Рішення

від 27.03.2024 по справі 640/24885/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2024 року №640/24885/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача Аландренко А.В., представника відповідача Дзяткевич А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державної аудиторської служби України до Державного підприємства "Інформаційні судові системи", третя особа: Державна судова адміністрація України, про стягнення коштів у розмірі 2327788,91 грн.,

в с т а н о в и в:

Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба, позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державного підприємства "Інформаційні судові системи" (далі - ДП «ІСС», відповідач) про стягнення з відповідача коштів, які були використанні за нецільовим призначенням на загальну суму 2327788,91грн. у дохід Державного бюджету України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.10.2021 залучено до участі у справі №640/24885/21 в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державну судову адміністрацію України (м. Київ, 01601, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) (далі ДСА України, третя особа).

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/24885/21 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 прийнято до провадження матеріали адміністративної справи №640/24885/21, вирішено, що справа буде розглядатись за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазичив, що Держаудитслужба на виконання до пункту 8.16 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на І квартал 2021 року провела ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «ІСС» за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 (далі - Ревізія), за результатами якої склала акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «ІСС» від 01.06.2021 №000800-21/21 (далі - Акт ревізії).

Вказав, що Держаудитслужба під час Ревізії виявила, що на порушення вимог частини шостої статті 22 Бюджетного кодексу України, якою визначено, що одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, та пункту 9 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, при визначені наказом ДСА України ДП «ICC» адміністратором Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) та одержувачем бюджетних коштів на 2019 рік, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів по створенню ЄСІТС за бюджетною програмою 0501020, ДП «ICC» використано кошти на загальну суму 2327788,91 грн з нарахуванням ЄСВ, зокрема за рахунок коштів спеціального фонду на суму 1797184,79 грн, всупереч їх цільовому призначенню, на цілі, які не пов`язані зі створенням ЄСІТС та не відповідають виділеним бюджетним асигнуванням, а тому відповідно до положень статті 119 БК України є нецільовим використанням бюджетних коштів, що згідно з пунктом 24 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України є порушенням бюджетного законодавства.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні. Зокрема, вказав, що позивач зазначаючи про нецільове використання бюджетних коштів відповідачем, заявляє свої вимоги на підставі ч. 6 ст. 22, ст. 119, п. 24 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, проте, не доводить порушення вищевказаних норм саме відповідачем, оскільки у п. 11.2 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 №1407 вказано, що відповідальність за взяті порушення бюджетного законодавства бюджетні зобов`язання та нецільове використання бюджетних коштів несуть розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів згідно із законом. Зауважив на тому, що розпорядником бюджетних коштів є Державна судова адміністрація України, яка погоджувала відповідачу використання бюджетних коштів за спірні періоди, а також саме на заробітну плату. Таким чином, позивачем обрано невірний спосіб захисту, а саме позов пред`явлено до неналежного відповідача.

Вказав, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» та Інструкції зі статистики заробітної плати затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5 всі спірні виплати відносяться до структури заробітної плати та передбачені колективним договором підприємства. Всі виплати працівникам підприємства, на які посилається позивач відбувались на підставі наказів про створення робочих груп на виконання наказу ДСА України від 02.03.2018 №99 «Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» та з метою організації побудови відповідних підсистем. Крім того, в посадових обов`язках всіх вказаних позивачем працівників підприємства чітко визначено, що ці співробітники беруть безпосередню участь у реалізації завдань по забезпеченню створення, впровадження та функціонування ЄСІТС.

Також зазначив, що відповідно до Закону України «Про оплату праці» всі нараховані суми входять до структури заробітної плати, крім в частині вимог про стягнення 13371,42 грн, де спір вже відсутній взагалі. Вимоги в частині стягнення сум на відрядження є предметом позову у справі №640/30047/21, та станом на сьогодні кошти поверненні, адже ДП «ІСС» в цій частині виконало вимоги Держаудитслужби та стягнуло відповідну суму, що підтверджується постановою Київського апеляційного суду від 22.09.2023 у справі №757/47252/21.

Відповідач наголосив на тому, що виплати здійснювались з рахунку 501020 під назвою «забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя», який обслуговував не тільки видатки що стосуються функціонування ЄСІТС.

Зауважив на тому, що відсутність порушень бюджетного законодавства відповідачем також підтверджується постановою Національного антикорупційного бюро України про закриття кримінального провадження від 13.05.2022, в якій зазначено, що достовірних даних, які б вказували б на те, що зазначені в акті ревізії бюджетні кошти витрачені на цілі, що не були передбачені Планом використання бюджетних коштів на 2019 рік за загальним фондом бюджетної програми 0501020, не встановлено.

З огляду на вищевказане, відповідач вважає доводи позивача необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підтверджені доказами, у зв`язку з чим, просить суд відмовити у задоволенні даного адміністративного позову.

Третя особа правом на подачу письмових пояснень по суті спору не скористалась та/або інших заяв/клопотань до суду не подавала.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив суд даний адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судових засіданнях проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

Третя особа про час дату та місце проведення судових засідань належним чином повідомлена, явку свого представника забезпечила лише у судове засідання, яке було призначене на 29.01.2024, у інші засідання представник третьої особи не з`являвся, про причини неявки не повідомляв.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, Держаудитслужба керуючись пунктами 2, 9 та 35 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550, пунктом 8.16 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на І квартал 2021 року провела на ДП «ICC» Ревізію, за результатами якої склала акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Інформаційні судові системи» від 01.06.2021 №000800-21/21.

Під час проведення Ревізії Держаудитслужба досліджувала питання витрат на оплату праці відповідача, про що зазначено в Акті ревізії від 01.06.2021 № 000800-21/21,

Держаудитслужба під час Ревізії зазначеного питання провела зіставлення копій казначейських виписок та відомостей на виплату заробітної плати, позаяк на ДП «ICC» відкрито рахунок за бюджетною програмою 0501020 в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Київській області.

За результатами зазначеного зіставлення Держаудитслужба у межах заходу державного фінансового контролю встановила, що за рахунок бюджетних коштів працівникам ДП «ICC» нараховано та виплачено заробітну плату за березень-квітень, липень-вересень, жовтень (розрахункові), листопад-грудень 2019 року на загальну суму 34060,97 тис. грн (з урахуванням ЄСВ).

Поряд з цим під час проведення Ревізії Держаудитслужбі також надавалися накази ДП «ICC» за 2019 рік, на підставі яких визначався склад робочих груп зі створення та впровадження ЄСІТС

Ревізією проведено зіставлення наказів ДП «ICC» з відомостями з нарахування та перерахування заробітної плати працівникам на карткові рахунки за рахунок бюджетних коштів встановлено, що ДП «ICC» у 2019 році всупереч напряму використання коштів зі створення ЄСІТС проведено видатки на разові виплати (заохочення до ювілейних дат, до дня бухгалтера, дня народження тощо), на матеріальну допомогу на вирішення соціально- побутових питань (у зв`язку з одруженням, народженням дитини тощо), на матеріальну допомогу на оздоровлення, на щорічну основну відпустку, додаткову відпустку, проведення компенсацій за невикористану відпустку, відпустку у зв`язку з навчанням, одруженням, а саме:

- разові виплати за березень, квітень, липень-вересень, листопад, грудень на суму 471969,00 грн;

- матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань за березень, квітень, грудень на суму 65396,00 грн;

- матеріальна допомога на оздоровлення за березень, липень, серпень, вересень, грудень на суму 109420,00 грн;

- щорічна основна відпустка, додаткова відпустка, проведення компенсації за невикористану відпустку, відпустка у зв`язку з навчанням, одруженням за березень, квітень, липень-жовтень, листопад, грудень на загальну суму 1247867,28 грн.

Під час Ревізії позивачем встановлено, що нарахування та виплати основної та додаткової відпустки здійснювалося ДП «ICC» здебільшого за період роботи працівників у 2016-2018 роках.

З огляду на зазначені виявлені факти використання бюджетних коштів всупереч їх цільовому призначенню, Держаудитслужба під час Ревізії скерувала на ім`я в.о. Генерального директора підприємства Калуги В. запит про надання пояснень щодо підстав здійснення вказаних виплат працівникам ДП «ICC».

На такий запит Держаудитслужби ДП «ICC» надало відповідь за підписом заступника головного бухгалтера ОСОБА_1 , зазначивши про те, що виплати заохочень до ювілейних дат, до Дня бухгалтера, дня народження тощо, матеріальних допомог тощо проводилося відповідно до наказів про створення робочих груп на створення ЄСІТС, про преміювання працівників, зокрема до дня народження, виплат матеріальної допомоги тощо.

Поряд із цим у таких своїх поясненнях ДП «ICC» зазначило про те, що розпорядження про порядок нарахування та виплату таких нарахувань здійснювалося за рахунок бюджетних коштів, які були спрямовані на створення ЄСІТС, видавалися директором, головним бухгалтером та начальником управління, позаяк платіжні документи були підписані та надсилалися до банківської установи саме цими особами.

Про наявність зазначеного запиту та надання пояснень Держаудитслужба зазначила в Акті ревізії від 01.06.2021 № 0000800-21/21.

Крім того, посадовими особами позивача під час Ревізії встановлено, що у листопаді 2019 року відповідно до наказу (розпорядження) про відрядження від 15.11.2019 № 115-ВД першого заступника генерального директора ДП «ICC» ОСОБА_2 направлено у службове відрядження у королівство Нідерланди, м. Амстердам у Palo Alto Networks, на період з 19.11.2019 по 21.11.2019 для ознайомлення з презентацією новітньої кібербезпеки від Palo Alto Networks, яка зорієнтована на попередження та запобігання загрози сьогодення та майбутнього. Тоді як відповідно до відомості нарахування заробітної плати за листопад 2019 року ОСОБА_2 нараховано середню заробітну плату за період відрядження на суму 13371,42 грн, яка надалі виплачена за рахунок бюджетних коштів.

Таким чином, Держаудитслужба під час Ревізії дійшла висновку, що на порушення вимог частини шостої статті 22 Бюджетного кодексу України, якою визначено, що одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, та пункту 9 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, при визначені наказом ДСА України ДП «ICC» адміністратором ЄСІТС та одержувачем бюджетних коштів на 2019 рік, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів по створенню ЄСІТС за бюджетною програмою 0501020, ДП «ICC» використано кошти на загальну суму 2327788,91 грн з нарахуванням ЄСВ, зокрема за рахунок коштів спеціального фонду на суму 1797184,79 грн, всупереч їх цільовому призначенню, на цілі, які не пов`язані зі створенням ЄСІТС та не відповідають виділеним бюджетним асигнуванням, а тому відповідно до положень статті 119 БК України є нецільовим використанням бюджетних коштів, що згідно з пунктом 24 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України є порушенням бюджетного законодавства.

Надалі, ДП «ICC» надала позивачеві заперечення на Акт ревізії 01.06.2021 №000800-21/21, які Держаудитслужба, керуючись пунктом 43 Порядку №550, розглянула зазначені заперечення та надіслала ДП «ICC» висновки від 16.06.2021.

Також, Держаудитслужба керуючись пунктом 3 Порядку №1163, склала вимогу від 30.06.2021 за №1 про повернення ДП «ІСС» коштів нецільового використання на загальну суму 2327788,91 грн, які потрібно згідно із пунктом 9 Порядку № 1163 повернути протягом 10 робочих днів. Така вимога надіслана Держаудитслужбою на поштову адресу ДП «ІСС» та отримана останнім 07.07.2021.

На виконання вимоги від 30.06.2021 №1 ДП «ІСС» надіслало листа від 15.07.2021 №2971/4/20-30-21, зі змісту якого випливає, що з боку ДП «ІСС» не вчиняються дії щодо виконання зазначеної вимоги щодо нецільового використання бюджетних коштів, позаяк в цьому листі надана виключно інформація про те, що ДП «ІСС» звернулося до Національного антикорупційного бюро України з повідомленням про кримінальне правопорушення.

Позивач вважаючи, що оскільки Ревізією встановлено, що відповідач здійснював нецільове використання бюджетних коштів та останнім у визначений вимогою строк не повернуті такі кошти до державного бюджету, тому позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26.01.1993 №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-ХІІ).

Відповідно до статті 1 Закону №2939-ХІІ здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

У силу вимог статті 2 Закону № 2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

За приписами підпункту 3 пункту 3 Положення №43 серед основних завдань Держаудитслужби України визначають здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

Пунктом 6 зазначеного Положення № 43 передбачено, що Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; застосовувати та ініціювати застосування відповідно до закону заходів впливу в разі виявлення порушень законодавства; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пунктів 7, 15 статті 10 Закону №2939-ХІІ, згідно із якими органу державного фінансового контролю надано право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Згідно з пунктом 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Пунктом 2 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Порядок №550), визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Пунктами 4, 5 Порядку № 550 передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться контролюючими органами відповідно до Закону та цього Порядку.

Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії за наявності підстав, визначених Законом.

Судом встановлено, Держаудитслужба України на виконання до пункту 8.16 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на І квартал 2021 року провела ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Інформаційні судові системи» за період з 01.01.2019 по 31.12.2020.

Пунктом 9 Порядку №550 визначено, що строки проведення ревізії визначаються органом державного фінансового контролю з урахуванням обсягу передбачених програмою ревізії питань та в межах визначеної її тривалості (30 робочих днів для планової та 15 - для позапланової).

Оформлення результатів проведення ревізії регламентується положеннями пункту 35 Порядку №550, а саме: результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. Зі свого боку, акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта (пункт 3 Порядку № 550).

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Держаудитслужба за результатами проведеної Ревізії на ДП «ICC» складено Акт ревізії від 01.06.2021 №000800-21/21.

З Акту ревізії вбачається, що ревізію проведеною співставлення копій казначейських виписок та відомостей на виплату заробітної плати, позаяк на ДП «ICC» відкрито рахунок за бюджетною програмою 0501020 в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Київській області, та за результатами зазначеного співставлення Держаудитслужба у межах заходу державного фінансового контролю встановила, що за рахунок бюджетних коштів працівникам ДП «ICC» нараховано та виплачено заробітну плату за березень-квітень, липень-вересень, жовтень (розрахункові), листопад-грудень 2019 року на загальну суму 34060,97 тис. грн (з урахуванням ЄСВ).

Також, під час проведення Ревізії Держаудитслужбі ДП «ICC» надавалися накази за 2019 рік, на підставі яких визначався склад робочих груп зі створення та впровадження ЄСІТС

Так, Ревізією проведеною співставленням наказів ДП «ICC» з відомостями з нарахування та перерахування заробітної плати працівникам на карткові рахунки за рахунок бюджетних коштів встановлено, що ДП «ICC» у 2019 році всупереч напряму використання коштів зі створення ЄСІТС проведено видатки на разові виплати (заохочення до ювілейних дат, до дня бухгалтера, дня народження тощо), на матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань (у зв`язку з одруженням, народженням дитини тощо), на матеріальну допомогу на оздоровлення, на щорічну основну відпустку, додаткову відпустку, проведення компенсацій за невикористану відпустку, відпустку у зв`язку з навчанням, одруженням, а саме:

- разові виплати за березень, квітень, липень-вересень, листопад, грудень на суму 471969,00 грн;

- матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань за березень, квітень, грудень на суму 65396,00 грн;

- матеріальна допомога на оздоровлення за березень, липень, серпень, вересень, грудень на суму 109420,00 грн;

- щорічна основна відпустка, додаткова відпустка, проведення компенсації за невикористану відпустку, відпустка у зв`язку з навчанням, одруженням за березень, квітень, липень-жовтень, листопад, грудень на загальну суму 1247867,28 грн.

Нарахування та виплати основної та додаткової відпустки здійснювалося ДП «ICC» здебільшого за період роботи працівників у 2016-2018 роках.

Як вбачається з матеріалів справи та безпосередньо з Акту ревізії, Держаудитслужба під час Ревізії скерувала на ім`я в.о. Генерального директора підприємства Калуги В. запит про надання пояснень щодо підстав здійснення вказаних виплат працівникам ДП «ICC».

На такий запит Держаудитслужби ДП «ICC» надало відповідь за підписом заступника головного бухгалтера ОСОБА_1 , зазначивши про те, що виплати заохочень до ювілейних дат, до Дня бухгалтера, дня народження тощо, матеріальних допомог тощо проводилося відповідно до наказів про створення робочих груп на створення ЄСІТС, про преміювання працівників, зокрема до дня народження, виплат матеріальної допомоги тощо.

Також, у поясненнях ДП «ICC» зазначило про те, що розпорядження про порядок нарахування та виплату таких нарахувань здійснювалося за рахунок бюджетних коштів, які були спрямовані на створення ЄСІТС, видавалися директором, головним бухгалтером та начальником управління, позаяк платіжні документи були підписані та надсилалися до банківської установи саме цими особами.

Крім того, посадовими особами позивача під час Ревізії встановлено, що у листопаді 2019 року відповідно до наказу (розпорядження) про відрядження від 15.11.2019 № 115-ВД першого заступника генерального директора ДП «ICC» ОСОБА_2 направлено у службове відрядження у королівство Нідерланди, м. Амстердам у Palo Alto Networks, на період з 19.11.2019 по 21.11.2019 для ознайомлення з презентацією новітньої кібербезпеки від Palo Alto Networks, яка зорієнтована на попередження та запобігання загрози сьогодення та майбутнього. Відповідно до відомості нарахування заробітної плати за листопад 2019 року ОСОБА_2 нараховано середню заробітну плату за період відрядження на суму 13371,42 грн, яка надалі виплачена за рахунок бюджетних коштів.

Таким чином, Держаудитслужба під час Ревізії дійшла висновку, що на порушення вимог частини шостої статті 22 Бюджетного кодексу України, якою визначено, що одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, та пункту 9 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, при визначені наказом ДСА України ДП «ICC» адміністратором ЄСІТС та одержувачем бюджетних коштів на 2019 рік, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів по створенню ЄСІТС за бюджетною програмою 0501020, ДП «ICC» використано кошти на загальну суму 2327788,91 грн з нарахуванням ЄСВ, зокрема за рахунок коштів спеціального фонду на суму 1797184,79 грн, всупереч їх цільовому призначенню, на цілі, які не пов`язані зі створенням ЄСІТС та не відповідають виділеним бюджетним асигнуванням, а тому відповідно до положень статті 119 БК України є нецільовим використанням бюджетних коштів, що згідно з пунктом 24 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України є порушенням бюджетного законодавства.

ДП «ICC» надала позивачеві заперечення на Акт ревізії 01.06.2021 №000800-21/21, які Держаудитслужба, керуючись пунктом 43 Порядку №550, розглянула зазначені заперечення та надіслала ДП «ICC» висновки від 16.06.2021.

Також, Держаудитслужба керуючись пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання» від 22.12.2010 №1163 (далі Порядок №1163), склала вимогу від 30.06.2021 за №1 про повернення ДП «ІСС» коштів нецільового використання на загальну суму 2327788,91 грн, які потрібно згідно із пунктом 9 Порядку № 1163 повернути протягом 10 робочих днів. Така вимога надіслана Держаудитслужбою на поштову адресу ДП «ІСС» та отримана останнім 07.07.2021.

Однак, ДП «ІСС» надіслало позивачеві листа від 15.07.2021 №2971/4/20-30-21, зі змісту якого випливає, що з боку ДП «ІСС» не вчиняються дії щодо виконання зазначеної вимоги щодо нецільового використання бюджетних коштів, оскільки у цьому листі зазначена лише інформація про те, що ДП «ІСС» звернулося до Національного антикорупційного бюро України з повідомленням про кримінальне правопорушення.

Так, Бюджетним кодексом України від 08.07.2010 №2456-VI (далі БК України) регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (ст. 1 БК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 113 БК України до повноважень органів державного фінансового контролю з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю, зокрема, за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів (включаючи проведення державного фінансового аудита).

За порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися заходи впливу, які передбаченні ст.117 БК України.

За правилами ч.1 ст. 118 БК України попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства може застосовуватися учасниками бюджетного процесу, уповноваженими цим Кодексом на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Держуадитслужба як учасник бюджетного процесу уповноважена БК України на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства (у частині цільового і ефективного використання бюджетних коштів), наділена правомочностями з накладення санкції у вигляді попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства.

Отже, Закон №2939-ХІІ визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, проте саме БК України регламентує, зокрема, питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а відтак є спеціальним нормативним актом щодо регулювання правовідносин в частині способів і форм притягнення осіб до відповідальності за порушення бюджетного законодавства.

Крім того, відповідно до п. 24 ч.1 ст. 116 БК України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме - нецільове використання бюджетних коштів.

Відповідно до п.1 ст.119 БК України нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають:

- бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет);

- напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів;

- бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Судом встановлено, що ДП «Інформаційні судові системи» є державним комерційним підприємством, яке засноване на державній власності та належить до сфери управління Державної судової адміністрації України.

ДП «ICC» створено з метою надання послуг з технічного, технологічного забезпечення створення та супроводження програмного забезпечення ведення автоматизованих систем (електронних даних) у тому числі, державних реєстрів, що створюються відповідно до законів України, нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, наказів Уповноваженого органу управління; організації доступу фізичним та юридичним особам до автоматизованих систем державних реєстрів; організації збереження та захисту даних, що містяться в автоматизованих системах державних реєстрів; надання послуг з інформаційно-технічного забезпечення судів; задоволення потреб органів досудового розслідування, судових органів, інших державних органів, а також юридичних та фізичних осіб у забезпеченні їх належною, кваліфікованою і об`єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки та техніки; підвищення ефективності здійснюваної діяльності, взаємовигідного співробітництва, забезпечення економічних, суспільно-корисних потреб та інтересів юридичних і фізичних осіб; забезпечення діяльності органів судової влади, у тому числі в умовах особливого періоду, отримання прибутку від здійснюваної діяльності.

Так, Наказом ДСА України № 168 від 13.04.2018 «Про затвердження Концепції Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС)» затверджено відповідну концепцію, що визначає основні принципи створення ЄСІТС, стратегію формування функціонування та розвитку інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності судів, інших органів та установ системи правосуддя; методи та засоби забезпечення інформаційно-аналітичної підтримки процесів підготовки, прийняття та контролю виконання управлінських рішень шляхом автоматизованого збору, накопичення, обробки аналізу і представлення інформації. У концепції побудови ЄСІТС визначена структура, організація та принципи побудови ЄСІТС з використанням сучасних програмно-технічних засобів.

Стосовно тверджень ДП «ІСС» про безпідставність заявлених позовних вимог, а саме те, що вимоги щодо стягнення нецільового використання коштів мають бути заявлені до ДСА України, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 3 ст. 10 БК України, головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру.

Відповідно до п. 38 ст. 2 БК України, одержувач бюджетних коштів - суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Так, ДП «ІСС» стверджує, що положення статті 22 БК України не поширюють свою дію, оскільки останній не є розпорядниками бюджетних коштів.

Однак, суд зазначає, що відповідно до частини 6 статті 22 БК України розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі). Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань.

Судом встановлено, що ДСА України є дійсно головним розпорядником за бюджетною програмою 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя».

Поряд з цим, Наказом ДСА України №618 від 14.12.2018 «Про визначення одержувача бюджетних коштів на 2019 рік по створенню та забезпеченню належного функціонування ЄСІТС», ДП «ICC» визначено адміністратором ЄСІТС та одержувачем бюджетних коштів на 2019 рік по створенню ЄСІТС за бюджетною програмою 0501020 «Забезпечення здійснення правосудді місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» та відкривати бюджетні асигнування відповідно до розподілу бюджетних асигнувань у Плані використання бюджетних коштів.

Отже, з вищевказаного випливає, що ДП «ІСС» згідно із зазначеним наказом ДСА України, є учасником бюджетного процесу, а саме: одержувачем бюджетних коштів на якого поширюється дія положень БК України.

Щодо твердження відповідача, що наданий Держаудитслужбою реєстру використання бюджетних коштів підприємством не за цільовим призначенням не містить повної інформації, даних та підтверджуючих документів на підставі яких проводився розрахунок, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що під час ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «ІСС» за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 Держаудитслужба здійснювала зіставлення відомостей по виплаті заробітної плати працівникам за бюджетні кошти з відомостями складу робочих груп по створенню та впровадженню ЄСІТС, а саме: копії казначейських виписок за 2019 рік, відомості по перерахуванню на карткові рахунки заробітної плати працівників за рахунок бюджетних коштів, План використання бюджетних коштів на 2019 рік та довідки про зміни до плану використання бюджетних коштів, Звіт про надходження та використання коштів загального фонду (форма №2д) за 2019 рік, Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (ф. № 4-3д) за 2019 рік; звернення ДП «ІСС» до ДСА щодо виділення бюджетних асигнувань на виплату заробітної плати та сплату єдиного соціального внеску, підписані керівником ДП «ІСС», Звіти про хід виконання робіт по впровадженню ЄСІТС, накази по підприємству, Розподіли бюджетних коштів.

На підставі перевірки зазначених документів Держаудитслужба склала Реєстр, який був наданий ДП «ІСС» 01.06.2021, що підтверджується переліком додатків до акта ревізії, додатків до довідок акта ревізії (далі - Перелік).

Отже, з огляду на викладене випливає, що реєстр, який складено на підставі документів, наданих ДП «ІСС» під час Ревізії, та підписано посадовою особою Держаудитслужби, є невід`ємною частиною матеріалів такої Ревізії.

Окрім цього, викладене спростовує доводи ДП «ІСС» щодо неотримання такого Реєстру, оскільки у Переліку наявна відмітка про таке отримання.

Також ДП «ІСС» стверджує, що позивачем приховано яким чином вони проводили розрахунки, також позивач в позовній заяві зазначає про заперечення, які надавав головний бухгалтер підприємства, при цьому не додано їх до позовної заяви, як доказ до своїх доводів.

Щодо вказаного, то суд зазначає, що такі доводи ДП «ІСС» є безпідставними, оскільки на сторінці 3 позовної заяви зазначено, що відповідь на запит Держаудитслужби щодо виплати заохочень до ювілейних дат, до Дня бухгалтера, дня народження тощо надавав заступник головного бухгалтера В.В. Нетишинський, крім того, ані в акті ревізії, ані в позовній заяві Держаудитслужба не згадувала про наявність заперечень, які надавалися головним бухгалтером, проте позивачеві були наданні пояснення заступника головного бухгалтера В.В. Нетишинським, про які вказано та які процитовані в Акті ревізії.

Отже, враховуючи вищевказане, суд зазначає таке.

Як зазначалося вище, то Держаудитслужба під час Ревізії встановила, що за результатами перевірки питання витрат на оплату праці, що ДП «ІСС» у 2019 році на карткові рахунки за рахунок бюджетних коштів всупереч напряму використання коштів зі створення ЄСІТС проведено видатки на разові виплати (заохочення до ювілейних дат, до дня бухгалтера, дня народження тощо), на матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань (у зв`язку з одруженням, народженням дитини тощо), на матеріальну допомогу на оздоровлення, на щорічну основну відпустку, додаткову відпустку, проведення компенсацій за невикористану відпустку, відпустку у зв`язку з навчанням, одруженням, а саме:

- разові виплати за березень, квітень, липень-вересень, листопад, грудень на суму 471969,00 грн;

- матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань за березень, квітень, грудень на суму 65396,00 грн;

- матеріальна допомога на оздоровлення за березень, липень, серпень, вересень, грудень на суму 109420,00 грн;

- щорічна основна відпустка, додаткова відпустка, проведення компенсації за невикористану відпустку, відпустка у зв`язку з навчанням, одруженням за березень, квітень, липень-жовтень, листопад, грудень на загальну суму 1247867,28 гривні.

Перелік працівників, яким було здійснено такі виплати, та у який період (накази про надання відпусток, накази про виплату заохочень чи допомоги) Держаудитслужба зазначила у Реєстрі.

Разом з цим, судом встановлено, що відповідно до копії додатку 1 до наказу ДП «ІСС» від 01.03.2019 № 33/1-ОД, де визначено список відповідальних осіб ДП «ІСС», визначених для безпосереднього забезпечення створення, впровадження та функціонування ЄСІТС до таких осіб включено працівників структурних підрозділів, які по-перше, забезпечують діяльність ДП «ІСС», а не виконують функцію предмета діяльності, яка передбачена у статуті ДП «ІСС», по-друге, працівники таких структурних підрозділів за характером своїх завдань, обов`язків та кваліфікаційних вимог не мають спеціальних знань та навичок у галузі створення, впровадження та функціонування програмних забезпечень.

Поряд з цим, суд враховує те, що за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 у ДСА України проведено державний фінансовий аудит виконання бюджетної програми за КПКВК 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя», за результатами чого складено на оприлюднено звіт від 22.07.2021 №000800-22/1, де зазначено, зокрема про те, що станом на день складання такого звіту всіх етапів створення ЄСІТС не виконано.

Отже, ДП «ІСС» використовувало бюджетні кошти за бюджетною програмою за КПКВК 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» не за цільовим її призначенням відповідно до пункту 24 частини 1 статті 116 БК України.

Суд наголошує на тому, що з матеріалів справи вбачається, що підчас Ревізії Держаудитслужба розбіжностей саме у виплаті заробітної плати не встановлено, тобто відомості по працівникам про виплату такої заробітної плати збігаються в повній мірі зі списком осіб, які входять до складу робочої групи. Проте, порушення бюджетного законодавства, яке допустило ДП «ІСС», стосується питання витрачання саме бюджетних коштів на виплати заохочень, оплату відпусток, виплату матеріальної допомоги тощо та виплату заробітної плати у період відрядження працівникам, які безпосередньо участі у створенні та впровадженні ЄСІТС не брали, при тому, що нарахування та виплата основної та додаткової відпустки здійснювалось ДП «ІСС» загалом за період роботи працівників у 2016-2018 роках.

Отже, суд дійшов висновку, що ДП «ІСС» відповідно до частини 6 статті 22 БК України при визначенні наказом ДСА України є адміністратором ЄСІТС та одержувачем бюджетних коштів на 2019 рік шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету по створенню ЄСІТС за бюджетною програмою 0501020 використало коштів на загальну суму 2327788,91 грн (з нарахуванням ЄСВ - 419765,25 грн) всупереч їхньому цільовому призначенню на цілі, які не пов`язані зі створенням ЄСІТС та не відповідають виділеним бюджетним асигнуванням та відповідно до статті 119 БК України є нецільовим використанням бюджетних коштів, що згідно з пунктом 24 частини 1 статті 116 БК України є порушенням бюджетного законодавства.

Механізм повернення до відповідного бюджету коштів, отриманих як субвенція, розпорядником бюджетних коштів та повернення коштів одержувачем бюджетних коштів у разі нецільового використання ними у поточному чи минулих роках бюджетних коштів визначено Порядком повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 № 1163 (далі - Порядок №1163).

Пунктом 2 Порядку №1163 передбачено, що підставою для повернення коштів до відповідного бюджету є акт ревізії, складений органом, уповноваженим здійснювати контроль за дотриманням бюджетного законодавства, в якому зафіксовано факт нецільового використання субвенції розпорядником бюджетних коштів.

Пунктом 3 Порядку №1163 визначено, що протягом 10 робочих днів з дати реєстрації акта ревізії, а у разі наявності заперечень (зауважень) до акта - з дати надання письмового висновку щодо таких заперечень (зауважень) контролюючий орган складає вимогу до розпорядника бюджетних коштів про повернення до відповідного бюджету використаної ним не за цільовим призначенням суми субвенції про повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в сумі, що використана ним не за цільовим призначенням.

Пунктом 46 Порядку №550 визначено, що якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Судом встановлено, що Держаудитслужба склала вимогу від 30.06.2021 за №1 про повернення ДП «ІСС» коштів нецільового використання на загальну суму 2327788,91 грн, які потрібно згідно із пунктом 9 Порядку №1163 повернути протягом 10 робочих днів. Така вимога надіслана Держаудитслужбою на поштову адресу ДП «ІСС» та отримана останнім 07.07.2021.

Однак, ДП «ІСС» надіслало позивачеві листа від 15.07.2021 №2971/4/20-30-21, зі змісту якого випливає, що з боку ДП «ІСС» не вчиняються дії щодо виконання зазначеної вимоги щодо нецільового використання бюджетних коштів, оскільки у цьому листі зазначена лише інформація про те, що ДП «ІСС» звернулося до Національного антикорупційного бюро України з повідомленням про кримінальне правопорушення.

Абзацом другим пункту 46 Порядку №550 передбачено, що про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об`єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень. Таких документів відповідач ні до органу державного фінансового контролю, ні до суду не подав.

Отже, на дату подання позову залишається не виконаною вимога від 30.06.2021 за №1.

Відповідно до пункту 7 статті 10 Закону №2939, органу державного фінансового контролю надано право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Пунктом 10 статті 10 Закону №2939 надано право органу державного фінансового контролю звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не повернув до державного бюджету використані не за цільовим призначенням кошти в сумі 2327788,91 грн, не спростував правомірність та обґрунтованість вимог позивача, позов підлягає задоволенню.

Згідно частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду даної справи не залучались свідки та не проводились експертизи, то відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Інформаційні судові системи" кошти, які були використанні за нецільовим призначенням на загальну суму 2327788 (два мільйони триста двадцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 91 коп. у дохід Державного бюджету України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 17 квітня 2024 р.