Постанова

від 16.04.2024 по справі 711/9787/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/792/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №711/9787/23 Категорія: 308000000 БулгаковаГ.В. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чигиринська 48» Маренич В.А. на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 лютого 2024 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чигиринська 48» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території,

в с т а н о в и в :

У грудні 2023 року ОСББ «Чигиринська 48» звернулося досуду зпозовом про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач є власником кімнат АДРЕСА_1 .

Управління і утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2 здійснює ОСББ «Чигиринська-48», яке створене 19.04.2016.

Відповідачем добровільно внески на утримання будинку, споруд та прибудинкової території не сплачуються в повному обсязі, що призвело до утворення станом на 01.12.2023 заборгованості в розмірі 7 620,82 грн.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 лютого 2024 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Чигиринська 48» заборгованість зі сплати внесків по управлінню та утриманню будинку та прибудинкової території у розмірі 7 620,82 грн., судовий збір у розмірі 1 342,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн., а всього 9 962,82 грн.

Повернуто ОСББ «Чигиринська 48» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову відповідно до платіжної інструкції № 355 від 26.12.2023, що становить 1 342,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з наданого позивачем розрахунку заборгованості за управління та утримання будинку та прибудинкової території вбачається, що відповідач не сплачував в повному обсязі внески на утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого станом на 01.12.2023 у нього утворилась заборгованість перед ОСББ «Чигиринська - 48» в розмірі 7 620,82 грн. Вказаний борг нарахований, виходячи із загальної площі квартири та відповідно до рішень загальних зборів ОСББ «Чигиринська - 48».

Враховуючи встановлені судом обставини справи, а також приймаючи до уваги визнання позову відповідачем, яке не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати внесків по управлінню та утриманню будинку та прибудинкової території у розмірі 7 620,82 грн.

Щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, то суд погодився з позицією сторони відповідача щодо неспівмірності розміру витрат на правничу допомогу і вважав їх розмір завищеним. Заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. є неспівмірною зі складністю справи та не відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. Вказана сума, на думку суду буде співмірною із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, відповідатиме критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду в частині відшкодування витрат на правничу допомогу голова правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чигиринська 48» Маренич В.А. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення суду у даній частині є незаконним та необґрунтованим, тому просила його скасувати у частині стягнення витрат на правничу допомогу та ухвалити нове рішення у цій частині, яким стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що позивачем дотримано всі вище зазначені вимоги, щодо подання доказів понесених витрат на правничу допомогу, а саме договір про надання правової допомоги № 87 від 26.12.202 року, укладений з адвокатом Манзар Т.В. та Акт прийому наданих послуг по договору про надання правової допомоги №42 від 28.12.2023 в яких чітко зазначено, гонорар адвоката за написання позовної заяви по цивільній справі за позовом ОСББ «Чигиринська-48» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості погоджується за взаємною угодою сторін та становить 3000,00 грн., а сплата даної суми підтверджується платіжною інструкцією №356 від 26.12.2023 року на суму 3000,00 грн.; свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серії ЧК №000561 від 05.03.2014.

Судом першої інстанції не враховано, що поведінка відповідача ОСОБА_1 під час розгляду справи призвела до її затягування, зокрема останнім було подано необґрунтований відзив на позовну заяву, в якій останній повністю заперечував позовні вимоги, що призвело до додаткових витрат позивача на правову допомогу, а саме підготовку адвокатом відповіді на відзив та клопотання про виклик свідків, саме такі неминучі процесуальні дії зі сторони позивача призвели до повного визнання відповідачем позову. Факт понесення витрат на відповідь на відзив та клопотання про виклик свідків підтверджується додатковим договором від 05.02.2024 року та Акт прийому наданих послуг до договору про надання правової допомоги №3 від 05.02.2024 до додатку №1 від 05.02.2024 року Договору про надання правової допомоги №87 від 26.12.2023 року, а сплата платіжною інструкцією №356 від 26.12.2023 року на суму 2000 грн.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду оскаржується в частині відшкодування витрат на правничу допомогу, тому колегія суддів переглядає судове рішення лише у цій частині.

Статтею 263ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення не в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи та судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником 33/300 та 33/150 частки блоку кімнат № НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна № 346780114 від 15.09.2023.

Управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 здійснюється ОСББ «Чигиринська - 48», яке зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань 13.05.2016.

25.05.2017 між ОСББ «Чигиринська - 48» та ОСОБА_1 було укладено Угоду про спільне володіння та пайову участь в утриманні будинку і прибудинкової території м. Черкаси, у відповідності до якої голова об`єднання зобов`язався забезпечити обслуговування та ремонт житлового будинку АДРЕСА_2 , а також утримання прибудинкової території, а ОСОБА_1 зобов`язався приймати участь у витратах на виконання названих робіт.

Рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , оформленим протоколом № 3 від 04.05.2017, затверджено розміру внесків на утримання будинку та прибудинкової території - 4,15 грн. за 1 м2.Рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , оформленим протоколом № 10 від 12.02.2021, збільшено розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території до 6,00 грн. за 1 м2, а рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , оформленим протоколом № 11 від 29.05.2023, збільшено розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території до 8,00 грн. за 1 м.

Вищевказане рішення загальних зборів ОСББ «Чигиринська - 48» є чинним, ніким неоспореними та не скасованими.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за управління та утримання будинку та прибудинкової території вбачається, що відповідач не сплачував в повному обсязі внески на утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого станом на 01.12.2023 у нього утворилась заборгованість перед ОСББ «Чигиринська - 48» в розмірі 7 620,82 грн. Вказаний борг нарахований, виходячи із загальної площі квартири та відповідно до рішень загальних зборів ОСББ «Чигиринська - 48».

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої

статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до частини восьмої статті 141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Можливість подання сторонами доказів у підтвердження понесених судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу у відповідній інстанції, процесуальний закон ставить у залежність від процесуальної стадії розгляду справи у конкретній інстанції.

Тобто, докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції подаються до закінчення судових дебатів у справі саме в суді першої інстанції, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом першої інстанції за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, відповідно подаються до закінчення судових дебатів під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення апеляцією за умови, що до закінчення судових дебатів у суді апеляційної інстанції сторона зробила про це відповідну заяву. Повторне подання доказів в суді апеляційної (касаційної) інстанції в підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції, процесуальний закон не вимагає. Викладене узгоджується із правовим висновком, висловленим у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 278/1396/19.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 757/60277/18-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Так, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн. стороною позивача надано: договір про надання правової допомоги № 87 від 26.12.2023, укладений з адвокатом Манзар Т.В.; Акт прийому наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 42 від 28.12.2023; платіжну інструкцію № 356 від 26.12.2023 на суму 3 000,00 грн.; свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 000561 від 05.03.2014; Акт прийому наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 3 від 05.02.2024; платіжну інструкцію № 356 від 26.12.2023 на суму 2 000,00 грн.

У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

У запереченнях на відповідь на відзив ОСОБА_1 вказував, що заявлені вимоги у частині судових витрат на правничу допомогу є занадто завищеними і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Відповідач вважав, що дані витрати за написання позовної заяви та відповіді на відзив підлягають частковому задоволенню на суму 800 грн. (500 грн. позовна заява, 300 грн. відповідь на відзив).

За частиною третьою статті 2ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, в тому числі: пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до статті 11ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Апеляційний суд, беручи до уваги доводи апеляційної скарги, клопотання сторони відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, враховуючи категорію (складність) цієї справи, предмет позову, позицію сторін, майновий стан сторони відповідача, доходить висновку, що обґрунтованим, справедливим, пропорційним та розумним є розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції на суму 3000,00 грн.

З огляду на зазначене судове рішення в частині витрат на правничу допомогу підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чигиринська 48» Маренич В.А. задовольнити частково.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 лютого 2024 року змінити у частині стягнутих витрат на правничу допомогу, стягнувши з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чигиринська 48 витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді