Ухвала

від 16.04.2024 по справі 914/2548/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.04.2024 Справа № 914/2548/23

За позовом: Першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави

в особі позивача: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Юрок плюс, м. Львів

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Монокорп, м. Київ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Національний Банк України, м. Київ

про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 829 151,55 грн

Суддя Наталія Мороз

За участю секретаря судового засідання

Соломії Дицької

Представники:

Від прокуратури: Леонтьєва Н. Т.

Від позивача: Шаповал О. К., Ковела М. В.

Від відповідача: не з`явився

Від третьої особи-1: не з`явився

Від третьої особи-2: Каратун Т.В.

Суть спору:

Позовну заяву подано Першим заступником керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі позивача Львівської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Юрок плюс, за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Монокорп та Національного Банку України про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 829 151,55 грн.

17.01.2024 через службу діловодства господарського суду позивачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

15.03.2024 через систему «Електронний суд» Національним Банком України подано письмові пояснення по суті спору.

В судове засідання 16.04.2024 прокурор з`явився. Ствердив, що повідомив про всі відомі йому обставини справи, надав усі докази, на які посилався та не заперечує проти закриття підготовчого провадження.

Представники позивача в судове засідання з`явились, клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підтримали. Крім того, ствердили, що повідомили про всі відомі їм обставини справи, надали усі докази, на які посилаються та не заперечують проти закриття підготовчого провадження.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи-1, Товариства з обмеженою відповідальністю Монокорп, в судове засідання не з`явився.

Представник третьої особи-2, Національного Банку України, в судове засідання з`явився, проти закриття підготовчого провадження не заперечив.

Щодо клопотання позивача про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.

Вказане клопотання мотивоване тим, що на думку позивача, у даному випадку відсутні обґрунтування Галицької окружної прокуратури у позовній заяві щодо невідкладного захисту, а також можливості настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу. Зазначив, що позивач самостійно вживає заходів для захисту своїх прав, а зволікання зі зверненням з позовом обґрунтовує вибором ефективного способу захисту в умовах поділу орендованої земельної ділянки на дві частини, а відтак, просить суд залишити позовну заяву без розгляду на підставі п.4 ст. 55 ГПК України.

Прокурор у задоволенні клопотання просить відмовити з мотивів, вказаних у запереченні на клопотання про залишення позову без розгляду та поясненнях, посилаючись на ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру».

Як встановлено положеннями ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Звертаючись з даним позовом до суду, прокурор визначив органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Львівську міську раду.

30.09.2022 Львівською міською радою прийнято ухвалу № 2550 «Про надання ТзОВ «Юрок плюс» дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на вул. Жовківська, 63, кадастровий номер 4610137500:04:003:0001.

Як зауважено прокурором, на час прийняття ухвали № 2550, право власності на три будівлі, власником яких до цього часу був ТзОВ «Юрок плюс», 23.08.2022 зареєстровано за Національним банком України, а право власності на приміщення їдальні 16.12.2021 зареєстровано за ТзОВ «Монокорп».

23.12.2022 державна реєстрація земельної ділянки з вищевказаним кадастровим номером скасована у зв`язку з поділом на земельні ділянки з кадастровими номерами 4610137500:04:003:0101 та 4610137500:04:003:0102.

Як зазначено позивачем, 30.12.2022 Управлінням державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування здійснено обстеження земельної ділянки, що розташована по вул. Жовківська, 63 та складено відповідний акт № 65, яким встановлено що ТзОВ «Монокорп» та Національний Банк України фактично використовують земельні ділянки з кадастровими номерами 4610137500:04:003:0101 та 4610137500:04:003:0102 за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про надання їх у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо таких земельних ділянок. Вказаний акт скеровано до департаменту містобудування Львівської міської ради для вжиття необхідних заходів, а саме стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Як вбачається з матеріалів справи, зверненню прокурора до суду передувала переписка з Львівською міською радою. Зокрема, перший запит до Львівської міської ради направлено Галицькою окружною прокуратурою 29.03.2023.

У відповіді на зазначений запит від 14.04.2023 Львівською міською радою вказано, що останньою розроблено проект ухвали про затвердження ТзОВ «Юрок плюс» технічної документації з землеустрою щодо поділу земельної ділянки та надання ТзОВ «Монокорп» дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на вул. Жовківській, 63 у місті Львові», п.1 якої передбачено припинити шляхом розірвання дію договору оренди землі від 26.09.2019.

В подальшому, 05.07.2023 Галицькою окружною прокуратурою подано черговий запит до Львівської міської ради.

У відповіді на вказаний запит від 14.04.2023 Львівською міською радою зазначено, що останньою не приймалось рішень про припинення договору між ТзОВ «Юрок плюс».

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прокурор з дотриманням встановленого ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» порядку, в межах наданих йому повноважень та за наявності обставин неналежного здійснення захисту інтересів держави звернувся до суду за захистом інтересів держави в особі Львівської міської ради.

За змістом п.4 ст.55 ГПК України, якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави.

Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті (п.5 ст.55 ГПК України).

Враховуючи наведене, а також те, що про факт порушення прав у зв`язку із несплатою орендної плати позивач знав ще у 2022 році, проводив обстеження земельної ділянки 30.12.2022, враховував листування з прокуратурою, але із позовом до інших власників майна, розташованого на орендованій земельній ділянці звернувся лише в грудні 2023 року, майже через рік після звернення прокурора із позовом у цій справі та не звернувся із відповідним позовом до даного відповідача самостійно взагалі, та окрім того, не зважаючи на часткове визнання позовних вимог відповідачем, заборгованість з орендної плати навіть у визнаній сумі на даний час добровільно не погашена, суд дійшов висновку у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду відмовити.

З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. ст. 183, 202, 216 ГПК України, суд дійшов висновку закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 2, 55, 177, 182, 183, 185, 234 ГПК України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Львівській міській раді в задоволенні клопотання від 17.01.2024 про залишення позовної заяви без розгляду.

2. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 09.05.2024 р. о 13:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Львівської області за адресою: м. Львів, вул. Личаківська,128 зал судових засідань №6.

3. Прокурору, сторонам та третім особам забезпечити участь повноважних представників в судовому засіданні, участь обов`язкова.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.