Рішення

від 01.07.2024 по справі 914/2548/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2024 Справа № 914/2548/23

За позовом: Першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави

в особі позивача: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Юрок плюс, м. Львів

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Монокорп, м. Київ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Національний Банк України, м. Київ

про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 829 151,55 грн

Суддя Наталія Мороз

за участю секретаря с/з Соломії Дицької

Представники:

Від прокуратури: Леонтьєва Н. Т.

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Куликовець І. М.

Від третьої особи-1: не з`явився

Від третьої особи-2: Перевертун В. Г.

Суть спору:

Позовну заяву подано Першим заступником керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі позивача Львівської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Юрок плюс, за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Монокорп та Національного Банку України про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 829 151,55 грн.

Ухвалою суду від 28.08.2023 позовну заяву залишено без руху та надано прокурору термін для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 11.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.10.2023.

10.10.2023 підготовче засідання відкладено на 31.10.2023, про що відповідача повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

Ухвалою суду від 31.10.2023 продовжено підготовче провадження; залишено без розгляду письмові пояснення Львівської міської ради б/д, б/н з долученими доказами; підготовче засідання відкладено на 28.11.2023.

28.11.2023 підготовче засідання відкладено на 14.12.2023.

У зв`язку з оголошеною у Львівській області 14.12.2023 повітряною тривогою, судове засідання не відбулося.

Ухвалою суду від 14.12.2023 підготовче засідання відкладено на 09.01.2024.

Ухвалою суду від 09.01.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Юрок плюс» строк на подання відзиву та долучених до нього доказів і долучено його до матеріалів справи; підготовче засідання відкладено в межах розумних строків на 30.01.2024.

30.01.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 15.02.2024, про що прокурор та представники сторін ознайомлені під розписку.

У зв`язку з оголошеною у Львівській області 15.02.2024 повітряною тривогою, судове засідання не відбулося.

Ухвалою суду від 15.02.2024 підготовче засідання відкладено на 07.03.2024.

Ухвалою суду від 07.03.2024 задоволено клопотання прокурора від 14.02.2024 та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Монокорп» та Національний Банк України; підготовче засідання відкладено в межах розумного строку на 19.03.2024.

19.03.2024 підготовче засідання відкладено на 16.04.2024, про що Товариство з обмеженою відповідальністю Монокорп повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

Ухвалою суду від 16.04.2024 відмовлено Львівській міській раді в задоволенні клопотання від 17.01.2024 про залишення позовної заяви без розгляду; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 09.05.2024.

09.05.2024 розгляд справи по суті відкладено на 23.05.2024, про що відповідача та третю особу-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у справі повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

Ухвалою суду від 16.05.2024 задоволено клопотання Національного Банку України про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

23.05.2024, 18.06.2024 розгляд справи по суті відкладено, про що Товариство з обмеженою відповідальністю Монокорп повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

17.06.2024 через систему «Електронний суд» позивачем подано додаткові пояснення у справі.

27.06.2024 суд розпочав розгляд справи по суті.

27.06.2024 розгляд справи по суті відкладено, про що третю особу-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

28.06.2024 через систему «Електронний суд» позивачем подано додаткові пояснення у справі з детальним розрахунком позовних вимог, здійсненим на виконання вимог суду, а також клопотання про розгляд справи без участі представника Львівської міської ради.

В судове засідання 01.07.2024 прокурор з`явився, дав пояснення по суті спору. Позовні вимоги підтримав.

Представник позивача в судове засідання не з`явився.

Представник відповідача в судове засідання з`явився. Дав пояснення по суті спору, позовні вимоги визнав частково.

Товариство з обмеженою відповідальністю Монокорп явки повноважного представника в судове засідання не забезпечило.

Представник Національного Банку України в судове засідання з`явився в режимі відеоконференції, дав пояснення по суті спору.

Позиція прокурора.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем п. 9 договору оренди землі від 26.09.2019 № Ш-4149 в частині сплати орендної плати, у зв`язку із чим за період з 30.03.2022 по 30.06.2023 заборгованість склала 829 151,55 грн.

Ствердив, що договір оренди з ТзОВ « Юрок-плюс» у встановленому законом порядку не припинено, новосформовані земельні ділянки в користування нових власників нерухомості не передані, а договори з ними не укладені.

Враховуючи те, що Львівською міською радою не було вжито жодних заходів протягом розумного строку щодо стягнення несплаченої орендної плати, прокурор звернувся до суду в інтересах держави та не зважаючи на те, що позивач відмовився від поданого прокурором позову, враховуючи положення п.5 ст.55 ГПК України, позов просить задоволити.

Позиція позивача.

Посилаючись на те, що позивачем вжито всіх заходів із захисту своїх прав, позивач відмовився підтримувати позов прокурора, поданий в його інтересах та заявив клопотання про залишення позову прокурора без розгляду.

Позивач посилається на те, що на підставі договору оренди землі від 26.09.2019 відповідач отримав в оренду терміном на 10 років земельну ділянку кадастровий номер 4610137500:04:003:0001 площею 1,6389 га за адресою м. Львів, вул. Жовківська, 63. Пунктом 9 договору передбачено обов`язок відповідача сплачувати орендну плату в сумі 545 055,53 грн в рік, що становить 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка має вноситись щомісячно рівними частками протягом календарних 30 днів наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Однак, за період з 01.08.2022 по 01.09.2023 відповідач оренду плату не сплачував взагалі.

У відповіді на відзив позивач визнав факт переходу права власності на приміщення їдальні літ. А-2 площею 780 кв. м, розташованого на орендованій земельній ділянці до ТзОВ «Монокорп» 16.12.2021. Ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2022 № 2550 надано відповідачу дозвіл на виготовлення технічної документації з поділу орендованої земельної ділянки. Таким чином сформовано дві земельні ділянки: площею 0,4972 га кадастровий номер 4610137500:04:003:0101 та площею 1,1417 га кадастровий номер 4610137500:04:003:0102. З цих підстав позивач погодився із відповідачем щодо спільного обов`язку відповідача та ТзОВ «Монокорп» по сплаті орендної плати до дати формування нової (поділеної) земельної ділянки.

Окрім того, позивач визнав, що з 23.08.2022 решта об`єктів нерухомості, які знаходились на орендованій земельній ділянці перейшли у власність Національного банку України, а тому лише з цієї дати припинилось право користування відповідача земельною ділянкою і тому вказаний відповідачем у відзиві період користування земельною ділянкою є правильним.

Водночас, вважає помилковим розрахунок орендної плати прокуратури та відповідача, оскільки останнім до дати відчуження майна на користь НБУ використовувалась земельна ділянка площею 1,1417 га відповідно до акту обстеження № 65 від 30.12.2022, а розмір орендної плати у 2022 році разом з індексацією за цілу земельну ділянку становив 599 561,08 грн. Відтак, орендна плата за відповідну частину земельної ділянки за даними позивача становитиме 417 669,71 грн, а заборгованість відповідача за період з 30.03.2022 по 22.08.2022 згідно розрахунку складатиме 166 169,68 грн.

Крім того ствердив, що рішенням господарського суду Львівської області у справі № 914/98/24 стягнуто з ТзОВ «Монокорп» на користь Львівської міської ради 212042,69 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, а позов Львівської міської ради про стягнення з Національний банку України 486904,97 грн триває.

Позиція відповідача.

Відповідач позов визнав частково в сумі 133835,74 грн з мотивів, зазначених у відзиві. Посилається на те, що право власності на об`єкти нерухомого майна, розміщені на орендованій земельній ділянці перейшло до ТзОВ «Монокорп» 16.12.2021 та Національного банку України 23.08.2022, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.12.2023 № 358417527, а відтак з відповідних дат обов`язок по сплаті орендної плати несуть вказані особи, а не відповідач.

Зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника.

Визнав, що фактично відповідач з 01.01.2022 до 23.08.2022 користувався земельною ділянкою площею 1,1417 га, що становить 69,66% від земельної ділянки площею 1,6389 га (1,1417х100/1,6389). Відтак вважає, що сума боргу за період 30.03.2022 42237,8 грн та з 30.05.2022 по 30.08.2022 по 49 963,1 грн щомісячно, становить 69,66% від 192 127,1 (42237,8 + (49963,1х3)) =133 835,74 грн.

Позиція третьої особи Національного банку України.

Національний банк посилається на те, що поділ земельної ділянки площею 1,6389 га, що належала Львівській міській раді, кадастровий номер 4610137500:04:003:0001, розташованій за адресою м. Львів, вул. Жовківська, 63, форма власності: комунальна власність, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку енергетики, оборони та іншого призначення, був здійснений Львівською міською радою з перевищенням повноважень. Так, Національний банк України є органом державної влади. Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України Про Національний банк України Національний банк є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об`єктом права державної власності і закріплено за ним на праві господарського відання.

23.08.2022, відповідно до ст. 61 Закону України Про виконавче провадження, ст. 49 Закону України Про іпотеку на виконання рішення господарського суду Львівської області від 30.09.2020 у справі № 914/569/18 та рішення правління Національного банку № 377-рш від 28.07.2012 на підставі Актів державного виконавця про проведення електронного аукціону №№ 65057201/2, 65057201/3, 65057201/4, виданих Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 08.07.2022, Національний банк шляхом заліку своїх забезпечених вимог набув у власність Нерухоме майно, а саме: будівлю літ. «А-2», загальною площею 1363,5 кв. м., будівлю літ. «А'-2», загальною площею 1610,7 кв. м., будівлю літ. «А-4», загальною площею 1363,5 кв. м., що розташовані за адресою: Львівська область, місто Львів, вул. Жовківська, 63. 23.08.2022 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняк І. Я. за реєстровими №№3379, 3382, 3385 видані свідоцтва про право власності Національного банку на вказане Нерухоме майно. Право власності Національного банку на Нерухоме майно, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягами з ДРРПнНМ від 23.08.2022 № № 308022461, 308027881, 308031281, форма власності: державна.

Нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці площею 1,6389 га, що належала Львівській міській раді на праві комунальної власності, з моменту набуття Національним банком права власності на нерухоме майно (державна власність) відбулася зміна форми власності на земельну ділянку з комунальної на державну. Хоча земельна ділянка належала на праві комунальної власності позивачу, відповідно до ч. 3 ст. 120 ЗК України, відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру вбачається, що земельна ділянка, площею 1,1417 га, 4610137500:04:003:0102 за Львівською міською радою на праві власності не була зареєстрована.

За змістом ч. 11 ст. 120 ЗК України, якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу. Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, зобов`язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом. У разі набуття державою права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва комунальної власності, розміщений на земельній ділянці комунальної власності, право власності на таку земельну ділянку переходить до держави без зміни її цільового призначення.

Львівська міська рада не вправі розпоряджатись земельними ділянками державної власності.

Вважає, що відповідач безпідставно стверджує про перехід до набувача нерухомого майна права оренди земельної ділянки, оскільки відповідно до частини першої ст. 123 ЗК України земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої ст. 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Позиція третьої особи- ТзОВ « Монокорп».

Третя особа відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень по суті спору не надала.

Обставини справи.

Ухвалою Львівської міської ради від 06.06.2019 № 5105 надано ТзОВ «Юрок плюс» (код ЄДПРОУ 30994872) земельну ділянку площею 1,6389 га (у тому числі площею 0,0288 га у межах червоних ліній з обмеженнями без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень) на вул. Жовківській, 63 (кадастровий номер 4610137500:04:003:0001) в оренду терміном на 10 років для обслуговування виробничих будівель (код КВЦПЗ 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

На підставі цієї ухвали мж Львівською міською радою та ТзОВ «Юрок плюс» укладено договір оренди землі від 26.09.2019 № Ш-4194, яким надано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 4610137500:04:003:0001 загальною площею 1,6389 га на вул. Жовківській, 63 у м. Львові. Договір зареєстрований у Львівській міській раді 26.09.2019 за № Ш-4194, про що в книзі записів реєстрації Договорів оренди землі Ш-4 внесено запис.

Згідно з п. 43 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Відповідно до п. 3 договору, на земельній ділянці розміщені кам`яні нежитлові будівлі (Набуті у власність відповідачем, відповідно до відомостей з державного реєстру прав власності на нерухоме майно у 2005 році до дати укладення договору). Згідно з п. 8 договору, він укладений на строк 10 років до 06.06.2029.

Згідно з п. 9 договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 545 055,53 грн в рік, що становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Галицька окружна прокуратура м. Львова 24.03.2023 та 29.03.2023 зверталась до Львівської міської ради із запитами № 14.50/99-3055ВИХ-23 та № 14.50/99-3279ВИХ-23 щодо надання інформації щодо чинності договору оренди земельної ділянки від 26.09.2019, орендар ТзОВ «Юрок плюс».

27.03.2023 Галицька окружна прокуратура м. Львова направила запит № 14.50/99-3106ВИХ-23 на адресу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області стосовно інформації щодо змін (поділу) земельної ділянки за кадастровим номером 4610137500:04:003:0001.

Департаментом містобудування Львівської міської ради 07.03.2023 скеровано претензію №2403-вих-27401 ТзОВ «Юрок-плюс» про сплату заборгованості та 17.04.2023 надано відповідь на запит Галицької окружної прокуратури м. Львова.

У відповідь на запит відповідно до інформації Головного управління ДПС у Львівській області від 10.07.2023 № 7667/5/13-01-04-07, використаною прокурором у позовній заяві, згідно інформації ІКС «Податковий блок» станом на 06.07.2023 за ТзОВ «Юрок плюс» (код ЄДРПОУ 30994872) заборгованість з орендної плати за землю з юридичних осіб становить 829151,55 грн. При цьому, відповідно до Додатку 1 до листа Головного управління ДПС у Львівській області від 10.07.2023 №7667/5/13-01-04-07, помісячний розрахунок заборгованості становить: 30.03.2022 42237,80 грн, з 03.05.2022 по 30.12.2022 по 49963,10 грн щомісячно, 30.01.2023 49963,05 грн, з 02.03.2023 по 30.06.2023 по 57456,56 грн щомісячно.

Судом встановлено, сторонами визнано та підтверджено відомостями реєстру прав власності на нерухоме майно, що під час дії договору оренди землі від 26.09.2019 відповідачем було відчужено усе розташоване на орендованій земельній ділянці нерухоме майно:

1. будівля літ. «А-2» площею 1363,5 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 20734046101) перебуває у власності Національного банку України (код ЄДРПОУ 0003216) від 23.08.2022 року на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна, серія та номер 3379, виданий 23.08.2022 року;

2. будівля літ. «А-4» площею 7417,0 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 18952346101) перебуває у власності Національного банку України (код ЄДРПОУ 0003216) від 23.08.2022 року на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна, серія та номер 3379, виданий 23.08.2022 року;

3. будівля літ. «А-2» площею 1610,7 кв. м (реєстраційний номер 18962946101) перебуває у власності Національного банку України (код ЄДРПОУ 0003216) від 23.08.2022 року на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна, серія та номер 3379, виданий 23.08.2022 року

4. будівля їдальні, літ. «А-2», заг. пл. 780,0 кв. м (реєстраційний номер 20786746101) перебуває у власності ТзОВ «Монокорп» (код ЄДРПОУ 0003216) на підставі свідоцтва, серія і номер 3906 від 16.12.2021 року.

Жодного нерухомого майна на орендованій земельній ділянці у відповідача не залишилось.

У заявку із переходом права власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на орендованій земельній ділянці до двох інших юридичних осіб, ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2022 № 2550 надано ТзОВ «Юрок плюс» (код ЄДПРОУ 30994872) дозвіл на поділ земельної ділянки площею 1,6389 га (кадастровий номер 4610137500:04:003:0001) на вул. Жовківській, 63 на земельні ділянки: орієнтовною площею 1,1417 га (у тому числі площею 0,0095 га у межах червоних ліній з обмеженням без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень) та орієнтовною площею 0,4972 га (у тому числі площею 0,0161 га у межах червоних ліній з обмеженням без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень). ТзОВ «Гід-Проектбуд» в 2022 році виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 1,6389 га (кадастровий номер 4610137500:04:003:0001) на вул. Жовківській, 63.

Таким чином, у результаті поділу утворено дві земельні ділянки: земельна ділянка № 1 площею 0,4972 га (у тому числі площею 0,0161 га у межах червоних ліній з обмеженням без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень) з кадастровим номером 4610137500:04:003:0101 та земельна ділянка № 2 площею 1,1417 га (у тому числі площею 0,0095 га у межах червоних ліній з обмеженням без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень) з кадастровим номером 4610137500:04:003:0102. Тому, відповідно до листа Головного управління Держеокадастру у Львівській області від 30.03.2023 № 10-13-0.2-1413/2-23, 23.12.2022 державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:04:003:0001 скасована у зв`язку з поділом на дві інші земельні ділянки.

Відповідно до акту від 30.12.2022 № 65 ТзОВ «Монокорп» фактично використовує земельну ділянку № 1 площею 0,4972 га (кадастровий номер 4610137500:04:003:0101) для обслуговування будівлі Їдальні (літ. "А-2") на вул. Жовківська,63 у м. Львові за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки. Національний Банк України фактично використовує земельну ділянку № 2 площею 1,1417 га (кадастровий номер 4610137500:04:003:0102) для обслуговування будівель літ. "А-2", літ. "А'-2", літ. "А-4" на АДРЕСА_1 за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання її у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

Таким чином, відповідач з 16.12.2022 використовував земельну ділянку площею лише 1,1417 га, а з 23.08.2023 не використовував земельну ділянку взагалі у зв`язку із відчуженням об`єктів нерухомого майна.

В порядку ст.23 ЗУ «Про прокуратуру», Галицька окружна прокуратура міста Львова звернулась з позовом до суду в інтересах Львівської міської ради про стягнення з ТзОВ «Юрок-плюс» заборгованості з орендної плати в розмірі 829 151,55 грн.

Оцінка суду.

Щодо здійснення представництва інтересів держави прокурором в суді.

Як встановлено положеннями ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до ч. ч. 3-5 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Звертаючись з даним позовом до суду, прокурор визначив органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Львівську міську раду.

Як вбачається з матеріалів справи, зверненню прокурора до суду передувала переписка з Львівською міською радою. Зокрема, перший запит до Львівської міської ради направлено Галицькою окружною прокуратурою 29.03.2023. В подальшому, 05.07.2023 Галицькою окружною прокуратурою подано черговий запит до Львівської міської ради.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прокурор з дотриманням встановленого ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» порядку, в межах наданих йому повноважень та за наявності обставин неналежного здійснення захисту інтересів держави звернувся до суду за захистом інтересів держави в особі Львівської міської ради.

Згідно з приписами ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

В даному випадку між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі договору оренди землі від 26.09.2019 № Ш-4194. Сторони визнають факт порушення орендарем своїх обов`язків зі сплати орендної плати.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується наявність у відповідача заборгованості по орендній платі. Сторонами оскаржується розмір такої заборгованості, яку у позовній заяві прокурор визначає в сумі 829151,55 грн, позивач в сумі 166169,68 грн, а відповідач визнає позов в сумі 133835,74 грн.

Розбіжність у визначенні суми заборгованості по орендній платі викликана неврахуванням прокурором фактичних обставин справи щодо періодів, у які відповідач ніс обов`язок по сплаті орендної плати, та частково математичним помилковим застосуванням відповідачем неналежного розміру місячної орендної плати.

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У ч.1 ст. 93 Земельного кодексу України зазначено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 14 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації та виникає з моменту цієї реєстрації. Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди; строк дії договору; розмір орендної плати із зазначенням її індексації; способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення та відповідальність за її несплату. За згодою сторін у договорі можуть зазначатися й інші умови (одностороння відмова від договору, право суборенди та ін.).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час дії договору оренди землі були відчужені розташовані на земельній ділянці об`єкти нерухомості 16.12.2021 та 23.08.2022. Спірний період несплати орендної плати заявлено прокуратурою з 30.03.2022 по 30.06.2023.

Згідно з ч. 1 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника.

У ст. 31 Закону України «Про оренду землі» також зазначено, що договір оренди землі припиняється у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю чи споруду, розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Вищий господарський суд України у своїй постанові від 15.03.2012 у справі № 6/82/5022-1391/2011 зазначає, що виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності або укладання договору оренди земельної ділянки, що випливає з положень ст. 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України. Крім того, право користування земельною ділянкою, на якій перебуває нерухомість, переходить до набувача об`єктів нерухомості винятково за умови, що в момент їх відчуження у попереднього власника згідно з вимогами земельного законодавства таке право було належним чином засвідчено.

Однак, діюча позиція Верховного Суду зводиться до того, що особа, яка набула права власності на нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.06.2018 у справі № 922/3655/17 колегією суддів сформовано наступний правовий висновок: «відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки.

Ураховуючи викладене, відчуження частини об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, не є підставою для внесення змін до договору оренди, зокрема в частині розміру орендної плати, зважаючи на те, що договір у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно особи, яка, набувши право власності на нерухоме майно, розміщене на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки, зокрема зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою".

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 922/510/19, де Верховний Суд зазначив: «Виходячи із наведених вище положень законодавства право попереднього користувача земельною ділянкою припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки з одночасним набуттям такого права новим власником об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, оскільки договір оренди землі в силу положень статті 13 є двостороннім. Такий же порядок переходу права оренди землі застосовується в силу положень частини 4 статті 120 ЗК і у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами.». Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази повинні бути належними та допустимими (ст. ст. 74, 76, 77 ГПК України).

Посилання Національного банку України на належність земельної ділянки в силу ст. 120 ЗК України до державної власності, можливість набуття банком лише права постійного користування землею, але не оренди земельної ділянки, не стосується суті спору враховуючи, що вимог до Національного банку України у цій справі не заявлялось. Правовий режим земельної ділянки, на якій розташовані набуті Національним банком України об`єкти нерухомого майна, виходить за межі предмету доказування у даній справі, а Національний банк України не позбавлений права у встановленому порядку оскаржувати рішення Львівської міської ради, які він вважає незаконними. Зазначені твердження не впливають на обсяг обов`язків відповідача по сплаті орендної плати за земельну ділянку.

Таким чином, пропорційно до використовуваної відповідачем зменшеної площі земельної ділянки для обслуговування об`єктів нерухомого майна 1,1417 га, з врахуванням місячного платежу, встановленого договором оренди з врахуванням індексації 45421,29 грн, розмір місячного орендного платежу складатиме 34 805,81 грн., а заборгованість за спірний період становитиме 166 169,68 грн. Доказів зворотнього суду не надано.

Враховуючи наведене, позов слід задовольнити частково.

За змістом п.4 ст.55 ГПК України, якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави.

Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті (п.5 ст.55 ГПК України).

Відповідно до ст. ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідача Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд констатує, що при розгляді даної справи судом враховано та здійснено належне дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Прокурором сплачено 12437,27 грн судового збору.

З урахуванням фактично задоволених позовних вимог, стягненню з відповідача підлягає 2492,43 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 75, 76-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрок плюс» (м. Львів, вул. Жовківська, 63, ідентифікаційний код 30994872) на користь Львівської міської ради (м. Львів. пл. Ринок, 1, ідентифікаційний код 26256622) 166 169,68 грн заборгованості.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрок плюс» (м. Львів, вул. Жовківська, 63, ідентифікаційний код 30994872) на користь Львівської обласної прокуратури (м. Львів, проспект Шевченка, 17/19, ідентифікаційний код 02910031, UA138201720343140001000000774 у ДКСУ у м. Києві) 2 492,43 грн судового збору.

4. В частині решти вимог у позові відмовити.

Рішення складено 10.07.2024

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

СуддяМороз Н.В.