Рішення

від 18.04.2024 по справі 907/184/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2024 м. УжгородСправа № 907/184/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива», м. Мукачево

до відповідача 1 Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ

до відповідача 2 Першої Мукачівської державної нотаріальної контори, м. Мукачево

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу Пуги Анжели Михайлівни, м. Мукачево

про визнання припиненою застави та обтяжень у вигляді арешту нерухомого майна,

Секретар судового засідання Райніш М.І.

Сторони не викликалися

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перспектива» заявило позов до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», Першої Мукачівської державної нотаріальної контори, яким просить:

- визнати припиненою заставу за Договором застави нерухомості 6/н від 14.08.2003, укладеним між ЗАТ КБ «ПриватБанк», що в подальшому перейменоване на АТ КБ «Приватбанк», ТОВ «Перспектива» та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Пуга А.М. та зареєстрованим у реєстрі за №3582;

- припинити обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження №5048713, зареєстроване Мукачівською державною нотаріальною конторою 31.05.2007 (тип обтяження: арешт нерухомого майна; підстава обтяження: Договір застави, реєстр. №3582, 14.08.2003, ЗАТ КБ «ПриватБанк», вх. №3955 від 15.08.2003; об`єкт обтяження: невизначене майно);

- припинити обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження №4954089, зареєстроване державним реєстратором Мукачівського міськрайонного управління юстиції Лукач М.А. 12.03.2014 (вид обтяження: арешт нерухомого майна; опис предмет обтяження: невизначене).

Ухвалою суду від 27.02.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення виявлених у ній недоліків.

На адресу Господарського суду Закарпатської області 29.02.2024 надійшла заява вх. №02.3.1-02/1590/24, за наслідками розгляду якої суд дійшов висновку, що позивач усунув виявленні у позовній заяві недоліки.

Ухвалою суду від 06.03.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено учасникам спору процесуальні строки для подання заяв по суті спору, а також відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали для подання письмових заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу Пугу Анжелу Михайлівну (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, пл. Духновича, 18, код РНОКПП НОМЕР_1 ).

01.04.2024 на адресу суду надійшли письмові пояснення Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк».

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить 9084,00 грн судового збору та 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідачі не скористалися правом надати суду відзив на позов, хоча були повідомлені своєчасно та належним чином (ухвала суду була надіслана на офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що вони мали час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Правова позиція позивача.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11.08.2003 між ним, як позичальником, та Закритим акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк», яке в подальшому перейменоване на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (кредитором), було укладено Кредитний договір №К115-03/ПКЛ, у забезпечення виконання зобов`язань позичальника за яким між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перспектива», як заставодавцем, ОСОБА_1 , як майновим поручителем, та відповідачем 1, як заставодержателем, було укладено також Договір застави нерухомості б/н від 14.08.2003, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Пуга А.М. та зареєстрований у реєстрі за №3582.

Позивач вказує, що відповідно до умов Договору застави, у забезпечення виконання заставодавцем зобов`язань за Кредитним договором заставодавець та майновий поручитель передали в заставу належне їм на праві власності майно, серед якого, зокрема: - виробнича база процент готовності 75%, склад літ. «А», навіс літ. «Б», споруди №1-2 в м. Мукачево, вул. Чернишевського, б/н; - цілісний майновий комплекс виробничої бази процент готовності 80%, побутовий корпус літ. «А», котельня літ. «В», прохідна літ. «Б», трансформаторна літ. «Г», склад готової продукції літ. «Е» побутовий корпус літ. «И», вбиральня літ. «У», цех літ. «Ж», склад піска літ. «С», споруди №3, бруківка І, ІІ в м. Мукачево, вул. Пряшівська об`їзна , 7.

Позивач зазначає, що одночасно з укладенням Договору застави нерухомості від 14.08.2003 приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Пуга А.М. було накладено заборону на відчуження вищевказаного нерухомого майна, належного ТОВ «Перспектива», про що Мукачівською державною нотаріальною конторою 31.05.2007 внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис №5048713 (тип обтяження: арешт нерухомого майна; підстава обтяження: Договір застави, реєстр. №3582, 14.08.2003, ЗАТ КБ «ПриватБанк», вх. №3955 від 15.08.2003; об`єкт обтяження: невизначене майно).

Як стверджує позивач, 26.11.2007, у зв`язку із повним погашенням позичальником заборгованості за Кредитним договором, банк звернувся до приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу Пуги А.М. із заявою про зняття заборони на відчуження нерухомого майна, належного ТОВ «Перспектива», що перебуває в забезпеченні за Кредитним договором №К115-03/ПКЛ від 11.08.2003 відповідно до Договору застави нерухомості від 14.08.2003, водночас означене обтяження нотаріусом припинено не було.

Крім того, позивач вказує, що з відомостей, наявних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вбачається, що у 2014 році державний реєстратор Мукачівського міськрайонного управління юстиції (станом на зараз останнє ліквідовано) при перенесенні даних зі старого Реєстру до нового аналогічно зазначила про накладення арешту на невизначене нерухоме майно, належне ТОВ «Перспектива» (замість конкретно визначеного в Договорі застави), про що свідчить запис про обтяження №4954089 (підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11570764 від 12.03.2014).

Із посиланням на повне виконання взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором та неможливість зняття обтяжень, накладених на заставне майно, в позасудовому порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом, яким просить визнати припиненою заставу за Договором застави нерухомості б/н від 14.08.2003, укладеним між ЗАТ КБ «ПриватБанк», що в подальшому перейменоване на АТ КБ «Приватбанк», ТОВ «Перспектива» та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Пуга А.М. та зареєстрованим у реєстрі за №3582; припинити обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження №5048713, зареєстроване Мукачівською державною нотаріальною конторою 31.05.2007 (тип обтяження: арешт нерухомого майна; підстава обтяження: Договір застави, реєстр. №3582, 14.08.2003, ЗАТ КБ «ПриватБанк», вх. №3955 від 15.08.2003; об`єкт обтяження: невизначене майно); припинити обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження №4954089, зареєстроване державним реєстратором Мукачівського міськрайонного управління юстиції Лукач М.А. 12.03.2014 (вид обтяження: арешт нерухомого майна; опис предмет обтяження: невизначене).

Правова позиція Відповідача 1.

Відповідач 1 не подав відзиву на позовну заяву.

У письмових поясненнях Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» зазначає, що не визнає позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива» в повному обсязі, оскільки вважає, що Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» є неналежним відповідачем у справі. Зазначає також, що позивачем не доведено належними та обґрунтованими доказами факту порушення банком тих чи інших прав позивача.

Крім того, відповідач 1 вказує, що кредитні зобов`язання були повністю виконані Товариством з обмеженою відповідальністю Перспектива, у зв`язку з чим 26.11.2007 Філія Закарпатського регіонального управління ЗАТ КБ ПриватБанк звернулась до приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу Пуги А.М. із заявою про зняття заборони з майна Товариства з обмеженою відповідальністю Перспектива.

Відтак, відповідач 1 вважає, що ним було дотримано вимог пункту 5 статті 43 Закону країни Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень та подано відповідну заяву нотаріусу для зняття обтяжень із заставного майна позивача, чим вчинено всі необхідні дії, передбачені чинним законодавством.

Також банк зазначає, що 28.07.2023 ним було видано Заяву іпотекодержателя про повне виконання кредиторських зобов`язань та про припинення дії договору застави.

Відповідно, у своїх письмових поясненнях Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» не заперечує припинення правовідносин сторін за Кредитним договором №К115-03/ПКЛ від 14.08.2003 та Договором застави нерухомості від 14.08.2003, однак просить відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Перспектива до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в повному обсязі.

Правова позиція Відповідача 2.

Відповідач 2 не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов.

Правова позиція третьої особи.

Третя особа письмово висловленої позиції щодо заявленого позову суду не подала.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

11.08.2003 між Закритим акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк», шо в подальшому перейменоване на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі за текстом банк), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перспектива» (далі за текстом позичальник) було укладено Кредитний договір №К115-03/ПКЛ, згідно із п. 1.1. якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді поновлюваної кредитної лінії з загальним лімітом 120 000 Євро на термін до 10.08.2004 в обмін на зобов`язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, комісійної винагороди, в обумовлені даним Договором терміни.

Розділом 3 Кредитного договору №К115-03/ПКЛ від 11.08.2003 було визначено, що кредит надається під забезпечення будівель та споруд виробничих баз по вул. Берегівській-бічній, 7, Чернишевського, б/н, автомобілів КрАЗ 65101, VOLVO F12, трактора-сортувальника ТС-1010, причепа ПП JYKI.

11.08.2003 між банком, позичальником та ОСОБА_1 , як поручителем, було також укладено Договір поруки, за умовами якого поручитель зобов`язався відповідати перед банком, як кредитором, за виконання боржником (позичальником) своїх зобов`язань за Кредитним договором №К115-03/ПКЛ від 11.08.2003 у повному обсязі, в сумі 120 000 Євро основного боргу, а також відсотків за користування кредитом, пені, штрафів та інших передбачених кредитною угодою санкцій.

У забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перспектива», як заставодавцем, ОСОБА_1 , як майновим поручителем, та Закритим акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк», шо в подальшому перейменоване на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», як заставодержателем, було укладено також і Договір застави нерухомості б/н від 14.08.2003 (далі за текстом Договір застави), посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Пуга А.М. та зареєстрований у реєстрі за №3582.

Відповідно до умов Договору застави, у забезпечення виконання заставодавцем зобов`язань за Кредитним договором заставодавець та майновий поручитель передали в заставу належне їм на праві власності майно, серед якого, зокрема: - виробнича база процент готовності 75%, склад літ. «А», навіс літ. «Б», споруди №1-2 в м. Мукачево, вул. Чернишевського, б/н; - цілісний майновий комплекс виробничої бази процент готовності 80%, побутовий корпус літ. «А», котельня літ. «В», прохідна літ. «Б», трансформаторна літ. «Г», склад готової продукції літ. «Е» побутовий корпус літ. «И», вбиральня літ. «У», цех літ. «Ж», склад піска літ. «С», споруди №3, бруківка І, ІІ в м. Мукачево, вул. Пряшівська об`їзна , 7.

18.03.2004 сторонами укладено Додаткову угоду до Договору застави від 14.08.2003, якою п. 2 означеного Договору викладено в новій редакції.

Судом встановлено, що одночасно з укладенням Договору застави нерухомості від 14.08.2003 приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Пуга А.М. було накладено заборону на відчуження вищевказаного нерухомого майна, належного ТОВ «Перспектива», про що Мукачівською державною нотаріальною конторою 31.05.2007 внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис №5048713 (тип обтяження: арешт нерухомого майна; підстава обтяження: Договір застави, реєстр. №3582, 14.08.2003, ЗАТ КБ «ПриватБанк», вх. №3955 від 15.08.2003; об`єкт обтяження: невизначене майно).

Як вбачається з матеріалів справи, 26.11.2007, у зв`язку із повним погашенням позичальником заборгованості за Кредитним договором, банк звернувся до приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу Пуги А.М. із заявою про зняття заборони на відчуження нерухомого майна, належного ТОВ «Перспектива», що перебуває в забезпеченні за Кредитним договором №К115-03/ПКЛ від 11.08.2003 відповідно до Договору застави нерухомості від 14.08.2003, водночас означене обтяження нотаріусом припинено не було.

Крім того, з відомостей, наявних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, судом встановлено, що у 2014 році державний реєстратор Мукачівського міськрайонного управління юстиції при перенесенні даних зі старого Реєстру до нового аналогічно зазначила про накладення арешту на невизначене нерухоме майно, належне ТОВ «Перспектива» (замість конкретно визначеного в Договорі застави), про що свідчить запис про обтяження №4954089 (підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11570764 від 12.03.2014).

Посилаючись на неможливість врегулювання спору в позасудовому порядку та неможливість зняття обтяжень, накладених на заставне майно, в адміністративному порядку, позивач звернувся до суду з позовом, яким просить визнати припиненою заставу за Договором застави нерухомості б/н від 14.08.2003, укладеним між ЗАТ КБ «ПриватБанк», що в подальшому перейменоване на АТ КБ «Приватбанк», ТОВ «Перспектива» та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Пуга А.М. та зареєстрованим у реєстрі за №3582; припинити обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження №5048713, зареєстроване Мукачівською державною нотаріальною конторою 31.05.2007 (тип обтяження: арешт нерухомого майна; підстава обтяження: Договір застави, реєстр. №3582, 14.08.2003, ЗАТ КБ «ПриватБанк», вх. №3955 від 15.08.2003; об`єкт обтяження: невизначене майно); припинити обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження №4954089, зареєстроване державним реєстратором Мукачівського міськрайонного управління юстиції Лукач М.А. 12.03.2014 (вид обтяження: арешт нерухомого майна; опис предмет обтяження: невизначене).

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК України), підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договір.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України ).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України , за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України , зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`заний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).

За положеннями частини першої статті 1049 ЦК України , позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною третьою статті 1049 вказаного Кодексу передбачено, що позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.

Згідно зі статтею 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» (набрав чинності 01.01.2004), іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За змістом статті 11 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання в межах вартості предмета іпотеки.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Долученими до позовної заяви документами, зокрема, заявою іпотекодержателя про повне виконання кредиторських зобов`язань та про припинення дії договору застави №20.1.0.0.0/7-230728/23499 від 28.07.2023, підтверджується факт повного погашення позичальником заборгованості за кредитом, а тому застава за договором, якою забезпечувалось виконання кредитного договору, є припиненою як похідне зобов`язання.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України).

Оскільки статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а тому з часу зарахування на банківський рахунок сум, стягнутих за рішенням суду або добровільно сплачених позичальником на вимогу про дострокове повернення позики ці зобов`язання вважаються припиненими.

Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

За системним аналізом зазначених норм, права іпотека припиняється в разі припинення основного зобов`язання, зокрема, на підставі виконання.

При цьому законодавство не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов`язаних з припиненням іпотеки оскільки іпотека, за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості припиняється за фактом виконанням основного зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов`язків. За змістом пункту 7 цієї статті окремим способом захисту є припинення правовідношення.

За змістом правила, викладеного в частині першій статті 593 ЦК України, відбувається припинення права іпотеки в разі належного виконання основного зобов`язання, що забезпечено у такий спосіб.

Встановлення факту припинення основного зобов`язання в результаті його належного виконання має своїм наслідком також й припинення додаткових (акцесорних) зобов`язань за договорами іпотеки (застави).

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов`язків сторін (статті 3, 12-15, 20 ЦК України), Верховний Суд зробив висновок, що у разі невизнання кредитором права іпотекодавця, передбаченого частиною першою статті 593 ЦК України, на припинення зобов`язання, таке право підлягає захисту судом шляхом визнання його права на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України.

Отже, право іпотекодавця підлягає судовому захисту за його позовом шляхом визнання іпотеки такою, що припинена, а не шляхом припинення договору іпотеки чи шляхом припинення зобов`язання за договором.

Наведений правовий висновок сформульовано Верховним Судом в постановах від 18.09.2019 у справі №695/3790/15-ц, від 02.10.2019 у справі №126/1056/15-ц, від 23.08.2022 у справі №910/6459/21, від 12.09.2023 у справі №910/6459/21.

За належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов`язання (аналогічний висновок сформулювала Велика Палата Верховного Суду у п. 43 постанови від 27.03.2019 у справі №711/4556/16-ц).

Водночас відповідно до вимог ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього оправа чи обмежений у його здійсненні.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.09.2019 у справі №695/3790/15-ц зазначено, що записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором є перешкодами в реалізації власником права розпорядження відповідним майном.

Проте у справі, яка переглядається ефективним способом захисту порушених прав позивача було пред`явлення позову про визнання іпотеки такою, що припинена (оскільки щодо цього існував спір, про що свідчить факт зміни позивачем підстав та предмета позову), а не визнання припиненим договору іпотеки, а також про зняття заборони відчуження нерухомого майна та виключення відповідних записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек. Підстави для зобов`язання нотаріуса вчиняти певні дії відсутні, оскільки у випадку одержання відповідної заяви та підтверджуючих документів або за наявності рішення суду нотаріус сам повинен зняти заборону відчуження майна та провести державну реєстрацію припинення обтяження (заборони), а також - припинити інше речове право (іпотеку).

Згідно з вимогами ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Конституцією України в статті 41 закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до приписів статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В такий спосіб наявність зареєстрованих забезпечувальних обтяжень нерухомого майна (іпотеки) після виконання зобов`язань за основним договором вочевидь підтверджує наявність у позивача права або законного інтересу, за захистом якого він звертається до суду, оскільки порушує права власника на вільне володіння, користування та розпорядження зазначеним майном, створює для нього та зацікавлених осіб правову невизначеність щодо його статусу.

Отже, передаючи спір на вирішення суду, позивач прагне захистити свої майнові права та інтереси.

У постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі №910/9872/21 визначено, що звернення з позовом про визнання іпотеки припиненою може розглядатись як належний спосіб захисту, що помилково не було враховано господарськими судами попередніх інстанцій. Водночас, оскільки зазначений позов випливає з договірних відносин, то відповідачем у справі за такою позовною вимогою може бути саме сторона за цим договором, що спростовує доводи відповідача 1 в цій частині.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб -платників податків та інших обов`язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження. Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача.

Відповідно до п. 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок) для державної реєстрації прав, що набуваються, змінюються або припиняються у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість набуття, зміни чи припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Таким чином, разом із припиненням застави фактично припиняється обтяження нерухомого майна, оскільки всі правові підстави для цього об`єктивно відсутні.

Отже, з моменту державної реєстрації відомостей про припинення застави (припинення обтяження нерухомого майна заставою) підлягають державній реєстрації і відомості про зняття заборони відчуження, накладеної під час посвідчення такого нотаріального договору та вилучення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Пунктом 5.1 Глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 передбачено, що нотаріус знімає заборону відчуження майна, в тому числі й за рішенням суду.

Відповідно до ст.31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

У зв`язку з тим, що зобов`язання позивача за Договором застави нерухомості від 14.08.2003 є припиненими, наслідком припинення таких є зняття заборон відчуження нерухомого майна та вилучення записів про накладення цих заборон з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач 1 доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав, а його аргументи не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та положеннях чинного законодавства.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на відповідачів покладається 9 084,00 гривень витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Визнати припиненою заставу за Договором застави нерухомості б/н від 14.08.2003, укладеним між ЗАТ КБ «ПриватБанк», що в подальшому перейменоване на АТ КБ «Приватбанк», ТОВ «Перспектива» та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Пуга А.М. та зареєстрованим у реєстрі за №3582.

3. Припинити обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження №5048713, зареєстроване Мукачівською державною нотаріальною конторою 31.05.2007 (тип обтяження: арешт нерухомого майна; підстава обтяження: Договір застави, реєстр. №3582, 14.08.2003, ЗАТ КБ «ПриватБанк», вх. №3955 від 15.08.2003; об`єкт обтяження: невизначене майно).

4. Припинити обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження №4954089, зареєстроване державним реєстратором Мукачівського міськрайонного управління юстиції Лукач М.А. 12.03.2014 (вид обтяження: арешт нерухомого майна; опис предмет обтяження: невизначене).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено 18.04.2024

Суддя Л.В. Андрейчук