Рішення

від 18.04.2024 по справі 560/944/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/944/24

РІШЕННЯ

іменем України

18 квітня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом приватного підприємства "ІН ФОРС КЕМІКАЛ" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000291/2 від 21.11.2023,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ІН ФОРС КЕМІКАЛ" звернулося в суд з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить

визнати протиправними і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA400000/2023/000289/2 від 21.11.2023 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2023/000847 від 21.11.2023,

визнати протиправними і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA400000/2023/000290/2 від 21.11.2023 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2023/000848 від 21.11.2023 та

визнати протиправними і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA400000/2023/000291/2 від 21.11.2023 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2023/000849 від 21.11.2023.

В обґрунтування позову зазначає, що не згоден із спірними рішеннями (про коригування митної вартості товару і про відмову у митному оформлені (випуску) товару згідно з картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення), які є противоправними актами індивідуальної дії, оскільки прийняті за відсутності підстав для відмови у митному оформленні (випуску) товарів за заявленою позивачем митною вартістю і для застосування другорядних методів визначення митної вартості, що є порушенням вимог Митного кодексу України, порушують майнові права позивача (оскільки внаслідок збільшення відповідачем митної вартості товару вимушений сплатити за митне оформлення різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною позивачем, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною відповідачем, в розмірі 592525,75 грн), а тому підлягають скасуванню. Просить задовольнити позовні вимоги.

Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 11.01.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд роз`єднав у окремі провадження позовні вимоги приватного підприємства "ІН ФОРС КЕМІКАЛ" у справі №560/405/24, а саме: позовні вимоги приватного підприємства "ІН ФОРС КЕМІКАЛ" до Хмельницької митниці про визнання протиправними і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA400000/2023/000291/2 від 21.11.2023 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2023/000849 від 21.11.2023, присвоївши зазначеній справі №560/944/24.

До суду надійшов відзив Хмельницької митниці, у якому представник вказує, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за митною декларацією від 20.11.2023 23UA400040038493U0 у митного органу виникли сумніви щодо дійсної вартості та у правильності визначення декларантом митної вартості, оскільки заявлений рівень митної вартості товару (2,42 дол. США/кг) не відповідав рівню митної вартості ідентичного товару (3,48 дол. США/кг), тобто заявлений рівень на 43% менший (витяг додається). При цьому, згідно поданої до митного оформлення калькуляції собівартості загальна націнка на даний товар складає 16%, торгова націнка 2%. За результатами опрацювання поданих документів виявлені розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, про що вказано в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, а саме: митна декларація країни відправлення 223120230003510956 оформлена 28.09.2023, тобто раніше, ніж виписаний рахунок-фактура (01.10.2023 PDF0223BZ213); в страховому полісі вартість зазначена вища (137280 дол.США) , ніж заявлена у поданих до митного оформлення документах, а саме додатку до контракту (124800 дол.США); вартість послуг з доставки в рахунку на перевезення 72341 грн не відповідає вартості в заявці (1700 дол.США - 61272,42 грн), на дату рахунку на перевезення; подані до митного оформлення документи не містять усіх визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, а саме комісійні та брокерська винагорода посередника, достовірні витрати на транспортування. У відповідь декларант надав лист продавця, який не усуває вищезазначені розбіжності та повідомив про неможливість подання інших додаткових документів для підтвердження митної вартості. Оскільки декларант не усунув розбіжності додатково наданими документами, не підтвердив включення окремих складових митної вартості товарів, у відповідності до положень частини 6 статті 54 МКУ, винесене оскаржуване в даній справі рішення про коригування митної вартості від 21.11.2023 UA400000/2023/000291/2, в якому серед іншого зазначено, що проведена процедура консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог cтатті 59 МК України на підставі інформації про визнану митним органом митну вартість ідентичних товарів; джерелом числового значення митної вартості є МД від 19.04.2023 M23UA400040013748U2 (3,48 дол. США/кг); коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості, та оформлена картка відмови в митному оформленні товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA400040/2023/000849, в якій роз`яснені вимоги, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення, зокрема, необхідність задекларувати визначену в оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості вартість оцінюваного товару. Просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав по суду відповідь на відзив, у якій не погоджується із висновками митного органу. Зазначає, що посилання відповідача на існування у наданих позивачем документах розбіжностей (ціна у заявці на перевезення нижча за ціну вказану в рахунку, відмінність ціни товару в контракті та страхової суми в полісі, оформлення експортної декларації раніше інвойсу, надання двох довідок з однаковими номерами і різними сумами) не тільки не зумовлюють неможливості перевірки митної вартості, але й зроблені з ігноруванням відповідачем фактів того, що: 1) за укладеним між позивачем і експедитором договором вартість послуг останнього визначається саме у рахунку; 2) страхова сума в полісі становить 110% від ціни товару в контракті і це передбачено умовами контракту; 3) оформлення експортної декларації раніше інвойсу відповідає вимогам діловодства і законодавства країни походження товару, про що слідує як зі змісту Листа Nanjing Peters Farm Bio-Technology Co., Ltd від 11.12.2023, так і з факту вивезення товару з Китаю. Вважає хибними посилання відповідача на відсутність у них даних про витрати, які мають включатись до митної вартості в силу частини 10 статті 58 МК України, оскільки комісійна та брокерська винагорода, на існуванні яких наполягає відповідач в Рішенні про коригування та відзиві, є безпідставним припущенням авторів вказаних документів, а обґрунтованість цих припущень спростовується змістом документів, наданих позивачем при митному оформлені Товару (зокрема, контракт, лист Nanjing Peters Farm Bio-Technology Co., Ltd від 21.11.2023, договір від 25.11.2022 № 42/25/11/2022/1 про транспортно-експедиторські послуги між позивачем і ТОВ "ТЕК "МІТРІДАТ"), умовами яких не передбачені ні комісійної, ні брокерської винагород. Сумніви достовірності заявленої позивачем вартості обґрунтовані митним оформленням аналогічного товару за митною декларацією від 19.04.2023 №23UA400040013748U2 за вищою вартістю. Але вказана обставина не може бути підставою ні для коригування митної вартості, ні для відхилення застосованого позивачем основного методу визначення митної вартості за ціною Контрактом. Необґрунтованість сумнівів відповідача та протиправність відхилення заявленої позивачем митної вартості підтверджується тим, що передбачених частиною 6 статті 53 МК України обставин для відмови у митному оформлені товару за заявленою позивачем вартістю не існувало, а відповідно до частини 7 статті 54 МК у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив на позов, у яких представник вказує, що в оскаржуваному рішенні відсутня інформація, що позивач надав необхідний пакет документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості за основним методом і підтвердження усіх складових митної вартості. Навпаки, у відзиві зазначив, що оскільки декларант не усунув розбіжності, не підтвердив включення окремих складових митної вартості товарів, у відповідності до положень частини 6 статті 54 МКУ, Хмельницька митниця винесла оскаржуване рішення про коригування митної вартості. Тому, у митниці були правові підстави для застосування інших методів визначення митної вартості. За митною декларацією 23UA400040013748U2, яка зазначена як джерело інформації в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару здійснено митне оформлення товару "Гербіциди. Торгова назва-GALOP BT (діюча речовина - гліфосату ізопропіламінна сіль, 480г/л, у кислотному еквіваленті 360 г/л)-2480л. Не в аерозольній упаковці (розфасовані у пластикові пляшки по 1л, для роздрібної торгівлі). Торгівельна марка: ГАЛОП БТ. Виробник: NANJING RED SUN CO., LTD. Країна виробництва: CN". При порівнянні його з описом оцінюваного товару, а саме: "Гербіциди. Торгова назва-GALOP BT (діюча речовина - гліфосату ізопропіламінна сіль, 480г/л, у кислотному еквіваленті 360 г/л)-16000л. Не в аерозольній упаковці (розфасовані у пластикові каністри по 20л, для роздрібної торгівлі). Торгівельна марка: ГАЛОП БТ. Виробник: NANJING RED SUN CO., LTD" відповідач встановив, що товари мають однакові фізичні характеристики (діючу речовину), якість та репутацію на ринку (торгівельну марку), країну виробництва (Китай), виробника (NANJING RED SUN CO.,LTD), тому вважає, що усі ознаки ідентичності товарів дотримані. Вказує, на відсутність документально підтвердженої інформації щодо впливу кількості на ціну оцінюваних товарів, отже, коригування на кількісні показники не здійснювалось. Виробником товару є компанія NANJING RED SUN CO., LTD, відправником товару компанія NANJING PETERS FARM BIO-TECHNOLOGY CO, LTD. Отже NANJING PETERS FARM BIO-TECHNOLOGY CO, LTD є посередником між виробником та позивачем, що свідчить про існування домовленостей з третіми особами (посередником). Таким чином, посередницькі послуги, пов`язані з виконанням контракту наявні, але не відображені в поданих до митного оформлення документах, в тому числі калькуляціях собівартості та не додані до митної вартості.

Представник позивача подав до суду клопотання про долучення доказів про витрати на професійну правничу допомогу та просить при задоволенні позову стягнути 5500,00 грн да надані послуги адвоката.

Відповідач подав до суду клопотання у якому заперечує щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Вказує, що докази надання послуг правничої допомоги згідно із договором від 15.11.2023 №ЮО-44000701-У про надання правничої у розмірі 5500,00 грн є непідтвердженими належним чином, є не співмірними із складністю справи та ціною позову та значенням справи для сторони, в зв`язку з чим, при умові задоволення позовних вимог та просить зменшити їх розмір, застосувавши критерії реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру.

Ухвалою від 18.04.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання представника Хмельницької митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

23.08.2023 між позивачем приватним підприємством "ІН ФОРС КЕМІКАЛ", та компанією Nanjing Peters Farm Bio-Technology Co., Ltd укладений договір поставки № PDF02230823143, відповідно до пункту 1.1 якого продавець (Nanjing Peters Farm Bio-Technology Co., Ltd) зобов`язується передати позивачу товар (пестициди у препаративних формах, що є засобом захисту рослин), як зазначено в Додатку №1, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити Товар. Асортимент, кількість і ціна товару визначається в додатках до Контракту (пункт 1.2.Контракту).

У Додатку №1 до Контракту погоджені, зокрема, поставка 48 000 літрів (2 400 каністр по 20 літрів) на умовах 100% передоплати позивачем ціни товару в сумі 124800,00 дол. США, 2,6 дол. США за 1 літр товару. Вказана ціна Товару включала вартість: - транспортування товару на умовах CIF до морського порту Констанца (Румунія) (пункти 3.1. і 5.2. Контракту); страхування (пункт 5.2. Контракту); упакування (п.5.2. Контракту); маркування (п.5.2. Контракту).

Загальна вартість усіх пестицидів, вагою брутто 61 272 кг і нетто 55 920 кг (пакувальний лист від 01.10.2023) у препаративних формах, поставка яких передбачалась Додатком № 1 до Контракту, становила 539614,00 дол. США (з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 20.10.2023 року до Контракту). Сплата підтверджується платіжними інструкціями від 25.08.2023 № 30, від 21.09.2023 № 33, від 26.09.2023 № 35, від 04.10.2023 № 37, від 24.10.2023 № 39 та від 26.10.2023 № 41.

Товар доставлений позивачу у трьох контейнерах № MRKU6560773, № MSKU3789921 і MRKU7813520, що підтверджується, пакувальним листом від 01.10.2023 та Коносаментом), у кожному з яких по 16 000 літрів (800 каністр) вагою брутто 20 424 кг (Коносамент, автотранспортні накладні (CMR) 196870, 196872 і 196873). Витрати позивача на транспортування трьох контейнерів із порту Констанца в Румунії до місця ввезення на митну території України, склали 384 832,48 грн, що підтверджується виданими ТОВ "ТЕК МІТРІДАТ" (експедитором) рахунком на оплату від 07.11.2023 № 101023 і довідками про транспортні витрати від 10.11.2023 № 101123/2, від 13.11.2023 № 101123/3, від 10.11.2023 № 101123/4.

З метою здійснення митного оформлення зазначеного товару до Хмельницької митниці подана електронна митна декларація № 23UA400040038493U0 (митне оформлення 16 000 літрів товару з контейнеру MRKU7813520, вага яких становить брутто 20424 кг і нетто 18 640 кг), у якій митна вартість товару визначена за основним методом, за ціною договору, що складається з вартості товару - 1629888.64 грн (41 600 дол. США * 36,0496 грн) та витрат на транспортування в розмірі 130225,28 грн. Умови поставки - CIF.

До вказаної митної декларації позивач надав: пакувальний лист (Packing list) від 01.10.2023, рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) від 01.10.2023 №PDF0223BZ213, коносамент (Bill of lading) від 01.10.2023 №231420522, автотранспортну накладну (Road consignment note) від 13.11.2023 №196873, декларацію про походження товару (Declaration of origin) від 01.10.2023 №PDF0223BZ213, банківські платіжні документи, що стосуються товару від 25.08.2023 № 30, від 21.09.2023 № 33, від 26.09.2023 № 35, від 04.10.2023 № 37, від 24.10.2023 № 39 та від 26.10.2023 № 41, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 07.11.2023 №101023, банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг від 08.11.2023 №4101, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 10.11.2023 №101123/4, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 13.11.2023 №112/753, розрахунок ціни (калькуляція) від 10.10.2023, страховий поліс від 27.09.2023 №PYIE202332010000022475, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу товарів подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 23.08.2023 №PDF02230823143, додаткову угоду до договору №1 від 20.10.2023 та додаток від 23.08.2023, договір від 20.08.2023, додаткові угоди від 18.10.2023 №00047065 і від 06.11.2023 №00047065/1, договори (контракт) про перевезення від 13.11.2023 №1311МС-ВС, від 15.08.2022 №220815-МС і від 25.11.2022 №42/25/11/2022/1, дозвіл на ввезення на митну територію України незареєстрованних пестицидів і агрохімікатів, що використовуються для державних випробувань і наукових досліджень. а також обробленого ними насіннєвого (посадкового) матеріалу (або відомості про включення товарів до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів) від 02.09.2019 №А07692, витяг з каталогу Галоп БТ від 01.10.2023, заявка на перевезення від 13.11.2023, зразок маркування Галоп БТ від 01.10.2023, комерційну пропозицію на Галоп від 09.08.2023, лист-підтвердження про вироби від 08.06.2023, право виробництва від виробника від 07.06.2023, прибуткову накладну від 01.10.2023 №3046, сертифікат аналізу на Галоп БТ від 01.10.2023, специфікацію до інвойсу та пакування від 01.10.2023,єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів від 17.11.2023 №13267/ЗЕД/7.26-28-01, копію митної декларації країни відправлення від 28.09.2023 №223120230003510956.

Встановивши, що до митного оформлення декларант заявив неповні/недостовірні відомості про митну вартість, відповідач надіслав декларанту повідомлення від 20.11.2023 про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості з пропозицією для підтвердження заявленої митної вартості надати: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У відповідь на вказаний запит позивач надав лист NANJING RED SUN CO, LTD про надання Nanjing Peters Farm Bio-Technology Co., Ltd право на використання даних технічної документації для виробництва Товару і Лист Nanjing Peters Farm Bio-Technology Co., Ltd про дотримання рецептури виготовлення товару, а також лист Nanjing Peters Farm Bio-Technology Co., Ltd від 21.11.2023 в якому зазначена, що компанія NANJING PETERS FARM BIO-TECHNOLOGY CO. LTD. повідомляє про те, що контрактом на поставку товару від 23/08/2023 №PDF02230823143 з не передбачені жодні платежі третім особам на користь продавця, отже рахунків про здійснення таких платежів ми надати не має можливості. Також повідомило, що ніяких комісійних чи посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов контракту на поставку товару від 23/08/2023 №PDF02230823143 не сплачували.

Розглянувши подані документи, відповідач надіслав позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації № 23UA400040038493U0 та прийняв рішення про коригування митної вартості від 21.11.2023 №UA400000/2023/000291/2, в якому зазначено, що документи, подані згідно із частиною 2-3 статті 53 МК України містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів. Зокрема: МД країни відправлення оформлена раніше, ніж виписаний рахунок-фактура; до митного оформлення подано 2 довідки за одним номером з різними сумами; в страховому полісі вартість зазначена вища, ніж заявлена у поданих до митного оформлення документах; вартість послуг з доставки в рахунку на перевезення не відповідає вартості в заявці; подані до митного оформлення документи не містять усіх визначних частиною 10 статті 58 МК України, числових значень складових митної вартості, а саме комісійні та брокерська винагорода посередника; заявлений рівень митної вартості товару (2,42 дол. США/кг.) не відповідає рівню митної вартості ідентичного товару (3,48 дол. США/кг) на 43%. При цьому, загальна націнка на даний товар складає 16%, торгова націнка 2%. Тому, наявні сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів та у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо дійсної вартості товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально. Вказав, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до підпунктів 2, 3 статті 58 МК України застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК Україні. Проведена процедура консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість визначена за другорядним методом відповідно до вимог статті 59 МК України на підставі інформації про визнану митним органом митну вартість ідентичних товарів. Джерелом числового значення митної вартості є МД від 19.04.2023 №23UA400040013748U2 (3,48 дол. США/кг).

Вважаючи зазначене рішення неправомірним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі МК України), Податковим кодексом України (далі ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 МК України).

Приписами статті 49 МК України визначено, що митна вартість товарів які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями частин 4 та 5 статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 5 статті 54 МК України визначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14.

Суд враховує, що позивач надав всі документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які містили числові показники ціни товару.

Так, відповідач як обставину прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості за однією поставкою товару визначив те, що документи подані згідно з частиною другою та третьою статті 53 Митного кодексу України містять розбіжності не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема:

- митна декларація країни відправлення 223120230003510956 оформлена 28.09.2023, тобто раніше, ніж виписаний 01.10.2023 рахунок-фактура PDF0223BZ213;

- в страховому полісі вартість зазначена вища (137280 дол. США) , ніж заявлена у поданих до митного оформлення документах, а саме додатку до контракту (124800 дол. США);

- вартість послуг з доставки в рахунку на перевезення 72341,00 грн не відповідає вартості в заявці (1700 дол. США - 61272,42 грн), на дату рахунку на перевезення;

- подані до митного оформлення документи не містять усіх визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, а саме комісійні та брокерська винагорода посередника, достовірні витрати на транспортування.

Суд не погоджується з такими висновками митного органу, зважаючи на таке.

Митна вартість товару, яка вказується декларантом у митній декларації при ввезенні товару на територію України, не може бути меншою за вартість товару, яка вказується в декларації країни відправлення, адже митна декларація країни відправлення - це оформлена в країні експорту товару митна декларація в митному режимі експорт, яка містить, зокрема, показник статистичної вартості. Статистична вартість має базуватися на фактурній вартості товарів та має також включати лише допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни-члена ЄС, де відбувається експорт.

До того ж, згідно з частиною 3 статті 53 МК України, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом та подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни. Тому суд вважає необґрунтованими посилання відповідача щодо різних дат митної декларація країни відправлення та рахунку-фактури PDF0223BZ213 враховуючи, що листом від 11.12.2023 Nanjing Peters Farm Bio-Technology Co., Ltd в якому зазначено, що дата інвойсу повинна співпадати з датою морського коносаменту і оформлення експортних митних декларацій повинно здійснюватися до відправки товарів. Тому наданий позивачем пакет документів підтверджує факт виконання цих вимог. Також, прийняття товару до перевезення перевізником (відправка) підтверджується морським коносаментом (Bill of lading № 231420522), дата складання якого відповідає даті оформлення інвойсу.

У страховому полісі страхова сума (amount insured) зазначена 137280 дол. США, оскільки відповідно до пункту 3.5.2. Контракту товар страхується на 110% його ціни (124 800 * 110% = 137280,00 дол. США). Отже різниця вартості товару в Контракт і в страховому полісі зумовлена виконанням продавцем товару умов Контракту в частині зобов`язань зі страхування товару.

Рахунок на оплату від 07.11.2023 № 101023 складений і наданий позивачу ТОВ "ТЕК "МІТРІДАТ" для проведення оплати наданих за договором ТЕП послуг. При цьому оплата наданих ТОВ "ТЕК "МІТРІДАТ" послуг здійснюється позивачем саме на підставі рахунку ТОВ "ТЕК "МІТРІДАТ", про що прямо зазначено в пункті 4.1. і 4.2. договору ТЕП. Саме послуги з Рахунку на оплату № 101023 від 07.11.2023 були використані позивачем для вирахування митної вартості, шляхом додавання вартості таких послуг до ціни товару, зазначеної в Контракті.

Листом від 21.11.2023 року Nanjing Peters Farm Bio-Technology Co., Ltd повідомило, що контрактом не передбачені платежі третім особам на користь продавця і так само відсутні комісійні чи посередницькі послуги, пов`язані з виконанням Контракту. Зокрема, саме між позивачем та компанією Nanjing Peters Farm Bio-Technology Co., Ltd 23.08.2023 укладений договір поставки № PDF02230823143. Відсутність у Nanjing Peters Farm Bio-Technology Co., Ltd та позивача зазначених витрат зумовлює відсутність відомостей про них, як у ціні товару, так і у заявленій позивачем митній вартості.

В оскаржуваному рішенні відповідач стверджує, що заявлений рівень вартості товару (2,42 долара США/л) не відповідає рівню митної вартості ідентичного товару (3,48 долара США/л), однак вказане спростовується наданою позивачем калькуляцією від 10.10.2023, в якій зазначено, що формування ціни на товар відбувається індивідуально, виходячи з багатьох факторів, серед яких є загальний обсяг і асортимент, вартість сировини на ринку, вартість перевезення до порту Константи, відсутність пікового навантаження на виробництві, що є наслідком правильного планування виробництва товарі

Наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнено у попередні періоди за іншою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 815/6833/17.

Крім цього, Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 у справі №804/2061/17 зауважив, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 у справі №826/3096/16 вказав, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Також, за сталою практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень. Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 4792,50 грн необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Вирішуючи питання щодо компенсації витрат на правничу допомогу, суд враховує таке.

Статтею 132 КАС встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка в силу приписів частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" застосовується судами як джерело права, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України".

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що підтверджують оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Указане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.11.2019 (справа №810/1502/18), від 30.04.2020 (справа №826/4466/18), від 29.01.2021 (справа № 808/1436/18).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Водночас, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Позивач просить суд стягнути на його користь судові витрати у розмірі 5500,00 грн. На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав: договір про надання правової допомоги від 15.11.2023, детальний опис виконаних робіт від 22.12.2022, додатки 8, 9 від 15.11.2023 відповідно до договору від 15.11.2023, акт приймання-передачі послуг від 19.03.2024

За змістом пункту 5.1 договору розмір гонорару, а також умови і порядок його сплати визначається у додатках.

Відповідно до акта приймання-передачі послуг розмір понесених витрат на надання юридичних послуг в сумі 5500,00 грн пов`язаний із наданням наступних послуг: ознайомлення з відзивом на позов - ставка гонорару за 1 год 1000,00 грн, фактичні затрати часу 3 год, розмір гонорару 3000,00 грн; написання відповіді на відзив - ставка гонорару за 1 год 1000,00 грн, фактичні затрати часу 1,5 год, розмір гонорару 1500,00 грн; ознайомлення з поданим відповідачем запереченням - ставка гонорару за 1 год 1000,00 грн, фактичні затрати часу 1 год, розмір гонорару 1000,00 грн.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У пункті 269 Рішення цієї справи Європейський суд із прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та доведеності понесених витрат.

З урахуванням обставин справи, а саме: виходячи з обсягу та характеру доказів у справі (відсутності експертиз, відсутності виклику свідків, розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін тощо) суд вважає розмір вартості наданих послуг неспівмірний із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, та, відповідно, вимоги про відшкодування 5500,00 грн як витрат на правничу допомогу необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає співмірним стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці від 21.11.2023 №UA400000/2023/000291/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000849.

Стягнути на користь приватного підприємства "ІН ФОРС КЕМІКАЛ" 4792,50 грн судового збору та 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Приватне підприємство "ІН ФОРС КЕМІКАЛ" (вул. Юлії Здановської, 71Г,м. Київ,03189 , код ЄДРПОУ - 44000701) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук