Рішення

від 27.02.2024 по справі 910/7302/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.02.2024Справа № 910/7302/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Крисько О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС Інжиніринг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі №910/7302/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС Інжиніринг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг"

про стягнення 95427,69 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС Інжиніринг"

про стягнення 682381,45 грн

Представники учасників справи:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): не з`явився;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УВС Інжиніринг" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" (далі - відповідач) про стягнення 95427,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором підряду №20200401/СВ2 від 01.04.2020 не здійснив повної та своєчасної оплати за виконані роботи, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення борг у розмірі 95427,69 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/7302/23 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і встановлено відповідачу строк протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі на подання відзиву на позовну заяву.

31.05.2023 року через відділ діловодства суду від відповідача (далі - позивач за зустрічним позовом) надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС Інжиніринг" (далі - відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 682381,45 грн.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за зустрічним позовом в порушення взятих на себе зобов`язань за договором підряду №20200401/СВ2 від 01.04.2020 несвоєчасно виконав комплекс робіт, у зв`язку з чим позивачем на підставі пункту 8.2 договору заявлено до стягнення неустойку у розмірі 682381,45 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 прийнято зустрічний позов до розгляду з первісним позовом у справі №910/7302/23, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом та постановлено здійснювати розгляд справи №910/7302/23 за правилами загального позовного провадження починаючи зі стадії відкриття провадження у справі, у зв`язку з чим призначено підготовче засідання у справі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 первісні позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерхолдінг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УВС Інжиніринг» основний борг у розмірі 95427,69 грн та судовий збір у розмірі 2684,00 грн. Зустрічні позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «УВС Інжиніринг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерхолдінг» неустойку у розмірі 205468,45 грн та судовий збір у розмірі 6164,05 грн.

При цьому, 06.02.2024 року від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 38890,46 грн з доказами їх понесення після ухвалення рішення у справі.

У свою чергу, в зустрічній позовній заяві позивачем за зустрічним позовом зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу та вказано, що відповідні докази будуть подані у передбаченому процесуальним законодавством порядку.

В судовому засіданні 06.02.2024 суд, у відповідності до ч. ч. 4, 5 ст. 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про призначення судового засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу на 27.02.2024.

09.02.2024 через Електронний суд від позивача за зустрічним позовом надійшли документи у підтвердження понесення судових витрат у розмірі 40000,00 грн на професійну правничу допомогу.

26.02.2024 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «УВС Інжиніринг» надійшли заперечення на відшкодування витрат на правничу допомогу позивача за зустрічним позовом, в яких просить зменшити заявлений розмір пропорційно розміру задоволених зустрічних вимог.

26.02.2024 року через Електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерхолдінг» надійшли заперечення на відшкодування витрат на правничу допомогу позивача за первісним позовом, в яких зауважено на тому, що позивачем ані в позовній заяві, ані у відзиві на зустрічну позовну заяву не було заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат та наголошує на незначній складності справи та спірних правовідносинах.

У судове засідання 27.02.2024 представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду клопотань повідомлені належним чином, про що свідчить протокол судового засіданні від 06.02.2024 проведеного за участі представників учасників справи, в якому було призначено судове засідання для розподілу судових витрат.

Частиною 4 статті 244 ГПК України унормовано, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За таких обставин, враховуючи, що учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд клопотань і не повідомили суду про причини неявки, суд на місці постановив розгляд клопотань про ухвалення додаткового рішення у справі №910/7302/23 проводити за їх відсутності.

Приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У той же час, враховуючи встановлені приписами ст. 238 Господарського процесуального кодексу України вимоги до змісту рішення суду та визначений у ст. 240 Господарського процесуального кодексу України порядок проголошення судового рішення, вбачається, що у разі якщо учасник справи в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України до закінчення судових дебатів у справі заявив про намір подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду докази на підтвердження розміру судових витрат, суд, після надходження відповідних доказів від учасника справи, може вирішити питання щодо розподілу судових витрат не інакше як шляхом ухвалення додаткового рішення.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 у справі №910/7302/23 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом під час розгляду даної справи на оплату послуг професійної правничої допомоги, оскільки позивачі скористалися своїм правом на подання таких доказів протягом 5 днів після ухвалення рішення суду в даній справі у порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

У поданому в межах первісного позову клопотанні позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати у розмірі 38890,46 грн на професійну правничу допомогу, а у поданому в межах зустрічного позову клопотанні позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача понесені судові витрати у розмірі 40000,00 грн на професійну правничу допомогу.

За приписами частини 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем за первісним позовом подані копії договору про надання правової допомоги №23 від 26.07.2023 року (далі - договір №23), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «УВС Інжиніринг» (далі - клієнт) та адвокатом Роїк Володимиром Івановичем (далі - адвокат), платіжних інструкцій №4506 від 11.08.2023 на суму 10000,00 грн та №4528 від 28.08.2023 на суму 9945,23 грн з призначенням платежів «оплата за захист інтересів в суді, участь у судовому засіданні зг. договору №23 від 26.07.2023р. без ПДВ», ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АА №1338339 від 11.08.2023 року та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім`я Роїк Володимир Іванович, серія КВ №001207 від 14.06.2021 року та оригінал детального опису робіт від 06.02.2024 року.

За умовами пункт 1.1 договору №23 сторони погодили, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе обов`язок надавати клієнту консультації з питань комерційної діяльності, управління підприємством, цивільного, господарського, податкового, кримінального та іншого законодавства України, представляти інтереси клієнта та захищати його майнові та немайнові права в судах, в органах досудового розслідування, прокуратурі, державній виконавчій службі та інших державних та недержавних органах і установах, а також у взаємовідносинах з фізичними особами в рамках розгляду господарської справи №910/7302/23, провадження за якою відкрито Господарським судом міста Києва.

Задля можливості виконання доручення клієнта адвокату без обмежень надається право представляти інтереси клієнта в державних та недержавних установах і організаціях, незалежно від форми власності; підписувати і подавати документи від імені клієнта; користуватись всіма правами захисника і представника у кримінальному провадженні; звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); виступати від імені клієнта в якості позивача, відповідача, третьої особи, в тому числі знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання і відводи, подавати заперечення проти позову, давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитись з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження до них, робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень, оскаржувати судові рішення у частині, що стосується інтересів клієнта, користуватися іншими процесуальними правами, без передавання повноважень (пункт 2.1 договору №23).

Умовами пунктів 3.1 та 3.2 договору визначено, що оплата робіт за цим договором проводиться клієнтом на поточний рахунок адвоката, або будь-яким іншим шляхом, не забороненим чинним законодавством України. Вартість робіт за цим договором складає 38890,46 грн.

Пунктом 4.1 договору №23 визначено, що він набирає чинності з дня його підписання сторонами.

За детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «УВС Інжиніринг» від 06.02.20254 адвокатом Роїк В.І. надані такі послуги: ознайомлення з матеріалами справи №910/7302/23 тривалістю 1 година; перевірка відповідності чинному законодавству України аргументів позовної заяви ТОВ «УВС Інжиніринг» та відзиву на неї ТОВ «Інтерхолдінг», зустрічної позовної заяви ТОВ «Інтерхолдінг» та відзиву на неї ТОВ «УВС Інжиніринг», заяв, клопотань та доказів наданих сторонами тривалістю 4 години; дослідження сучасного стану судової практики включно з правовою позицією Верховного Суду з питань, зазначених в позовній заяві ТОВ «УВС Інжиніринг» та відзиву на неї ТОВ «Інтерхолдінг», зустрічної позовної заяви ТОВ «Інтерхолдінг» та відзиву на неї ТОВ «УВС Інжиніринг», заяв, клопотань та доказів наданих сторонами тривалістю 4 години; складання системи захисту інтересів ТОВ «УВС Інжиніринг» в господарській справі №910/7302/23 тривалістю 1 година; відбір в бухгалтерії ТОВ «УВС Інжиніринг» додаткових документальних доказів, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи №910/7302/23 тривалістю 4 години; складання, підписання і подання до суду клопотання від 22.08.2023 року про долучення документальних доказів до матеріалів справи разом з направленням копій клопотання і додатків до нього ТОВ «Інтерхолдінг» тривалістю 2 години; складання, підписання і подання до суду клопотання про зменшення розміру неустойки разом з направленням копій клопотання і додатків до нього ТОВ «Інтерхолдінг» тривалістю 3 години; підготовка промови в дебатах у справі №910/7302/23 тривалістю 4 години; захист прав і законних інтересів ТОВ «УВС Інжиніринг» у судовому засіданні 03.10.2023, 07.11.2023, 28.11.2023, 19.12.2023, 16.01.2024, 06.02.2024 у справі №910/7302/23 включно із часом на дорогу до суду сукупною тривалістю 6 годин.

З урахуванням наданих доказів, представник позивача за первісним позовом вказує про понесення адвокатських витрат у розмірі 38890,46 грн за надану правничу допомогу в межах справи №910/7302/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерхолдінг» вартості наданих робіт за договором підряду №20200401/СВ2 від 01.04.2020 року у розмірі 95427,69 грн.

У свою чергу, на підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем за зустрічним позовом подані копії договору про надання професійної правової (правничої) допомоги адвоката та юридичних послуг №01/11-01 від 01.11.2021 року (далі - договір №01/11-01), укладеного між Адвокатським об`єднанням «Лігал Веріті» (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерхолдінг» (далі - клієнт), додаткової угоди №2 від 15.02.2022 року до договору №01/11-01 (далі - додаткова угода №2), додаткової угоди №28122022-01 від 28.12.2022 (далі - додаткова угода №28122022-01), додаткової угоди №26052023-01 від 26.05.2023 року (далі - додаткова угода №26052023-01 від 26.05.2023), акту №7 від 08.02.2024 року здачі-приймання послуг з правової (правничої) допомоги адвоката за договором №01/11-01, рахунку на оплату №7 від 08.02.2024 року на суму 40000,00 грн, ордер на надання правничої допомоги, виданий адвокатським об`єднанням «Лігал Веріті» на ім`я Лук`яненко Віталія Олександровича серії АІ №1401858 від 31.05.2023 року.

За умовами пункту 1.1 договору №01/11-01 сторони погодили, що виконавець зобов`язується здійснити захист, представництво та надати інші види правової (правничої) допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової (правничої) допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

За надані послуги з правової (правничої) допомоги (юридичні послуги) клієнт сплачує виконавцю гонорар (ціну послуг). Розмір ціни послуг за правову (правничу) допомогу виконавця, в тому числі гонорару адвокатів за представництво в суді, в органі оскарження та іншу правничу допомогу, пов`язану із наданням послуг за цим договором, включаючи підготовку до розгляду справи, збір доказів тощо, а також вартість послуги помічників адвокатів та інших залучених виконавцем спеціалістів, та порядок розрахунків визначаються згідно з умовами відповідної додаткової угоди до цього договору (пункти 4.1 та 4.2 договору №01/11-01).

Умовами пункту 8.1 договору №01/11-01, в редакції додаткової угоди №28122022-01 від 28.12.2022, договір укладено на строк до 31.12.2024 року та набуває чинності з моменту підписання його сторонами.

Пунктом 1 додаткової угоди №26052023-01, з урахуванням приписів пункту 1.2. договору №01/11-01, сторони погодили доручення замовника щодо необхідних йому послуг з правової (правничої) допомоги адвоката та умови надання послуг щодо захисту прав та законних інтересів у господарській справі №910/7302/23.

Зміст (орієнтовний обсяг) послуг доручення: первинна усна правова консультація з приводу доручення клієнта, попереднє обговорення із клієнтом обставин спору, визначення напрямків формування правової позиції в спорі, аналіз нормативно-правової бази та судової практики з питань господарського спору, опрацювання і узгодження із замовником правової позиції у господарському спорі, аналіз бухгалтерської, договірної та іншої документації замовника, відбір та формування необхідних для справи доказів, аналіз поданих відповідачем документів, їх порівняння із доказами, наявними у замовника, участь в судових засіданнях, підготовка відзиву на позовну заяву, зустрічну позовну заяву, відповіді на відзив на позов/зустрічний, підготовка процесуальних документів по суті справи, їх узгодження із замовником, оформлення, підготовка і подача інших процесуальних документів та доказів до них у відповідності з вимогами ГПК України, вчинення інших дій, необхідних для досягнення мети доручення (пункт 1.2 додаткової угоди №26052023-01).

Особа, відповідальна за виконання доручення виконавця - адвокат Лук`яненко В.О. Погодинна ставка адвокатського гонорару (вартості послуг) - 2000,00 грн. Остаточний обсяг фіксується в акті здачі-приймання послуг з правової (правничої) допомоги адвоката. Підтвердженням виконання доручення є погоджений (затверджений) сторонами акт здачі-приймання послуг з правової (правничої) допомоги адвоката (пункти 1.3, 1.4, 1.5 та 1.7 додаткової угоди №26052023-01).

За актом №7 від 08.02.2024 року до договору №01/11-01 виконавець здав, а клієнт прийняв послуги загальною вартістю 40000,00 грн, а саме: аналіз нормативно-правової бази та судової практики з питань щодо захисту прав клієнта, опрацювання правової позиції клієнта щодо захисту його прав та інтересів під час розгляду справи №910/7302/23 (2,5 години), підготовка відзиву від 31.05.2023 (2 години), підготовка зустрічної позовної заяви від 31.05.2023 (2 години), підготовка заяви від 15.06.2023 про усунення недоліків зустрічної позовної заяви (0,5 години), аналіз відзиву ТОВ «УВС Інжиніринг» від 05.07.2023 та підготовка відповіді від 19.07.2023 на відзив на зустрічний позов (2 години), аналіз клопотання ТОВ «УВС Інжиніринг» від 29.09.2023 про зменшення розміру неустойки та підготовка заперечень від 17.10.2023 на клопотання ТОВ «УВС Інжиніринг» про зменшення розміру неустойки від 29.09.2023 (2 години), підготовка клопотання від 06.11.2023 про відкладення розгляду справи (0,5 години), підготовка заяви від 09.11.2023 в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, підготовка заяви від 27.11.2023 про закриття підготовчого провадження у справі (0,5 години); представництво інтересів клієнта в суду у справі №910/7302/23 (виходячи із розрахунку 1 година на одне судове засідання, включаючи час на проїзд адвоката до суду, підготовку до розгляду справи, час очікування та участь адвоката у судовому засіданні: 11.07.2023 (Господарський суд міста Києва); 01.08.2023 (Господарський суд міста Києва); 15.08.2023 (Господарський суд міста Києва); 03.10.2023 (Господарський суд міста Києва); 28.11.2023 (Господарський суд міста Києва); 19.12.2023 (Господарський суд міста Києва); 16.01.2024 (Господарський суд міста Києва); 06.02.2024 (Господарський суд міста Києва).

З урахуванням наданих доказів, представник позивача за зустрічним позовом вказує про понесення адвокатських витрат у розмірі 40000,00 грн за надану правничу допомогу в межах справи №910/7302/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «УВС Інжиніринг» штрафних санкцій за договором підряду №20200401/СВ2 від 01.04.2020 року у розмірі 682381,45 грн.

Судом встановлено, що Роїк Володимир Іванович та Лук`яненко Віталій Олександрович є адвокатами в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: - фіксованого розміру; - погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та постанові Верховного Суду від 30.01.2024 року у справі №904/9441/21 наголошено на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

В той же час, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові №922/445/19 від 03.10.2019 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто, «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вищевказаній постанові.

При цьому, у постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2022 у справі №910/429/21 та від 11.11.2022 у справі №909/50/22.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача за первісним/зустрічним позовом відповідно до положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача за первісним /зустрічним позовом були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №922/2666/21.

При цьому, судом враховано, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів учасника справи (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19).

В той же час, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду позивачем за первісним позовом документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката за первісним позовом не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг (п.2 ч.5 ст.129 ГПК України).

Так, суд враховує, що даний спір відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням договорів, регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України і великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. При цьому, предметом спору є стягнення боргу за підписаним між сторонами без заперечень та зауважень актом приймання-передачі виконаних робіт №ОУ-0000004 від 16.03.2021 року за договором підряду №20200401/СВ2 від 01.04.2020, а відтак обставини даної справи не потребували додаткових даних, на підставі яких суд би встановлював наявність або відсутність заборгованості за виконання роботи.

При цьому, суд зауважує, що у відсотковому співвідношенні заявлені витрати на правничу допомогу в межах первісного позову становлять більше ніж 40% від ціни позову.

У той же час, суд відхиляє доводи відповідача за первісним позовом, що неподання разом з першою заявою по суті спору попереднього розміру витрат в майбутньому позбавляє особу права на таке відшкодування, оскільки сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат, що відповідає правовим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 17.10.2023 у справі №918/977/21, від 14.12.2021 у справі №922/676/21, від 08.04.2021 у справі №905/716/20.

За таких обставин, виходячи з критеріїв складності справи, ціни позову, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, користуючись певною можливістю розсуду при розподілі витрат на правничу допомогу та з урахуванням заперечень відповідача за первісним позовом на відшкодування витрат на правничу допомогу позивача за первісним позовом, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для зменшення такого розміру з огляду на розумну необхідність судових витрат в даній справі та необхідність покладення на відповідача за первісним позовом витрат позивача на правову допомогу у розмірі 18000,00 грн.

Разом з цим, розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" про стягнення судових витрат з відповідача за зустрічним позовом, з огляду на спірні правовідносини та з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката за зустрічним позовом не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг (п.2 ч.5 ст.129 ГПК України).

При цьому, суд вважає безпідставним відшкодування відповідачем за зустрічним позовом наданої адвокатом роботи у вигляді «підготовка заяви від 15.06.2023 про усунення недоліків зустрічної позовної заяви (0,5 години)», оскільки наслідки неналежного оформлення та подання зустрічної позовної заяви не може обтяжувати відповідача за зустрічним позовом у фінансовому аспекті, як і не підлягає відшкодуванню вартість адвокатських послуг, які були надані адвокатом за первісною позовною заявою, зокрема «підготовка відзиву від 31.05.2023 (2 години»), оскільки первісні позовні вимоги задоволені повністю, а доводи викладені у вказаному відзиві судом відхилені.

Необґрунтованим є і відшкодування вартості «підготовка заяви від 09.11.2023 в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України 0,25 години», оскільки заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню, що відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та виходячи з критеріїв складності справи, ціни позову, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, висновків суду про часткове задоволення зустрічних позовних вимог, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для зменшення такого розміру з огляду на розумну необхідність судових витрат в даній справі та необхідність покладення на відповідача за первісним позовом витрат позивача на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Керуючись статтями 129, 130, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС Інжиніринг" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 146, ідентифікаційний код 31662864) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС Інжиніринг" (02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 87, оф. 21, ідентифікаційний код 43516505) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18000 (вісімнадцять тисяч) грн 00 коп.

3. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС Інжиніринг" (02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 87, оф. 21, ідентифікаційний код 43516505) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 146, ідентифікаційний код 31662864) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн 00 коп.

5. Видати накази після набрання додатковим рішенням суду законної сили.

6. В інших частинах клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС Інжиніринг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення суду складено та підписано 18.04.2024.

Суддя Т.В. Васильченко