Постанова

від 18.04.2024 по справі 420/28380/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/28380/23

Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В.

Дата і місце ухвалення 28.12.2023р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді доповідача Шеметенко Л.П.

судді Градовського Ю.М.

судді Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» звернулось до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 020770 від 11 вересня 2023 року, винесену Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області про стягнення з ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» (код ЄДРПОУ: 43061983; 67601, Одеська обл., Одеський р-н, м. Біляївка, вул. Костіна, 5/1) адміністративно-господарського штрафу у розмірі 51000,00 гривень згідно абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-111 на підставі Акту від 28 липня 2023 року № 356916;

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 021189 від 09 жовтня 2023 року, винесену Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області про стягнення з ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» (код ЄДРПОУ: 43061983; 67601, Одеська обл., Одеський р-н, м. Біляївка, вул. Костіна, 5/1) адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 гривень згідно абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-111 на підставі Акту від об вересня 2023 року № АР017061.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державна служба Україна з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП».

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що відповідно до Порядку № 1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитись однією посадовою особою Укртрансбезпеки та під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів. Таким чином, апелянт зазначає, що заповнення документів за результатами габаритно-вагового контролю може здійснюватися лише посадовою особою Укртрансбезпеки. При цьому, апелянт звертає увагу, що зі змісту акту перевірки від 28.07.2023 р. №356916 габаритно-ваговий контроль проводився двома працівниками відповідача.

Також, апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не є автомобільним перевізником. Апелянт звертає увагу, що згідно ТТН, наданих під час перевірки, автомобільним перевізником є саме позивач, а ПП «КАЙМАН» є вантажовідправником. На думку апелянта, надані позивачем договори оренди транспортних засобів та акти приймання-передачі не є достатніми доказами на підтвердження передачі транспортних засобів, оскільки доказів реєстрації ПП «Кайман» транспортних засобів, а саме тимчасових реєстраційних талонів на транспортні засоби до суду не надано. Також, апелянт наголошує, що під час проведення перевірки водій не повідомляв інспекторів про наявність договору оренди та не надавав жодних доказів, для встановлення іншого перевізника.

Крім того, апелянтом до суду надано додаткові пояснення у справі, у яких крім вищезазначеного, апелянт не погоджується з доводами позивача про здійснення перевезення для Збройних Сил України та наявності підстав для звільнення від відповідальності, оскільки позивачем не надано доказів наявності договорів між позивачем та МОУ або іншими військовими формуваннями про надання таким перевізником послуг з перевезення. Апелянт зазначає, що надані позивачем до позову документи містять протиріччя, оскільки відповідно до відомостей ТТН автомобільним перевізником є позивач ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП», натомість договори про надання благодійної допомоги складені між ПП «КАЙМАН-К» та ВЧ НОМЕР_1 .

Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу в якому зазначається про обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції, а тому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити. Позивач зазначає, що згідно договорів оренди транспортних засобів та актів приймання-передачі ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» не є автомобільним перевізником, що правильно встановлено судом першої інстанції при розгляді справи.

Також, на думку позивача, отримання тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб, що знаходиться в оренді є правом, а не обов`язком орендаря. При цьому, позивач наголошує, що дії або бездіяльність ПП «КАЙМАН-К» щодо отримання тимчасового реєстраційного талона або відмови у його отримані знаходиться поза контролем ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП», а тому позивач не може нести відповідальність за дотримання правил реєстрації орендованих транспортних засобів.

Позивач звертає увагу, що у спільних поясненнях ПП «КАЙМАН-К» та ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» повідомляли відповідача проте, що саме ПП «Кайман-К» було перевізником на час складання відповідачем актів.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» (далі ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП») є юридичною особою, яку зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14.06.2019 року, номер запису: 15571020000003033.

Основним видом діяльності є за КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

24.07.2023 року між ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» (Орендодавець) та ПП «КАЙМАН-К» (Орендар) укладено договір оренди транспортних засобів № 2407/23, предметом якого є передача в тимчасове платне користування (оренду) самоскид MAN TGX 18.440 р/н НОМЕР_2 з причепом GS ОТІС-120-2700 р/н НОМЕР_3 . Термін оренди до 18:00 год. 30.07.2023 року.

28.07.2023 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області проводилась рейдова перевірка на а/д М-15 Одеса-Рені-Бухарест 12 км + 125 м.

Посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, було здійснено перевірку транспортного засобу MAN TGX 18.440 (р/н НОМЕР_2 ) з причепом GS ОТІС-120-2700 (р/н НОМЕР_3 ), під керуванням водія ОСОБА_1 .

Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 356913 від 28.07.2023 року, навантаження склало 53,42 т, при допустимій нормі 40 т, що складає 33,55% перевищення параметрів під нормативу.

31.08.2023 року представником позивача надано пояснення щодо Акту від 28.07.2023 року відповідно до яких станом на день проведення перевірки самоскид MAN TGX 18.440 (р/н НОМЕР_2 ) з причепом GS ОТІС-120-2700 (р/н НОМЕР_3 ) перебували в оренді у ПП «КАЙМАН-К». Отже, перевізником в розумінні закону України «Про автомобільний транспорт» є саме ПП «КАЙМАН-К», а не ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» як зазначено в Акті №356916 від 28.07.2023 року.

11.09.2023 року Відділом державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ020770, відповідно до якої за порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 17 частини 1 статті 60 вказаного закону, постановлено стягнути із ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» адміністративно-господарський штраф у розмірі 51000,00 грн.

ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» подало скаргу Державній службі України з безпеки на транспорті на постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ020770.

29.09.2023 року Державна служба України з безпеки на транспорті повідомила, що за результатами розгляду скарги, постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ020770 залишена без змін, а скарга без задоволення.

04.09.2023 року між ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» (Орендодавець) та ПП «КАЙМАН-К» (Орендар) укладено договір оренди транспортних засобів № 0409/23, предметом якого є передача в тимчасове платне користування (оренду) самоскид MAN TGX 18/480 р/н НОМЕР_4 , причіп MEGA р/н НОМЕР_5 . Термін оренди до 18:00 год. 07.09.2023 року.

06.09.2023 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби з безпеки на транспорті, було здійснено перевірку транспортного засобу MAN TGX 18/480 р/н НОМЕР_4 , причіп MEGA р/н НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № АР 017061 від 06.09.2023 року, навантаження склало 50,18 т, при допустимій нормі 40 т, що складає 25,4% перевищення параметрів під нормативу.

09.10.2023 року представником позивача надано пояснення щодо Акту від 06.09.2023 року відповідно до яких станом на день проведення перевірки самоскид MAN TGX 18/480 (р/н НОМЕР_4 ), причіп MEGA (р/н НОМЕР_5 ) перебували в оренді у ПП «КАЙМАН-К». Отже, перевізником в розумінні закону України «Про автомобільний транспорт» є саме ПП «КАЙМАН-К», а не ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» як зазначено в Акті № АР 017061 від 06.09.2023 року.

09.10.2023 року Відділом державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ021189, відповідно до якої за порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 16 частини 1 статті 60 вказаного закону, постановлено стягнути із ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000,00 грн.

ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» подало скаргу Державній службі України з безпеки на транспорті на постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ020770.

29.09.2023 року Державна служба України з безпеки на транспорті повідомила, що за результатами розгляду скарги, постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ020770 залишена без змін, а скарга без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими постановами про застосування відносно ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив наявність порушення щодо перевищення встановлених законодавством габаритно-вагомих норм, однак, суд зазначив, що суттєвим у цій справі є встановлення чи відноситься позивач у даних правовідносинах до категорії автомобільних перевізників, оскільки відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення вантажів несуть саме перевізники.

В свою чергу, судом встановлено, що в даному випадку відповідно до договорів оренди № 2407/23 від 24.07.2023 р. та № 0409/23 від 04.09.2023 р., укладених між ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» та ПП «КАЙМАН-К», самоскид MAN TGX 18.440 р/н НОМЕР_2 з причепом GS ОТІС-120-2700 р/н НОМЕР_3 та самоскид MAN TGX 18/480 р/н НОМЕР_4 , причіп MEGA р/н НОМЕР_5 , на час проведення перевірок перебували у користуванні саме ПП «КАЙМАН-К», який і був перевізником.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1, ч. 3 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтями 33 та 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Згідно ст. 47 Закону України «Про автомобільний транспорт», до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об`єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.

Положеннями ст. 48 зазначеного вище Закону передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Статтею 49 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Згідно ст. 50 Закону України «Про автомобільний транспорт» договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).

Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

За статтею 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно абзацами 16-17 частини 1 статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок № 1567).

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку № 1567 визначено виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється:

- наявність визначених статтею 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктом 16 Порядку №1567 передбачена можливість під час рейдової перевірки здійснення габаритно-вагового контролю.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27 червня 2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з підпунктами 3, 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Великовагові та великогабаритні транспортні засоби - це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.

Транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

За змістом пункту 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль (п. 15 Порядку № 879).

Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документу про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Як встановлено з матеріалів справи, уповноваженою особою Державної служби України з безпеки на транспорті здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, належному позивачеві. За результатом габаритно-вагового контролю виявлено перевищення встановлених габаритно-вагових норм понад 30%, що підтверджується актом від 28.07.2023 року №356916 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; актом №0071673 від 28.07.2023 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів; довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0062613 від 28.07.2023 року, згідно з якою навантаження на осі транспортного засобу складає (в тоннах): 1) 6,86; 2) 13,14; 3) 11,22; 4) 11,04; 5) 11,16.

За результатом габаритно-вагового контролю виявлено перевищення встановлених габаритно-вагових норм понад 20%, що підтверджується актом від 06.09.2023 року №АР017061 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; актом №АВ002635 від 06.09.2023 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів; довідкою року про результати здійснення габаритно-вагового контролю № ДЗ003205 від 06.09.2023 року, згідно з якою навантаження на осі транспортного засобу складає (в тоннах): 1) 7,18; 2) 13,00; 3) 10,14; 4) 9,88; 5) 9,98.

Водночас, суд звертає увагу на критерії визначених порушень, за які передбачено відповідальність згідно абзаців 16-17 частини 1 статті 60 Закону №2344-III.

Як зазначалося вище, згідно абзаців 16-17 частини 1 статті 60 Закону №2344-III (який було застосовано відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, у цій справі при здійсненні обчислення встановлених за результатом проведеної перевірки показників перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, судом встановлено, що згідно довідок №0062613 від 28.07.2023 року та № ДЗ003205 від 06.09.2023 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю визначено дві осі транспортного засобу, з яких згідно схеми типу транспортного засобу осі є строєними, нормативно допустиме навантаження у тому випадку становить (в тоннах) вісь №1 - 11,00 т; вісь №2 - 18,00 т. та вісь №3 - 24 т.

При цьому, для застосування штрафу у розмірі, визначеному абзацами 16-17 частини 1 статті 60 Закону №2344-III, показники навантаження на здвоєні осі у тонах мають сягати понад 20 т. та понад 30 т.

Так, перевищення на одиничну вісь зафіксовано у розмірі 14,2 т., що становить 14,2%, на строєну вісь 33,42 т., що становить 39,25%, за що дійсно передбачено відповідальність абзацом 17 частини 1 статті 60 Закону №2344-III.

Також, перевищення на строєну вісь зафіксовано у розмірі 30 т., що становить 25%, за що дійсно передбачено відповідальність абзацом 16 частини 1 статті 60 Закону №2344-III.

Вказані обставини позивачем не заперечувались.

Оскаржуючи правомірність постанов про застосування адміністративно-господарських санкцій, позивач посилався на те, що ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» не є в даному випадку перевізником та не здійснював перевезення вантажу, про який йдеться в акті перевірки, а тому до вказаного товариства не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції.

Позивач вказував на те, що автомобільним перевізником в даному випадку виступало ПП «КАЙМАН-К», у підтвердження чого до суду були надані договори оренди транспортних засобів від 24.07.2023 року № 2407/23 та від 04.09.2023 року № 0409/23, укладений між ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» та ПП «КАЙМАН-К», а також акти прийому-передачі майна, відповідно до яких самоскид MAN TGX 18.440 р/н НОМЕР_2 з причепом GS ОТІС-120-2700 р/н НОМЕР_3 та самоскид MAN TGX 18/480 р/н НОМЕР_4 , причіп MEGA р/н НОМЕР_5 були передані у строкове платне володіння та користування ПП «КАЙМАН-К».

За обставин даної справи встановлено, що відповідач, застосовуючи до ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» адміністративно-господарські санкції, визначив саме вказане товариство автомобільним перевізником. Підставою для таких висновків став факт дослідження документів, наданих водієм при проведенні рейдової перевірки, а саме товарно-транспортних накладних, в якій перевізником вказано ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП».

З актів перевірки встановлено, що під час проведення перевірки посадовою особою відповідача була досліджена ТТН № 835052 від 28.07.2023 року та №394121 від 06.09.2023 р., копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.175), та відповідно до яких автомобільним перевізником вантажу автомобілем марки MAN TGX 18.440 р/н НОМЕР_2 та автомобілем марки MAN TGX 18/480 р/н НОМЕР_4 вказано ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП». В свою чергу, ПП «КАЙМАН-К» у вказаних ТТН зазначено вантажовідправником.

Таким чином, вказані ТТН підтверджують факт перевезення вантажу саме ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП».

Колегія суддів звертає увагу на те, що аналіз положень Закону України «Про автомобільний транспорт» свідчить про те, що на місці здійснення габаритно-вагового контролю водій повинен пред`явити документи, визначені статтею 48 цього Закону, і до таких документів віднесено, зокрема, документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; товарно-транспортну накладну або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Як встановлено в ході розгляду справи, водієм автомобіля марки MAN TGX 18.440 р/н НОМЕР_2 та водієм автомобіля марки MAN TGX 18/480 р/н НОМЕР_4 при здійсненні перевірки не були надані посадовій особі відповідача будь-які документи, які свідчать про те, що автомобільним перевізником є ПП «КАЙМАН-К», а також документів, які засвідчують використання ПП «КАЙМАН-К» транспортних засобів на законних підставах, зокрема, не було надано договорів оренди транспортних засобів від 24.07.2023 року № 2407/23 та від 04.09.2023 року № 0409/23, які в подальшому були пред`явлені позивачем.

Отже, позивач посилається на докази, які не було пред`явлено під час перевірки, внаслідок чого прийнято оскаржувані постанови.

Колегія суддів вважає, що надані до суду докази: договори оренди транспортних засобів від 24.07.2023 року № 2407/23 та від 04.09.2023 року № 0409/23 та акти прийому-передачі не спростовують факт відсутності встановленого порушення, оскільки обов`язок пред`являти такі документи чітко встановлений статтею 49 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Щодо доводів позивача про те, що отримання тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб, що знаходиться в оренді є правом, а не обов`язком орендаря, а бездіяльність ПП «КАЙМАН-К» щодо не отримання тимчасового реєстраційного талона знаходиться поза контролем ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП», колегія суддів зазначає наступне.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2020 року № 779 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів, відповідно до якого до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - ЄДРТЗ) уноситься інформація про транспортні засоби, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, відомості про їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби (далі - об`єкти обліку).

Відповідно до п. 4 цього наказу внесення до ЄДРТЗ інформації про об`єкти обліку здійснюється в разі, зокрема, внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу.

Крім того, відповідно до положень п. 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом МВС від 11.08.2010 року N 379, якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження ТЗ іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ.

В даному випадку докази внесення ЄДРТЗ інформації про те, що належним користувачем транспортних засобів самоскид MAN TGX 18.440 р/н НОМЕР_2 з причепом GS ОТІС-120-2700 р/н НОМЕР_3 та самоскид MAN TGX 18/480 р/н НОМЕР_4 , причіп MEGA р/н НОМЕР_5 є ПП «КАЙМАН-К», а також доказів пред`явлення посадовій особі відповідача в ході перевірки тимчасового реєстраційного талону позивачем не надано.

Що стосується посилання апелянта на відсутність на місці проведення перевірки працівників поліції та на проведення перевірки однією посадовою особою Укртрансбезпеки, суд зазначає, що відповідно до п. 16 Порядку № 1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Агентства відновлення, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.

Колегією суддів зі змісту акту проведення перевірки від 28.07.2023 № 356916 встановлено, що габаритно-ваговий контроль проводився двома працівниками Укртрансбезпеки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , тому залучення відповідного підрозділу Національної поліції або інших органів, не передбачено вимогами чинного законодавства.

Також, слід зазначити, що відповідно до пунктів 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що заповнення документів за результатами габаритно-вагового контролю може здійснюватися лише посадовою особою Укртрансбезпеки, яка і вносить свої дані до довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю.

Отже, твердження суду першої інстанції є передчасними та такими, що суперечать фактичним обставинам справи, оскільки судом першої інстанції неналежним чином було досліджено надані відповідачем копії матеріалів перевірки.

Щодо доводів позивача про здійснення перевезення для Збройних Сил України та наявності підстав для звільнення від відповідальності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 22.5 ПДР України, зі змінами внесеними постановою кабінету Міністрів від 28.10.2022 № 1217 «Про внесення змін до пункту 22.5 Правил дорожнього руху», у період воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування вимоги абзаців першого та другого цього пункту не поширюються на транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення.

Відповідно до змісту статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон), на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Відповідно до змісту статті 3 Закону, військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Військове командування, в межах повноважень, визначених цим Законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов`язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Згідно до змісту пункту сімнадцятого статті 1 розділу І Закону України «Про оборону України», органи військового управління - Міністерство оборони України, інші центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, Генеральний штаб Збройних Сил України, інші штаби, командування, управління, постійні чи тимчасово утворені органи у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, призначені для виконання функцій з управління, в межах їх компетенції, військами (силами), з`єднаннями, військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями, які належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, а також територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до роз`яснення наданих Командуванням Сухопутних військ Збройних сил України Міністерства оборони України, щодо оформлення рішення військового командування, яке у подальшому має бути підставою для не притягнення до адміністративних та адміністративно - господарських санкцій автомобільних перевізників, які здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, встановлено що документом, що підтверджує приналежність автомобільних перевізників, які здійснюють перевезення вантажу для забезпечення обороноздатності держави є наявність чинного договору (контракту) з Міністерством оборони України та іншими військовими формуваннями про надання таким перевізником послуг з перевезення.

Разом з тим, колегія суддів встановила, що матеріали справи не містять підтвердження наявності договорів укладених між позивачем ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» та Міністерством оборони України, іншими військовими формуваннями про надання таким перевізником послуг з перевезення.

Також, матеріали справи не містять підтверджень, що зафіксовані транспортні засоби здійснювали перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення, саме в момент фіксації відповідних правопорушень.

Крім того, як вже було вище зазначено, надані позивачем до позовної заяви документи містили протиріччя, адже відповідно до відомостей товарно-транспортних накладних, автомобільним перевізником зазначено позивача ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП», натомість наданий позивачем договір про надання благодійної допомоги укладений між ПП «КАЙМАН-К» та ВЧ НОМЕР_6 від 26.07.2023 р. та договір про надання благодійної допомоги від 04.05.2023 р. укладений між ПП «КАЙМАН-К» та ВЧ НОМЕР_1 .

В свою чергу, матеріали справи не містять доказів укладення договорів між Міністерством оборони України чи іншими військовими формуваннями та ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» щодо здійснення перевезення вантажів, а тому, зазначені доводи позивача судом не беруться до уваги.

Інші доводи наведені учасниками справи зроблених висновків не спростовують.

Крім того, що у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього.

Зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що застосування в даному випадку відповідачем адміністративно-господарських санкцій саме до ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП», як автомобільного перевізника, з урахуванням встановленого порушення щодо перевищення при перевезенні вантажу вагових норм понад 20 % та понад 30 %, є правомірним та обґрунтованим, а тому постанови № ПШ 020770 від 11 вересня 2023 року, № ПШ 021189 від 09 жовтня 2023 року скасуванню не підлягають.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП».

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 18.04.2024 р.

Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.О. Турецька