Постанова

від 17.04.2024 по справі 580/11386/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/11386/23 Суддя (судді) першої інстанції: Паламар П.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шполянського районного суду Черкаської області, голови Шполянського районного суду Черкаської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Шполянського районного суду Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Шполянського районного суду Черкаської області, голови Шполянського районного суду Черкаської області, в якому просила:

- визнати протиправними дії Шполянського районного суду Черкаської області щодо протиправної відмови, що міститься у листі від 29.11.2023 на інформаційний запит ОСОБА_1 від 24.11.2023;

- визнати протиправною бездіяльність Шполянського районного суду Черкаської області щодо ненадання відповіді на інформаційний запит від 24.11.2023 у термін, передбачений статтею 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

- зобов`язати Шполянський районний суд Черкаської області надати повну та достовірну інформацію на інформаційний запит від 24 листопада 2023 року ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду;

- визнати протиправною бездіяльність голови Шполянського районного суду Черкаської області щодо невиконання вимог пункту 3 частини 1 статті 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Шполянського районного суду Черкаської області щодо відмови надати публічну інформацію ОСОБА_1 на інформаційний запит від 24.11.2023.

Зобов`язано Шполянський районний суд Черкаської області надати ОСОБА_1 публічну інформацію на запит від 24.11.2023.

У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати його та в частині задоволених позовних вимог, та відмовити у задоволенні в повному обсязі.

Доводи апелянта мотивовані тим, що позивачці повідомлено, що відповідь на інформаційний запит ОСОБА_1 від 24.11.2023 буде надано судом після оплати нею витрат на копіювання 5 сторінок документів формату А4, а тому відмови у наданні інформації не було. Наголошено, що строк розгляду запиту не порушено, оскільки строк розгляду запиту було продовжено до 20 робочих днів. Крім того, вказано, що в Законі України «Про доступ до публічної інформації» не зазначено чіткого алгоритму дій розпорядника інформації щодо строку безкоштовного надання 10 сторінок запитуваної інформації, тобто чи то одночасно з повідомленням про оплату необхідної кількості сторінок інформації, чи то після спливу терміну, наданого для оплати рахунку. Відтак, відповідачем дотримано вимоги закону при розгляді звернення позивачки.

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Отже, оскільки відповідач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 24.11.2023 ОСОБА_1 звернулася з інформаційним запитом до Шполянського районного суду Черкаської області, в якому просила надати повну інформацію щодо виконання вимог законодавства суддею Шполянського районного суду Черкаської області Надією Побережною та надати копію підтверджуючого документа у разі проходження підготовки в НШСУ.

Листом № 03-28/66/2023 від 29.11.2023 відповідач повідомив на запит від 24.11.2023 за вх. № 7602/23-Вх, що враховуючи великий обсяг запитуваної інформації, відповідно до норми частини 4 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», строк розгляду даного запиту продовжено до 20 робочих днів, тобто до 21.12.2023.

Листом № 03-28/67/2023 від 29.11.2023 на запит від 24.11.2023 за вх. №7602/23-Вх повідомлено, що для виконання даного запиту, в частині надання належним чином завірених копій посадових інструкцій вищевказаних працівників суду, необхідно здійснити копіювання документів, обсягом 15 сторінок. Враховуючи ч. 2 ст. 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації», направлено рахунок для здійснення оплати витрат на копіювання 5 сторінок документів формату А4. Вказано, що відповідь на запит на інформацію обсягом більше як 10 сторінок (починаючи з 11 сторінки) не надається у разі відмови запитувача від оплати витрат, пов`язаних із наданням такої відповіді. Відмовою вважається ненадходження протягом 20 днів від дати направлення запитувачу інформації рахунку, коштів на реєстраційний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, тобто до 13.12.2023.

Додатком додано рахунок № 8 від 28.11.2023, згідно якого ОСОБА_1 необхідно було здійснити оплату відшкодування фактичних витрат на копіювання або друк копій документів формату А4 у кількості 5 сторінок на загальну суду 13,40грн.

Вважаючи, що відповідачем відповідь не надана, позивач звернулась до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, будучи розпорядником інформації, мав у будь-якому випадку надати відповідь позивачу у встановлений Законом України "Про доступ до публічної інформації" строк, з копіями запитуваних документів у кількості перших 10 сторінок, а відтак відмова у наданні інформації на запит є протиправною.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія погоджується з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" (Закон № 2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 12 Закону № 2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Статтею 3 Закону № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.

Відповідно до ст. 5 Закону № 2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої інформації за запитами на інформацію.

Пункт 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI передбачає, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

У відповідності до ч. 1 ст. 20 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, усі мають право звертатись із інформаційними запитами до суб`єктів владних повноважень та інших розпорядників публічної інформації, які у свою чергу зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту, а у випадках визначених ч. 4 ст. 20 Закону № 2939-VI на протязі 20 робочих днів, надати на нього відповідь.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадку розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.

Отже, розпорядник інформації надає лише достовірну та повну інформацію за запитом, заявника, а у випадку відсутності інформації - відмовляє у задоволенні запиту.

Листом Шполянського районного суду Черкаської області № 03-28/66/2023 від 29.11.2023 повідомив позивача, що враховуючи великий обсяг запитуваної інформації, відповідно до норми частини 4 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», строк розгляду запиту продовжено до 20 робочих днів, тобто до 21.12.2023.

Листом № 03-28/67/2023 від 29.11.2023 на запит від 24.11.2023 за вх. №7602/23-Вх повідомлено, що для виконання даного запиту, необхідно здійснити копіювання документів, обсягом 15 сторінок, а тому направлено рахунок для здійснення оплати витрат на копіювання 5 сторінок документів формату А4.

Колегія суддів погоджується з тим, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний у будь-якому випадку надати відповідь на запит з дотриманням визначених законодавством України строків.

Натомість відповідачем вказано, що у зв`язку з великим обсягом інформації, позивачу виставлено рахунок на відшкодування витрат на копіювання або друк запитуваної інформації. Крім того, відповідач зазначив, що отримати запитувану інформацію позивач зможе лише після повної оплати витрат на копіювання або друк запитуваних документів.

Конституційний Суд України в ухвалі від 25 червня 2013 року №29-у/2013, якою відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої, третьої статті 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" зазначив, що положення частини другої статті 21 Закону викладені чітко, зрозуміло і передбачають відшкодування запитувачем фактичних витрат на копіювання та друк документів понад встановлену Законом кількість сторінок, а тому не потребують офіційної інтерпретації.

Отже, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані із копіюванням документів понад встановлений обсяг.

Копії 10 перших сторінок у відповідь на запит про надання публічної інформацію надаються безкоштовно, тоді як відшкодування позивачем фактичних витрат на копіювання і друк документів здійснюватися з одинадцятої сторінки.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 17.01.2020 року у справі № 818/40/17.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідачем в доводах апеляційної скарги жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

Поряд з цим, оцінюючи твердження апелянта стосовно того, що в Законі України «Про доступ до публічної інформації» не зазначено чіткого алгоритму дій розпорядника інформації щодо строку безкоштовного надання 10 сторінок запитуваної інформації чи то одночасно з повідомленням про оплату необхідної кількості сторінок інформації, чи то після спливу терміну, наданого для оплати рахунку, колегія суддів зазначає, що незважаючи на відсутність чітко встановленого порядку дій при опрацюванні такого запиту, позивачка не може бути позбавлена права на доступ до інформації.

У контексті викладеного, судова колегія зазначає, що виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню, про що вірно вказано судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.

Доказів, які б відповідали вимогам ст. ст. 73 - 76 КАС України, та спростовували зазначені вище мотиви або підтверджували наявність підстав для відмови у задоволенні позову апелянтом до суду апеляційної інстанції не надано.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з`ясувавши обставини справи.

Керуючись ст. ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Шполянського районного суду Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шполянського районного суду Черкаської області, голови Шполянського районного суду Черкаської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В.В. Кузьменко

Судді: Я.М. Василенко

О.М. Ганечко