Постанова

від 18.04.2024 по справі 420/33595/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/33595/23

Головуючий в І інстанції: Василяка Д.К.

Дата та місце ухвалення рішення:

18.01.2024 р. м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді доповідача Шеметенко Л.П.

судді Градовського Ю.М.

судді Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ» (далі позивач) звернулось з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далі відповідач-2), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 23.11.2023 року за № 10004800/37475676, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 19.10.2023 року, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 19.10.2023 року, видану Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ», датою її фактичного подання 17.11.2023 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 23.11.2023 року за № 10004800/37475676, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 19.10.2023 року, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ».

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 19.10.2023 року, видану Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ», датою її фактичного подання 17.11.2023 року.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 грн.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявленого позову, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є правомірним, оскільки позивач, на момент винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, не виконав вимоги ПК України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної.

На думку апелянта, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних прийнято в межах діючого законодавства, оскільки позивачем до контролюючого органу не надано жодних документів на підтвердження наявності робочої сили (штатний розпис), наявної матеріальної бази (інвентаризаційні описи складських приміщень), інших документів, які б підтверджували наявність ресурсів для здійснення господарської операції. Також, апелянт зазначає, що в підтвердження реальності відображених у податкових накладних господарських операцій не було надано бухгалтерського документа (оборотно-сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10, 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93 тощо, плану рахунків бухгалтерського обліку (або їх аналогів відповідно до Спрощеного плану рахунків), які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначених господарських операцій, що б сприяло підтвердженню настання реального економічного ефекту для позивача від господарських операцій, відображуваних у податковій накладній позивача).

Крім того, скаржник звертає увагу, що відповідно до договору підряду №172-НГДІ від 12.10.2023 року, укладеного між ТОВ «НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ» та ТОВ «НАФТОГАЗДІЯ», підрядник зобов`язаний погодити з Замовником перелік субпідрядників у письмовій формі, вартість та обсяг їх послуг або робіт не пізніше 3-х днів до дати початку роботи, проте, жодного документу із зазначенням щодо осіб, які здійснюють роботи на об`єкті Замовника позивачем контролюючому органу не надано.

Також, на думку ГУ ДПС в Одеській області, платіжна інструкція № 72031 від 19.10.2023 року, надана позивачем, є сумнівною та ймовірно складена з порушенням чинного законодавства, так як не містить підпису платника та підпису надавача платіжних послуг.

Посилаючись на правові висновки Верховного суду, викладені у постановах від 14.05.2019 року по справі №825/3990/14, 06.03.2018 року по справі №804/5444/16 податковий орган зазначає, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Разом з тим, апелянт вважає, що позовні вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є передчасними, в той час, як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних.

Позивач своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 12.10.2023 року між ТОВ «НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ» та ТОВ «НАФТОГАЗДІЯ» укладено договір підряду №172-НГДІ на виконання будівельних робіт.

Відповідно до п.1.1 вказаного договору, в порядку та умовах, визначених цим договором, підрядник зобов`язується на свій ризик у повному обсязі виконати власними силами, з використанням власних матеріалів і обладнання, комплекс робіт, передбачених цим договором, у відповідності до умов та вимог, передбачених у цьому договорі, проектній документації, зазначеній у п. 1.3 цього договору, чинному законодавстві, стандартах, нормах і правилах, та здати їх готовий результат у цілому замовнику, а замовник зобов`язується прийняти належно виконані роботи та оплатити їх. Найменування та зміст робіт: виконання будівельних робіт по будівництву Майорівської установки комплексної підготовки газу (УКПГ) для забезпечення збору, підготовки та транспортування вуглеводневої продукції та газопроводу підключення Майорівської УКПГ до МГ «ШПК», «ШДК».

Пунктом 2.1 Договору від 12.10.2023 року визначено, що загальна вартість (договірна ціна) робіт є твердою, визначається згідно з додатком «Договірна ціна» та додатком 2 «Локальні кошториси» і складає без ПДВ 247 791 426 грн., крім того ПДВ 20% - 49 552 285,20 грн., а всього з урахуванням ПДВ 20% - 297 313 711,20 грн.

Замовник здійснює попередню оплату у розмірі без ПДВ 74 328 427,80 грн., крім того ПДВ 20% - 14 865 685,56 грн., а всього з урахуванням ПДВ 20% - 89 194 113,36 грн., що становить 30 відсотків загальної вартості робіт за даним договором. (п.2.1.1. Договору).

На виконання умов п.2.1.1. договору № 172-НГДІ від 23.10.2023 року та рахунку ТОВ «НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ» № 37 від 19.10.2023 року ТОВ «НАФТОГАЗДІЯ» сплатило на поточний рахунок позивач попередню оплату за виконання будівельних робіт в сумі 89 194 113,36 грн. (у тому числі ПДВ 14 865 685,56 грн.).

Відповідно до приписів п.198.2 ст.198 ПКУ, ТОВ «НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ» було складено податкову накладну №2 від 19.10.2023 року на суму 89 194 113,36 грн. (у тому числі ПДВ 14 865 685,56 грн.) та 17.11.2023 року направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з квитанцією зазначену податкову накладну було прийнято, але реєстрація зупинена, підставою зупинення зазначено: податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомлено, що показник «D»=6.8623%, «P»=4118323.47.

Також, запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач скористався своїм правом та 20.11.2023 року на адресу контролюючого органу ним було направлено пояснення та копії первинних документів.

Однак, за результатами розгляду пояснень та доданих до нього документів, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Одеській області прийнято рішення від 23.11.2023 року за №10004800/37475676 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 19.10.2023 року.

Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних вказано: надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

В графі додаткова інформація вказано: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Не погоджуючись із рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, вирішуючи справу та задовольняючи позов дійшов висновку, що на момент прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач виконав вимоги Податкового кодексу України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, а надані позивачем документи та пояснення є достатніми для її реєстрації, у зв`язку з чим відмова в реєстрації податкової накладної є протиправною.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на викладене.

Так, пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлює, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлений обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На час виникнення правовідносин в даній справі, діє постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок №1165).

Порядок №1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Пунктом 2 Порядку №1165 визначено, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки корегування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом 5 Порядку№1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток №3).

Згідно Додатку 1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 8 цих Критеріїв у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань та функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12 грудня 2019 року затверджений «Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок №520).

Так, відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрація яких зупинена, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 9, 10, 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

З аналізу зазначених норм законодавства, вбачається, що контролюючий орган, зупиняючи реєстрацію податкової накладної, повинен не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в пункті 5 Порядку №520 наведений приблизний, але не вичерпний перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрація яких зупинена.

Як вбачається з матеріалів справи, у направленій позивачу квитанції, підставою зупинення реєстрації податкової накладної вказано, що платник податку, яким подано для реєстрації податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

В той же час, у надісланій підприємству квитанції зазначено лише посилання на відповідність Критеріїв ризиковості платника податку, визначених в п.8 вказаних Критеріїв, та не зазначено документів, які слід надати для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в реєстрі або відмову в такій реєстрації.

При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку, якому відповідає платник податку, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, перелік яких міститься у вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.

Колегія суддів звертає увагу, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для податкового органу, відповідно створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що зупинення реєстрації податкової накладної без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН, не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів.

Колегія суддів спростовує доводи апелянта, що станом на дату прийняття рішень про зупинення реєстрації податкових накладних, позивач перебував в переліку ризикових платників, оскільки у квитанції не зазначено жодної наявної у податкового органу інформації, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податкової накладної.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 року по справі №420/25863/23, яке набрало законної сили 28.12.2023 року, визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 29.08.2023 року № 35966, від 14.09.2023 року № 37948, від 21.09.2023 року № 38849; зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ» з переліку ризикових платників податку.

Також, як зазначалося вище, підставою відмови у реєстрації податкової накладної в оскаржуваному рішенні зазначено: надання платником податку копій документів складених із порушенням законодавства. Додатково зазначено: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних .

Однак, в оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної викладена загальна норма без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Крім того, зазначаючи, що подані документи складені з порушенням законодавства, податковим органом не вказано які саме документи відповідач вважає складеними з порушенням законодавства та які порушення допущені позивачем.

З матеріалів справи вбачається, що на вимогу контролюючого органу ТОВ «НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ» надав пояснення, в яких зазначив, що підприємство спеціалізується на виконанні будівельно-монтажних, ізоляційних та інших будівельних робіт. Чисельність персоналу на дату подання повідомлення становить 178 осіб. Діяльність ведеться на основі наявної ліцензії та інших профільних спеціальних дозволів згідно чинного законодавства.

Також, позивач пояснив, що 19.10.2023 року на поточний рахунок ТОВ «НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ» надійшов авансовий платіж у розмірі 89 194 113,36 грн., згідно з умовами договору від 12.10.2023 року, укладеного між ТОВ «НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ» та ТОВ «НАФТОГАЗДІЯ». На всю суму платежу виписано податкову накладну №2 від 19.10.2023 року.

Крім того, в поясненнях позивач зазначив, що станом на подання вказаного повідомлення рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 року по справі №420/25863/23 підприємство виключено з переліку ризикових платників податку.

Разом з тим, позивач вказав, що статус ризиковості було присвоєно 29.08.2023 року, однак, з того часу товариство виконало великий об`єм робіт (виписано і зареєстровано понад 30 податкових накладних різними контрагентами і на різні суми). Також, за період «ризиковості» ТОВ «НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ» прийнято на роботу понад 20 працівників, задекларовано та сплачено 0,5 млн. податку на прибуток підприємств, 2 млн. податків із заробітної плати та поповнено спеціальний ПДВ рахунок на суму 6,8 млн. грн.

До вказаних пояснень позивачем долучено копії первинних документів у кількості 31 шт.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, надані позивачем контролюючому органу, колегія суддів приходить до висновку, що додані до пояснень позивача копії документів щодо податкової накладної підтверджують факт здійснення реальності господарської операції щодо якої складено спірну податкову накладну.

Доводи апеляційної скарги щодо ненадання необхідних документів, що підтверджують реальність господарської операції, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки наведення контролюючим органом у квитанції неконкретизованого переліку документів, призводить до того, що платник податків опиняється у стані правової невизначеності та позбавлений можливості надати контролюючому органу необхідний, в розумінні суб`єкта владних повноважень, пакет документів.

Колегія суддів зазначає, що посилання контролюючого органу в апеляційній скарзі на уточнення які саме недоліки вбачаються із наданих документів не спростовує того факту, що ані у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, ані у рішенні про відмову у реєстрації останньої, контролюючий орган не навів конкретного переліку документів, яких, на думку суб`єкта владних повноважень, не вистачає.

Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року по справі №822/1878/18 дійшов висновку, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Також у постановах від 04.12.2018 року у справі №821/1173/17 та від 09.07. 2019 року у справі №140/2093/18 Верховний Суд вказував, що відсутність в оскаржуваних рішеннях мотивів їх прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності за виключенням того, що акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте, саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що документи, надані ТОВ «НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ» надавали можливість контролюючому органу здійснити реєстрацію податкової накладної №2 від 19.10.2023 року.

Крім того колегія суддів звертає увагу, що відмовляючи позивачу у реєстрації податкової накладної, відповідач-1 не визначив підстав для неприйняття до уваги наведених пояснень позивача та доданих до них документів щодо господарської операції згідно податкової накладної, а також відповідач-1 не посилається на невідповідність поданих документів вимогам чинного законодавства.

Посилання апелянта на те, що надана позивачем платіжна інструкція АТ «Укрсиббанк» №72031 від 19.10.2023 року не містить усіх обов`язкових реквізитів, які передбачені законодавством України, так як відсутній підпис платника та підпис надавача платіжних послуг, колегія суддів спростовує, оскільки відповідно до п. 2 Постанови Національного Банку України «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» від 04.07.2018 року №75 це Положення встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України.

Таким чином, оскільки позивач не є банківською установою, тому вимоги цієї постанови на нього не поширюються.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що платіжна інструкція від 19.10.2023 року № 72031 є документом, що формується у системі клієнт-банка та позивач не несе відповідальність за форму та зміст банківського документу в частині тих реквізитів, що заповнюються автоматично згідно з алгоритмом, затвердженим банком.

На підставі наведеного, враховуючи, що відповідачем-1 не доведено підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, не витребувано конкретного переліку документів для реєстрації податкової накладної, відхилено без будь-яких обґрунтувань первинно-бухгалтерську документацію щодо господарської операції згідно податкової накладної, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не підтверджують правомірності прийнятного рішення та є безпідставними.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу, не виконання відповідачем-1 обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийнято обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності вимог, визначених Порядками №№ 1165, 520), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 14.05.2019 року по справі № 825/3990/14 та від 06.03.2018 року по справі №804/5444/16 з огляду на те, що правові позиції суду у зазначених постановах викладені стосовно норм Порядку №117, який був чинним до 31.01.2020 року включно, та не є подібними правовідносинами до даної справи.

Що стосується доводів апеляційної скарги відповідача-1 щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну датою її подання, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно п.п. 19, 20 вказаного Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, п. 20 Порядку № 1246 прямо передбачено, що реєстрація податкової накладної на підставі рішення суду здійснюється за датою зазначеною у цьому рішенні суду, а тому, за встановлених у справі обставин щодо протиправності рішень про відмову у реєстрації податкової накладної, вимоги позивача щодо зобов`язання зареєструвати спірну податкову накладну датою її подання на реєстрацію відповідають наведеним вимогам Порядку № 1246, що повністю спростовує доводи апеляційної скарги відповідача-1.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача-1 спростовуються наведеними висновками суду апеляційної інстанції та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 18.04.2024 р.

Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.О. Турецька