Рішення

від 02.04.2024 по справі 910/8500/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.04.2024Справа № 910/8500/22Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Віанет Юкрейн"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал ІНРЕЙТИНГ ТІВІ"

про стягнення 585 150,49 грн.

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал ІНРЕЙТИНГ ТІВІ"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Віанет Юкрейн"

про визнання недійсним з моменту укладення договору №20191220-1 від 27.12.2019 року

При секретарю судового засідання: Габорак О.М.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Глівінський Анатолій Іванович - представник за ордером №1571415 від 19.03.2024;

Кірнос Рудольф Нісонович - керівник;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): не з`явився.

встановив:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Віанет Юкрейн" до товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал ІНРЕЙТИНГ ТІВІ" про стягнення 585 150,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язку своєчасно та в повному обсязі оплатити надані позивачем послуги за договором №20191220-1 від 27.12.2019 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2022 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

07.09.2022 до канцелярії суду (Електронний суд) позивач подав заяву про усунення недоліків з доданими документами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

25.10.2022 до канцелярії суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал ІНРЕЙТИНГ ТІВІ" надійшов відзив на позовну заяву та зустрічна позовна заява про визнання недійсним з моменту укладення договору №20191220-1 від 27.12.2019 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.2022 у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал ІНРЕЙТИНГ ТІВІ" про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.2022 зустрічну позовну заяву залишено без руху.

08.11.2022 до канцелярії суду (Електронний суд) від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

15.11.2022 до канцелярії суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал ІНРЕЙТИНГ ТІВІ" надійшла заява про усунення недоліків з додатками.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.2022 повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал ІНРЕЙТИНГ ТІВІ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Віанет Юкрейн" про визнання недійсним договору №20191220-1 від 27.12.2019, з доданими до неї документами позивачеві.

13.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду у справі №910/8500/22 про витребування у Господарського суду міста Києва матеріалів справи №910/8500/22.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.12.2022 зупинено провадження у справі №910/8500/21 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Віанет Юкрейн" до товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал ІНРЕЙТИНГ ТІВІ" про стягнення 585 150,49 грн. до перегляду Північним апеляційним господарським судом в порядку апеляційного провадження ухвали Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 у справі №910/8500/22 про повернення зустрічної позовної заяви.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2022 у справі №910/14645/21 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Київпроект-Т" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2021 року у справі № 910/14645/21 задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2021 року у справі № 910/14645/21 скасовано. Матеріали справи № 910/14645/21 передано до господарського суду міста Києва для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про можливість прийняття зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпроект-Т" та об`єднання її в одне провадження з первісним позовом.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у справі №910/8500/22 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал ІНРЕЙТИНГ ТІВІ" на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.11.2022 у справі №910/8500/22 задоволено. Ухвалу господарського суду міста Києва від 21.11.2022 у справі №910/8500/22 скасовано. Матеріали справи № 910/8500/22 передано до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом.

11.12.2023 матеріали справи № 910/8500/22 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.12.2023 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал ІНРЕЙТИНГ ТІВІ" залишено без руху.

29.12.2023 до канцелярії суду (через систему "Електронний суд") від товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал ІНРЕЙТИНГ ТІВІ" надійшло клопотання та заява про усунення недоліків з доданими документами.

19.01.2023 до канцелярії суду (через систему "Електронний суд") від товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал ІНРЕЙТИНГ ТІВІ" надійшло клопотання з доданими документами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.01.2024 відкрито провадження у справі та об`єднано зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал ІНРЕЙТИНГ ТІВІ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Віанет Юкрейн" про визнання недійсним з моменту укладення договору №20191220-1 від 27.12.2019 року одне провадження з первісним позовом у справі № 910/8500/22 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.01.2024 поновлено провадження у справі 910/8500/22. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначити на 13.02.2024.

26.01.2024 через систему "Електронний суд" від товариства з обмеженою відповідальністю "Віанет Юкрейн" надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

07.02.2024 через систему "Електронний суд" від товариства з обмеженою відповідальністю "Віанет Юкрейн" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

08.02.2024 через систему "Електронний суд" від товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал ІНРЕЙТИНГ ТІВІ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

12.02.2024 через систему "Електронний суд" від товариства з обмеженою відповідальністю "Віанет Юкрейн" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

У підготовче засідання 13.02.2024 не з`явилися учасники справи, хоча про місце, дату та час засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 відкладено підготовче засідання у справі на 05.03.2024.

28.02.2024 через систему "Електронний суд" від товариства з обмеженою відповідальністю "Віанет Юкрейн" надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

04.03.2024 через систему "Електронний суд" від товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал ІНРЕЙТИНГ ТІВІ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження на 02.04.2024.

В судове засідання 02.04.2024 представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) не з`явився, хоча про місце, дату та час засідання був повідомлений належним чином.

Представники позивача за первісним позовом підтримали первісні позовні вимоги, просили суд позов задовольнити, заперечували щодо зустрічних позовних вимог.

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню, а позовні вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

27.12.2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Віанет Юкрейн" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Телеканал ІНРЕЙТИНГ ТІВІ" (замовник) укладено договір №20191220-1.

Відповідно до п.2.1 договору виконавець зобов`язується виконати вищезазначений вичерпний перелік:

2.1.1 - 24х7 підключення Плейаута замовника до мережі VIANET;

2.1.2 - кодування у розповсюдження телевізійного сигналу телеканалу мережею VIANET;

2.1.3 - надання прав на публічне сповіщення кліпів, ЕПК, Long Form на телеканалі, права на які передані виконавцю від Major Labels;

2.1.4 - отримання кліпів, ЕПК, Long Form через Aspera та/або подібну систему файлообміну, підготовка та активація кліпів на Плейауті;

2.1.5 - 24х7 технічна підтримка Плейаута та супутніх сервісів телеканалу;

2.1.6 - запис ефіру телеканалу а зберігання запису продовж 14 днів;

2.1.7 - надання послуг CDN для здійснення онлайн трансляції телеканалу мережею Інтернет на сайті замовника inRaiting.top або у власних додатках замовника до мобільних пристроїв за технологією ОТТ;

2.1.8 - адаптація анімації та/або іншого графічного оформлення телеканалу згідно технічних умов Плейаута;

2.1.9 - послуги з захищеного віддаленого доступу замовника до управління Плейаутом за допомогою мережі Інтернет.

Відповідно до ч. 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 статті 903 ЦК України).

Згідно з п.9.1 договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2020 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов`язань, прийнятих протягом строку дії договору.

Замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги на умовах даного договору (п.2.2 договору).

Згідно з п.3.1 договору розрахунки за договором здійснюються в гривнях. Замовник сплачує виконавцю вартість послуг цього договору у безготівковій формі шляхом переказу відповідних сум на банківський рахунок виконавця. Відповідальність за правильність вказаних у договорі реквізитів покладається на виконавця.

Вартість послуг, зазначених в п.2.1.2 становить 30 000,00 грн. в місяць без ПДВ (п.3.2 договору).

Вартість послуг, зазначених в п.2.1.1, 2.1.4, 2.1.5, 2.1.6, 2.1.7, 2.1.8 та 2.1.9 становить 30 000,00 грн. в місяць без ПДВ (п.3.3 договору).

Відповідно до п.3.4 договору сторони керуючись ч.2 ст. 524 та ч.2 ст. 533 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди встановити грошовий еквівалент зобов`язання щодо оплати послуг, зазначених в п. 2.1.3 в іноземній валюті - долар США. У зв`язку із цим сума, яка підлягає сплаті замовником у гривні, визначається відповідно до курсу продажу долара на міжбанківському ринку за даними сайту http://minfin.com.ua (на дату укладання договору http://minfin.com.ua - валюта - межбанк - «курс долара на межбанке» - курс продажу на відповідну дату) плюс 1%.

Вартість прав, що надаються у відповідно до п.2.1.3 становить: для аудіовізуальних творів правовласника Universal Music грошовий еквівалент становить 1020 доларів США в місяць без ПДВ, для аудіовізуальних творів правовласника Warner Music грошовий еквівалент становить 765 доларів США в місяць без ПДВ, для аудіовізуальних творів правовласника Sony Music грошовий еквівалент становить 850 доларів США в місяць без ПДВ.

Згідно з п.3.8 договору замовник має сплатити за послуги, надані згідно п.2.2.1, 2.1.2, 2.1.4, 2.1.5, 2.1.6, 2.1.7, 2.1.8 та 2.1.9 цього договору в термін до 10 числа наступного місяця.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що датою прийняття послуг по договору буде вважатися дата підписання сторонами акту виконаних робіт, який має бути підписаний сторонами в 10-денний термін після отримання послуг. Ініціювання підписання акту виконаних робіт має виконавець. Акти виконаних робіт мають бути підписані представниками сторін, скановані та відправлені на контактну електронну адресу сторони, зазначену в розділі 11.2 цього договору.

Роботи по договору вважаються сторонами виконаними в повному обсязі, без взаємних претензій сторін, якщо на 11й день після ініціювання виконавцем підписання акту виконаних робіт, сторони не повідомили про наявність претензій одна до іншої (п.4.3 договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури, а саме:

- №СФ-0000204 від 28.02.2020р. на суму 126 135,00 грн.,

- №СФ-0000307 від 31.03.2020р. на суму 134 130,00 грн.,

- №СФ-0000413 від 30.04.2020р. на суму 134 130,00 грн.,

- №СФ-0000509 від 31.05.2020р. на суму 134 130,00 грн.

Також, позивачем виставлено відповідачу наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- №84 від 31.01.2020р. на суму 60 000,00 грн. за телекомунікаційні послуги згідно п.2.1.1, 2.1.2, 2.1.4-2.1.9 договору №20191220-1 від 27.12.2019р.;

- №84-1 від 31.01.2020р. на суму 66 665,50 грн. (надання прав на публічне сповіщення кліпів згідно п.2.1.3 договору №20191220-1 від 27.12.2019р. Період: січень 2020 року);

- №204 від 29.02.2020р. на загальну суму 126 135,00 грн., з яких: телекомунікаційні послуги згідно п.2.1.1, 2.1.2, 2.1.4-2.1.9 договору №20191220-1 від 27.12.2019р. в розмірі 60 000,00 грн.; надання прав на публічне сповіщення кліпів згідно п.2.1.3 договору №20191220-1 від 27.12.2019р. в розмірі 66 135,00 грн.;

- №307 від 31.03.2020р. на загальну суму 134 130,00 грн., з яких: телекомунікаційні послуги згідно п.2.1.1, 2.1.2, 2.1.4-2.1.9 договору №20191220-1 від 27.12.2019р. в розмірі 60 000,00 грн.; надання прав на публічне сповіщення кліпів згідно п.2.1.3 договору №20191220-1 від 27.12.2019р. в розмірі 74 130,00 грн.;

- №413 від 30.04.2020р. на загальну суму 134 130,00 грн., з яких: телекомунікаційні послуги згідно п.2.1.1, 2.1.2, 2.1.4-2.1.9 договору №20191220-1 від 27.12.2019р. в розмірі 60 000,00 грн.; надання прав на публічне сповіщення кліпів згідно п.2.1.3 договору №20191220-1 від 27.12.2019р. в розмірі 74 130,00 грн.;

- №509 від 31.05.2020р. на загальну суму 134 130,00 грн., з яких: телекомунікаційні послуги згідно п.2.1.1, 2.1.2, 2.1.4-2.1.9 договору №20191220-1 від 27.12.2019р. в розмірі 60 000,00 грн.; надання прав на публічне сповіщення кліпів згідно п.2.1.3 договору №20191220-1 від 27.12.2019р. в розмірі 74 130,00 грн.

Вищезазначені акти підписані тільки позивачем.

19.02.2020 року відповідачем здійснено оплату в розмірі 60 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №49 від 19.02.2020р.

В матеріалах справи наявна розписка відповідача щодо отримання 02.03.2020 від позивача оригіналів наступних документів: акта здачі-прийняття робіт №84 від 31.01.2020 на загальну суму 60 000,00грн. - два примірника, акта здачі-прийняття робіт №84 від 31.01.2020 на загальну суму 126 135,00грн. - два примірника, рахунок-фактуру СФ-0000204 від 28.02.2020р. - один примірник.

03.03.2020 позивачем на адресу відповідача направлено рахунок-фактуру СФ-0000204 від 28.02.2020р. та акт здачі-прийняття робіт №204 від 29.02.2020, що підтверджується описом вкладення у цінний лист №0101909377359 від 03.03.2020, накладною Укрпошти № 0101909377359 від 03.03.2020 та фіскальним чеком від 03.03.2020.

16.03.2020 позивачем на адресу відповідача повторно направлено акт здачі-прийняття робіт №84 від 31.01.2020, акт здачі-прийняття робіт №204 від 29.02.2020, рахунок-фактуру СФ-0000204 від 28.02.2020р. для підписання. Також, направлено лист вих. №20200316-1 від 16.03.2020 щодо невиконання умов договору №20191220-1 від 27.12.2019р. в якому повідомлено, що станом на 16.03.2020 у відповідача існує заборгованість за належним чином отримані послуги в розмірі 126 135,00 грн. Дане направлення підтверджується описом вкладення у цінний лист №0101909391238, накладною Укрпошти № 0101909391238 від 16.03.2020 та фіскальним чеком від 16.03.2020.

19.03.2020 позивачем отримано від відповідача лист від 18.03.2020, в якому у зв`язку з введенням Кабінетом Міністрів України карантину в умовах пандемії коронавірусної хвороби, що є форс-мажорною обставиною запропоновано достроково припинити дію договору №20191220-1 від 27.12.2019р. з 19.02.2020.

У відповідь листом вих.. №20200320-1 від 20.03.2020 позивач повідомив відповідача про те, що обставини зазначені в листі не є обставинами непереборної сили та абсолютно не стосуються послуг, що надаються згідно договору та умов їх надання, тому запропоновано відкликати лист та продовжити виконувати умови договору.

31.03.2020 позивачем на адресу відповідача направлено рахунок № СФ-0000307 від 31.03.2020р., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №307 від 31.03.2020, лист вих. №20200331-11 від 31.02.2020 щодо невиконання умов договору, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 31.03.2020, накладною Укрпошти № 0870005757872 від 31.03.2020 та фіскальним чеком від 31.03.2020.

Листом №20200413-1 від 13.04.2020 позивач повідомив відповідача про наявність заборгованості в розмірі 326 799,00 грн.

Листом від 16.04.2020 відповідачем направлено позивачу претензію, в якій зазначено, що позивачем невиконано договірні зобов`язання по договору №20191220-1 від 27.12.20219р., а саме в частині п.2.1.8 та 2.1.9 договору. Також зазначено, що позивачем так і не виконано п.2.1.1 договору - підключення плейату замовника до мережі VIANET. Повідомлено про розірвання договору з дати отримання позивачем даного листа.

У відповідь позивачем направлено відповідачу лист №20200417-1 від 17.04.2020 в якому надано спростування тверджень відповідача. Зокрема, зазначено, що виконавець належним чином реалізував доступ до управління плейаутом за допомогою мережі Інтернет для представників замовника, які на протязі дії договору неодноразово заходили в панель управління плейаутом телеканалу inRaiting, про що свідчать витяги з відповідних лог-записів бази даних системи доступу клієнтів медіа групи VIANET до плейаутів. Представник замовника Микита Шевченко пройшов навчання керування плейаутом 24.02.2020 в офісі виконавця, про що свідчить запис ID сесії 28292 та успішно був підключений до системи.

02.05.2020 позивачем на адресу відповідача направлено рахунок № СФ-0000413 від 30.04.2020р., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №413 від 30.04.2020, лист вих. №20200430-11 від 30.04.2020 щодо невиконання умов договору (наявність заборгованості в розмірі 460 929 грн.), що підтверджується описом вкладення у цінний лист №0500093302780 від 02.05.2020, накладною Укрпошти № 0500093302780 від 02.05.2020 та фіскальним чеком від 02.05.2020.

02.06.2020 позивачем на адресу відповідача направлено рахунок № СФ-0000509 від 31.05.2020р., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №509 від 31.05.2020, лист вих. №202006020-1 від 02.06.2020 щодо невиконання умов договору (наявність заборгованості в розмірі 595 059 грн.), що підтверджується описом вкладення у цінний лист №0500302818129 від 02.06.2020, накладною Укрпошти № 0500302818129 від 02.05.2020 та фіскальним чеком від 02.05.2020.

Листом від 14.06.2020 відповідач звернув увагу позивача на невиконання ТОВ "Віанет Юкрейн" договірних зобов`язань за договором №20191220-1 від 27.12.2019р. Зазначив, що відповідач 07.04.2020 розірвав договір з ТОВ "Віанет Юкрейн" і вимагає відшкодування збитків у розмірі 1460000 грн. Відповідно, не користується послугами і акти підписані бути не можуть.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідачем позивача про розірвання договору №20191220-1 від 27.12.2019р. з 07.04.2020р.

Також, матеріали справи не містять вмотивованих підстав відмови від підписання актів здачі прийняття-робіт.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач послуги не надавав.

Позивачем зазначено, що у зв`язку із порушенням відповідачем умов договору, було здійснено запис процесів дослідження сайту відповідача inrating.top в період з 20.03.2020 по 14.06.2020, відео процесів дослідження були зафіксовані на магнітному носії (копії яких наявні в матеріалах справи).

Відповідач користувався в повному обсязі послугами позивача по договору до 14.06.2020р., після отримання листа відповідача від 14.06.2020, позивач був змушений припинити надання послуг по договору.

Звертаючись з позовом позивачем зазначено, що станом на 29.08.2022 року у відповідача наявна заборгованість в розмірі 585 150,49 грн., а саме:

- за надання послуг, передбачених п.2.1.2 договору за період з лютого 2020 року по травень 2020 включно в розмірі 120 000,00 грн.,

- за надання послуг, передбачених п.2.1.1, 2.1.4-2.1.9 договору за період з лютого 2020 року по травень 2020 включно в розмірі 120 000,00 грн.,

- за надання послуг, передбачених п.2.1.3 договору за період з лютого 2020 року по травень 2020 включно в розмірі345 150,49 грн.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості за отримані послуги, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості у відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом за договором №20191220-1 від 27.12.2019р. в сумі 585 150,49 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем за первісним позовом не спростований, тому позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню.

Звертаючись з зустрічним позовом позивачем зазначено, що відповідач є товариством, суть господарської діяльності полягає у трансляції музичних творів для глядачів телевізійного каналу, мовлення якого здійснюється на підставі ліцензії серії HP № 01556 від 02.12.2019 виданою Національною Радою України з питань телебачення та радіомовлення.

З метою здійснення означеної господарської діяльності, 27.12.2019 між сторонами укладений договір № 20191220-1.

Відповідач за зустрічним позовом під час укладення договору ввів в оману позивача та з самого початку не збирався виконувати умови договору.

Так, договір укладався з метою трансляції музичних творів на телевізійному каналі замовника. Позивач за зустрічним позовом не створює власні музичні твори, тому була потреба в отриманні прав на публічне сповіщення музичних творів від правовласників (Major Labels): Universal Music, Warner Music та Sony Music.

Під час укладення договору відповідач запевнив позивача про наявність у нього виключних прав надавати права на публічне сповіщення музичних творів Major Labels.

В подальшому, позивачу за зустрічним позовом стало відомо, що Major Labels ніколи не надавали відповідачу такі права, це й стало причиною укладенню позивачем за зустрічним позовом договорів безпосередньо з Major Labels.

Відтак, відповідач за зустрічним позовом надавав права Major Labels без їх дозволу та відповідних повноважень. Нібито надання відповідачем інших суміжних послуг не може створювати жодних юридичних наслідків, оскільки музичний телевізійний канал не може здійснювати свою діяльність без наявності права на публічне сповіщення музичних творів.

Таким чином, оскільки відповідач за зустрічним позовом навмисно ввів в оману позивача за зустрічним позовом щодо обставин, які мають істотні обставини, а саме: наявність у нього виключних прав надавати права на публічне сповіщення музичних творів Major Labels; договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, відтак, позивач за зустрічним позовом просить суд визнати недійсним з моменту укладання договір №20191220-1 від 27.12.2019.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з статтею 124 Конституції України юрисдикція судів України поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.

Як передбачено частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Разом з тим, приписами частини третьої наведеної статті встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Заперечуючи проти зустрічного позову відповідач зазначив, що для виконання взятих на себе обов`язків, зазначених в п.2.1.3 договору, відповідачем за зустрічним позовом були підписанні ліцензійні договори з правовласниками основних лейблів (таблиця 1): Назва та код правовласника, Номер та дата договору, Назва основного лейблу:

- ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна», Код:39019265, Ліцензійна угода WMU-31122019/01-д від 31.12.2019, Warner Music;

- ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн», Код:39543428; Ліцензійний договір №20200120/5 від 01.01.2020, SONY Music;

- ТОВ «Комп Мюзік», Код: 30858536, Договір №ПU01-01/16 від 01.01.2016, Universal Music.

Ліцензії, отримані відповідачем за зустрічним позовом згідно вищевказаних в таблиці 1 угод, містили дозвіл телеканалу позивача за зустрічним позовом inRating використовувати контент на цьому телеканалі. Така практика ліцензування контенту є звичайною в медіабізнесі, коли один Ліцензіат ліцензує одразу декілька ЗМІ (наприклад, телеканалів). В цьому випадку ліцензії на право публічного сповіщення аудіовізуальних творів надається саме ЗМІ (наприклад, телеканалу), а не юридичній або фізичній особі власника ЗМІ. Таким чином, правовласники забезпечують доступ та використання контенту ЗМІ шляхом підписання одного договору, а не декількох, з оплатою від однієї особи, що максимально спрощує документообіг правовласників та не обмежую жодне ліцензоване ЗМІ в правах використання контенту.

Тому, твердження позивача за зустрічним позовом про нібито відсутність у відповідача за зустрічним позовом прав на надання послуг по п.2.1.3 договору не базується на жодному допустимому доказі.

Відповідач за зустрічним позовом отримав від правовласників зазначених вище права на використання аудіовізуальних творів на основі простої (невиключної) ліцензії, в тому числі для використання на телеканалі inRating, які і передавав згідно п.2.1.3 договору. Відповідач за зустрічним позовом належним сплатив правовласникам за отримані права, в тому числі і за права телеканалу inRating, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт.

В силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Згідно з п.1.19 договору №20191220-1 від 27.12.2019р. «Major Labels» - Universal Music Group, Sony Music Entertainment та Warner Music Group, представлені в Україні відповідними юридичними особами, які наділені виключними майновими правами на використання творів.

Отже, твердження позивача за зустрічним позовом про нібито наявність у відповідача за зустрічним позовом "виключних прав надавати права на публічне сповіщення музичних творів Major Labels" не підтверджується будь-якими доказами. Ні умови договору, ні інші документи сторін справи або третіх осіб не містять посилання на заяви відповідача за зустрічним позовом про нібито наявність у нього саме «виключних прав».

У вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статей 230 - 233 ЦК України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв`язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, у зв`язку з ненаданням технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі). При цьому особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб`єктом введення в оману є сторона правочину, - як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.

Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Тобто обман має місце, коли задля вчинення правочину або надається невірна інформація, або вона замовчується. Причому це робиться навмисно, з метою, аби правочин було вчинено. Усі ці обставини - наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Правочин, здійснений під впливом обману, на підставі статті 230 ЦК України може бути визнаний судом недійсним. Отже позивач має довести наявність одночасно трьох складових, а саме: наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, наявність обману. Якщо все інше, крім умислу, доведено, вважається, що мала місце помилка.

Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину за статтею 230 ЦК України."

При цьому, обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Враховуючи викладене, особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку - неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, дійсно було і має істотне значення.

Враховуючи вищезазначене доводи позивача за зустрічним позовом щодо умисного введено в оману відповідачем щодо обставин, які мають істотні обставини, а саме: наявність у нього виключних прав надавати права на публічне сповіщення музичних творів Major Labels є необґрунтованими.

Суд вважає, що позивачем за зустрічним позовом не доведено існування обставин на які він посилався в обґрунтування позовних вимог.

А тому, вимоги позивача за зустрічним позовом є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З приводу висвітлення всіх доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст..74, 76,77, 129, ст.ст. 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісні позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал ІНРЕЙТИНГ ТІВІ" (01023, місто Київ, вулиця Мечникова, будинок 16, квартира 27; ідентифікаційний код 43173765) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Віанет Юкрейн" (03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 55, кімната 104; ідентифікаційний код 41526197) заборгованість в розмірі 585 150 (п`ятсот вісімдесят п`ять тисяч сто п`ятдесят) грн. 49 коп. та судовий збір в розмірі 8 777 (вісім тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 26 коп.

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання рішення: 18.04.2024 року.

Суддя С.М. Мудрий