Рішення

від 18.04.2024 по справі 420/373/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/373/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Грекової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВОСТОК до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВОСТОК до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 12.12.2023 №3289215320710.

Ухвалою суду від 08.01.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог представник ТОВ ВОСТОК у позовній заяві зазначала, що позивач не погоджується із прийняттям податкового повідомлення - рішення від 12.12.2023 №3289215320710 та просить суд його скасувати. Як вказала представник позивача, нестача ТМЦ має бути виявлена саме у результаті інвентаризації, здійсненої під час перевірки, у межах якої її призначено (ініційовано). При цьому, представник позивача посилалася на позицію Верховного Суду щодо доказування нестачі чи наявності ТМЦ у суб`єкта господарювання під час податкової перевірки, викладену у постанові від 06.02.2020 по справі №807/1556/17. Так, представник позивача зазначала, що лише виявлення під час перевірки в ході інвентаризації або обстеження територій, приміщень нестачі ТМЦ - єдиний установлений законом засіб доказування їх нестачі чи наявності у платника і, відповідно, використання чи невикористання ним таких товарів в операціях, що не є його господарською діяльністю. Обставини мають підтверджуватися суто визначеними законодавством, а не якимись іншими, засобами доказування, як наприклад, співставлення первинних документів з бухгалтерськими регістрами. Тож, на думку позивача, у разі недотримання контролюючим органом встановленого законом порядку проведення інвентаризації або обстеження територій, приміщень та оформлення їх результатів наслідком буде неможливість використання отриманих результатів як підстави для висновку щодо нестачі ТМЦ та виникнення у платника обов`язку зарахування податкового зобов`язання на відповідну суму товарів. Відтак позивач вважає, що у наведеній ситуації, коли перевіряючі намагаються фіксувати нестачу ТМЦ звичайним актом перевірки у спосіб співставлення первинних документів з бухгалтерськими регістрами, тобто у спосіб, не передбачений чинним законодавством, це є процедурним порушенням проведення податкової перевірки, що не може свідчити про об`єктивність засновків щодо нестачі ТМЦ у товариства. Також представник позивача зазначала, що в акті перевірки не оспорюється той факт, що податкові накладні по ПДВ оформлені належним чином, містять необхідні реквізити та зареєстровані своєчасно і згідно вимог Податкового кодексу України, незважаючи на нібито ризиковий стан контрагентів. По контрагентам ПП «АНДРІЇВКА», ФГ «АГРОМАРКЕТ», ПОСГП «РОЯКІВКА» фактично з акту перевірки випливає, що висновки перевірки ґрунтуються лише на підставі відповіді ГУ ДПС в Харківській області № 2188/7/20-40-07-06-10 від 01.06.2023, №2178/7/20-40-07-06-10 від 31.05.2023. Отже, як вважає позивач, перевіряючими не досліджено існування конкретних господарських операцій та відповідності їх змісту оформленим первинним або податковим документам шляхом проведення зустрічної перевірки ПП «АНДРІЇВКА», ФГ «АГРОМАРКЕТ», ПОСГП «РОЯКІВКА», відповідні запити на підтвердження даних податкової звітності до вказаних контрагентів податковою також не надсилались. Представник позивача вважає, що оскільки відповідність змісту операції оформленим первинним та/або податковим органом належним чином не перевірена податковим органом, тому і не може прийматися до уваги висновок акту перевірки про завищення Товариством суми податкового кредиту. Представник позивача також вважає, що аналіз акту перевірки свідчить про те, що він не містить доказів порушення Товариством та його контрагентами законодавства та належних доказів: неможливості реального здійснення ТОВ «ТК «ВОСТОК» господарських операцій з ПП «АНДРІЇВКА», ФГ «АГРОМАРКЕТ», ПОСГП «РОЯКІВКА», з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для постачання товарів; фактичного нездійснення контрагентами підприємницької діяльності саме у період отримання товарів ТОВ «ТК «ВОСТОК», відсутності у ПП «АНДРІЇВКА», ФГ «АГРОМАРКЕТ», ПОСГП «РОЯКІВКА» саме в цей період фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення дій, які становлять зміст господарських операцій з ТОВ «ТК «ВОСТОК», зокрема відсутності відповідних дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; збитковості проведених операцій та системності такої збитковості, оскільки, відсутній аналіз податкової звітності на предмет отримання прибутку чи збитку Товариством та ПП «АНДРІЇВКА», ФГ «АГРОМАРКЕТ», ПОСГП «РОЯКІВКА»; здійснення операцій без ділової мети та обліку операцій безвідносно до їх реального економічного змісту з умислом завдати шкоду інтересам держави; відсутності зв`язку з господарською діяльністю останнього. При цьому, згідно з актом перевірки не встановлено фактів обриву ланцюгів постачання сільгосппродукції від контрагентів-постачальників ПП«АНДРІЇВКА», ФГ АГРОМАРКЕТ», ПОСГП «РОЯКІВКА», оскільки вони є виробниками с/г продукції. Також, позивач вказав, що втрати зерна виникли у Товариства у межах норм природних втрат та пов`язані з веденням господарської діяльності, що підтверджується наданими до перевірки документами. Як наслідок, позивач вважає, що ним правомірно не віднесено до бази оподаткування загальну вартість списаної сільгосппродукції і є необґрунтованим висновок контролюючого органу про порушення Товариством п. 198.5 ст. 198 ПКУ. При цьому, як вказав позивач, перевіряючими з незрозумілих підстав не прийняті до уваги фактичні акти розрахунку результатів операцій із зерном та акти списання товарів, які підтверджують втрати зернових культур при їх перевезенні та перевалці на водні засоби у межах природного збитку. Також, позивач наголосив, що у даному випадку коригування було здійснено з підстав виправлення постачальниками помилок, допущених при складанні ним податкових накладних, але ці помилкові податкові накладні Товариство не включало раніше до складу податкового кредиту, що підтверджується деклараціями з ПДВ та реєстрами податкових накладних. Відповідно, як вважає позивач, Товариству і не потрібно було зменшувати податковий кредит за розрахунками коригування постачальників, оскільки попередньо по цим постачальникам податковий кредит Товариством не формувався.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги товариства та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог товариства та просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 24.01.2024. Так, відповідач вказав, на підставі направлень виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області та наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 18.07.2023 № 5449-п, на підставі п.п.19-1.1.6 п.19? ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п 75.1.2 п. 75.1. ст. 75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 та п.п.69.2., п.п. 69.11. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВОСТОК», щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (травень 2023 від 20.06.2023 №9146573977). За результатами перевірки було складено акт перевірки від 17.08.2023 №22383/15-32- 07-10/41301451 та проведеною документальною позаплановою виїзною перевіркою ТОВ «ТК «ВОСТОК» (код за ЄДРПОУ 41301451) податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення: - п. 44.1 ст. 44, п.188.1 ст.188, п. 189.1 ст. 189, абзацу б) п.п. 192.1.1. п. 192.1, п. 192.3. ст. 192, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами) з урахуванням п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.178, п.п. 14.1.191, п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (зі змінами) та п.п. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (зі змінами), у результаті чого завищено показник від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації з ПДВ за травень 2023 року) у сумі 27 389 313 грн. На підставі висновків акта перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення рішення від 19.09.2023 за №2369815320710. Враховуючи викладене, посилаючись на зміст акту перевірки, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову Товариства.

30.01.2024 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій представник, посилаючись на обставини, викладені у адміністративному позові, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

На підставі направлень виданих 20.07.2023 Головним управлінням ДПС в Одеській області та наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 18.07.2023 № 5449-п, на підставі п.п.19-1.1.6 п.19-1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п 75.1.2 п. 75.1. ст. 75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 та п.п.69.2., п.п. 69.11. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВОСТОК» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 17.08.2023 №22383/15-32-07-10/41301451(а.с.5-99 т.3).

У ході перевірки встановлено порушення Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВОСТОК» згідно висновку зазначеного акту перевірки від 17.08.2023:

-п.44.1 ст. 44. п. 188.1 ст. 188. п. 189.1 ст. 189, абзацу б) п.п. 192.1.1. п. 192.1, п. 192.3. ст. 192, п. 198.1. ст. 198.2. п. 198.3, п. 198.5 ст. 198. п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, з урахуванням п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.178, п.п. 14.1.191, п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276, від 23 березня 2018 року №381 та від 20.11.2019 №488), частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (зі змінами) та п.п. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (зі змінами), в результаті чого завищено показник від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації з ПДВ за травень 2023 року) у сумі 27 389 313 грн.

Вина ТОВ «ТК «ВОСТОК» згідно висновку вказаного акту перевірки полягає у тому, що платник мав можливість дотриматись правил та норм п. 44.1 ст. 44. п. 188.1 ст.188, п.189.1 ст. 189, абзацу б) п.п. 192.1.1. п. 192.1, и. 192.3. ст. 192. п. 198.1. п. 198.2. п. 198.3, п.198.5 ст. 198. п. 201.1, п.п. «б» п.200.4 ст.200, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України з урахуванням п.п. 14.1.36. п.п. 14.1.178. п.п. 14.1.191. п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276, від 23 березня 2018 року №381 та від 20.11.2010 №488), частини першої ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (зі змінами) та п.п. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання та не виконав свого податкового обов`язку.

На підставі висновків акта перевірки, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення рішення від 12.12.2023 року №3289215320710, яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 22 444 545,00грн (а.с.158-159 т.3).

Як вбачається з податкового повідомлення рішення від 12.12.2023 №3289215320710, контролюючий орган встановив, що платником податків занижені податкові зобов`язання з ПДВ внаслідок наступного: ТОВ «ТК «ВОСТОК» занижені податкові зобов`язання з ПДВ за ставкою ПДВ 14 відсотків у сумі 18 205 824,14 грн. виходячи з балансової вартості нестач товарних залишків 130 041 600,97 грн., які встановлені за об`єктивними ознаками, що вказують на таку нестачу товарів ТОВ «ТК «ВОСТОК», виявлених шляхом співставлення (звіряння) даних документів, що надані ТОВ«ТК «ВОСТОК» під час перевірки, з обліковими бухгалтерськими даними рахунку 284, що призвело до заниження показника у рядку 4.3 колонки «Б» Декларацій з ПДВ за травень 2023 року на 18 205 824,14 грн, та як наслідок до заниження показників рядка 9 Декларації з ПДВ за травень 2023 року, та як наслідок призвело до завищення показників рядків 19 та 21 Декларації за травень 2023 року на 18 205 824,14 грн; ТОВ «ТК «ВОСТОК» у травні 2023 року не визначено податкові зобов`язання з ПДВ за ставкою ПДВ 14 відсотків у сумі 91470грн, виходячи з вартості придбання списаних товарів вартістю 653 355,99 грн, що призвело до заниження показника у рядку 4.3 колонки «Б» Декларації з ПДВ за травень 2023 року на 91 470 грн, та як наслідок до заниження показника рядка 9 податкової Декларації з ПДВ за травень 2023 року у сумі 91 470 грн; ТОВ «ТК «ВОСТОК» не задекларовано показник податкового кредиту у бік зменшення за складеними розрахунками коригування, що призвело до завищення суми податкового кредиту за рядком 14 декларації з ПДВ за травень 2023 року на 650 745 грн. та як наслідок до завищення показника по рядку 17 та 19 декларації з ПДВ за травень 2023 року на 650 745 грн та завищення показника по рядку 21 декларації з ПДВ за травень 2023 року на 650 745 грн.; ТОВ «ТК «ВОСТОК» у періоді квітень 2023 року не визначено податкові зобов`язання з ПДВ за ставкою ПДВ 14 відсотків у сумі 40 грн. виходячи з вартості придбання списаних товарів 237,09 грн., що призвело до заниження показника у рядку 4.3 колонки «Б» Декларацій з ПДВ за квітень 2023 року на 40 грн, та як наслідок на цю ж суму занижено показник рядка 9 Декларацій з ПДВ за період квітень 2023 року, та відповідно завищено показник рядка 16 та 19 Декларації з ПДВ за травень 2023 року на 40 грн.; ТОВ «ТК «ВОСТОК» неправомірно визначено податковий кредит у податковій звітності за рахунок не підтвердження перевіркою реальності здійснення операцій з придбання товарів від ФГ "АГРОМАРКЕТ", ПП "АНДРІЇВКА", ПОСГП "РОЯКІВКА", що призвело до завищення суми податкового кредиту по рядку 17 та як наслідок завищено показник від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного по рядку 19 декларації з ПДВ за травень 2023 року на 3 496 466 грн.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

У відповідності до положень п. 188.1. ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно п.189.1. ст.189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Підпунктом 192.1. ст.192 Податкового кодексу України встановлено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абз. б) п.п. 192.1.1 п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

У відповідності до положень п.п. 192.3 ст.192 Податкового кодексу України результат перерахунку податкових зобов`язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника.

Згідно із положенням п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно положень п.201.1, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Щодо встановленого під час перевірки заниження товариством податкового зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 18 297 294, 00 грн, у зв`язку з встановленням нестачі товару, судом встановлено наступне.

Як вбачається з акту перевірки під час перевірки при дослідженні залишків товарів станом на 31.05.2023 які обліковуються ТОВ «ТК «ВОСТОК» на рахунку 284, встановлено облік таких товарів за місцями їх знаходження (судна, баржи, ліхтери) станом на 31.05.2023 у кількості 19970,30 т балансовою вартістю 130 041 600, 97 грн. Місце перебування товарних залишків, що обліковуються ТОВ « «ТК «ВОСТОК» на рахунку 284 є водний транспорт, які розміщені в акваторії ДП «МТП УСТЬ -ДУНАЙСЬК»- Портопункті Кілія та ДП «ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МТП», унеможливлює під час проведення перевірки здійснення інвентаризації таких товарних залишків у присутності посадових осіб контролюючого органу та/або їх обстеження.

У зв`язку із зазначеним, під час проведення перевірки ТОВ «ТК «ВОСТОК» посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області, які проводили перевірки, було надано запит від 03.08.2023 щодо надання первинних документів, що підтверджують наявність та місцеперебування таких запасів для співставлення даних таких документів з обліковими бухгалтерськими даними рахунку 284 стосовно товарних залишків станом на 31.05.2023, тобто здійснення інвентаризації товарних залишків станом на 31.05.2023 шляхом звіряння первинних документів та даних бухгалтерського обліку.

На цей запит для підтвердження таких залишків товарів платником податків ТОВ «ТК «ВОСТОК» були надані здавальні акти на ТОВ «КРАНШИП» CARGO MANIFEST, які складені англійською мовою та без перекладу на українську мову та містять підпис без ідентифікації особи (посада. П.І Б), що її здійснила, та в наявності штамп «СRANSHIP LLC as Agent only». Коносаменти (BILL OF LADING). які складені англійською мовою та без перекладу на українську мову

За результатами співставлення (звіряння) даних таких первинних документів з обліковими бухгалтерськими даними рахунку 284, з урахуванням зібраної і використаної відповідно до вимог статей 71, 72, 73, 74 Податкового кодексу України податкової інформації перевіряючими було встановлено наступне.

Для підтвердження обліку залишків товарів станом на 31.05.2023 за місцем перебуванні товару, яке зазначено в бухгалтерському обліку рахунку 284 надано до перевірки лише здавальні акти на ТОВ «КРАНШИП» (код ЄДРПОУ 32428972), CARGO MANIFEST, які складені англійською мовою та без перекладу на українську мову та містять підпис без ідентифікації особи (посада, ПІБ), що її здійснила, та у наявності штамп «СRANSHIP LLC as Agent only», коносаменти (BILL OF LADING), які складені англійською мовою та без перекладу на українську мову, первинні документи прийому на судна Eu-shipVI, FG SEFA, Hoverlа A, Manchester, MISA, Namaste, NS Pride, PGE TORNADO VEGA NOVA, Ізмаїл (ДМ1010), Ізмаїл (ДМ2334) із підписами посадових осіб суден капітанів (посада, прізвище ім`я) до перевірки не надано, що не дає змогу документально забезпечити записи у бухгалтерському обліку та їх відповідне підтвердження.

Таким чином, за сукупністю встановлених під час перевірки обставин (аналіз первинних документів для підтвердження залишків товарів станом на 31.05.2023 та зібраної і використаної відповідно до вимог статей 71. 72, 73, 74 Податкового кодексу України податкової інформації) перевіряючими встановлено безпідставне документальне оформлення залишків товарів на рахунку бухгалтерського обліку 284 станом на 31.05.2023, а саме надані під час перевірки документи для підтвердження залишків товарів станом на 31.05.2023 складені всупереч норм частини першої ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІУ (зі змінами) та п.п. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (зі змінами), оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність н Україні» відповідного активу».

Отже, контролюючий орган встановив нестачу товарних залишків позивача, без проведення фактичної інвентаризації, із посиланням на складення документів всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В свою чергу, платником податку під час перевірки надавались інструкції, листи авторизації, здавальні акти на ТОВ «КРАНШИП» CARGO MANIFEST, коносаменти (BILL OF LADING).

Як встановлено судом під час з`ясування офіційних обставин справи відповідно до наданих до суду та під час перевірки документів, товарні залишки, що обліковуються за ТОВ ««ТК «ВОСТОК» розміщені в акваторії ДП «МТП УСТЬ -ДУНАЙСЬК» - Портопункті Кілія та ДП «ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МТП», що підтверджується здавальними актами.

Відповідно до матеріалів справи процес завантаження/розвантаження відбувається наступним чином: -покупець зерна - нерезидент надає інструкції, які адресовані директору ТОВ «ТК «ВОСТОК» та в яких покупець просить здійснити завантаження флоту відповідно до контракту; - оформлюється лист щодо номінації ТОВ «КРАНШИП» агентом в порту; - директор ТОВ «ТК «ВОСТОК» адресує заявку ТОВ «КРАНШИП» на здійснення завантаження флоту відповідно до контракту; - судновласники транспортних засобів надають лист-авторизацію, яким судновласники авторизують агента ТОВ «КРАНШИП» випустити та підписати коносаменти; оформлюються коносаменти, які є доказом наявності договору перевезення та завантаження вантажу на транспортний засіб.

З урахуванням викладеного, ТОВ «КРАНШИП», підпис представника якого стоїть на здавальних актах, є уповноваженою особою, яка відповідає за здачу та приймання вантажу на водних засобах

При цьому, за своєю суттю інвентаризація - це перевірка фактичної наявності майна і співставлення даних інвентаризації з бухгалтерським обліком. Разом з тим відомості щодо даних залишку товарів на початок інвентаризації мають встановлюватись на підставі первинної документації, але проведення інвентаризації виключно на підставі первинних документів не може підтвердити чи спростувати фактичну нестачу товару.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В контексті наведених обставин, суд приходить до висновку про не виконання контролюючим органом всіх заходів з метою встановлення об`єктивних обставин, натомість притягнення до відповідальності за формальними ознаками без належного доказового обґрунтування допущених порушень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що встановлене контролюючим органом під час перевірки заниження товариством податкового зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 18 297 294, 00 грн, є недоведеним та, як наслідок, безпідставним.

Щодо посилання контролюючого органу в акті перевірки на неправомірне формування показників податкового кредиту по податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами ПП «АНДРІЇВКА», ФГ «АГРОМАРКЕТ», ПОСГП «РОЯКІВКА», судом встановлено наступне.

17.10.2022 між ПОСГП «РОЯКІВКА» та ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВОСТОК» укладено договір поставки сільськогосподарських культур №1710/22-4, згідно п.1.1. в порядку та на умовах цього договору постачальник зобов`язується в певний термін поставити покупцеві сільськогосподарську продукцію, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, зазначених в цьому договорів (а.с.134-139 т.1).

На підтвердження реальності укладення вказаного договору, позивачем надано до перевірки та до суду первинні документи: договір та додатки до нього, видаткові накладні, ттн, платіжні інструкції, податкові накладні, свідоцтво про розвантаження, витяги з ЄРПН.

15.12.2022 між ФГ «АГРОМАРКЕТ» та ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВОСТОК» укладено договір поставки сільськосподарських культур №15/12/22-1, згідно п.1.1. якого в порядку та на умовах цього договору постачальник зобов`язується в певний термін поставити покупцеві сільськогосподарську продукцію, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, зазначених в цьому договорів (а.с.116-121 т.5).

На підтвердження реальності укладення вказаного договору, позивачем надано до перевірки та до суду первинні документи: договір та додатки до нього, видаткові накладні, ттн, платіжні інструкції, податкові накладні, свідоцтво про розвантаження, витяги з ЄРПН

30.09.2022 між ПП «АНДРІЇВКА» та ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВОСТОК» укладено договір поставки сільськосподарських культур №30/09/22-1, згідно п.1.1. якого в порядку та на умовах цього договору постачальник зобов`язується в певний термін поставити покупцеві сільськогосподарську продукцію, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, зазначених в цьому договорів (а.с.154-159 т.4).

На підтвердження реальності укладення вказаного договору, позивачем надано до перевірки та до суду первинні документи: договір та додатки до нього, видаткові накладні, ттн, платіжні інструкції, податкові накладні, свідоцтво про розвантаження, витяги з ЄРПН

Контролюючий орган не посилається на дефекти форми та змісту вказаних документів, підставою для висновку про нереальність господарських операцій позивача з цими контрагентами є відповіді ГУ ДПС в Харківській області № 2188/7/20-40-07-06-10 від 01.06.2023 року, № 2178/7/20-40-07-06-10 від 31.05.2023 року.

Суд зазначає, відповідно до сталої практики Верховного Суду норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом у розумінні процесуального Закону.

Щодо посилання в акті перевірці на неможливість транспортування с/г продукції, суд наголошує, що наявність чи відсутність ттн, їх недоліки не може свідчить про безтоварність господарської операції.

При цьому, щодо аналізу контролюючого органу наданих до перевірки товарно - транспортних накладних контрагентів позивача, за наслідком якої відповідач прийшов до висновку, що доставка, якщо б і була здійснена в часовий проміжок, зазначений в ттн, то вона б включала комендантську годину , що, на думку перевіряючих, неможливо.В свою чергу, вказані висновки ґрунтуються на припущеннях перевіряючих.

Щодо посилання контролюючого органу у акті перевірки та відзиві на позовну заяву на те, що через постійні обстріли, попадання снарядів, проведення бойових дій аграрії на цих територіях не мали можливість проводити польові роботи та у змісті гарантійних листів ПОСГП «РОЯКІВКА» та ФГ «АГРОМАРКЕТ», ПП «АНДРІЇВКА» не зазначено будь-якої інформації із документальним підтвердженням, що засвідчує факт підтвердження безпеки для життя та здоров`я людей для фактично можливого здійснення господарських операцій з вирощування, збирання, зберігання та транспортування сільськогосподарської продукції на земельних ділянках, суд зазначає наступне.

Харківська область розташована на північному сході України та є прикордонною територією та на півночі межує з бєлгородською областю російської федерації, на сході з Луганською, на південному сході з Донецькою, на півдні з Дніпропетровською, на заході з Полтавською та на північному заході з Сумською областями України та з кінця лютого 2022 року була зоною активних бойових дій.

Однак, є загальновідомим і той факт, що попри тяжку ситуацію в галузі сільськосподарської продукції, окупації на початку повномасштабного вторгнення третини області, знищення потужностей деяких підприємств, забруднення полів вибухобезпечними предметами, аграрії Харківщини продовжували як посівну так і збір врожаю, незважаючи на небезпеку для життя.

У зв`язку з цим, враховуючи реальну ситуацію на території України під час введення воєнного стану, посилання контролюючого органу на те, що у змісті гарантійних листів ПОСГП «РОЯКІВКА» та ФГ «АГРОМАРКЕТ», ПП «АНДРІЇВКА» не зазначено будь-якої інформації із документальним підтвердженням, що засвідчує факт підтвердження безпеки для життя та здоров`я людей для фактично можливого здійснення господарських операцій з вирощування, збирання, зберігання та транспортування сільськогосподарської продукції на земельних ділянках, не може свідчити про фіктивність господарських операцій та суд не приймає до уваги вказані доводи контролюючого органу.

Поряд з цим, суд не приймає до уваги висновки контролюючого органу щодо заниження товариством податкового зобов`язання по ПДВ у розмірі 91 470,00 грн. внаслідок списання зернових культур понад встановлені норми втрат, оскільки списання втрат товарів у межах норм природних втрат не є операцією у розумінні статті 185 ПКУ, з урахуванням відсутності переходу права власності та використання у негосподарській діяльності. Разом з тим, втрати в межах норм слід вважати такими, що пов`язані із здійсненням господарської діяльності, що виключає застосування положень підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України.

Так, відповідно до абз «г» п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

При цьому, акт перевірки контролюючого органу не містить докази чи пояснення понаднормованого списання зернових культур шляхом визначення кількісних показників у співвідношенні до партії товару чи с/г культури, в той час як втрата товару у процесі зберігання /транспортування є невідворотним процесом.

Щодо посилання контролюючого органу на неврахування при складанні декларацій з ПДВ сум ПДВ до зменшення за складеними та зареєстрованими у ЄРПН розрахунками коригувань до податкових накладних всупереч абзацу б) п.п. 192.1.1. п. 192.1, п. 192.3 ст. 192 ПКУ у розмірі 65 0745,00 грн, судом встановлено наступне.

Як зазначив позивач на підтверджується розрахунками коригування контрагентів позивача, ТОВ «Торгівельна компанія «ВОСТОК» не включав до податкового кредиту по ПДВ отримані від постачальників ТОВ «АгроУкр» (код 36826630), СВК «Маяк» (код 30704515), ТОВ «Згуртранс» (код 39243087), ТОВ «Олександра Плюс» (код 39299653), ФГ «Савін» (код 42777251), ФГ «Смілянець» (код 34085993), СФГ «Юлія» (код 32033461), СВК «Вікторія» (код 31693452) податкові накладні/ розрахунки коригування (а.с.82-250 т.6, 1-20 т.7), посилаючись на складення їх з помилками.

З урахуванням вказаного, суд погоджується із поясненнями ТОВ «Торгівельна компанія «ВОСТОК» щодо того, що оскільки товариство не включало до податкового кредиту по ПДВ отримані від постачальників вищевказаних постачальників податкові накладні/ розрахунки коригування, у ТОВ був відсутній обов`язок зменшувати податковий кредит по ПДВ у травні 2023 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ВОСТОК про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 12.12.2023 за №3289215320710.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно;розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 р.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви товариства, суд вважає за можливе стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 30280,00грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВОСТОК - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 12.12.2023 №3289215320710.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, вул. Семінарська 5, м.Одеса) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВОСТОК (код ЄДРПОУ 41301451, м.Чернігів, вул. Василя Тарновського 16, офіс 605) судовий збір у розмірі 30280,00 грн(тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 18.04.2024.

Суддя К.О. Танцюра