недоліків у виконаній роботі і терміни їх усунення.

Підрядник зобов`язаний протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання дефектного акту підписати його і направити замовнику. Сторони визначили, що непідписання, ненаправлення або несвоєчасне направлення підрядником дефектного акту прирівнюється до безумовної згоди Підрядника зі змістом дефектного акту, складеним замовником. Замовник не підписує акт приймання виконаних підрядних Робіт (або інші документи, узгоджені сторонами відповідно до п. 2.3 цього договору), затримує оплату неякісно виконаних робіт підряднику до усунення дефектів, а також має право вимагати повернення раніше сплачених підряднику сум, компенсації вартості використаних підрядником матеріалів замовника, які підрядник зобов`язаний повернути/компенсувати протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання вимоги замовника. Усунення неякісно виконаних робіт проводиться підрядником за свій рахунок, в терміни і на умовах обумовлених сторонами в дефектному акті.

Одночасно положення статті 853 Цивільного кодексу України закріплюють зобов?язання Замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. (ч.1 ст. 853 ЦКУ)

Відповідно до ч.2 ст.853 ЦКУ Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Враховуючи положення статей 853, 882 ЦК України, суд дійшов висновку, що обов?язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на Замовника.

Відповідач під час розгляду справи не заперечував факт виконання ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЗАЛІЗНИЧАВТОМАТИКА» підрядних робіт за договором та проведення часткової оплати за виконані підрядні роботи відповідно до досліджених вище судом актів приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в), одночасно зазначаючи, що позовна заява не містить обставин щодо відповідності виконаних підрядних робіт умовам договору, його предмету та визначеної договірної ціни. Окрім того, в письмових поясненнях від 23.02.2024 (зареєстровані 26.02.2024) відповідач зазначив, що роботи за спірними актами були виконані в більшому обсязі, ніж передбачено кошторисом та посилався на несвоєчасність надання актів, що в свою чергу свідчить про відстрочення платежу на 60 днів.

Відповідно до п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 № 129/1033/13-ц, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Суд зазначає, що ПАТ «АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД» було не позбавлене права при розгляді наданих позивачем актів приймання виконаних будівельних робіт оформити дефектний акт у випадках, зокрема, необґрунтованості в поточних документах обсягів робіт, виявлені недоліків, що виникли з вини підрядника (в т.ч. в частині кількості, якості і норми витрат матеріалів) також відповідач не був позбавлений права відмовитися від прийняття робіт та підписання актів згідно п.4.5 договору.

Натомість матеріали справи не містять жодних доказів виявлення недоліків виконаних робіт, складання дефектного акту або відмови від їх прийняття в порядку визначеного умовами договору.

Також, судом визнаються неспроможними посилання відповідача на те, що роботи за спірними актами були виконані в більшому обсязі, ніж передбачено кошторисом, з огляду на настуне.

Згідно із ст. 74 кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оригінали первинних бухгалтерських документів щодо взаємовідносин сторін за договором, стягнення заборгованості за яким є предметом позову мають бути у кожної сторони. Всупереч вимогам ст. 74 ГПК України, відповідачем не надано відповідних доказів (кошторисів) в підтверження вказаних обставин, пояснень щодо відсутності таких документів у відповідача суду не надано, клопотань про витребування доказів в порядку ст. 81 ГПК України не надходило.

Окрім того, суд зазначає, що вказана в актах приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) у сукупності ціна робіт - 29 736 443, 55 грн, не змінює погодженої сторонами, як остаточної, загальної суми таких робіт за договором та, відповідно, не впливає на загальну вартість робіт і матеріалів.

Прийняття відповідачем обсягів виконаних робіт без заперечень, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт та проведення часткових оплат підтверджує факт порушення захищуваного суб`єктивного права позивача з боку відповідача.

Стосовно посилань відповідача на несвоєчасність надання актів, що в свою чергу свідчить про відстрочення платежу на 60 днів, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів направлення позивачем актів виконаних робіт з порушенням строків, визначених договором підряду. Окрім того, відповідне питання може бути предметом окремого судового розгляду, а учасники спірних правовідносин не позбавлені права самостійно звернутися з відповідним позовом до суду, зокрема, за наявності відповідних підстав, замовник може порушити питання про стягнення неустойки або відшкодування збитків, завданих останньому внаслідок порушенням умов договору.

Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи відповідача в цій частині у зв?язку із спростуванням їх матеріалами справи.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов?язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Порядок оплати за виконані за договором роботи сторони узгодили у пункті п.4.1 договору, а саме остаточні розрахунки за виконані підрядником роботи робляться впродовж 30 (тридцяти) календарних днів від дати виставлення рахунку, на підставі підписаного Замовником акту приймання виконаних підрядних робіт (або інших документів, узгоджених сторонами відповідно до п.2.3 цього договору) та податкових накладних.

Як встановлено вище судом, заборгованість за договором №707/21У від 15.09.2021, з урахуванням часткових оплат, становить 2 967 570,39 грн. Позивачем до стягнення заявлено 2 967 570,32 грн.

Матеріали справи не містять доказів оплати ПАТ «АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД» підрядних робіт за договором №707/21У від 15.09.2021 в сумі 2 967 570, 32 грн (залишок оплати за актом приймання виконаних будівельних робіт від 27.01.2022).

Зважаючи на викладене, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем умов правочину в частині виконання зобов?язань з належної оплати виконаних позивачем робіт та встановленої наявності заборгованості Замовника перед Підрядником за договором №707/21У від 15.09.2021 в сумі 2 967 570, 32 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 887 862, 61 грн, 3 процентів річних в розмірі 148 541,00 грн суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем та згідно з яким їх розмір за період з 27.01.2022 по 28.09.2023 на суму боргу 2 967 570, 32 грн складає 148 541,00 грн, перевірено судом та встановлено, що позивачем неправильно визначено початкову дату прострочення відповідача (з урахуванням того, що строк оплати настав 28.02.2022, а отже прострочення почалось з 01.03.2022). Таким чином, сума 3 % річних, що належить до стягнення з відповідача на користь позивача складає в загальній сумі 140 736, 01 гривень, нараховані на 2 967 570, 32 грн за період з 01.03.2022 по 28.09.2023.

Суд зазначає, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19 та постановах Верховного Суду від 17.10.2018р. у справі №916/1883/16, від 08.05.2019р. у справі №904/2156/18, від 20.09.2019р. у справі №904/4342/18, від 14.01.2020р. у справі № 924/532/19, від 29.04.2020р. у справі №910/1193/19, від 18.06.2020р. у справі №904/3491/19, від 01.10.2020р. у справі №910/11820/18, від 10.02.2021р. у справі №910/14257/19.

Розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем та згідно з яким їх розмір за період з лютого 2022 року по вересень 2023 року на суму боргу 2 967 570, 32 грн складає 887 862, 61 грн, перевірено судом та встановлено, що позивачем неправильно визначено початкову дату прострочення відповідача (з урахуванням того, що строк оплати настав 28.02.2022, а отже прострочення почалось з 01.03.2022). Таким чином, сума інфляційних втрат, що належить до стягнення з відповідача на користь позивача складає в загальній сумі 792 729, 05 гривень, нараховані на 2 967 570, 32 грн за період з березня 2022 року по вересень 2023 року.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 2 131 447, 23 грн суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Згідно ст. ст. 549, 551 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу положень ст. ст. 1, 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У ч. 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п. 7 розд. IX «Прикінцеві положення» ГК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності з 02.04.2020.

Постановою КМУ №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено на всій території України карантин з 12.03.2020. В подальшому карантин неодноразово було продовжено та постановою КМУ № 651 від 27.06.2023 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24:00 30.06.2023.

Тобто, на період дії карантину шестимісячний строк нарахування штрафних санкцій, який встановлено ч.6 ст.232 ГК України, продовжено до закінчення такого періоду. Цей висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.02.2023 у справі № 910/13704/21.

Відповідальність відповідача за порушення строків виконання грошових зобов`язань передбачена у п. 10.2 договору, за змістом якого у разі порушення терміну оплати виконаних робіт, Замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем та згідно з яким її розмір за період з 27.01.2022 по 28.09.2023 на суму боргу 2 967 570, 32 грн складає 2 131 447, 23 грн, перевірено судом та встановлено, що позивачем неправильно визначено початкову дату прострочення відповідача (з урахуванням того, що строк оплати настав 28.02.2022, а отже прострочення почалось з 01.03.2022) та не враховано приписи ч.6 ст.232 ГК України, п. 7 розд. IX «Прикінцеві положення» ГК України щодо кінцевої дати нарахування пені, а також не вірно розраховано ставку пені (з подвійної облікової ставки НБУ, замість 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочення).

Тому, господарським судом самостійно здійснено розрахунок пені за період з 01.03.2022 по 30.06.2023 на суму боргу 2 967 570, 32 грн та встановлено, що її розмір складає 144 520, 67 грн, яка належить до стягнення з відповідача на користь позивача.

Щодо посилань відповідача на настання форс-мажорних обставин та клопотання про зменшення розміру неустойки до 1000 грн суд зазначає наступне.

За загальним правилом обов`язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов`язання є вина особи, яка його порушила, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання (частина 1 статті 614 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося в внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Згідно із частиною 2 статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі-Закон) форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Абзацом 3 ч.3 ст.14 Закону Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.14-1 Закону ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Судом встановлено, що умовами, викладеними в розділі 13 договору контрагентами досягнуто згоди щодо алгоритму дій сторони у разі настання обставин непереборної сили, які мають наслідком неможливість належного виконання договору.

Так, згідно із п. 13.2 договору сторона, для якої наступили форс-мажорні обставини, зобов`язана без необґрунтованих затримок повідомити у письмовій формі іншу Сторону про їх настання або припинення. Факти, викладені в повідомленні про настання форс-мажорних обставин, підлягають підтвердженню Торгово-промисловою палатою України, сертифікат якої, після його отримання, але не пізніше 20 календарного дня з дати отримання відповідного повідомлення про настання форс-мажорних обставин, також направляється Стороною, для якої наступили форс-мажорні обставини, іншій стороні.

У разі якщо форс-мажорні обставини тривають понад шістдесят календарних днів, Сторони можуть виступити з ініціативою про розірвання Договору (п.13.3 договору).

Настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання Сторонами зобов`язань, термін виконання яких настав до дати виникнення таких обставин, а також для звільнення Сторін від відповідальності за таке невиконання. Отже, встановленню підлягають обставини наявності або відсутності підстав для сторони посилатися на наявність форс-мажорних обставин, які перешкоджали належному виконанню договору, та їх правових наслідків (п.13.4 договору).

Повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.

Введений на території України з 24.02.2022 воєнний стан, який на теперішній час не припинено та ведення бойових дій у м. Авдіївка є форс-мажорними обставинами та носять загальновідомий характер.

Проте, жодного повідомлення про настання форс-мажорних обставин з боку відповідача здійснено не було, про що свідчать матеріали справи. Сертифікату ТПП України (як передбачено умовами договору) чи будь-яких доказів в підтвердження неможливості виконання зобов`язання з оплати виконаних робіт обумовлених настанням саме цих обставин, зважаючи на те, що зобов`язання з оплати могло бути виконано у будь-який час протягом 30 днів з дати підписання акту прийняття виконаних будівельних робіт 27.01.2022.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов?язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов?язання.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.

Введений на території України воєнний стан та ведення бойових дій у м. Авдіївка, безумовно вплинули на здійснення відповідачем господарської діяльності за місцем його знаходження, але не свідчать про відсутність грошових коштів на рахунках відповідача.

Крім того, вищезазначені форс-мажорні обставини настали не тільки для відповідача, але й для позивача. Всі суб?єкти підприємницької діяльності, підприємства, установи та організації України знаходяться в рівних умовах та здійснюють свою господарську діяльність в однаковому несприятливому економічному становищі в країні та повинні вживати усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу приписів статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу.

У постанові від 23.03.2021 у справі №921/580/19 Верховний Суд вказує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності в законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

При цьому, виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру (постанова Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №902/538/18).

Нормами законодавства України не визначено розмір, на який суд може зменшити неустойку, а тому при вирішенні цього питання суди мають забезпечувати дотримання балансу інтересів сторін у справі з урахуванням правового призначення неустойки.

У постанові від 16.03.2021 у справі № 922/266/20 Верховний Суд зазначає, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.05.2020 у справі №918/289/19, про неврахування судами якої скаржник вказує у касаційній скарзі, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін (пункт 8.28).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.02.2020 у справі №918/116/19, зменшення розміру пені на 99 % фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Отже, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі № 922/2141/21.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази та доводи відповідача, суд зазначає, що неустойка підлягає стягненню за сам факт допущення порушень зобов`язань, визначених договором, незалежно від того, чи завдано у зв`язку з цим збитки.

При цьому, суд враховує, що сума основного боргу становить 2 967 570, 32 грн, а сума нарахованої неустойки (за розрахунком суду) становить 144 520, 67 грн, що складає менше 5% від суми боргу.

Суд також звертає увагу, що позивач є таким само господарюючим суб`єктом, як і відповідач, та несе відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності.

Разом з тим, відповідачем не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку, а тому підстави для зменшення розміру штрафних санкцій відсутні.

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Вирішуючи питання судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з п.2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як наслідок, судовий збір стягується з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 60 683, 34 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 86, 91, 123, 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЗАЛІЗНИЧАВТОМАТИКА» до Приватного акціонерного товариства «АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД» про стягнення 6 135 421, 16 гривень, з яких сума основного боргу 2 967 570,32 грн, пеня в розмірі 2 131 447, 23 грн, 887 862, 61 грн інфляційних втрат, 148 541,00 грн 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД» (50006, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул.Тільги Степана, будинок 4, кабінет 204; код ЄДРПОУ 00191075) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЗАЛІЗНИЧАВТОМАТИКА» (61166, Харьковська область, м. Харків, пр.Науки, буд. 36, кім.32; код ЄДРПОУ 30655683) суму основного боргу в розмірі 2 967 570,32 грн, пеню в розмірі 144 520, 67 грн, інфляційні втрати в розмірі 792 729, 05 грн, 3% річних в розмірі 140 736, 01 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 60 683, 34 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення

У судовому засіданні 28.03.2024 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено та підписано 08.04.2024.

Суддя О.О. Кучерява