Ухвала

від 15.04.2024 по справі 289/884/24

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/884/24

Номер провадження 2/289/506/24

УХВАЛА

15.04.2024 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Кириленко О.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Радомишльської районної спілки споживчих товариств, ОСОБА_1 до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду із вищевказаним позовом.

Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Згідно ч. 1ст. 3 ЦПК України, ч. 1ст. 16 ЦК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1ст. 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання тлумачення ч. 2ст. 55 Конституції України(пункт 1 резолютивної частини Рішення № 6-зп від 25 листопада 1997 року; пункт 1 резолютивної частини Рішення № 9-зп від 25 грудня 1997 року; та пункт 1 резолютивної частини Рішення № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року).

Урішенні № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року Конституційний Суд Українизазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановленихКонституцієюі законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, гарантованест. 55 Конституції Україниправо на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

В ч. 1ст. 12 ЦПК Українипроголошено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Отже, обов`язок обгрунтування наявності порушеного права процесуальним законом покладено безпосередньо на особу, яка звернулась за захистом права до суду.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що Радомишльська районна спілка споживчих товариств та ОСОБА_1 звернулися до суду з вимогами визнати протиправними дії Департаменту реєстрації Житомирської міської ради Житомирської області, що виразились у відмові Радомишльській районній спілці споживчих товариств у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення універмагу, який розташований в АДРЕСА_1 , та зобов`язати Департамент реєстрації Житомирської міської ради Житомирської області здійснити державну реєстрацію права власності на вказане нежитлове приміщення за Радомишльською районною спілкою споживчих товариств. Однак, зазначена позовна заява не містить обгрунтування порушення прав ОСОБА_1 діями, рішенням чи бездіяльністю Департаменту реєстрації Житомирської міської ради.

Верховний Суд у постанові від 08 липня 2020 року у справі №522/3541/15 (провадження №61-31599св19), дійшов правового висновку про те, що «згідно зістаттею 13 ЦК Україницивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Відповідно до частини третьоїстатті 16 ЦК Українисуд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої, п`ятоїстатті 13 цього Кодексу.

Аналіз змісту частини другоїстатті 13 ЦК Українидає підстави для висновку, що недобросовісна поведінка особи, яка полягає у вчиненні дій, які можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом.

Формулювання «зловживання правом» необхідно розуміти як суперечність, оскільки, якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права, «injuria». Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Термін «зловживання правом» означає те, що ця категорія стосується саме здійснення суб`єктивних цивільних прав, а не виконання обов`язків. Обов`язковою умовою кваліфікації дій особи як зловживання правом є встановлення факту вчинення дій, спрямованих на здійснення належного відповідній особі суб`єктивного цивільного права.

Відповідно до ч. 4ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Окрім того, частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у розмірі 3028,00 гривень.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,за подання до суду юридичною або фізичною особою-підприємцем позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до абз. 2 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, застосовується ставка судового збору, яка становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору. За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті.

Згідно ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Зі змісту позовної заяви Радомишльської районної спілки споживчих товариств та ОСОБА_1 встановлено, що останніми заявлено дві самостійні вимоги немайнового характеру, однак сплачено судовий збір лише Радомишльською районною спілкою споживчих товариств у розмірі 3028 грн.

Враховуючи вищевикладене, Радомишльській районній спілці споживчих товариств слід доплатити судовий збір у розмірі 3028 грн., а також необхідно ОСОБА_1 сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Радомишль22030101

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37976485

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача: UA308999980313101206000006777

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: судовий збір.

Порядок сплати судового збору визначеност. 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхіднонадати до суду документ, що підтверджує його сплату.

Згідноч. ч. 1, 2ст.185ЦПКУкраїни суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до вимогст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу,сплатить сумусудового збору,позовна заявавважається поданоюв деньпервісного їїподання досуду.Якщо позивачне усунувнедоліки позовноїзаяви устрок,встановлений судом,заява вважаєтьсянеподаною іповертається позивачеві.

За таких обставин вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачам строку для можливості усунення її недоліків.

Керуючись статями 175, 177, 185 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір»,суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заявуРадомишльської районноїспілки споживчихтовариств, ОСОБА_1 доДепартаменту реєстраціїЖитомирської міськоїради провизнання бездіяльностіпротиправною тазобов`язання вчинитипевні дії залишитибезруху, надавши позивачам строк для усунення недоліків -5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Олег КИРИЛЕНКО