Постанова

від 18.04.2024 по справі 320/17015/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/17015/23 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.С." до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2023 року позивач - ТОВ "А.В.С." звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, яким просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19 квітня 2023 року № 00272600702 про зменшення позивачу від`ємного значення суми податку на додану вартість на 38 977 884 грн. та від 26 січня 2023 року № 00073840702 про застосування до позивача штрафу на суму 3400 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Апелянт наголосив, що ТОВ "А.В.С." на рахунку 206" матеріали, передані в переробку" обліковуються ТМЦ (будівельні матеріали) на загальну суму 14 190 243 грн, водночас до перевірки не надано інформації та документального підтвердження місця зберігання ТМЦ, в ході проведення інвентаризації за адресою будівництва не підтверджено фактичну наявність зазначеного товару. Крім того, до перевірки не надано інформацію про списання робіт та матеріалів по будівництву, що унеможливлює встановлення підстав формування даних рахунку 23 на суму 7 747 396 грн за жовтень 2022 року, не надано проектної документації, встановлена відсутність складу сировини як окремо побудованого об`єкта, не надано інформацію щодо права власності та місця розташування складу сировини.

Додатково зазначив про те, що в договорі генерального підряду на будівельно-монтажні роботи від 01 квітня 2021 року №001/04-2021-ген не зазначено про поетапну здачу офісних та житлових приміщень за адресою вул. Василя Тютюнника, буд 37/1, не надано акти виконаних робіт, які б свідчили про суть будівництва на зазначеному об`єкті, склад та кількість задіяних у будівництві люд/год, терміни та обсяги виконаних робіт.

Також звернув увагу суду на те, що до перевірки позивачем не надано документів, що свідчать про транспортування товарів у взаємовідносинах з ТОВ "Рекламно-виробнича компанія "Арована" та ТОВ "Конструктив ВТВ".

Позивач подав до суду відзив, відповідно до якого просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскільки матеріали які використані генеральним підрядником в процесі виконання робіт вказуються в актах виконаних робіт та списуються товариством по мірі використання в роботах на рахунок обліку 23 "Виробництво" після підписання актів виконаних робіт. Крім того, між позивачем та ТОВ "ЕДЕН БУД" щоквартально складаються акти звірок, якими підтверджується наявність у генерального підрядника переданих матеріалів.

Додатково наголосив, що всі матеріали обліковуються товариством на рахунку 206 "Матеріали, передані в переробку" згідно актів приймання-передачі матеріалів в монтаж були передані генеральному підряднику чи підрядникам в роботу, проте відповідачем не взято до уваги дані докази.

Також звернув увагу суду на те, що по взаємовідносинах з ТОВ "Рекламно-виробнича компанія "Аврора" та ТОВ "Конструктив ВТВ" дійсно відсутні документи на перевезення, оскільки договори з перевізниками не укладались, водночас під час перевірки були надані видаткові накладні на товар, фіксують факт здійснення господарської операції та є підставою для здійснення розрахунків.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, та вбачається з матеріалів справи на підставі наказу від 24 листопада 2022 року №5373-п та направлень від 24 листопада 2022 року №14335/26-15-07-02-03, №14336/26-15-07-02-03 та від 01 грудня 2022 року №14812/26-15-07-02-03 Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "А.В.С." з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2022 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2018 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2021 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2022 року.

За результатами перевірки складено акт від 21 грудня 2022 року № 49447/26-15-07-02-03-03/32348227 яким встановлено порушення:

- п. 188.1 ст. 188, пп. "г" п. 198.5 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201, пп. 14.1.231, пп. 14.1.71, пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість у результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість за жовтень 2022 року на загальну суму 54 803 982 грн;

- п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, а саме не вписано (не оформлено) та не зареєстровано в єдиному реєстрі податкових накладних накладну за жовтень 2022 року.

TOB "A.B.C." 03 січня 2023 року подано до Головного управління ДПС у м. Києві письмові заперечення на акт перевірки від 21 грудня 2022 року № 49447/26-15-07-02-03-03/32348227.

Головне управління ДПС у м. Києві листом від 19 січня 2023 року № 1816/1/26-15-07-02-03-09 повідомило TOB "A.B.C." про часткове задоволення заперечень у частині неправомірно встановленого податковим органом завищення товариством від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість за жовтень 2022 року на загальну суму 13 921 982 грн, в частині встановлення податковим органом завищення товариством від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість за жовтень 2022 року на загальну суму 40 882 000 гривень - висновки акта перевірки без змін, а заперечення в цій частині без задоволення.

На підставі акта перевірки від 21 грудня 2022 року № 49447/26-15-07-02-03-03/32348227 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 26 січня 2023 року № 00073900702 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 40 882 000 грн;

- від 26 січня 2023 року № 0073840702 про застосування штрафу на суму 3400 грн.

Позивачем подано до Державної податкової служби України заперечення від 13 лютого 2023 року №23 на вищезазначені податкові повідомлення-рішення.

Рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 14 квітня 2023 року № 9223/6/99-00-06-01-01-06 скасовано податкове повідомлення-рішення від 26 січня 2023 року № 00073900702 в частині заниження податкових зобов`язань з ПДВ при реалізації квартир нижче їх звичайної ціни (у сумі 1 904 116 гривень), в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу Товариства задоволено частково.

На підставі акта перевірки від 21 грудня 2022 року № 49447/26-15-07-02-03-03/32348227 та рішення про результати розгляду скарги від 14 квітня 2023 року № 9223/6/99-00-06-01-01-06 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2023 року №00272600702 про зменшення ТОВ "А.В.С." розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 38 977 884 грн.

Вважаючи протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення позивач звернувся до суду з позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції зазначив про те, що наданими позивачем доказами спростовуються висновки акту перевірки.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.2. ст. 44 ПК Кодексу для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Як встановлено судом першої інстанції визначена в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні Головного управління ДПС у м. Києві від 19 квітня 2023 року №00272600702 сума зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 38 977 884 грн, складається з наступних сум:

- на 2 838 049,00 грн щодо непідтвердження товариством обліку наявних матеріалів, переданих в переробку Генеральному підряднику будівництва ТОВ "ЕДЕН БУД", на суму 14 190 243 грн. (п. 2.4.1 акта перевірки);

- на 7 747 396 грн щодо невизначених товариством податкових зобов`язань по матеріалам та послугам субпідрядників БМР, які обліковуються на рахунку 231 "Незавершене виробництво" на суму 38 736 977,78 грн. (п. 2.4.2 акта перевірки);

- на 15 520 363 грн та 2 687 902 грн щодо непідтвердження позивачем даних 26 рахунку "Готова продукція" на загальну суму 77 607 816 грн., та даних рахунку 10 "Основні засоби" на загальну суму 13 423 510 грн. (п.2.4.3 вкта перевірки);

- на 4 151 535 грн щодо встановленого завищення товариством податкового кредиту по господарським операціям із генеральним підрядником ТОВ "ЕДЕН БУД (п. 3.2.2.1 акта перевірки, з урахуванням результатів розгляду заперечення);

- на 141 046 грн та на 507 594 грн щодо ненадання первинних документів, що підтверджують постачання товарів, згідно умов укладених договорів з постачальниками ТОВ "Рекламно-виробнича компанія "Арована" та ТОВ "Конструктив ВТВ" (п. 3.2.2 акта перевірки);

- на 5 383 999 грн щодо не зменшення товариством від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту, яке мало здійснити за результатами акта Головного управління ДПС у м. Києві від 23 квітня 2019 року № 280/26-15-14-02- 02/32348227 та додатків до нього на суму 2 674 085 грн та акта Головного управління ДПС у м. Києві від 15 грудня 2021 року № 92803/ж5//26-15-07-06-01-10/32348227 на суму 2709914 грн (п. 3.2.3 акта перевірки).

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив про те, що ТОВ "А.В.С." не підтверджено обліку наявних матеріалів, переданих в переробку ТОВ "ЕДЕН БУД", на суму 14 190 243 грн, що слугувало підставою для зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 2 838 049,00 грн.

Відповідно до договору генерального підряду на будівельно-монтажні роботи від 01 квітня 2021 року № 01/04-2021ген, укладеного між ТОВ "А.В.С." (Замовник) та ТОВ "ЕДЕН БУД" (Генеральний підрядник), Замовник має право надавати Генеральному підряднику матеріальні ресурси, необхідні для виконання Робіт, у цьому випадку Генеральний підрядник несе відповідальність за збереження та цільове використання наданих Замовнику матеріальних ресурсів. Замовник залишається власником матеріалів, переданих Генеральному підряднику для виконання Робіт (п. 9.3).

Згідно з п. 9.4 Договору генерального підряду передача матеріальних ресурсів від Замовника до Генерального підрядника здійснюється шляхом підписання уповноваженими представниками Сторін Акта прийому-передачі комплектуючих та матеріалів в монтаж.

На підтвердження передачі позивачем матеріалів в переробку TOВ "ЕДЕН БУД" надано акти прийому-передачі комплектуючих та матеріалів в монтаж, які були надані в ході проведення перевірки.

На підтвердження господарських операцій з придбання Товариством матеріалів та їх передачі Генеральному підряднику в період жовтень 2021 року - жовтень 2022 року до Заперечень Товариства на Акт перевірки податковому органу були додані всі необхідні первинні документи, видаткові накладні на підтвердження придбання матеріалів Товариствам та їх передачі Генеральному підряднику для виконання робіт.

Водночас матеріали, які використані Генеральним підрядником в процесі виконання робіт, вказані в актах виконаних підрядних робіт та списувались Товариством по мірі використання в роботах на рахунок обліку 23 "Виробництво" після підписання актів виконаних робіт, що підтверджується відповідними актами списання.

Також позивачем надано акти звірок залишків матеріалів на складі у Генерального підрядника (т. 2 а.с. 19-42) складених між ТОВ "А.В.С." та ТОВ "ЕДЕН БУД", якими підтверджується наявність у Генерального підрядника переданих йому матеріалів. Водночас, до використання матеріалів в процесі будівельно-монтажних робіт за Договором генерального підряду та підписання актів виконаних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3, матеріально відповідальними особами є відповідальні особи Генпідрядника чи підрядника, які відповідають за збереження матеріалів.

Крім того, позивачем надано до матеріалів справи Таблицю (т. 1 ас. 213-229) із зазначенням номенклатури (найменування) матеріалу придбаного товариством та переданого в роботу на підтвердження того, що матеріали використовуються в господарській діяльності (із зазначенням видаткової накладної, підтверджуючої придбання товариством матеріалів, акта прийому-передачі матеріалів у монтаж, підтверджуючого передачу матеріалів в монтаж), із зазначенням матеріалу, використаного в роботах (та підтверджуючого акта виконаних будівельних робіт), та його залишку на складі підрядника, із зазначенням у всіх випадках його кількості та вартості.

Судом першої інстанції встановлено, що загальна сума по рахунку 20 "Виробничі запаси" позивача становить 14 190 243, 08 грн та складається з:

Рахунок 203 "Паливо" - 219, 23 грн, на якому обліковується "Бензин автомобільний А-95";

Рахунок 206 "Матеріали, передані в переробку" - 14 185 230, 52 грн, на якому обліковуються матеріали, передані підрядчиком в роботу;

Рахунок 207 "Запасні частини" - 4 193, 33 грн., на якому обліковуються "Автошини 175/70R13 TOYO Observe G3-Ice п/ш 82/Т";

Рахунок 209 "Інші матеріали" - 600, 00 грн., на якому обліковуються "Акумулятор" та "Запасні частини б/у".

Отже, враховуючи встановлені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріали призначені та використовуються в господарській діяльності товариства в процесі виконання Генеральним підрядником будівельно-монтажних робіт за Договором генерального підряду.

Стосовно зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 7 747 396 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту акта перевірки від 21 грудня 2022 року № 49447/26-15-07-02-03-03/32348227 контролюючий орган зазначив про ненарахування податкових зобов`язань на суму - 7 747 396 грн., по матеріалам та послугам субпідрядників БМР, які обліковуються на рахунку 231 "Незавершене виробництво" на суму 38 736 977,78 грн., внаслідок не надання інформації про списання робіт та матеріалів по будівництву, що унеможливлює встановлення підстав формування даних рахунку 23 на суму ПДВ 7 747 396 грн. за жовтень 2022 на порушення пп. "г" п. 198.5 ст. 198 ПК України.

Судом першої інстанції встановлено, що на рахунку 23 формується загальна собівартість по всьому об`єкту будівництва "Житлово-офісному комплексу з вбудованими, прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на вулиці Анрі Барбюса, 37/1 у Печерському районі м. Києва" (далі - Об`єкт Будівництва). Розподіл собівартості між частинами Об`єкту будівництва відбувається під час підготовки окремої частини Об`єкту до вводу в експлуатацію, згідно до актів виконаних робіт, наданих підрядниками в процесі будівництва, та інших витрат, що стосуються відповідної частини Об`єкту Будівництва. Разом з тим у жовтні 2021 - жовтні 2022 року жодної частини Об`єкту Будівництва не було введено в експлуатацію.

Відповідно до умов договору Генерального підряду на будівельно-монтажні роботи від 01 квітня 2021 року № 01/04/2021ген сторонами досягнуто домовленості, що на кожен окремий етап будівництва укладається відповідна додаткова угода, в якій відображені найменування етапу будівництва, його вартість, обсяги. Позивачем до матеріалів справи долучено акти виконаних робіт за період з грудня 2018 року по липень 2021 року.

Разом з тим, сума матеріалів у розмірі 38 736 977,78 грн ідентифікована в ході проведення інвентаризації, як вартість матеріалів, використаних при виконанні будівельно-монтажних робіт щодо об`єкта незавершеного будівництва за адресою: м. Київ, вул. Василя Тютюнника, 37/1. Зазначена сума обліковується разом із будівельно-монтажними роботами щодо об`єкта незавершеного будівництва, та відповідно до умов договору Генерального підряду, після введення в експлуатації відповідної черги будівництва у частині, що відноситься до цієї черги будівництва, формує собівартість її будівництва.

Згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, рахунок 23 "Виробництво" призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг).

За дебетом рахунку 23 "Виробництво" відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також розподілені загальновиробничі витрати і втрати від браку продукції (робіт, послуг) з технологічних причин, за кредитом - вартість фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом готової продукції (у дебет рахунків 26, 27), вартість виконаних робіт і послуг (у дебет рахунку 90), собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) виробництвах виробів, робіт, послуг (інструменту, енергії, ремонтно-транспортних послуг тощо).

Судом встановлено, що в ході проведення перевірки контролюючому органу надавались акти виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, в яких Генеральним підрядником визначаються використані матеріали, надані Товариством (Замовником), після прийняття робіт Замовником, ці матеріали списуються на рахунок бухгалтерського обліку 23 "Виробництво" і формують вартість об`єкта незавершеного будівництва.

До матеріалів справи позивачем надано Таблицю № 2 (т. 1 а.с. 230-233), в якій зазначено перелік наданих для перевірки актів виконаних робіт за період з грудня 2018 року по липень 2021 року, із зазначенням періоду, сум активів, сум вартості використаних матеріалів та частин об`єкта, щодо яких здійснювались відповідні роботи та підписувались відповідні акти. Зокрема у періоді з грудня 2018 року по липень 2021 року використані матеріали обліковувались позивачем на рахунку бухгалтерського обліку 23 "Виробництво", вартість обліковуваних матеріалів за вказаний період склала 38 736 977,78 грн., що була списана в ході проведення будівельно-монтажних робіт, та була відображена в ході проведення інвентаризації як окрема позиція.

Починаючи з липня 2021 року використовувані матеріали в бухгалтерському обліку обліковувались та списувались разом на рахунку бухгалтерського обліку 23 "Виробництво" з будівельно-монтажними роботами і не відокремлювалися як окрема позиція в ході проведення інвентаризації.

Таким чином, вартість будівельно-монтажних робіт за період жовтень 2011 року - липень 2021 року, вартість матеріалів та будівельно-монтажних робіт за період липень 2021 року - грудень 2022 року разом склала 203 354 574, 28 грн., що було відображено в ході проведення інвентаризації в грудні 2022 року.

Відповідно загальна вартість використаних матеріалів та будівельно-монтажних робіт за період з жовтня 2011 року по грудень 2022 року склала 242 091552,06 грн., що також відображено в окремій таблиці з переліком використаних матеріалів та будівельно-монтажних робіт за період з жовтня 2011 по грудень 2022 року.

Судом встановлено, що позивачем здійснюється будівництво четвертої черги, другого-четвертого пускових комплексів, а саме секцій 6 та 7, офісного центру, паркінгу № 2 відповідно до експертного звіту щодо розгляду проєктної документації за проєктом: "Житлово-офісний комплекс з вбудованими, прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на вулиці Анрі Барбюса, 37/1 у Печерському районі м. Києва" від 27 грудня 2018 року №V-0596-18/ПРОЕКСП (т. 16 а.с. 170-171). Запланований термін вводу в експлуатацію 6,7 секцій та паркінгу №2 - 2 квартал 2025 року, офісного центру - 2 квартал 2023 року. Будівництво ведеться за адресою: м. Київ, вул. Василя Тютюнника, 37/1 (колишня назва: вул. Анрі Барбюса). Запланований об`єм будівництва відповідає Експертному висновку.

Отже, матеріалами справи спростовується висновок контролюючого органу щодо не нарахування податкових зобов`язань на суму - 7 747 396 грн., по матеріалам та послугам субпідрядників БМР, які обліковуються на рахунку 231 "Незавершене виробництво" на суму 38 736 977,78 грн., внаслідок не надання інформації про списання робіт та матеріалів по будівництву, що унеможливлює встановити підстави формування даних рахунку 23 на суму ПДВ 7 747 396 грн. за жовтень 2022 року.

Щодо доводів апелянта про завищення позиваччем податкового кредиту по господарським операціям ТОВ "ЕДЕН БУД" на суму 4 531 535 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Так, із матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ЕДЕН БУД" нараховано податкові зобов`язання з ПДВ по мірі передачі робіт ТОВ "А.В.С.", що оформлено відповідними актами виконаних робіт, а позивач, у свою чергу, на цій підставі формував податковий кредит.

Відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань виконавця довгострокових договорів (контрактів), крім договорів (контрактів) на будівництво житла (об`єктів житлової нерухомості), договорів купівлі-продажу неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості, щодо яких відбувається перше їх постачання, є дата фактичної передачі виконавців результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Водночас, згідно з Договором генерального підряду на будівельно-монтажні роботи від 01 квітня 2021 року № 01/04/2021ген, укладеного між ТОВ "А.В.С." та ТОВ "ЕДЕН БУД", сторони не визначали даний Договір як довгостроковий.

Згідно з умовами Договору генерального підряду на будівельно-монтажні робот від 01 квітня 2021 року № 01/04/2021 ген, між Генпідрядником та Замовником підписуються акти виконаних робіт за формою КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3. В кожному акті визначено вид робіт, і по якій частині пускового комплексу ведуться роботи. В середині кожного акту визначено назву робіт, об`єм, піну за один вид робіт, загальна вартість.

Всі акти виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, Довідки про вартість будівельних робіт за формою КБ-3, видаткові накладні по зазначеним підприємствам надавались перевіряючим в ході документальної позапланової виїзної перевірки.

Доводи апелянта про те, що надані акти не містять суті будівництва на зазначеному об`єкті та кількість задіяних люд/год, терміни та обсяги, колегія суддів оцінює критично, оскільки згідно з договором генерального підряду на будівельно-монтажні робот від 01 квітня 2021 року №01/04/2021ген між генпідрядником та замовником підписуються акти виконаних робіт за формою КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3.

Відповідно до Таблиці № 4 (т. 2 а.с. 1-5) наведено перелік податкових накладних (т.17 а.с. 53-147), які виписані ТОВ "ЕДЕН БУД" за фактом виконаних робіт із деталізацією, які підтверджуються актами виконаних робіт, що були надані в ході перевірки щодо витрат за рахунком обліку 23 "Виробництво".

Отже, акти виконаних робіт за Формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3, надані ТОВ "ЕДЕН БУД", надані в ході перевірки, складені згідно вимог законодавства і відображають реальність виконаних робіт.

Щодо доводів апелянта про ненадання позивачем до перевірки документів, що свідчать про транспортування товару по взаємовідносинам з постачальниками ТОВ "Рекламно-виробнича компанія "Арована" та ТОВ "Конструктив ВТВ" колегія суддів зазначає наступне.

Так контролюючий орган зазначає про порушення ТОВ "А.В.С." пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1 ст. 198, п. 187.8, п. 187.9 ст. 187, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 ПК України, у зв`язку з чим завищено податковий кредит на загальну суму - 648 640 грн.

Судом першої інстанції встановлено, та не заперечується позивачем, що під час проведення перевірки по взаємовідносинам з ТОВ "Рекламно-виробнича компанія "Арована" та ТОВ "Конструктив ВТВ" документи про транспортування товарів не надавались.

Відповідно до п.1 договору поставки від 29 липня 2021 року №29/07-21 укладеного між ТОВ "А.В.С." (покупець) та ТОВ "Конструктив ВТВ" (продавець) продавець продає, а покупець приймає і оплачує товари згідно умов договору. Предметом продажу є будівельні матеріали.

Прийом-передача товару по кількості відбувається згідно видаткових накладних при обов`язковій наявності довіреності (п. 2.3)

Відповідно до п.1 договору поставки від 01 жовтня 2021 року №01102021 укладеного між ТОВ "А.В.С." (покупець) та ТОВ "Рекламно-виробнича компанія "Арована" (постачальник) постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити його вартість в порядку та на умовах встановлених договором.

Поставка проводиться зі складу постачальника (п. 3).

Приймання-передача кожної партії товару здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, кількість в одиницях виміру, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що поставляється (п. 4.1).

Як вбачається зі змісту відповіді ТОВ "А.В.С." від 14 грудня 2022 року №67 на запит Головного управління ДПС у м. Києві від 13 грудня 2022 року, позивач зазначив про те, поставка матеріалів здійснювалась на підставі видаткових накладних.

Позивачем на підтвердження поставки будівельних матеріалів ТОВ "Рекламно-виробнича компанія "Арована" надано видаткову накладу від 24 грудня 2021 року №52.

Також позивачем надано видаткові накладні від 16 грудня 2021 року №1728/1, від 09 лютого 2022 року №252/1, №235/1, від 10 лютого 2022 року №235/2, №249/1, від 11 лютого 2022 року №249/2, від 14 лютого 2022 року №235/3, №504/1, від 16 лютого 2022 року №249/3, від 21 лютого 2022 року №242/1, від 23 лютого 2022 року №242/2, від 14 квітня 2022 року №242/3, від 01 червня 2022 року №1058/1, від 13 червня 2022 року №1147/1, від 14 червня 2022 року 1147/2, від 17 червня 2022 року №1147/3, від 23 червня 2022 року №1147/4 по взаємовідносинах з ТОВ "Конструктив ВТВ".

Колегія суддів звертає увагу, що видаткові накладні містять найменування суб`єктів господарювання, а також підписи осіб які передають та отримують товар, найменування товару, його кількість, вартість, та інші необхідні реквізити, тобто відповідають вимогам законодавства, тому с первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманим товар.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. "а" п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

У цій податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у пункті 201.1 статті 201 ПК України.

Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм статті 201 цього Кодексу.

Отже ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це: відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

За приписами п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п.2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 25 липня 2023 року по справі №480/6866/21 транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу або поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже, відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій, якщо тільки за умовами договору вартість перевезення не включена до вартості договірної ціни.

Враховуючи встановлені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 19 квітня 2023 року № 00272600702.

Водночас, оскільки апеляційна скарга не містить жодних доводів, щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права у зв`язку з скасуванням податкового повідомлення-рішення від 26 січня 2023 року № 00073840702 про застосування до позивача штрафу на суму 3400 грн, колегію суддів у вказаній частині оцінка не надається.

Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

Є.В. Чаку