Рішення

від 09.10.2023 по справі 160/19623/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2023 рокуСправа №160/19623/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД» до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД» (далі ТОВ «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару №UA305000/2023/000029/1 від 24.03.2023 року Закарпатської митниці.

В обґрунтування своїх вимог позивач, зазначив, що ним подано митну декларацію разом з усіма необхідними документами з метою митного оформлення товару, при цьому відповідач відмовив позивачу у митному оформленні товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач не погоджується із вказаним рішенням вважає його протиправним та таким, що не відповідає вимогам законодавства, у зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 10.08.2023р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначає, що оскаржуване рішення є правомірним та таким, що прийнято відповідно до вимог законодавства України, оскільки заявлена декларантом митна вартість не була визнана у зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих декларантом документах, невірно проведеним декларантом розрахунком митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, тому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивачем подано відповідь на відзив.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Дніпро Фарба Трейд» зареєстроване 02.06.2016 як юридична особа; основний вид діяльності за КВЕД: 20.30 Виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастил.

18.05.2022 між ТОВ «Дніпро Фарба Трейд» (покупець) та компанією «СНЕМІРRO Sp.z o.o» (Вроцлав, Польща) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №18/05-UА, предметом якого (п.1.1. контракту) продавець продає, а покупець купує продукцію, найменування, номенклатура, кількість, ціна, строки, умови оплати, умови поставки та якісні характеристики якої зазначені в Специфікаціях, які додаються до даного Контракту та є його невід`ємними частинами.

Відповідно до пп.2.1.-2.2. Контракту ціна на продукцію визначається в Євро. Вартості пакування і маркування включені до вартості продукції. Загальна сума контракту складає загальну суму усіх специфікацій доданих до даного контракту.

Згідно з п.3.1. Контракту поставка за даним контрактом здійснюється на умовах, які зазначені у Специфікації, яка додається до даного контракту та є його невід`ємною частиною.

Строк поставки зазначається в Специфікаціях до даного контракту, які є невід`ємною його частиною (п.3.5. Контракту).

Відповідно до п.3.6. Контракту разом із продукцією продавець зобов`язаний надати покупцеві: рахунок-фактуру; пакувальний аркуш із зазначенням матеріалу упаковку і її ваги (брутто, нетто); СMR; сертифікат походження продукції, виданий ТПП країни виробника; експортна декларація; паспорт або сертифікат якості заводу виробника.

Згідно з п. 4.1. Контракту умови оплати визначаються у Специфікації.

26.09.2022 між компанією «СНЕМІРRO Sp.zo.o» (Вроцлав, Польща) (продавець) та ТОВ «Дніпро Фарба Трейд» (покупець) укладено Специфікацію №14 до Контракту №18/05-UA, умови поставкиTIMISOARA, відповідно до правил Інкотермс 2010, кількість товару 20900 кг за ціною 2,3011євро/кг, загальна вартість 48092,99євро.

26.09.2022 позивачу виставлено до сплати проформу-інвойс №10-09/22/EX на загальну суму 48092,99євро та згідно із платіжним дорученням №44 від 26.09.2022 проведено передоплату за продукцію.

23.03.2023 між ТОВ «Дніпро Фарба Трейд» (покупець) та компанією «СНЕМІРRO Sp.zo.o» (продавець) укладено Додаткову угоду №1 до Специфікації №14 від 26.09.2022 щодо зміни ціни продукції з 2,3011євро/кг на 2,0971євро/кг та загальної вартості партії товару.

20.03.2023 між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір №Ф-2003-01 перевезеня вантажу автомобільним транспортом, подано заявку №2003-01 про перевезення вантажів автомобільним транспортом за маршрутом м.Тімішоара (Руминія) Кам`янське, вартістю 102508 грн, в тому числі до митного кордону м.Тімішоара (Руминія) п/п Дякове, вартістю послуг 61000,00грн.

Страхування вантажу перевізником не проводилось.

З метою здійснення митного оформлення продукції - смоли алкідної у первинній формі: AZALCHID S 63-70WS IN 950 KG IBC» в кількості - 20900,00 кг, код товару 3907500000, імпортований відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту №18/05-UA від 18.05.2022, декларантом подано до Закарпатської митниці електронну митну декларацію №23UA305110003633U8 від 24.03.2023, декларацію митної вартості товарів від 24.03.2023 то документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Заявлена митна вартість товару склала в іноземній валюті 45 363,34 євро (курс перерахунку 39,7665), в національній валюті 1 803 941грн. 44коп.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідачем направлено позивачу електронне повідомлення №438156 щодо розбіжностей в документах, які безпосередньо впливають на митну вартість товару та не надано митному органу документи, які підтверджують кількісну поставку замовленого товару, а саме 57950кг за ціною 2,0971 євро/кг, зобов`язано позивача надати додаткові документи: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інші додаткові документи за бажанням декларанта.

24.03.2023 позивачем на адресу відповідача надано додаткові документи: лист-повідомлення продавця СНЕМІРRO Sp.z o.o, Польша, від 24.03.2023; інвойс №02-03/23 UA від 15.03.2023 на відвантаження продукції AZALCHID S 63-70WS IN 950 за специфікацією від 16.09.2022 №12 та угодою до неї №1 від 15.03.2023 до Контракту від 18.05.2022 №18/05-UA, в кількості 16150кг, по ціні 2,0971 євро/кг на загальну суму 33868,17євро, попередня оплата за проформою-інвойсом №06-09/22/EX від 16.09.2022; інвойс №03-03/23/UA від 16.03.2023 на відвантаження продукції AZALCHID S 63-70WS IN 950 за специфікацією від 16.09.2022 №12 та угодою до неї №1 від 15.03.2023 до Контракту від 18.05.2022 №18/05-UA, в кількості 20900кг, по ціні 2,0971 євро/кг на загальну суму 43829,39євро, оплата за проформою-інвойсом №09-09/22/EX від 23.09.2022 та повідомлено, що митному органу надано всі обов`язкові та можливі документи для підтвердження митної вартості, передбачені ч.2,3 ст.53Митного кодексу України.

24.03.2023 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA305000/2023/000029/1, митну вартість заявленого т овару скориговано, застосовано другорядний метод визначення митної вартості резервний метод та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA305110/2023/000009, якою відмовлено позивачу у митному оформлені товару за поданою митною декларацією №23 UA305110003633U8.

Митним органом відкоригована митна вартість товару, що складала 49627,05 євро, проти заявленої декларантом митної вартості 45363,34євро. Товар випущений у вільний обіг за МД №23UA305110003678U1 від 24.03.2023.

Не погодившись з рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина друга статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).

Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 Митного кодексу України).

Згідно з частинами першою, другою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За змістом частини четвертої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 Митного кодексу України).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 Митного кодексу України).

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до положень частини другої, третьої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами частини першої статті 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно пункту 1 частини четвертої статті 54 цього Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до положень частин другої восьмої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 в адміністративній справі №803/667/17.

За таких обставин, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, яке враховується судом відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

З матеріалів справи вбачається, що спірне рішення митного органу стало підставою для здійснення коригування митної вартості товару за митною декларацією №2305110 /2023/003633 у зв`язку з встановленими відповідачем розбіжностей у документах: відповідно до інвойсу №04-03/23/UA від 23.03.2023, заявлена фактурна вартість товару становить 43829,39 євро (ціна за одиницю - 2,0971 євро/кг) при розмірі партії товару 20900кг. При цьому, відповідно до комерційної пропозиції продавця від 30.03.2023, товар за ціною 2,0971 євро/кг пропонується тільки при замовлених обсягах 57950кг. Оскільки жодних підтверджуючих документів щодо замовлення товару в кількостях більше ніж 20900 кг не надано, мають місце розбіжності в комерційних документах.

Відповідно до п.1.1 контракту від 18.05.2022 року №18/05-UА Продавець продає, а Покупець купує Продукцію, найменування, номенклатура, кількість, ціна, строки, умови оплати, поставки та якісні характеристики якої зазначені в Специфікаціях, які додаються до даного Контракту та є його невід`ємними частинами.

Специфікацією №14 від 26.09.2022 року до Контракту від 18.05.2022 року №18/05-UА передбачено найменування та марка продукції, яка продається та покупається AZALCHID S 63-70 WS IN 950 KG IBC, кількість -20900 кг, ціна за одиницю продукції, - 2,3011 євро, загальна вартість - 48092,99 євро, умови оплати - передоплата, строк поставки - 90 календарних днів, умови поставки FСА, TIMISOARA, тощо.

На підставі цієї Специфікації, Продавцем (іноземною компанією «СНЕМІРRO Sp.z o.o» (Вроцлав, Польща) 26.09.2022 року виставлено позивачу, проформ-інвойс №10-09/22/ЕХ , яким узгоджено вищезазначені умови поставки тощо.

Позивачем проведено передоплату за 20900 кг по ціні 2,3011, зазначеною в Специфікації та проформ-інвойсі (платіжне доручення: №44 від 26.09.2022 року на загальну суму 48092,99 євро.

За домовленістю сторін строки поставки було перенесено на інший термін.

03.03.2023 продавцем направлена комерційна пропозиція та прас-лист, якими запропоновано поставку смоли AZALCHID S 63-70 WS IN 950 KG IBC, по ціні 2,0971 євро/кг.

ТОВ «Дніпро Фарба Трейд» погодився з комерційною пропозицією та додатковою угодою № 1 від 23.03.2023 року до Специфікації №14 від 26.09.2022 до Контракту від 18.05.2022 № 18/05-UА сторонами були внесені зміни, якими ціна за кг продукції AZALCHID S 63-70 WS IN 950 KG IBC склала 2,0971 євро/кг та загальної вартості партії товару.

На підставі цих змін Продавцем було створено Інвойс від 23.03.2023 року №04-03/23/UА та направлено Покупцю (Позивачу) водночас з вантажем AZALCHID S 63-70 WS IN 950 KG IBC в кількості 20900 кг за ціною 2,0971 євро/кг, загальною вартістю 43829,39 євро.

Можливість надання Продавцем комерційної пропозиції (знижки) є його правом, а не обов`язком.

Згідно ч.1 ст.12 та ч.2 ст.14 ЦК України основними засадами здійснення прав та виконання обов`язків є те, що особа (як фізична, так і юридична) здійснює свої права вільно, на власний розсуд, і не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Комерційною пропозицією від 03.03.2023 продавцем запропоновано покупцеві (позивачу) поставку товарів, в тому числі смоли AZALCHID S 63-70WS IBC 950 в кількості 57950 кг за ціною 2,0971 євро/кг на загальну суму 121526,95 євро.

Відвантаження продукції проводилося партіями 15.03.2023, 16.03.2023 та 23.03.2023.

Перша партія продукції AZALCHID S 63-70WS ІВС 950 із вищезазначеної комерційної пропозиції була відвантажена Позивачу 15.03.2023 за інвойсом №02-03/23/UА в кількості 16150 кг, по ціні 2,0971 євро/кг, на загальну суму 33868,17 євро.

Друга партія продукції AZALCHID S 63-70WS IBC 950 була відвантажена 16.03.2023 за інвойсом №03-03/23/UA в кількості 20900 кг по ціні 2,0971 євро/кг, на загальну суму 43829,39 євро.

Третя (спірна) партія продукції AZALCHID S 63-70WS IBC 950 була відвантажена 23.03.2023 за інвойсом №04-03/23/UA в кількості 20900 кг по ціні 2,0971 свро/кг, на загальну суму 43829,39 євро. Ця партія продукції продавалася виробником Продавцю 23.03.2023 за інвойсом №23032301 по ціні 2,0560 євро/кг.

Загалом по вищезазначеній комерційній пропозиції було поставлено 57 950 кг, про що було повідомлено митний орган Продавцем листом від 24.03.2023.

Доводи митного органу, що позивачем не було надано жодних підтверджуючих документів щодо замовлення товару в кількостях більше ніж 20900 є необґрунтованими.

При опрацюванні документів в сукупності, виявлені розбіжності та сумніви митного органу не може бути належною підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки безліч обставин можуть впливати на ціну товару (в тому числі наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору, тому визначення митним органом митної вартості товару зазначеним методом, маючи всі документи, передбачені ст.53 МК України, суперечить законодавству України.

Наразі не існує будь-якого загальнообов`язкового нормативу, чи затвердженої ставки товару, що ввозяться на митну територію на адресу українських компаній. Кожна зовнішньоекономічна операція має своїм підґрунтям раніше укладені між сторонами договори. Принцип свободи договорів чітко передбачає, що сторони можуть самостійно вирішувати яка вартість товарів, на яких умовах буде ввозитися, тощо.

Правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 28.08.2021 року у справі №815/4256/16.

Таким чином, враховуючи наведене вище, слід дійти до висновку, що позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для визначення митної вартості товару за основним методом - за ціною контракту.

Надані документи кореспондуються між собою та не містять сумніву.

Відповідачем в рішенні не було вказано, та відповідно не надано суду, під час розгляду справи, докази про те, що які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових.

Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що позивачем занижено вартість з метою ухилення від сплати митних платежів у належному обсязі.

Іншого матеріали справи не містять.

Отже, з аналізу матеріалів справи судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що Декларант подав усі наявні документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили дані, які підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору, а недоліки на які посилається митний орган не перешкоджали визначенню митної вартості товару.

Декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, та транспортні витрати, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Митним органом не доведено, що документи, подані Декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Відтак, підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлені, наявність підстав для коригування митної вартості товару відповідачем не доведена, що є підставою для визнання протиправним рішення про коригування митної вартості та прийнятої на його підставі картки відмови у митному оформлення (випуску) товарів.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, відповідачем не доведено належними доказами правомірність своїх рішень у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

На підставі ч.1 ст.139 КАС України, з урахуванням задоволення позовних вимог, підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати у розмірі 2 684грн. 00коп., сплата яких підтверджується платіжною інструкцією №1058 від 24.07.2023.

Керуючись ст.ст.9, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД» до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару №UA305000/2023/000029/1 від 24.03.2023 року Закарпатської митниці.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД» (51931, м.Кам`янське, вул. Ковалевича, буд.3, код ЄДРПОУ 40529883) за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці (88000, м.Ужгород, вул.Собранецька, 20), код ЄДРПОУ 43985560) судові витрати у розмірі 2 684грн. 00коп. (дві тисячи шістсот вісімдесят чотири гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова