Постанова

від 17.04.2024 по справі 160/31305/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/31305/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року (суддя 1-ї інстанції Златін С.В.) в адміністративній справі №160/31305/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Хлібзавод № 10 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу і припису,-

ВСТАНОВИВ:

28.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Хлібзавод № 10 звернулось до суду з позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, з урахуванням ухвали суду від 04.12.2023 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, про визнання протиправним та скасування припису відповідача від 26.07.2023 року № ПС/ДН/22982/П/ОП.

Позовні вимоги обґрунтовані процедурними порушеннями проведення перевірки, оскільки, оскільки відсутній причинно-наслідковий зв`язок між переліком питань, які досліджувалися відповідачем під час перевірки, та подією смерті працівника позивача; акт перевірки як і припис відповідача не містить підписи всіх посадових осіб відповідача, які здійснювали перевірку позивача. Також позивач не згоден із виявленими відповідачем порушеннями, які відображені у акті та приписі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 позов задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що фактично було проведено аудит охорони праці в обсязі питань, які повинні бути розкриті і зазначені в Акті спеціального розслідування.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідач на підставі наказу № 74/ПС-ЗК від 12.07.2023 року та направлення здійснено проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Предмет здійснення заходу: додержання законодавства у сферах охорони праці, гігієни праці у зв`язку з настанням смерті потерпілої ОСОБА_1 внаслідок нещасного випадку.

Підстави для здійснення заходу: абз. 9 ч.1 ст. 6 Закон № 877-V, наказ Мінекономіки від 16.06.2023 року № 5782 Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану.

За наслідками проведеного позапланового заходу відповідачем складено Акт від 20.07.2023 року № ПС/ДН/22982/0129, копія якого міститься у матеріалах справи.

На підставі вказаного акт відповідач виніс припис від 26.07.2023 року № ПС/ДН/22982/П/ОП, копія якого міститься у матеріалах справи.

Позивач вважаючи, що були наявні процедурні порушення проведення перевірки, відсутні підстави для призначення перевірки, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між переліком питань, які досліджувалися відповідачем під час перевірки, та подією смерті працівника позивача; акт перевірки як і припис відповідача не містить підписи всіх посадових осіб відповідача, які здійснювали перевірку позивача та незгода із виявленими порушеннями, звернувся до суду із зазначеним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку про наявні процедурні порушення, такі як відсутність підстав для проведення позапланового заходу і оформлення припису з порушенням ч. 8 ст. 7 Закону №877.

Відповідач оскаржуючи судове рішення зазначив, що на підприємстві проводилось спеціальне розслідування відповідно до Порядку №337 (17.04.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок №337, яким установлено процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»). Також відповідач зазначив, що проведення позапланового заходу у період з 13.07.2023 по 20.07.2023, який по суті був аудитом охорони праці на підприємстві та проведено з питань, які повинні бути розкриті і зазначені в Акті спеціального розслідування, також вказує у скарзі, що позаплановий захід проведений для подання Декларації на виробниче обладнання.

Так, позивач не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині висновків суду першої інстанції, що покладені у мотиви про задоволення позовних вимог, а отже колегія суддів суду апеляційної інстанції надає оцінку доводам суду першої інстанції в частині доводів апеляційної скарги, відповідно до приписів ст. 308 КАС України.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції переглядаючи судове рішення доходить наступних висновків.

Відповідно до преамбули Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Виходячи із змісту основних засад та принципів Закону №877-V, а також меж його дії, визначених статтею 2 цього Закону, метою позапланової перевірки є, насамперед, виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства. Тобто, орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до сфери його відання критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення суб`єктом господарювання своєї діяльності. Враховуючи те, що основним принципом такої перевірки є саме пріоритетність безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами у сфері господарської діяльності, повноваження органу Держпраці під час проведення такого заходу є обмеженими лише в частині з`ясування питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Наслідками такої перевірки є складання припису, що має правові наслідки лише для суб`єкта господарювання.

Проте питання, пов`язані з організацією розслідування нещасного випадку та взаємодії роботодавця з органом державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про охорону праці» №2694-ХІІ та прийнятим на його виконання Порядком №337.

Враховуючи те, що за приписами Закону №877-V, діяльність органів державного контролю є превентивною і, у першу чергу, спрямована на виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства шляхом вжиття відповідних заходів реагування, до яких відносяться і позапланові перевірки, проведення спеціального розслідування відповідно до приписів Порядку №337 жодним чином не впливає на обов`язок контролюючого органу організувати окрему позапланову перевірку з підстав, передбачених статтею 6 Закону №877-V та не обмежує в часі проведення такого заходу.

Так за приписами абз. 9 ч.1 ст. 6 Закону №877-V, смерть потерпілого внаслідок нещасного випадку є однією із підстав для здійснення позапланових заходів органом державного нагляду (контролю).

На проведення цього заходу жодним чином не впливають результати інших процедур, проведення яких передбачені чинним законодавством у таких випадках.

Таким чином, враховуючи зазначені норми законодавства, позапланова перевірка та спеціальне розслідування є самостійними, обов`язковими заходами, умовою проведення яких є, зокрема, факт настання нещасного випадку, що призвів до смерті працівника.

Водночас проведення жодного із зазначених заходів, не залежить від результатів іншого, так як вони проводяться незалежно один від одного, на підставі різних нормативно-правових актів, мають різну мету, різні організаційні процедури та наслідки.

Враховуючи вищезазначене, доводи скаржника про те, що проведення позапланового заходу у період з 13.07.2023 по 20.07.2023 по суті було аудитом охорони праці на підприємстві та проведено з питань, які повинні бути розкриті і зазначені в Акті спеціального розслідування, досягнення мети спеціального розслідування, а також для подання Декларації на виробниче обладнання, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства.

Слід зазначити, що відповідачем не було подано суду, на його вимогу, копії наказу про призначення позапланового заходу № 74/ПС-ЗК від 12.07.2023. Такий не надано і разом з апеляційною скаргою. Таким чином колегія суддів позбавлена можливості перевірити предмет і підставу перевірки, враховуючи доводи апеляційної скарги, в якій скаржник вказую у зв`язку з чим було проведено перевірку.

Також слід зазначити, що суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги з підстав наявності процедурних порушень щодо проведення перевірки. Оцінку іншим доводам позову не було надано. Скаржник в свою чергу не навів жодного доводу незгоди з рішенням суду та його мотивами.

З огляду на доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав у її задоволенні.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року в адміністративній справі №160/31305/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяН.П. Баранник

суддяА.А. Щербак