Ухвала

від 29.02.2024 по справі 761/38189/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа 761/38189/18 Головуючий в 1 інстанції - ОСОБА_1

Провадження 11-кп/824/1671/2024 Доповідач в 2 інстанції - ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

29 лютого 2024 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:

ОСОБА_2 (головуючого),ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргоюзахисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року, -

в с т а н о в и л а :

Вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, фізичної особи-підприємця, голови БО «Дике поле 2022», одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України визнається таким, що не має судимості,

засуджено за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

на підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю в 3 роки із покладенням обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України;

цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, залишено без розгляду;

цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.

стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 10 298 грн в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди та 20 000 грн в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди;

вирішене питання про процесуальні витрати.

Відповідно до вироку, ОСОБА_7 , 05 серпня 2018 року, приблизно о 02 годині, разом з особою, матеріали стосовно якої виділено судом в окреме провадження, діючи за попередньою змовою та відповідно до заздалегідь розробленого злочинного плану, з метою викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою заздалегідь підготовлених предметів, шляхом пошкодження замка вхідних дверей, проникли до офісного приміщення АДРЕСА_3 , що розташоване на першому поверсі, де таємно викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_9 , завдавши останньому матеріального збитку у загальному розмірі 20 596 гривень.

В апеляційній скарзі захисника указано на незаконність вироку в частині розв`язання цивільного позову та вирішення долі речових доказів. На переконання апелянта, висновок суду в частині задоволення цивільного позову є необґрунтованим та не відповідає дійсним обставинам справи. Відповідно до вироку, суд стягнув з обвинуваченого ОСОБА_7 половину вартості викраденого майна у сумі 10 298 грн, оскільки відносно іншого обвинуваченого матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження. Однак, щодо морального збитку, судом загальний розмір морального відшкодування покладено лише на ОСОБА_7 . На переконання захисника, потерпілим не доведено належними та допустимим доказами той факт, що потерпілий зазнав моральних страждань, а судом необґрунтовано визначено розмір шкоди саме у розмірі 20 000 грн. Окрім цього, при ухваленні оскаржуваного вироку, судом не вирішено питання про речові докази та майно на яке було накладено арешт, а саме речей, які були вилучені в обвинуваченого та у його батька під час досудового розслідування. Окрім цього, судом було виділено в окреме провадження матеріали за обвинуваченням ОСОБА_10 за ч.3 ст.185 КК України, але не зазначено судом, які саме матеріали виділено в оригіналах, а які в копіях. Також судом не було вирішено питання про грошові кошти у розмірі 11 324 грн вилучені під час обшуку, які були надані добровільно батьком обвинуваченого - ОСОБА_12 та які підлягали поверненню. На переконання захисника, автомобіль та свідоцтво про реєстрацію на нього, не мають доказового значення у кримінальному провадженні та можуть зберігатись у законного володільця, оскільки судом вказані речові докази не досліджувались. Просив вирок скасувати в частині задоволення цивільного позову про відшкодування моральної шкоди та постановити в цій частині нове рішення про задоволення моральної шкоди в розмірі 2 000 грн, а в частині вирішення питання про речові докази - змінити вирок, вирішити питання про речові докази, а саме повернути ОСОБА_7 вилучене належне йому майно.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:

обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 , які подану апеляційну скаргу підтримали, підтвердили її доводи та просили її задовольнити;

прокурора, який апеляційну скаргу захисника вважав необґрунтованою, просив залишити її без задоволення, а вирок без зміни;

вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.

Висновки суду першої інстанції в частині встановлених фактичних обставин вчинення злочину, доведеності вини обвинуваченого у його вчиненні та правильності кваліфікації його дій, учасниками судового провадження не оскаржувалися. Підстав для виходу за межі апеляційної скарги в порядку ч.2 ст.404 КПК України колегія суддів не вбачає. У зв`язку із викладеним вирок у зазначеній вище частині не перевірявся.

Щодо доводів апеляційної скарги про необґрунтованість вироку в частині часткового задоволення позовних вимог цивільного позивача щодо моральної шкоди, то вони колегією суддів визнаються обґрунтованими.

Як вбачається із мотивувальної частини вироку, місцевий суд, вирішуючи питання про розмір компенсації моральної шкоди, врахував характер й обсяг моральних страждань потерпілого ОСОБА_9 , який вимушений був витрачати зусилля на придбання нових речей та відновлення звичного ритму діяльності його підприємства, його психоемоційних переживань, понесених внаслідок викрадення належного йому майна, тяжкості вимушених змін у його життєвих стосунках, часу та зусиль направлених для їх відновлення, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про те, що компенсація моральної шкоди, повинна бути визначена в грошовій сумі у розмірі 20 000 гривень.

Колегія суддів погоджується із аргументами захисту про те, що вказаний розмір морального відшкодування порушуватиме принцип розумності, справедливості та співмірності.

Колегія суддів у цій частині враховує те, що визначений місцевим судом розмір моральних страждань потерпілого не ґрунтується на будь-яких доказах та фактичних обставинах кримінального провадження. Матеріали кримінального провадження та цивільний позов не місять даних, які би давали можливість співставити визначений розмір моральної шкоди з обсягом страждань, яких зазнав потерпілий ОСОБА_9 внаслідок злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_7 .

На переконання колегії суддів, враховуючи вимушені зміни у життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану потерпілого, компенсація моральної шкоди у розмірі 2 000 гривень здатна покрити понесені ним моральні страждання. Такий розмір моральної шкоди відповідатиме засадам розумності, виваженості та справедливості.

Крім цього, є обґрунтованими і доводи апеляційної скарги захисника в частині безпідставного не повернення ОСОБА_7 вилученого у нього майна.

За правилами п.2 ч.4 ст.374 КПК України, у резолютивній частині обвинувального вироку зазначається рішення щодо речових доказів і документів та спеціальної конфіскації.

При ухваленні обвинувального вироку щодо ОСОБА_7 , місцевий суд долю речових доказів не вирішив. При цьому, у мотивувальній частині вироку вказав на те, що речові докази у даному кримінальному провадженні підлягають збереженню до прийняття кінцевого рішення у справі за обвинуваченням ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 185 КК України.

Водночас, такий підхід місцевого суду не ґрунтується на вимогах закону, які не містять будь-яких застережень за яких при ухваленні вироку суд може не вирішувати долю речових доказів. Висновок місцевого суду у цій частині колегією суддів визнається неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Приведення вироку у відповідність до вимог закону можливе шляхом вирішення долі речових доказів у даному кримінальному провадженні.

Проаналізувавши речові докази у даному кримінальному провадженні, арешт на які був накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08.08.2018, колегія суддів дійшла висновку про необхідність повернення обвинуваченому ОСОБА_7 вилученого у нього майна, а саме: мобільного телефону марки «HUAWEI» із сім-картами мобільних операторів київстар та лайфселл; сумки наплічної чорного кольору;картки ломбарду «Скарбниця»; трьох карток Приват Банку ; чеку про закладення до ломбарду « Скарбниця » майна; скретч-карти до сім-карти лайфсел; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії: НОМЕР_1 видане на автомобіль MERCEDES-BENZ моделі CL500; автомобіля марки «Mercedes-Benz», номер шасі НОМЕР_2 ; грошових коштів в сумі 631 грн; ключа від автомобіля в пластиковому корпусі чорного кольору та грошових коштів в сумі 11 324 гривні.

За таких обставин, вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року щодо ОСОБА_7 підлягає зміні в частині відшкодування моральної шкоди та в частині вирішення долі речових доказів.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 задовольнити.

Вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року щодо ОСОБА_7 змінити.

Розмір відшкодування завданої моральної шкоди зменшити до 2 000 (дві тисячі) грн.

Повернути ОСОБА_7 вилучені у нього речові докази, а саме:

- мобільний телефон марки «HUAWEI» жовтого кольору ІМЕІ - 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ - 2: НОМЕР_4 , із сім-картою мобільного оператора Київстар: НОМЕР_5 та із сім-картою мобільного оператора лайфселл: НОМЕР_6 ;

- сумку наплічну чорного кольору із значком «PHILIPP PLEIN»;

- картку ломбарду «Скарбниця» № НОМЕР_7 ;

- три картки ПриватБанку - 1) НОМЕР_8 , 2) НОМЕР_9 , 3) НОМЕР_10 ;

- чек про закладення до ломбарду «Скарбниця» майна серії: НОМЕР_11 ;

- скретч-карту до сім-карти лайфсел за № НОМЕР_12 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії: НОМЕР_1 видане на автомобіль MERCEDES-BENZ моделі CL500 шасі № НОМЕР_13 , д.н.з.: НОМЕР_14 , 1997 року випуску, чорного кольору;

- автомобіль марки «Mercedes-Benz», 1997 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_14 , номер шасі НОМЕР_2 , яким володіє ОСОБА_7 , який на праві власності належить ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (гуртожиток);

- грошові кошти в сумі 631 грн., (шістсот тридцять одна гривня) купюрами 500, дві по 50, одна 20, одна 10, одна 1,

- ключ від автомобіля в пластиковому корпусі чорного кольору (без маркувань);

- гроші в сумі 11 324 гривні.

Врешті вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців із моменту проголошення.

СУДДІ

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4