Рішення

від 10.04.2024 по справі 921/101/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 квітня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/101/24

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

при секретарі судового засідання Касюдик О.О.

розглянув справу

за позовом Керівника Чортківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

позивача Гримайлівської селищної ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач"

про: визнання недійсною додаткової угоди №4 від 22.09.2021 до договору №1088 від 22.02.2021; визнання недійсною додаткової угоди №5 від 04.10.2021 до договору №1088 від 22.02.2021; визнання недійсною додаткової угоди №6 від 02.11.2021 до договору №1088 від 22.02.2021; визнання недійсною додаткової угоди №7 від 15.11.2021 до договору №1088 від 22.02.2021; визнання недійсною додаткової угоди №8 від 02.12.2021 до договору №1088 від 22.02.2021; стягнення грошових коштів в сумі 58 284,17 грн.

за участі представників:

прокурора : Ємець Д.В. - довіреність;

відповідача: Мамчур Ю. В.- довіреність.

Суть справи:

До Господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява керівника Чортківської окружної прокуратури, подана в інтересах держави в особі Гримайлівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів в сумі 58 284,17 грн.

Судом відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заявлених вимог, прокурор посилається на встановлення факту безпідставного укладення додаткових угод до договору постачання продукції, якими збільшено ціну за одиницю товару, що призвело до неефективного використання бюджетних коштів.

Представник органу місцевого самоврядування у судове засідання не прибув, однак від останнього надійшло клопотання №305 від 09.04.2024 про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Повноважний представник відповідача у судовому засіданні підтримав подану заяву про визнання позову №б/н (вх. №2775) від 08.04.2024 та не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу. Окрім цього, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В силу ч.3 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Справа розглядалась з технічною фіксацією (звукозапис) судового процесу відповідно до ст. 222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Гримайлівською селищною радою було оголошено процедуру закупівлі електричної енергії (код ДК 021:2015-09310000-5 Електрична енергія) обсягом 370130 кВт/год. за бюджетні кошти очікуваною вартістю 1 450 000 грн з ПДВ (закупівля UA-2021-02-15-002571-b).

Згідно звіту про результати проведення процедури закупівлі від 25.02.2021 у відкритих торгах взяв участь 1 учасник, який і став переможцем, а саме TOB "Тернопільелектропостач" з ціновою пропозицією 1 450 000 грн з ПДВ,

Як наслідок, 22.02.2021 між Гримайлівською селищною радою (Споживач) та TOB "Тернопільелектропостач" (Постачальник) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №1088 ( далі - Договір), згідно із п. 2.1 якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу (ДК 021:2015-09310000-5 Електрична енергія) в обсязі 370 130 кВт/год. для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.3.1 цього правочину початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в комерційній пропозиції, яка є додатком №2 до цього договору з урахуванням вимог, передбачених Розділом VІ ПРРЕЕ.

У розділі 5 угоди сторони визначили ціну, порядок обліку та оплати електричної енергії, порядок зміни ціни. Так, загальна сума Договору становить 1 450 000 грн, з ПДВ. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Сторона, яка має бажання змінити ціну (тариф) постачання електричної енергії зобов`язана направити другій стороні обґрунтовану письмову пропозицію, не пізніше ніж за 20 днів до дати пропонованої зміни ціни (тарифу). Сторона не має права відмовитись від виконання договору через незгоду другої сторони зі зміною ціни (тарифу), якщо їй не направлялась обґрунтована пропозиція, або обґрунтування було безпідставним. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у акті приймання - передачі та/або рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі в разі її зімни. У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії, суми вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.

Ціна товару може змінюватись у відповідності до п.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та/або в редакції, чинній на момент укладення Договору та затверджується сторонами шляхом укладення додаткової угоди до Договору.

Згідно із п.13.1 Договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви - приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.

Постачальник має повідомити про зміну будь - яких умов Споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати Договір. Постачальник зобов`язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь - яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь - яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику, якщо Споживач не приймає нові умови (п.13.2 Договору).

Невід`ємною частиною спірного Договору є: Додаток №1 заява - приєднання, Додаток №2 комерційна пропозиція "Індивідуальна" та Додаток №3 договірні (замовлені) обсяги.

У Додатку А до Заяви - приєднання сторони визначили перелік об`єктів Споживача та обсяги постачання електричної енергії споживачу.

Зазначена вище заява-приєднання містить інформацію щодо найменування Споживача, відомості про вид, адресу об`єкта, ЕІС-код точки комерційного обліку, інформацію про те, що оператором системи, з яким Споживач уклав договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, є ВАТ "Тернопільобленерго" та початок постачання - з 10.02.2021.

У заяві-приєднання вказано, що погодившись з цією заявою-приєднанням (акцептувавши її), Споживач засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до цього Договору в повному обсязі. З моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому ПРРЕЕ порядку Споживач та Постачальник набувають всіх прав та обов`язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання).

В обраній Споживачем комерційній пропозиції "Індивідуальна" (додаток №2 до договору) сторони погодили, що ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу розраховується Постачальником та на день укладення договору становить 3,20 грн за 1кВт/год (без ПДВ) та включає: ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку та тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,29393 грн за 1кВт/год (без ПДВ), тариф послуг оператора системи розподілу, який становить 1,21175 грн за 1 кВт/год (без ПДВ). У розділі "Спосіб оплати" передбачена оплата за фактично відпущену електричну енергію протягом розрахункового періоду відповідно до даних комерційного обліку і наданих Постачальником рахунків за спожиту електричну енергію. У розділі "Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати" зазначено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається Постачальником та отримується Споживачем не пізніше третього робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані Постачальником рахунки підлягають оплаті Споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання.

Крім того, у додатку №3 до Договору контрагенти визначили договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії по кожному об`єкту (без урахування субспоживачів, якщо такі є) на 2021 рік.

У подальшому, між TOB "Тернопільелектропостач" та Гримайлівською селищною радою укладено ряд додаткових угод, зокрема:

- у Додатковій угоді №1 від 12.04.2021 сторони домовились зменшити обсяги закупівлі та відповідно ціну Договору на 657 860 грн з ПДВ. Загальна ціна по угоді становить 767 140 грн з ПДВ;

- у Додатковій угоді №2 від 27.01.2021 сторони домовились виправити невідповідність у п.14 Договору щодо реквізитів Постачальника та Споживача;

- Додатковою угодою №3 від 09.09.2021 сторони погодили внести зміни в п.2.1. Договору та викласти його у наступній редакції: "За цим договором Постачальник продає електричну енергію, ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія в кількості 92832 кВт/год., а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов цього договору". Також сторони погодили внести зміни в Додаток №2 Комерційна пропозиція до Договору, виклавши його в наступній редакції: "Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу, розраховується Постачальником та на день укладення Договору становить 3,32907 грн за 1 кВт/год. (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,29393 грн за кВт/год. (без ПДВ) та тариф на послуги з розподілу оператора системи розподілу, який становить 1,34082 грн за 1 кВт/год (без ПДВ). Ця Додаткова угода вважається укладеною з 01.09.2021 та діє до 31.12.2021;

- Додатковою угодою №4 від 22.09.2021 сторони погодили внести зміни в п.2.1 Договору та викласти його у наступній редакції: "За цим договором Постачальник продає електричну енергію, ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія в кількості 78628,35 кВт/год., а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов цього договору". Також сторони погодили внести зміни в Додаток №2 Комерційна пропозиція до Договору, виклавши його в наступній редакції: "Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу, розраховується Постачальником та на день укладення Договору становить 3,4968 грн за 1 кВт/год. (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,29393 грн за кВт/год. (без ПДВ) та тариф на послуги з розподілу оператора системи розподілу, який становить 1,34082 грн за 1 кВт/год (без ПДВ). Ця Додаткова угода вважається укладеною з 01.09.2021 та діє до 31.12.2021;

- Додатковою угодою №5 від 04.10.2021 сторони погодили внести зміни в п.2.1. Договору та викласти його у наступній редакції: "За цим договором Постачальник продає електричну енергію, ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія в кількості 74692 кВт/год., а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов цього договору". Також сторони погодили внести зміни в Додаток №2 Комерційна пропозиція до Договору, виклавши його в наступній редакції: "Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу, розраховується Постачальником та на день укладення Договору становить 3,68114 грн за 1 кВт/год. (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,29393 грн за кВт/год. (без ПДВ) та тариф на послуги з розподілу оператора системи розподілу, який становить 1,34082 грн за 1 кВт/год (без ПДВ). Ця Додаткова угода вважається укладеною з 01.09.2021 та діє до 31.12.2021;

- Додатковою угодою №6 від 02.11.2021 сторони погодили внести зміни в п.2.1. Договору та викласти його у наступній редакції: "За цим договором Постачальник продає електричну енергію, ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія в кількості 65028,8 кВт/год., а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов цього договору". Також сторони погодили внести зміни в Додаток №2 Комерційна пропозиція до Договору, виклавши його в наступній редакції: "Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу, розраховується Постачальником та на день укладення Договору становить 3,95391 грн за 1 кВт/год. (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,29393 грн за кВт/год. (без ПДВ) та тариф на послуги з розподілу оператора системи розподілу, який становить 1,34082 грн за 1 кВт/год (без ПДВ). Ця Додаткова угода вважається укладеною з 01.10.2021;

- Додатковою угодою №7 від 15.11.2021 сторони погодили внести зміни в п.2.1 Договору та викласти його у наступній редакції: "За цим договором Постачальник продає електричну енергію, ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія в кількості 46974,75 кВт/год., а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов цього договору". Також сторони погодили внести зміни в Додаток №2 Комерційна пропозиція до Договору, виклавши його в наступній редакції: "Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу, розраховується Постачальником та на день укладення Договору становить 4,34534 грн за 1 кВт/год. (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,29393 грн за кВт/год. (без ПДВ) та тариф на послуги з розподілу оператора системи розподілу, який становить 1,34082 грн за 1 кВт/год (без ПДВ). Ця Додаткова угода вважається укладеною з 01.11.2021;

- Додатковою угодою №8 від 02.12.2021 сторони погодили внести зміни в п.2.1 Договору та викласти його у наступній редакції: "За цим договором Постачальник продає електричну енергію, ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія в кількості 42743,36 кВт/год., а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов цього договору". Також сторони погодили внести зміни в Додаток №2 Комерційна пропозиція до Договору, виклавши його в наступній редакції: "Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу, розраховується Постачальником та на день укладення Договору становить 4,77552 грн за 1 кВт/год. (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,29393 грн за кВт/год. (без ПДВ) та тариф на послуги з розподілу оператора системи розподілу, який становить 1,34082 грн за 1 кВт/год (без ПДВ). Ця Додаткова угода вважається укладеною з 01.11.2021.

Як вбачається з матеріалів справи, укладення вищезазначених додаткових угод здійснювалося на підставі листів - повідомлень ТОВ "Тернопільелектропостач", в яких зазначено, зокрема що:

- №5139/12 від 11.08.2021: у відповідності до Постанови НКРЕКП від 06.08.2021 №1252 тариф на послуги з розподілу електричної енергії становить 1304,82 грн/МВт . год без ПДВ;

- №5676/12 від 08.09.2021:у відповідності до довідки ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 26.08.2021 №121/174, середньозважена ціна закупівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед" збільшилась на 45,57%;

- №6143/12 від 24.09.2021 :у відповідності до довідки Торгово-промислової палати України від 16.09.2021 №2417/08.0-7.3, середньозважена ціна закупівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед" збільшилась на 53,53%;

- №6545/12 від 21.10.2021 : у зв`язку із зміною тарифу, керуючись п.2 ч.5 ст.41 Закону України "про публічні закупівлі" з 01.10.2021 для розрахунку за спожиту електроенергію буде застосовуватися ціна 1 кВт/год;

- №6372/12 від 04.11.2021: у відповідності до статистичних даних та аналізів, отриманих з офіційного сайту Державного підприємства "Оператор ринку" www.oree.com.ua, за жовтень середньозважена ціна електричної енергії на РДН склала величину 2,79344 грн кВт/год., що на 25,22% більше ціни вересня 2021 року, з 01.11.2021 для розрахунку за спожиту електроенергію буде застосовуватися ціна за 1кВт/год. у розмірі - 4,34534 грн (без ПДВ);

- №7938/12 від 23.11.2021: у відповідності до статистичних даних та аналізів, отриманих з офіційного сайту Державного підприємства "Оператор ринку" www.oree.com.ua, за 10 днів листопада 2021 року середньозважена ціна електричної енергії на РДН склала величину 3,37495 грн кВт/год., що на 31,40% більше ціни за І декаду жовтня 2021 року, з 01.11.2021 для розрахунку за спожиту електроенергію буде застосовуватися ціна за 1кВт/год. у розмірі - 4,77552 грн (без ПДВ).

Згідно актів прийому-передачі електричної енергії Постачальник поставив своєму контрагенту електричну енергію в наступному об`ємі, а саме:

- Акт від 09.03.2021, обсяг - 37 193 кВт/год, на суму 142 821,12 грн з ПДВ;

- Акт від 06.04.2021, обсяг - 26 119 кВт/год, на суму 100 296,96 грн з ПДВ;

- Акт від 06.05.2021, обсяг - 19 442 кВт/год, на суму 74 657,28 грн з ПДВ;

- Акт від 31.05.2021, обсяг - 8 688 кВт/год, на суму 33 361,92 грн з ПДВ;

- Акт від 09.07.2021, обсяг - 7 438 кВт/год, на суму 28 561,92 грн з ПДВ;

- Акт від 12.08.2021, обсяг - 5 487 кВт/год, на суму 21 070,08 грн з ПДВ;

- Акт від 02.09.2021, обсяг - 6 318 кВт/год, на суму 24 261,12 грн з ПДВ;

- Акт від 01.10.2021, обсяг - 8 624 кВт/год, на суму 38 095,42 грн з ПДВ;

- Акт від 02.11.2021, обсяг - 9 884 кВт/год, на суму 46 896,58 грн з ПДВ;

- Акт від 02.12.2021, обсяг - 13 180 кВт/год, на суму 75 529,62 грн з ПДВ;

- Акт від 22.12.2021, обсяг - 14 030 кВт/год, на суму 80 400,65 грн з ПДВ.

Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних документів Гримайлівською селищною радою за електричну енергію сплачено на рахунок відповідача кошти на загальну суму 665 952,67 грн.

Як зазначає прокурор, укладення Додаткових угод між контрагентами про зміну істотних умов закупівлі, шляхом неодноразового збільшення ціни на електроенергію, призвело до збільшення ціни на одиницю товару наступним чином:

- на підставі Додаткової угоди №1 зменшено загальну суму договору на 657 860 грн з ПДВ;

- на підставі Додаткової угоди №4 відсоток збільшення ціни на товар склав 5,04% від ціни за Додатковою угодою №3 та 9,27% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №5 відсоток збільшення ціни на товар склав 5,27% від ціни за Додатковою угодою №4 та 15,04% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №6 відсоток збільшення ціни на товар склав 7,41 від ціни за Додатковою угодою №5 та 23,56% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №7 відсоток збільшення ціни на товар склав 9,90% від ціни за Додатковою угодою №6 та 35,79% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №8 відсоток збільшення ціни на товар склав 9,90% від ціни за Додатковою угодою №7 та 49,23% від первісної ціни за результатами торгів.

Таким чином, з урахуванням всіх Додаткових угод ціна за 1 кВт/год електричної енергії зросла, а обсяг поставленої електричної енергії зменшився до 156 403 кВт/год замість 370 130 кВт/год. за основним Договором.

Отже, відповідач передав позивачу меншу кількість товару, а позивачем внаслідок незаконного укладення Додаткових угод надміру сплатив 58 284,17 грн.

Відтак, на думку прокурора, додаткові угоди №4-8 до Договору укладені всупереч Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а надмірно сплачені кошти підлягають стягненню з відповідача на користь органу місцевого самоврядування. Наведені вище обставини й стали підставою для звернення прокурора до суду із позовною заявою.

Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступних міркувань.

Щодо звернення прокуратури з даним позовом, слід зазначити наступне.

У відповідності до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

В даному випадку правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність оспорюваних додаткових угод, на підставі яких ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.

Виконання зобов`язань за додатковою угодою, укладеною з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в ст.3 даного Закону.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Факт не звернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що такий суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

В даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, а отже існують підстави для представництва порушених інтересів держави органами прокуратури.

Також, слід врахувати, що органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У статті 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.

Відтак, завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку відповідно до ст. 145 Конституції України.

Окружною прокуратурою, відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", скеровано на адресу Гримайлівської селищної ради відповідний запит №55/2-5912ВИХ-23 від 13.12.2023, яким повідомлено про наявність порушень при підписанні додаткових угод до Договору постачання електричної енергії. Крім того, прокуратура просила надати інформацію щодо вживання органом самоврядування заходів для повернення безпідставно сплачених коштів внаслідок укладення нікчемних (недійсних) додаткових угод.

Однак, маючи відповідні правомочності для звернення до суду з цим позовом, уповноважений орган надані йому повноваження не використав. У відповідь Гримайлівська селищна рада у листі №1022 від 22.12.2023 повідомила, що не буде звертатись із позовною заявою, оскільки відсутнє фінансування на сплату судового збору, та не заперечує щодо звернення окружною прокуратурою із позовною заявою до суду.

Вказане відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ст.23 Закону України "Про прокуратуру" є належною правовою підставою для захисту інтересів держави прокурором у спірних правовідносинах .

Щодо позовних вимог суд вказує на наступне.

Відповідно до преамбули Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону, Замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні, добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.

Як зазначено в ч. 1 ст. 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Разом з тим п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Ключовим у даній нормі Закону є те, що для збільшення ціни за одиницю товару має бути реальне коливання ціни такого товару на ринку в сторону збільшення, що повинно оцінюватися починаючи від підписання договору та до моменту укладення відповідної додаткової угоди (або ж момент розповсюдження дії додаткової угоди), тобто на момент укладання додаткової угоди ціни на товар повинні бути вищими ніж на момент укладання основного договору про закупівлю (або ж додаткової угоди, у разі її обґрунтованого укладення).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Варто відмітити, що Закон не містить виключень з цього правила.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Разом з тим, аналізуючи підстави внесення змін до Договору шляхом підписання додаткових угод встановлено, що ТОВ "Тернопільелектропостач" під час укладення спірних додаткових угод, всупереч вимогам п.2 ч.5 ст. 41 Закону України, збільшено ціну електроенергії без належного підтвердження наявності коливання ціни на електричну енергію як на момент звернення відповідача з пропозиціями про внесення змін до Договору, так і на момент підписання спірних Додаткових угод. Жоден із документів, які стали підставою для укладення Додаткових угод, не містить інформації про коливання ціна на електричну енергію на ринку у період з дати укладення попередньої Додаткової угоди, якою збільшено ціну на товар, до дати звернення Постачальника з пропозиціями внести наступні зміни до Договору в частині збільшення ціни на одиницю товару (або ж дати укладення наступної Додаткової угоди).

Як зазначалось вище, укладення Додаткових угод між контрагентами про зміну істотних умов Договору закупівлі шляхом неодноразового збільшення ціни на електроенергію, що призвело до збільшення ціни на одиницю товару наступним чином:

- на підставі Додаткової угоди №4 відсоток збільшення ціни на товар склав 5,04% від ціни за Додатковою угодою №3 та 9,27% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №5 відсоток збільшення ціни на товар склав 5,27% від ціни за Додатковою угодою №4 та 15,04% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №6 відсоток збільшення ціни на товар склав 7,41 від ціни за Додатковою угодою №5 та 23,56% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №7 відсоток збільшення ціни на товар склав 9,90% від ціни за Додатковою угодою №6 та 35,79% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №8 відсоток збільшення ціни на товар склав 9,90% від ціни за Додатковою угодою №7 та 49,23% від первісної ціни за результатами торгів.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові №922/2321/22 від 24 січня 2024 року вирішено питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від первісно встановленої ціни в договорі та, зокрема, зазначено про таке.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону. У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі".

Отже, вказана норма Закону в редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Зазначена норма була змінена Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 18 вересня 2019 року, яким Закон було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.

Очевидно, що зміни, внесені законодавцем у вказану норму пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати "ціновий демпінг" з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.

Поряд із наведеними висновками Великої Палати Верховного Суду, слід також звернути увагу на те, що і при розгляді інших справ Верховний Суд неодноразово зазначав, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанова Верховного Суду в складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в справі № 927/491/19 від 18.06.2021, постанови від 25.11.2021 у справі № 927/563/20 та від 10.02.2022 у справі № 927/284/21)).

Будь-яке інше трактування закону та укладання договорів, коли їх сумарна вартість за одиницю товару збільшується більш, ніж на 10 % у порівнянні з тендерною пропозицією та основним договором, за висновками касаційної інстанції, повністю нівелює саму процедуру закупівель та спричинює шкоду інтересам держави, оскільки учасником (переможцем) пропонується найнижча ціна, а потім упродовж місяця після проведення торгів додатковими угодами вона необґрунтовано суттєво завищується. Як наслідок, заподіюється пряма шкода державі, оскільки кошти за поставлені продукти фінансуються виключно за рахунок видатків бюджетних асигнувань, а збільшення ціни за одиницю товару автоматично тягне за собою зменшений обсягів поставленої продукції.

Варто також звернути увагу учасників спору на те, що правова норма щодо зміни ціни за одиницю товару застосовується лише в тому разі, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну.

В той же час, тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

При цьому суд вважає, що беручи участь у процедурі публічних закупівель Товариство, самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності і можливості виконати взяті зобов`язання упродовж дії договору, усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору. Адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки. Тому, на момент укладення договору від 22.02.2021, ТОВ "Тернопільелектропостач" було відомо про можливу економічну невигідність його укладення згідно зі змістом поданої тендерної пропозиції.

Водночас, Товариство не скористалось правом відмови від укладення договору про закупівлю, а підписало його, спонукаючи в подальшому Гримайлівську селищну раду до укладення незаконних і таких, що порушують інтереси держави, додаткових угод.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, рішення переможця про підписання договору є його добровільним волевиявленням, про те, що він погоджується на умови договору, в тому числі на ціну за одиницю товару на день підписання договору.

В свою чергу, при ініціюванні збільшення ціни у договорі постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є не прогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, в постанові Верховного Суду від у справі № 927/491/19, в постанові Великої Палати Верховного Суду № 917/1062/21 від 02.11.2021.

Як наслідок, на переконання суду, у документі, який видає компетентна організація з приводу коливання ціни на відповідному ринку товарів, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 913/368/19.

Як установив суд, наявні в матеріалах справи довідки Торгово-промислової палати України №2704/08.0-7.3 від 13.10.2021, №2417/08.0-7.3 від 16.09.2021 не підтверджують коливання ціни такого товару на ринку в період з дати укладення договору до дати укладення відповідних додаткових угод, оскільки містять інформацію про середньозважену ціну електричної енергії лише за вересень 2021 року.

У довідках зазначено, що інформація, яка у них надана, вважається досить вірогідною, але ТПП України не може гарантувати факт її достовірності.

Крім того, у повідомленнях щодо зміни ціни електричної енергії, відповідач посилається на інформацію, яка підтверджує коливання ціни на електроенергію, отриману з офіційного сайту Державного підприємства "Оператор ринку". При цьому, будь - які дані про таке коливання ціни під час укладення додаткових угод у повідомленнях відсутні.

Отже, вказані документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію, в них відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь - які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв`язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності) згідно з частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.

Ураховуючи, що у спірних правовідносинах недотримані визначені преамбулою та статтею 3 Закону принципи процедури закупівлі, то суд вважає, що додаткові угоди №4-8 слід визнати недійсними на підставі частини 1 статті 203 та частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України.

Щодо вимоги про повернення грошових коштів, слід зазначити наступне.

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки оспорювані додаткові угоди визнані судом недійсними та не породжують правових наслідків, договірні відносини між позивачем та відповідачем щодо ціни природного газу мають регулюватися Договором від 22.02.2021. Натомість, на виконання умов додаткових угод органом місцевого самоврядування було оплачено 665 952,67 грн.

Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства, мала місце переплата коштів у розмірі 58 284,17 грн. Ці грошові кошти є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому останній зобов`язаний їх повернути позивачу 2, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

З огляду на викладене, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін та встановивши норму права, що підлягає фактичному застосуванню для вирішення цього спору, суд дійшов висновку про задоволення позову і в цій частині позовних вимог.

З приводу заяви про визнання позову суд зазначає, що в ході судового розгляду цього спору судом не встановлено, що таке визнання позовних вимог порушує вимоги законодавства або права інших осіб, що не є учасниками цієї справи.

Згідно з ч. 4 ст.191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вирішуючи питання з розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 130 ГПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Разом з тим, частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається лише за клопотанням особи, яка його сплатила.

Оскільки таке клопотання подане прокурором, то судовий збір у розмірі 9 084 грн слід повернути Тернопільській обласній прокуратурі з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Прийняти заяву відповідача про визнання позову.

2. Позов задовольнити.

3. Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 22.09.2021 до договору №1088 від 22.02.2021, укладеного між ТОВ "Тернопільелектропостач" та Гримайлівською селищною радою.

4. Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 04.10.2021 до договору №1088 від 22.02.2021, укладеного між ТОВ "Тернопільелектропостач" та Гримайлівською селищною радою.

5. Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 02.11.2021 до договору №1088 від 22.02.2021, укладеного між ТОВ "Тернопільелектропостач" та Гримайлівською селищною радою.

6. Визнати недійсною додаткову угоду №7 від 15.11.2021 до договору №1088 від 22.02.2021, укладеного між ТОВ "Тернопільелектропостач" та Гримайлівською селищною радою.

7. Визнати недійсною додаткову угоду №8 від 02.12.2021 до договору №1088 від 22.02.2021, укладеного між ТОВ "Тернопільелектропостач" та Гримайлівською селищною радою.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" (46016, м. Тернопіль, просп. Злуки, 2"В", код ЄДРПОУ 42145798) на користь Гримайлівської селищної ради (р/р UA318201720344230030000052149 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 04396408) грошові кошти в сумі 58 284 (п`ятдесят вісім тисяч двісті вісімдесят чотири) грн 17 коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" (46016, м. Тернопіль, просп. Злуки, 2"В", код ЄДРПОУ 42145798) на користь Тернопільської обласної прокуратури (р/рUA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету 2800) 9 084 (дев`ять тисяч вісімдесят чотири) грн судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

10. Повернути Тернопільській обласній прокуратурі (м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4, р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету 2800) з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору у розмірі 9 084 (дев`ять тисяч вісімдесят чотири) грн, сплаченого відповідно до платіжної інструкцій №194 від 13.02.2024, на суму 18168 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 18.04.2024.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко