Ухвала

від 15.04.2024 по справі 908/1782/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/166/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.04.2024Справа № 908/1782/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С.,

за участі секретаря судового засідання Науменко Т.П.,

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 у справі № 908/1782/23

за позовом Приватного підприємства «Добриньком», 70410, Запорізька область, Запорізький район, с. Лукашеве, вул. Центральна, буд. 7-А

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14; поштова адреса: 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26

про стягнення коштів

відомості про представників сторін та учасників процесу:

представник позивача не з`явився;

представник відповідача (заявника) не з`явився;

установив

02.04.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 у справі № 908/1782/23.

Ухвалою суду від 04.04.2024 заяву Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 у справі № 908/1782/23 прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні 15.04.2024 о 11:10 год.

15.04.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про розгляд заяви про розстрочення виконання рішення суду без участі представників позивача ПП «Добриньком».

У зв`язку з неявкою в засідання представників сторін, фіксація судового процесу технічними засобами, згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України, не здійснювалась.

Відповідач просить розстрочити виконання рішення суду строком на 8 місяців, починаючи з квітня 2024 року, шляхом сплати рівними частинами.

В обґрунтування надання розстрочки виконання судового рішення відповідач посилається на те, що НКРЕКП було фактично заблоковано надходження грошових коштів після розподілу на поточні рахунки відповідача. Підтвердженням тому є встановлення, починаючи з 2015 року, для відповідача нульового відсотку відрахувань коштів на поточні рахунки постачальника електричної енергії, або встановлення щодобових мільйонних відрахувань з рахунків відповідача, ПАТ «Запоріжжяобленерго» недоотримало у 2016 - 541.3 млн. грн., у 2017 - 328.4 млн. грн., за 2018 - 576.5 млн. грн, що стало причиною неспроможності відповідача виконувати поточні господарські зобов`язання. Станом на 01.01.2024 дебіторська заборгованість споживачів за відпущену електроенергію та за послуги з розподілу електроенергії склала 3,158 млрд. грн. Найкрупнішими боржниками відповідача (тобто споживачі за електричну енергію відпущену до 01.01.2019) були ТОВ «Запорізький титаномагнієвий комбінат» (борг - 778,2 млн. грн), ПАТ «ЗФЗ» (борг 111,7 млн. грн). ДП «Кремнійполімер» (борг 172,0 млн. грн), ПрАТ «Завод напівпровідників» (10,8 млн. грн). Заборгованість покупців послуг з розподілу електричної енергії, найбільші боржники станом на 01.06.2023: ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» 742,8 млн. грн, ДПЗД «Укрінтеренерго» - 39.2 млн. грн. Вказане підтверджується відповідними довідками ПАТ «Запоріжжяобленерго». Щодо ряду підприємств-споживачів, які мають досить значну заборгованість перед ПАТ «Запоріжжяобленерго», такими як ЗДП «Кремнійполімер», господарським судом порушено справи про банкрутство. Тому, примусове стягнення заборгованості з таких підприємств є процесуально неможливим. У ПАТ «Запоріжжяобленерго» відсутні кошти для фінансування першочергових та обов`язкових витрат товариства, а також відсутні кошти для виконання рішення у справі єдиним платежем. Станом на 01.01.2024 кредиторська заборгованість відповідача перед ДП «Енергоринок» становить 411 879 тис. грн. Відповідна довідка надана до матеріалів справи. Станом на 01.01.2024 податковий борг відповідача становить 626,5 млн. грн, що підтверджується довідкою ПАТ «Запоріжжяобленерго». Крім цього, наявність податкового боргу, зокрема, підтверджується і відповідними судовими справами. На все майно, що належить ПАТ «Запоріжжяобленерго», у межах суми стягнення у розмірі 747 132 828,12 грн накладено арешт на грошові кошти, що містяться на усіх рахунках в банківських установах заявника (ВП № 55890429). Також заявник звертає увагу, що окрім першочергової виплати податкового боргу товариство має щомісячно проводити виплату інших обов`язкових платежів, зокрема, таких як оплата за: сировину та матеріали; паливо для автотранспорту та його утримання; закупівлю лічильників, оренду приміщень, охорону праці; витрати на зв`язок тощо. Сума мінімально необхідних платежів ПАТ «Запоріжжяобленерго» (лікарняні, відрядження, ПДВ, комісійний збір банкам, комунальні платежі тощо) в межах, передбаченою структурою тарифів складають 588 053 тис. грн на місяць. Крім того, заявник зазначає, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснює свою господарську діяльність з розподілу електричної енергії на території всієї Запорізької області згідно ліцензії виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (постанова №1415 від 13.11.2018). Товариство є оператором системи розподілу електричної енергії. Згідно з переліком, який зазначений в наказі Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75 (зі змінами), 64 територіальні громади Запорізької області розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Загальна кількість територіальних громад Запорізької області становить 67. Перебування такої кількості території в тимчасовій окупації або в зоні проведення воєнних (бойових) дій значним чином відображається на діяльності відповідача: споживачі не оплачують спожиту та розподілену електричну енергії (в період воєнного стану механізмів для взаємодії з боржниками дуже обмежені, що також ускладнює можливість отримання грошових коштів за надані послуги); постійні пошкодження та руйнування енергетичної інфраструктури через воєнні бойові дії (Значна кількість руйнувань енергосистеми на території Запорізької області. Проводити аварійно-відновлювальні роботи неможливо через активні бойові дії та недопуск до місць пошкодження обладнання з боку військових).

Позивач у своїй заяві від 14.04.2024 зазначив, що вважає заяву відповідача необґрунтованою, просить у її задоволенні відмовити, розглянути заяву за відсутності представників позивача.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та заяви, суд установив.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 позовні вимоги Приватного підприємства «Добриньком» до відповідача Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення заборгованості за договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 1-7-ДСВ від 01.10.2009 в розмірі 316 629,17 грн задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на користь Приватного підприємства «Добриньком» основний борг в розмірі 316 629,17 грн, судові витрати в розмірі 4749,44 грн, витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

24.01.2024 на виконання судового рішення видано відповідні накази.

Відповідач просить розстрочити виконання рішення суду строком на 8 місяців, починаючи з квітня 2024 року, шляхом сплати рівними частинами.

Стаття 1291 Конституції України та ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Конституційний Суд України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі №11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Разом з тим, за приписами ч. ч. 1-5 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Розстрочення означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання судового рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про відстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати рішення суду, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Розстрочення виконання судового рішення, що набрало законної сили та підлягає негайному виконанню, у свою чергу, має сприяти реальному його виконанню на користь стягувача та в найкоротший термін.

Вирішуючи питання розстрочення виконання судового рішення суд має оцінити надані заявником докази на предмет того, що запропонований ним строк розстрочення дійсно сприятиме виконанню судового рішення, буде ефективним та не призведе до безпідставного затягування виконання рішення суду.

Дослідивши надані відповідачем в обґрунтування заяви про розстрочення виконання судового рішення докази та обставини, на які він посилається, суд вбачає наявність правових підстав для задоволення цієї заяви частково, з урахуванням наступного.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду заявник посилається на тяжкий матеріальний стан відповідача, що є тією обставиною яка істотно ускладнює виконання судового рішення Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 у справі № 908/1782/23, що є підставою для розстрочки його виконання.

Слід зауважити, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» є підприємством державного сектору економіки та включено до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83.

Суд також враховує, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснює господарську діяльність з розподілу електричної енергії на території Запорізької області де 64 територіальні громади розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або, які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), що значно впливає на сплату коштів споживачами. Відбуваються постійні пошкодження та руйнування енергетичної інфраструктури через воєнні бойові дії спричинені російською збройною агресією проти України, що потребує проведення аварійно-відновлювальних робіт.

Наявність значних кредиторських заборгованостей, у т.ч. податкового боргу, накладення арешту на кошти товариства боржника постановою від 05.07.2023 у виконавчому провадженні № 55890429 у межах суми стягнення 747 132 828,12 грн, відсутність в достатній кількості обігових коштів, значно ускладнює погашення заборгованості перед боржниками товариства.

Оцінивши у сукупності надані докази, враховуючи фінансовий стан сторін, наявність наміру відповідача здійснити добровільне погашення суми заборгованості за договором про спільне використання технологічних електричних мереж та приймаючи до уваги здійснення відповідачем господарської діяльності щодо постачання, транспортування та розподілу електричної енергії, зважаючи на те, що відповідач є підприємством державного сектору економіки, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, суд дійшов висновку про те, що розстрочення виконання рішення у даній справі на два місяці не порушить баланс інтересів сторін, а саме досягнення мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Одночасно розстрочення виконання судового рішення не сприятиме ухиленню від його виконання та не вплине на фінансовий стан позивача.

Судом враховано вищенаведені обставини, надано оцінку на предмет реальної можливості виконання судового рішення при наданні розстрочки, враховано, що розстрочка виконання рішення суду у даній справі на два місяці не порушить балансу інтересів сторін, а саме: досягнення мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.

Судом також береться до уваги, що позивач і відповідач є суб`єктами господарювання, які несуть однакову економічну (матеріальну) відповідальність за свої дії та однакові ризики.

З урахуванням наведеного суд враховує, що відповідачем не в достатній мірі доведена винятковість обставин для надання розстрочки виконання судового рішення у цій справі саме на вісім місяців, однак, враховуючи вищевикладені обставини та надані докази на підтвердження обставин, на які посилається заявник, суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача частково, надавши розстрочку виконання рішення суду у даній справі на два місяці, що сприятиме подальшому виконанню судового рішення.

У частині надання розстрочки виконання рішення суду про стягнення судового збору та витрат на професійну правничу допомогу підстави для задоволення заяви відсутні, оскільки судовий збір та витрат на професійну правничу допомогу відноситься до судових витрат, понесених позивачем при подачі позову до господарського суду, а не заборгованості за господарським зобов`язанням.

З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення строком на 2 місяці з дня постановлення ухвали, шляхом сплати відповідачем коштів у розмірі 316 629,17 грн рівними частинами починаючи з квітня 2024 року за наступним графіком: до 30.04.2024 158 314,59 грн; до 31.05.2024 158 314,58 грн.

Керуючись статтями 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив

Заяву Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 у справі № 908/1782/23 задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 у справі № 908/1782/23 строком на два місяці з дня постановлення ухвали шляхом сплати відповідачем коштів у розмірі 316 629,17 грн рівними частинами починаючи з квітня 2024 року за наступним графіком: до 30.04.2024 158 314,59 грн; до 31.05.2024 158 314,58 грн.

В іншій частині заяви щодо розстрочення суми судового збору та витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалу підписано 18.04.2024.

СуддяІ. С. Горохов