Рішення

від 19.03.2024 по справі 910/19322/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.03.2024Справа № 910/19322/23

За позовом Приватного акціонерного товариства «Техенерго»

до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про стягнення 67868310,39 грн

Суддя Людмила ШКУРДОВА

Секретар с/з Інна Шейгець

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Техенерго» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 67868310,39 грн заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором №2508/2020 на виконання робіт від 25.08.2020.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором від 25.08.2020 №2508/2020 на виконання робіт: «Технічне переоснащення. ВП ЗАЕС, м. Енергодар, Промислова, 133, Енергоблок №2, Модернізація системи управління резервних дизель-генераторів. Будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи.» з оплати вартості виконаних позивачем робіт. Враховуючи викладене, позивач згідно з ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача 54717219,30 грн боргу, 675896,89 грн 3% річних та 1075194,20 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2023 у справі №910/19322/23 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.01.2024.

15.01.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просить відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на відсутність вини відповідача у несвоєчасній оплаті комплексу робіт, а отже і про відсутність підстав для покладання на відповідача відповідальності за таке прострочення. Крім того, відповідач заперечував проти стягнення заборгованості в частині суми ПДВ в розмірі 9119536,55 грн., а також просив зменшити розмір відсотків річних та інфляційних втрат.

У підготовчому засіданні 30.01.2024 р. суд протокольною ухвалою на місці постановив замінити назву відповідача у даній справі на Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

У підготовчому засіданні 13.02.2024 суд протокольною ухвалою на місці постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 19.03.2024 р.

У судовому засіданні 19.03.2024 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

ВСТАНОВИВ:

25 серпня 2020 року між Приватним акціонерним товариством «Техенерго» (Підрядник) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Замовник) було укладено Договір №2508/2020 на виконання робіт: «Технічне переоснащення. ВП ЗАЕС, м. Енергодар, Промислова, 133, Енергоблок №2, Модернізація системи управління резервних дизель - генераторів. Будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи.» (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується виконати на свій ризик власними силами в межах вартості робіт, визначеної на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації (далі ПКД), роботи на об`єкті ВП ЗАЕС по темі: «Технічне переоснащення, ВП ЗАЕС, м. Енергодар, Промислова, 133, Енергоблок №2. Модернізація системи управління резервних дизель-генераторів. Будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи», і передати виконані роботи Замовникові у встановлені строки у стані, який відповідає ПКД, будівельним нормам та Технічній специфікації (додаток №3 до цього договору).

Відповідно до п.2.1 Договору вартість робіт за договором, складає: 45835166,00 грн; Крім того ПДВ 20%: 9167033,20 грн, разом 55002199,20 грн.

Згідно з п.3.1 Договору, який викладено в редакції Додаткової угоди №3 від 03.11.2021 р. до Договору, строк виконання робіт: вересень 2020 року - 15 грудня 2022 року (додаток №2 «Графік виконання робіт»). Закінчення робіт фіксується технічним актом виконаних робіт в обсязі проектно-кошторисної документації та Технічної специфікації (додаток №3 до цього Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору рішення про зміну строків виконання робіт, з обґрунтуванням підстав, оформляється Сторонами додатковою угодою до цього Договору.

26 вересня 2020 року Сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору 2508/2020 від 25.08.2020 р., пунктом 1 якої сторони погодили у зв`язку із відсутністю фінансування тимчасово призупинити виконання робіт за Договором №2508/2020 від 25 серпня 2020 року та після вирішення питання фінансування робіт за Договором №2508/2020 від 25.08.2020 на 2022 рік продовжити виконання робіт з оформленням відповідної додаткової угоди на зміну строку виконання робіт за даним Договором.

Згідно з п.4.1 договору Підрядник, щомісячно в строк до 20 числа, надає Замовнику акт виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2В) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (ф.КБ-3) в 4 екземплярах. Замовник протягом 5-ти робочих днів перевіряє реальність акта в частині об`ємів і вартості виконаних робіт, оформлює акт (ф. КБ-2В) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (ф. КБ-3) у встановленому порядку або направляє мотивовану відмову від приймання робіт.

Відповідно до п. 4.3 Договору оплата виконаних робіт Замовником проводиться на підставі Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (ф. КБ-3), оформленої у встановленому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника протягом 120 календарних днів з дати підписання довідки Замовником.

Відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 30 грудня 2021р., та Довідки про вартість виконаних будівельних та витрат (форма КБ-3) підписаними сторонами без будь-яких зауважень, на виконання умов Договору на виконання робіт Підрядником виконані, а Замовником прийняті будівельні роботи на загальну суму 54717219,30 грн.

Таким чином останнім днем здійснення оплати за виконані роботи згідно з пунктом 4.3 Договору є 29 квітня 2022 року.

Однак виконані Позивачем та прийняті Відповідачем роботи оплачені не були, у зв`язку з чим у Відповідача перед Позивачем утворилася заборгованість за Договором в сумі 54717219,30 грн.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Відповідач визнає наявність заборгованості за Договором, окрім суми податку на додану вартість.

Заперечення відповідача проти стягнення заборгованості в частині суми ПДВ в розмірі 9119536,55 грн не беруться судом до уваги, оскільки єдиною умовою проведення відповідачем розрахунку за виконані роботи за Договором підряду, в тому числі сплати податку на додану вартість, є оформлена Довідка про вартість виконаних будівельних робіт.

Сторонами підписано Акт звірки розрахунків станом на 06 червня 2023 року за виконані роботи по Договорах між ПрАТ «Техенерго» (м. Львів) та ДП НАЕК «Енергоатом» (м. Енергодар), відповідно до якого заборгованість відповідача, за договором від 25.08.2020 №2508/2020 становить 54717219,30 грн.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача 54717219,30 грн боргу, 675896,89 грн 3% річних та 1075194,20 грн інфляційних втрат за неналежне виконання зобов`язань з оплати виконаних позивачем робіт за договором від 25.08.2020 №2508/2020.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що відсутня його вина у несвоєчасній оплаті робіт через довгостроковий дефіцит платіжного балансу, однак, згідно наведених положень ЦК України, зазначені обставини не є підставою для звільнення від відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Позивачем заявлені до стягнення 675896,89 грн 3% річних та 1075194,20 грн інфляційних втрат, які нараховані ним за період з 30.04.2022 по 15.12.2023 на суму 54717219,30 грн.

Судом встановлено, що позивачем вірно визначено порядок прострочення виконання грошових зобов`язань, оскільки відповідач роботи мав оплатити у строк до 29.04.2022 включно, відповідно прострочення зобов`язання з оплати виникло з 30.04.2022, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 675896,89 грн 3% річних та 1075194,20 грн, у заявлених позивачем розмах.

Таким чином, позов Приватного акціонерного товариства «Техенерго» про стягнення з відповідача 54717219,30 грн боргу, 675896,89 грн 3% річних та 1075194,20 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Позивачем у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який складається з 751520,00 грн суми судового збору за подання позову та 100000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які він просить покласти на відповідача.

Відповідач у відзиві заявляв про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в якому він просив зменшити витрати на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами до 1000,00 грн, посилаючись на те що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям реальності та розумності.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Частиною 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19 визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи, що спір у справі №910/19322/23 є незначної складності, відповідачем не заперечувалась сума заборгованості, дана справа не становить складності для підготовки правової позиції по справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача усього розміру витрат на правову допомогу.

Врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає, що судові витрати на професійну правничу допомогу позивача, покладаються судом на відповідача у сумі 10000,00 грн, та підлягають стягненню на користь заявника у вказаній сумі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати зі сплати судового збору, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код 24584661) на користь Приватного акціонерного товариства «Техенерго» (79005, м. Львів, пр-т Т.Г. Шевченка, буд. 21, кв. 4, код 23891483) 54717219 (п`ятдесят чотири мільйони сімсот сімнадцять тисяч двісті дев`ятнадцять) грн 30 коп. боргу, 2675896 (два мільйони шістсот сімдесят п`ять тисяч вісімсот дев`яносто шість) грн 89 коп. 3% річних, 10475194 (десять мільйонів чотириста сімдесят п`ять тисяч сто дев`яносто чотири) грн 20 коп. інфляційних втрат, 10000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на правову допомогу та 751520 (сімсот п`ятдесят одну тисячу п`ятсот двадцять) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Людмила ШКУРДОВА

Дата складення тексту рішення: 18.04.2024