Постанова

від 11.04.2024 по справі 140/11638/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 рокуСправа № 140/11638/23 пров. № А/857/3802/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Мікули О.І.,

при секретарі судового засідання Гладкій С.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандтермінал» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 4 січня 2024 року (суддя Волдінер Ф.А., м.Луцьк), -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандтермінал» (далі- ТОВ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі Головне управління) в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.02.2023 №10372/0902 (далі ППР).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 4 січня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити.

В доводах апеляційної скарги вказує, що у період проведення фактичної перевірки ТОВ контролюючим органом підтверджено факти здійснення ТОВ оптової торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у спірний перевіряємий період не здійснювалося жодної реалізації пального із акцизного складу без отримання ліцензії, що не спростовано відповідачем жодними належними та допустимими доказами.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ТОВ з 13.02.2019 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Волинській області, основний вид діяльності КВЕД, 52.10 складське господарство також свою господарську діяльність здійснює на підставі ліцензії на право зберігання пального, що видана Головним управлінням від 13.10.2020 №26540414202000333, термін дії якої з 15.10.2020 по 15.10.2025 (далі Ліцензія).

У період з 27.12.2022 по 05.01.2023 посадовими особами контролюючого органу була проведена фактична перевірка місця зберігання пального нафтобаза (акцизний склад №1013800), яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 14Б, за результатами якої був складений акт фактичної перевірки від 06.01.2023 №581/Ж5/26-15-09-02/42819799 (далі Акт).

За висновками перевірки встановлено порушення позивачем статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі Закон №481/95-ВР).

На підставі зазначеного Акту 09.02.2023 Головним управлінням винесено ППР за яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 500000 грн (оптова торгівля пальним без наявності ліцензії).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені чинним на час виникнення спірних правовідносин Законом №481/95-ВР.

Статтею 1 Закону №481/95-BP визначено терміни:

- місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

- місце оптової торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;

- зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

- Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального містить відомості про: ліцензіатів; місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним (адреса); дату видачі/призупинення/анулювання та термін дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до пункту «б» підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК; редакції на час виникнення спірних правовідносин), акцизний склад це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам. Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару;

Згідно із пунктом 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Відповідно до вимог частини першої статті 15 Закону №481/95-ВР імпорт, експорт алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності без ліцензії. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється за наявності у суб`єктів господарювання всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюється суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

За приписами частини восьмої статті 15 Закону №481/95-ВР визначено, що суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензую на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання.

Абзац 8 частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР встановлює, що відповідно до вказаної норми до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500 000 грн.

Отже, аналіз вказаних норм свідчить про те, що до суб`єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у разі виявлення фактів здійснення такими суб`єктами господарювання оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії на право саме оптової торгівлі пальним.

При цьому, оптова торгівля, шляхом придбання і реалізації пального, в розумінні статті 1 Закону №481/95-ВР, можлива лише шляхом набуття суб`єктом господарювання пального у власність, і, відповідно, подальшої передачі права власності на пальне іншому суб`єкту господарювання, на підставі певних господарських договорів, як приклад договір купівлі-продажу, чи договір поставки, тощо.

Тобто для того, щоб господарська діяльність суб`єкта господарювання підпадала під визначення оптова торгівля пальним, така діяльність має складатись одночасно із двох складових: 1) придбання пального; 2) реалізація пального іншим особам (оптова або роздрібна торгівля).

Вказаний висновок щодо подібних відносин наводиться у постанові Верховного Суду від 6 грудня 2023 року у справі №140/763/22.

Так, як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, а також із змісту Акту перевірки, підставою для висновків про реалізацію позивачем пального без отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним слугував аналіз посадовою особою контролюючого органу даних Єдиного реєстру акцизних накладних (далі - ЄРАН) та самих акцизних накладних, які були складені підприємством позивача за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2019 року №262.

Разом з тим, зазначені вище підстави щодо аналізу лише баз даних ЄРАН не можуть бути достатніми підставами для застосування до позивача штрафних санкцій за оптову торгівлю пальним без ліцензії без повного дослідження всіх документів, які стосуються господарської діяльності позивача, наприклад, звітів, декларації, виданих та отриманих податкових накладних з податку на додану вартість, перевірки наявності ліцензій з урахуванням видів господарської діяльності позивача (навіть за умови і не надання позивачем договорів зберігання), зокрема, інших баз даних контролюючого органу, таких як IC «Податковий блок», IC «Архів електронної звітності» та інших електронних систем до яких має доступ відповідач як контролюючий орган.

В той же час, між ТОВ (зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОГ РЕСУРС» (поклажодавець) укладено договір зберігання від 31.12.2021 №31/12/21, а також договір зберігання від 02.02.2022 №02/02/22-1, згідно пунктів 1.1. за якими, зберігач зобов`язується зберігати нафтопродукти в асортименті, в подальшому іменовані майно, передане поклажодавцем, і повернути це майно в цілості на умовах, визначених даними договорами. Крім того, відповідно до додатків до договорів зберігання сторони погодили місця зберігання (нафтобази) майна поклажодавця, серед яких є нафтобаза, яка знаходиться за адресою: 04080, м. Київ, вул. Куренівська, 14б.

При цьому, згідно змісту Ліцензії позивач здійснює свою господарську діяльність лише зі зберігання пального.

Разом з тим, у червні 2022 року ТОВ виписано ряд акцизних накладних лише у межах його господарської діяльності - зберігання пального, а саме: на прийняття на зберігання пального та відпуск (відвантаження) пального зі зберігання, всі акцизні накладні були зареєстровані у встановленому порядку контролюючим органом у ЄРАН, при цьому, зі змісту копій всіх акцизних накладних видно, що у них зазначено позивача, як особу, яка реалізує пальне.

Таким чином, суд першої інстанції вірно вказав на те, що відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про оптову реалізацію пального позивачем, таких як наприклад, платіжні доручення, фіскальні чеки (Z-звіти) та інші документи, представник відповідача вказала тільки на те, що факт реалізацію пального було встановлено лише з того, що форма акцизної накладної мала відомості про особу, яка реалізує пальне, та інші документи. Контролюючий орган також мав встановити факт придбання позивачем пального з метою його оптової реалізації, однак, такий факт не встановлений, а наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що позивачем у вищенаведений спірний період не здійснювалося жодної реалізації пального із акцизного складу за адресою: 10014, м. Житомир, вул. Корольова, 173 без отримання ліцензії, що не спростовано відповідачем.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 500000 грн.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 4 січня 2024 року без змін.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим О. І. Мікула Повне судове рішення складено 18 квітня 2024 року.