Рішення

від 15.04.2024 по справі 910/19353/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.04.2024Справа № 910/19353/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом приватного підприємства «Бронкс»

до державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»

про стягнення 1258390,03 грн,

Представники:

від позивача Шевченко Н.М.

від відповідача не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернулося з позовом приватне підприємство «Бронкс» до державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», яке є правонаступником державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство», про 1258390,03 грн, в тому числі: 925789,84 грн боргу, 50981,85 грн 3% річних, 281618,34 інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не поставив товар, оплачений позивачем, а тому повинен повернути кошти з урахуванням інфляційної складової боргу та сплати 3 % річних за прострочення грошового зобов`язання. Позивач зазначає, що прострочення відповідача з постачання продукції мало місце в рамках договору поставки товару № 2022/01-11 від 11.01.2022.

Суд своєю ухвалою від 20.12.2023 відкрив провадження у справі № 910/19353/23, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідач подав клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин. Суд постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому повністю відхилив позовні вимоги. На думку відповідача, не настав строк виконання зобов`язання ні щодо поставки товару, ні щодо повернення коштів. Так, згідно з домовленостями відповідач поставляє товар на підставі замовлення (заявки) позивача. Проте, позивач не додав до матеріалів справи відповідних замовлень (заявок).

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Правовідносини щодо постачання продукції виробничо-технічного характеру (пиломатеріалів) між приватним підприємством «Бронкс» та державним підприємством «Новгород-Сіверське лісове господарство», правонаступником якого з 2023 року є державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», виникли з 2017 року.

Ці правовідносини базувались на договорах поставки, які укладались на відповідний календарний рік.

Зокрема, сторонами були укладені такі договори:

договір № 2017/01-01 поставки товару, що датований 01.01.2017 зі строком дії до 01.01.2018;

договір № 2018/01-03 поставки товару, що датований 03.01.2018 зі строком дії до 31.12.2018;

договір № 2020/01-03 поставки товару, що датований 03.01.2020 зі строком дії до 31.12.2020;

договір № 2021/01-03 поставки товару, що датований 03.01.2021 зі строком дії до 31.12.2021;

договір № 2022/01-11 поставки товару, що датований 11.01.2022, зі строком дії до 31.12.2022.

Умови цих договорів є ідентичними, за винятком договору № 2022/01-11 поставки товару від 11.01.2022, який доповнений розділом 11 «Антикорупційне застереження».

Договори врегульовували правовідносини щодо постачання державним підприємством «Новгород-Сіверське лісове господарство» окремими партіями в кількості та асортименті, визначених у заявках приватного підприємства «Бронкс», останньому продукції виробничо-технічного призначення (пиломатеріали).

За пунктами 4.1 цих договорів державне підприємство «Новгород-Сіверське лісове господарство» зобов`язалось здійснити поставку товарів протягом строку дії договорів відповідно до попереднього замовлення приватного підприємства «Бронкс», в якому визначається асортимент (вид) та обсяг товару (кількість), ціна за одиницю товару, загальної ціни партії товару та інші умови. Замовлення може проводитись шляхом листування, телеграмою, через телефонний або факсимільний зв`язок, по електронній пошті або надаватись через представника постачальника (державне підприємство «Новгород-Сіверське лісове господарство»). Замовлення покупця (приватного підприємства «Бронкс») є обов`язковим для постачальника, в якому вказується місце і час поставки (пункти 4.2 договорів). Відповідно до пунктів 4.3 цих договорів поставка замовленого товару здійснюється постачальником у строк не більше ніж три-сім днів з моменту отримання відповідного замовлення або протягом строку, визначеного у самому замовленні. Допускається дострокова поставка товару за умови наявності згоди покупця. Про дату дострокової поставки постачальник повідомляє покупця по факсу або через представника у строк не менше одного дня.

У договорі № 2022/01-11 поставки товару від 11.01.2022 встановлено обов`язок покупця (приватного підприємства «Бронкс») повністю оплатити товар до його передання (п. 5.3). Інші договори строк платежів передбачили як попередньо домовлений між сторонами (пункти 5.2 договору № 2017/01-01, договору № 2018/01-03, договору № 2020/01-03, договору № 2021/01-03).

На час укладення договору № 2022/01-11 поставки товару, що датований 11.01.2022, у державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство» була наявна заборгованість перед приватним підприємством «Бронкс» у розмірі 1034719,84 грн, яка складалась з отриманої від останнього попередньої оплати, на яку не було поставлено товар. Ця заборгованість відображена у акті звірки взаємних розрахунків за період 2021 року за договором № 2021/01-03 від 03.01.2021, та у акті звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 по 25.07.2022. Акти підписані представниками сторін (зі сторони державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство» акти підписали інженер з реалізації та головний бухгалтер) без застережень.

28.01.2022 державне підприємство «Новгород-Сіверське лісове господарство» поставило приватному підприємству «Бронкс» продукцію на 108930 грн (видаткова накладна № 105 від 28.01.2022), і ця поставка стосується виконання зобов`язань, що виникли до укладення договору № 2022/01-11 від 11.01.2022. Отже, борг державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство» перед приватним підприємством «Бронкс» за період до 2022 року зменшився до 925790 грн (1034719,84 грн - 108930 грн).

В рамках дії договору № 2022/01-11 від 11.01.2022 позивач сплатив державному підприємству «Новгород-Сіверське лісове господарство» 1201269,15 грн як попередню оплату за продукцію. Державне підприємство «Новгород-Сіверське лісове господарство» продукцію не поставило, водночас повернуло позивачу отримані 1201269,15 грн (платіжні доручення № 11886 від 28.09.2022 на суму 300000,00 грн, № 13133 від 29.11.2022 на суму 300000,00 грн та № 13446 від 22.12.2022 на суму 601269,15 грн). Позивач визнає факт повернення цих коштів (про це позивач зазначив у позові, абз. 1 стор. 5), що, в свою чергу, свідчить про те, що борг, який є предметом стягнення, виник не в рамках виконання договору № 2022/01-11 від 11.01.2022.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків за період 2021 року за договором № 2021/01-03 від 03.01.2021, розмір заборгованості 1034719,84 грн державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство» у розмірі 1034719,84 грн, що існував станом на 01.01.2022 перед позивачем, складався із заборгованості за 2021 рік у розмірі 544066 грн та заборгованості, що існувала на 01.01.2021 у розмірі 490653,81 грн.

Внаслідок постачання продукції 28.01.2022 заборгованість державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство» за період до 01.01.2021 зменшилась на 108930 грн та становить 381724 грн.

Отже, борг державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство» перед приватним підприємством «Бронкс» у розмірі 925790 грн складається з боргу у розмірі 381724 грн, що виник у 2020 році, та боргу у розмірі 544066 грн за 2021 рік.

Як зазначено вище, у 2020 році правовідносини між сторонами врегульовувались договором поставки № 2020/01-03 від 03.01.2020 зі строком дії до 31.12.2020, а в 2021 році - договором поставки № 2021/01-03 від 03.01.2021 зі строком дії до 31.12.2021.

Державне підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство» в межах строку цих договорів поставку продукції в рахунок отриманої попередньої оплати не здійснило, отримані кошти не повернуло.

Правові наслідки не передання продавцем товару у встановлений строк, який одержав суму попередньої оплати, передбачені ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якими є право покупця право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При вирішенні питання настання у державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство» строку постачання товару суд виходить з пунктів 4.1 договору поставки № 2020/01-03 від 03.01.2020 та договору поставки № 2021/01-03 від 03.01.2021, відповідно до яких державне підприємство «Новгород-Сіверське лісове господарство» зобов`язалось здійснити поставку товарів протягом строку дії цих договорів. А тому, оскільки строк цих договорів закінчився, обов`язок державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство» за договором поставки № 2020/01-03 від 03.01.2020 є простроченим з 01.01.2021, а за договором поставки № 2021/01-03 від 03.01.2021 - з 01.01.2022.

Державне підприємство «Новгород-Сіверське лісове господарство» у своєму листі від 30.08.2022 визнало борг у розмірі 2127058,99 грн (складався з боргу у розмірі 1201269,15 грн за договором № 2022/01-11 від 11.01.2022 та спірного богу у розмірі 925789,84 грн) та, посилаючись на форс-мажорні обставини, просило розстрочити сплату боргу до 01.11.2022.

Оцінюючи ці дії (визнання боргу) державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство», яке є правопопередником відповідача, з позицією останнього щодо не настання строку виконання зобов`язання щодо поставки товару та щодо повернення коштів, суд виходить з того, що вони суперечать добросовісності як стандарту поведінки.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті 1.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Дії відповідача, який, незважаючи на визнання державним підприємством «Новгород-Сіверське лісове господарство» своєї заборгованості і настання її прострочення, заперечив ці обставини під час розгляду справи, є недобросовісними.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення 925789,84 грн з відповідача є правомірними та обґрунтованими, тому суд їх задовольняє у повному розмірі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Нормами ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, який судом прийнято як вірний, з відповідача підлягає стягненню 50981,85 грн 3% річних, 281618,34 інфляційних втрат за період з 11.02.2022 по 12.12.2023.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити повністю позов приватного підприємства «Бронкс» до державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Стягнути з державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (вул. Шота Руставелі, 9-А, м. Київ, 01601, код 44768034) на користь приватного підприємства «Бронкс» (вул. Універсальна, 10, м. Дніпро, 49024, код 34642070) 925789,84 грн боргу, 50981,85 грн 3% річних, 281618,34 інфляційних втрат, 18875,85 грн судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складений 18.04.2024.

Суддя С. А. Ковтун