Постанова

від 03.04.2024 по справі 911/2860/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/2860/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

учасника справи - ОСОБА_1 ,

представників учасників справи:

ОСОБА_1 - Лобода І.В.,

Васильківської районної спілки споживчих товариств - Розінець В.І., Саєнко М.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Васильківської районної спілки споживчих товариств

на рішення Господарського суду Київської області від 22.03.2023 (суддя Карпечкін Т.П.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 (колегія суддів: Демидова А.М., Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до Васильківської районної спілки споживчих товариств

про визнання недійсними рішень та скасування реєстраційного запису.

СУТЬ СПОРУ

1. У 1994 році була створена Васильківська районна спілка споживчих товариств (далі - Спілка).

2. У 1999 році ОСОБА_1 набула членство у Спілці в результаті реорганізації Споживчого товариства "Глевахівське", яке припинилося, а його члени, зокрема ОСОБА_1 , та майно увійшли до складу Спілки.

3. ОСОБА_1 нараховувалися дивіденди відповідно до розміру її паю в Спілці.

4. Сьомі збори ради Спілки рішенням від 28.03.2017 обрали ОСОБА_1 головою правління Спілки.

5. 17.10.2017 відбулася дев`ята позачергова конференція членів Cпілки (далі - Конференція), яка прийняла рішення, зокрема, про припинення повноважень чинного складу ради Спілки та обрання нового складу.

6. 18.10.2017 відбулися збори ради Cпілки в новому складі, які прийняли такі рішення: звільнити ОСОБА_1 з посади голови правління Cпілки з 17.10.2017 та обрати головою правління Cпілки ОСОБА_2 з 18.10.2017; обрати членів правління Спілки зі складу членів ради Спілки.

7. ОСОБА_1 звернулася до суду, стверджуючи, що наявні підстави для визнання рішень Конференції недійсними, адже Конференція проведена за відсутності кворуму. У Конференції взяли участь лише 6 делегатів від 6 споживчих товариств, проте без 24 делегатів, яких 340 пайовиків Спілки уповноважили представляти свої інтереси у вищому органі управління. Крім того, ОСОБА_1 , яка є однією з делегатів пайовиків, та інші члени Спілки не були повідомлені про дату, час та місце проведення Конференції та її порядок денний, що стало наслідком позбавленням членів Спілки права запропонувати питання для обговорення. У зв`язку з цим, на переконання ОСОБА_1 , рішення зборів ради Cпілки від 18.10.2017 про обрання голови та секретаря засідання ради Cпілки, звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління, обрання нового голови правління та обрання складу членів правління також є недійсними, оскільки прийняті у складі ради, яка обрана неправомочною Конференцією.

8. ОСОБА_1 зазначила, що внаслідок порушення порядку та процедури скликання і проведення Конференції та зборів ради Спілки позивачку як членкиню Спілки протиправно позбавлено повноважень члена ради, члена та голови правління, та можливості взяти участь у Конференції та зборах ради Спілки.

9. Під час первісного розгляду справи суд першої інстанції відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову, обґрунтовуючи недоведенням нею того, що вона є членкинею Спілки, відповідно її корпоративні права на участь у Конференції та на зборах ради Спілки не є порушеними. Суд апеляційної інстанції, підтримуючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що оспорюваними рішеннями ОСОБА_1 не була позбавлена членства у Спілці, а тому її корпоративні права не порушені. Крім того, ОСОБА_1 відмовилася від участі у Конференції, тому безпідставно посилається на порушення її прав щодо участі в управлінні Спілкою; вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, мають враховуватися баланс інтересів усіх членів і самої Спілки; позивач не вправі обґрунтовувати свої позовні вимоги порушенням прав інших членів Спілки, а волевиявлення таких членів в частині непогодження із оскаржуваними рішеннями матеріали справи не містять; такі рішення прийнятті уповноваженим їх складом з питань, які віднесенні до управлінської діяльності Спілки.

10. Верховний Суд, скасувавши вказані рішення судів попередніх інстанцій, направив цю справу на новий розгляд з метою з`ясування питання щодо членства ОСОБА_1 у Спілці, дослідження обставин щодо скликання та проведення Конференції, повноважності зборів ради Спілки, що відбулися 18.10.2017.

11. За наслідками нового розгляду справи суди попередніх інстанцій позов ОСОБА_1 задовольнили, мотивуючи порушенням корпоративних прав позивачки як членкині Спілки, а саме права брати участь в управлінні справами відповідача.

12. Спілка звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, якою просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд.

13. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- чи може фізична особа бути членом спілки споживчих товариств;

- які докази підтверджують факт членства у спілці, за умови якщо відповідні відомості відсутні в ЄДР та статуті;

- чи є ефективним обраний позивачкою спосіб захисту її прав та інтересів.

14. Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив частково, скасував оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог про зміну відомостей у ЄДР щодо зміни керівника Спілки та ухвалив в цій частині нове рішення про відмову у їх задоволенні.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

15. У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Cпілки, в якому просила:

1) визнати недійсними рішення дев`ятої позачергової конференції членів Cпілки (далі - Конференція) від 17.10.2017, оформлені протоколом дев`ятої позачергової конференції членів Cпілки від 17.10.2017, про:

- обрання голови конференції ОСОБА_3 та секретаря конференції ОСОБА_4 ;

- припинення повноважень діючого складу ради райспоживспілки з 17.10.2017: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_4 , ОСОБА_23 ;

- обрання нового складу ради Cпілки, який набуває повноважень з 18.10.2017: ОСОБА_24 , ОСОБА_19 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_3 ;

- зобов`язання голови правління ОСОБА_1 надати фінансовий звіт за період з 29.03.2017 до 17.10.2017 діяльності спілки;

- витребування від ревізійної комісії звіту за останні три роки діяльності Cпілки;

- обрання робочої групи проведення інвентаризації майна Cпілки: ОСОБА_4 , ОСОБА_27 , ОСОБА_22 ;

2) визнати недійсними рішення зборів ради Cпілки від 18.10.2017, що оформлені протоколом зборів ради Cпілки від 18.10.2017 про:

- обрання головою засідання ради Cпілки ОСОБА_40 та секретаря засідання ОСОБА_21 ;

- звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління Cпілки з 17.10.2017;

- обрання головою правління Cпілки ОСОБА_2 з 18.10.2017;

- обрання до складу членів правління: ОСОБА_24 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 ;

3) скасувати реєстраційний запис державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Петрик А.В. (далі - державний реєстратор Петрик А.В.) від 09.11.2017 за номером 13561070015000465 щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу Cпілки (код 01755203) щодо зміни керівника юридичної особи - у частині державної реєстрації керівником ОСОБА_2 , - які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), вчинені на підставі рішень дев`ятої позачергової конференції членів Cпілки, оформлених протоколом від 17.10.2017, та рішень зборів ради Cпілки, оформлених протоколом зборів ради від 18.10.2017;

4) відновити реєстраційний запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу - Cпілку, - зміна керівника юридичної особи - ОСОБА_1 , яка проведена державним реєстратором Салата С.І., виконавчий комітет Васильківської міської ради, номер запису 13561070013000465 від 04.04.2017.

16. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- ОСОБА_1 є членом Cпілки; рішенням сьомих зборів ради від 28.03.2017 її обрали головою правління Cпілки;

- дев`ята позачергова конференція членів Cпілки проведена 17.10.2017 за відсутності повноважних делегатів, уповноважених пайовиками Cпілки на представництво їх інтересів, з порушенням установленого законом та статутом порядку проведення конференції; отже рішення, прийняті на ній, є недійсними;

- рішення, прийняті на зборах ради Cпілки 18.10.2017, є також недійсними, адже незаконними є рішення дев`ятої позачергової конференції Cпілки від 17.10.2017 про обрання складу ради;

- на зборах уповноважених пайовиків Cпілки, що відбулися 28.09.2017, обрано делегатів на 9-ту позачергову конференцію у кількості 24 особи, яким пайовики у кількості 340 осіб довірили представництво своїх інтересів у вищому органі управління спілкою, проте в протоколі оскаржуваного рішення від 17.10.2017 делегатами вказані шість юридичних осіб, що суперечить статуту, принципам побудови та існування споживчої кооперації та свідчить про неповноважність такого зібрання, а тому всі прийняті ними рішення є недійсними;

- інші члени Cпілки не були повідомлені про дату, час, місце проведення та порядок денний конференції в порядку, передбаченому п.19 статуту, та були позбавлені можливості скористатися правом, передбаченим п.18 статуту, щодо подачі заяви з питаннями для обговорення конференцією;

- внаслідок порушення порядку та процедури скликання і проведення вищезазначених конференції та зборів ради Cпілки позивачка була позбавлена повноважень члена ради, члена та голови правління, можливості взяти участь у вказаній конференції та зборах ради, а також вплинути на прийняття рішень органів управління;

- оскільки на підставі незаконних рішень реєстратор вніс реєстраційний запис №13561070015000465 в ЄДР щодо зміни керівника Cпілки з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , то вказана реєстраційна дія підлягає скасуванню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

17. 15.02.1994 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Спілки.

18. 07.11.2005 до ЄДР внесено запис за №13331200000000487 про включення до реєстру відомостей про юридичну особу - Спілку.

19. 08.11.2005 за №13331050001000487 державний реєстратор Васильківської районної державної адміністрації провів державну реєстрацію статуту Спілки в редакції, затвердженій на конференції Спілки від 01.02.2005 (далі - Статут).

20. У п.2 Статуту встановлено, що Спілка (райспоживспілка) створена на добровільних засадах Гребінківського, Кодаківського, Барахтянського, Погребського, Тростинського, Салтанівського, Данилівського, Митницького, Устимівського споживчих товариств, Споживчого товариства "Вікторія" Васильківського району, які є її членами і дотримуються вимог статуту райспоживспілки. До складу райспоживспілки можуть входити на договірних засадах як члени державні, громадські, інші кооперативні організації, господарські товариства та підприємства різних форм власності, а також фізичні особи.

21. Питання членства у Спілці, права та обов`язки її членів врегульовані у розділі ІІ статуту Спілки.

22. Згідно з абз.1 п.8 Статуту членство в районній спілці споживчих товариств може бути індивідуальним і колективним. Громадяни та юридичні особи, які внесли вступний та пайовий внесок, встановлений цим статутом, є членами районної спілки споживчих товариств. Прийом громадян та юридичних осіб у члени райспоживспілки проводиться за їх письмовою заявою з послідуючим затвердженням зборами ради райспоживспілки.

23. У абзацах 2 та 3 п.8 Статуту визначено, що прийом громадян та юридичних осіб у члени райспоживспілки проводиться за їх письмовою заявою, копії рішення свого вищого органу управління про вступ до райспоживспілки правлінням райспоживспілки з послідуючим затвердженням зборами ради райспоживспілки. Заява про прийняття членом районної спілки споживчих товариств повинна бути розглянута правлінням райспоживспілки у 30-денний строк.

24. У абз.6 п.8 Статуту відповідача зазначено те, що вступний та пайовий внесок повинні бути сплачені до моменту розгляду заяви правлінням райспоживспілки.

25. У п.11 Статуту визначено права члена райспоживспілки, зокрема: брати участь через своїх представників (делегатів конференції, членів ради) в управлінні справами райспоживспілки, обговоренні і прийнятті з усіх питань її діяльності; вносити на розгляд і обговорення конференції, зборів ради і правління райспоживспілки питання, спрямовані на поліпшення діяльності споживчої кооперації; оскаржувати рішення конференції та ради райспоживспілки.

26. Відповідно до п.16 Статуту вищим органом управління райспоживспілки є конференція районної спілки споживчих товариств, яка правомочна розглядати і вирішувати будь-які питання діяльності райспоживспілки.

27. Відповідно до п.18 Статуту чергові конференції райспоживспілки скликаються її радою один раз у п`ять років, позачергова - радою райспоживспілки за власною ініціативою, на вимогу 2/3 членів райспоживспілки або за пропозицією правління є райспоживспілка, в 30-денний строк після надходження (абзац перший). Делегати на конференцію райспоживспілки обираються з числа членів райспоживспілки загальними зборами (зборами уповноважених) членів споживчих товариств, що входять до спілки, за нормою представництва, яка встановлюється радою райспоживспілки. Порядок і строк обрання делегатів, норма представництва їх на позачергову конференцію установлюється радою райспоживспілки (абз.2). Питання на розгляд конференції вносяться радою, правлінням, ревізійною комісією райспоживспілки. Члени райспоживспілки, які бажають внести питання на обговорення конференції, подають письмову заяву про це правлінню райспоживспілки не пізніше ніж 10 днів до її початку (абз.3).

28. У п.19 Статуту визначено, що про дату, час, місце проведення та рекомендований порядок денний конференції делегати і члени райспоживспілки мають бути повідомлені правлінням не пізніше ніж за 15 днів визначеного строку проведення конференції. Остаточний порядок денний затверджується конференцією райспоживспілки.

29. Пунктом 20 Статуту передбачено, що конференція правомочна вирішувати питання за наявності не менше 2/3 делегатів. Члени ради та ревізійної комісії райспоживспілки попереднього скликання, які не обрані делегатами конференції, можуть брати участь у її роботі з правом дорадчого голосу.

30. У період між конференціями функції конференції, крім віднесених до її виключної компетенції, виконує Рада, яка підзвітна конференції. Рада райспоживспілки: вносить зміни і доповнення до Статуту райспоживспілки; обирає зі свого складу голову правління, членів правління та за необхідності робочі органи Ради, визначає кількісний склад, зазначених органів; затверджує або відміняє рішення правління райспоживспілки про прийняття до її складу нових членів; заслуховує звіти про діяльність правління, ревізійної комісії, дає оцінку їх роботі; затверджує річні звіти правління і баланс райспоживспілки та висновки щодо них ревізійної комісії, кошториси на утримання апарату управління та ревізійної комісії; розглядає питання та приймає рішення про продаж підприємств (єдиних майнових комплексів) та (або) корпоративного права на підприємства райспоживспілки, об`єктів основних засобів райспоживспілки і її підприємств, на передачу, надання позики, безоплатне тимчасове користування, здачу в оперативну оренду, передачу в заставу основних засобів райспоживспілки і її підприємств членам споживчих товариств, підприємствам, організаціям, установам, іншим фізичним, юридичним особам у разі делегування їй цього права конференцією райспоживспілки; розділяє доходи (прибутки) та визначає порядок їх використання; приймає рішення про скликання конференції райспоживспілки та встановлює норми представництва на конференції; вирішує питання про притягнення до відповідальності виборних посадових осіб за неналежне виконання своїх обов`язків, незаконні дії і порушення Статуту, включаючи позбавлення їх повноважень: виводить з свого складу членів Ради та з складу ревізійної комісії її членів за власним бажанням, дообирає замість вибулих нових членів Ради і ревізійної комісії за пропозиціями правлінь споживчих товариств та райспоживспілки; розглядає скарги на дії правління і ревізійної комісії райспоживспілки, вирішує розбіжність, що виникають між ними, у необхідних випадках скасовує їх неправомірні рішення (п.29 Статуту).

31. Пунктом 30 Статуту встановлено, що вибори органів управління і контролю райспоживспілки проводяться один раз на п`ять років на основі вільного і необмеженого висування кандидатів. До складу органів управління і контролю що обираються, висуваються тільки члени споживчих товариств не залежно від того, є вони делегатами конференції чи ні. Вибори органів управління контролю та посадових осіб проводяться відкритим або таємним голосуванням за рішенням конференції, Ради або іншого органу. Повноваження посадових осіб, органів управління і контролю райспоживспілки, в тому числі голови правління і членів правління припиняються з моменту чергових виборів органів управління і контролю райспоживспілки.

32. Відповідно до членської книжки №40 її видано ОСОБА_1 як члену Васильківської райспоживспілки Київської області, дата вступу 01.07.1999, нею сплачено вступний внесок у розмірі 15 грн та обов`язковий пайовий внесок у розмірі 50 грн. Членська книжка містить відбиток печатки Спілки, підписи її голови правління та головного бухгалтера.

33. Згідно із майновим сертифікатом серії А №030 на пай (частку) у майні Спілки, його видано 25.02.2010 громадянину України - члену Спілки - ОСОБА_1 на підставі постанови VІІ конференції ІІ засідання членів Спілки від 29.12.2009, який свідчить про те, що їй належить пай (частка) у майні, вартість якого становить 4 582,00 грн. Майновий сертифікат містить підписи голови правління та головного бухгалтера Спілки.

34. Із членської книжки та майнового сертифіката вбачається, що в них відображено факт внесення ОСОБА_1 вступного та пайового внесків, необхідних для набуття членства у Спілці відповідно до п.8 статуту Спілки, сплата яких підтверджена посадовими особами відповідача (голови правління та головного бухгалтера).

35. 24.01.2013 правління Спілки прийняло постанову №2 про затвердження дислокації кооперативних дільниць Васильківської райспоживспілки. У вказаній постанові зазначено, що згідно з проведеною звіркою кількості членів райспоживспілки з органами самоврядування про фактичну наявність пайовиків по кожній кооперативній дільниці правління райспоживспілки постановляє: 1. затвердити нову дислокацію кооперативних дільниць Васильківської райспоживспілки станом на 01.02.2013 (додаток №1); 2. затвердити графік проведення дільничних звітно-виборних зборів на кооперативних дільницях у лютому-березні 2013 року; 3. встановити: а) кількісний склад зборів уповноважених наступного скликання - 25 уповноважених; б) норму представництва від кожної кооперативної дільниці - один уповноважений від 14 пайовиків (342:25=14); в) кількісний склад делегатів на конференцію - 25 делегатів; норму представництва для обрання делегатів на конференцію 1 делегат від 14 пайовиків (342:14=25 делегатів); 4. контроль за виконанням даної постанови покласти на оргінструктора райспоживспілки ОСОБА_12

36. Спілка постановою від 24.01.2013 №2 затвердила, зокрема нову дислокацію (список членів) кооперативної дільниці №1 Васильківської райспоживспілки м. Васильків за №40, в якій вказана ОСОБА_1 .

37. Відповідно до копії протоколу VIII конференції Спілки від 04.07.2013 ОСОБА_1 , яка є пайовиком райспоживспілки, обрано членом ради Спілки.

38. 23.09.2015 правління Спілки (голова правління - ОСОБА_19 , члени правління: ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , ОСОБА_15 , ОСОБА_5 ), розглянувши заяву пайовика Васильківської райспоживспілки ОСОБА_1, постановою від 23.09.2015 №21 вирішило нараховані дивіденди в розмірі 68 грн внести на поповнення пайових внесків.

39. 28.03.2017 на сьомих зборах ради Спілки було вирішено питання про звільнення голови правління ОСОБА_19 за власним бажанням та обрання нового голови правління ОСОБА_1 . За наслідками проведених зборів за кандидатуру ОСОБА_1 з 17 членів ради віддали свої голоси: 15 - "за", 2 - "проти". Одночасно, свою кандидатуру на посаду голови правління виставляв ОСОБА_4 , за якого віддано 1 голос, проти - 16 голосів.

40. 28.09.2017 збори уповноважених пайовиків Спілки обрали делегатів на дев`яту позачергову конференцію райспоживспілки у кількості 24 делегати від 336 пайовиків, а саме: ОСОБА_14 , ОСОБА_1 , ОСОБА_28 , ОСОБА_6 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 , ОСОБА_31 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_32 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_23 , ОСОБА_15 , ОСОБА_33 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_34 .

41. 17.10.2017 відбулася дев`ята позачергова конференція членів Спілки, на якій прийнято рішення (протокол від 17.10.2017):

- обрати головою конференції ОСОБА_3 , а секретарем конференції - ОСОБА_4 ;

- припинити повноваження діючого складу ради райспоживспілки з 17.10.2017 в такому складі: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_4 , ОСОБА_23 ;

- обрати новий склад ради райспоживспілки, який набуває повноважень з 18.10.2017, в такому складі: ОСОБА_24 , ОСОБА_19 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_3 . Зобов`язано новий склад ради райспоживспілки обрати зі свого складу голову правління та членів правління райспоживспілки;

- зобов`язати ОСОБА_1 надати фінансовий звіт за період з 29.03.2017 до 17.10.2017 діяльності спілки. Дії із витребування звіту від ОСОБА_1 покласти на новий склад ради райспоживспілки;

- витребувати від ревізійної комісії спілки звіт за останні три роки діяльності Спілки;

- обрати робочу групу проведення інвентаризації майна Спілки в такому складі: ОСОБА_4 , ОСОБА_27 , ОСОБА_22 . За результатами проведеної ревізії кількості та стану майна Спілки прозвітувати на наступній конференції.

42. Відповідно до протоколу дев`ятої позачергової конференції членів Спілки від 17.10.2017 на конференції брали участь 6 членів (делегатів) з 9 її членів, а саме: Гребінківське споживче товариство, від імені якого був присутній ОСОБА_4 ; Споживче товариство "Данилівське", від імені якого був присутній ОСОБА_27 ; Тростинське споживче товариство, від імені якого був присутній ОСОБА_3 ; Споживче товариство "Барахтянське", від імені якого був присутній ОСОБА_22 ; Устимівське споживче товариство, від імені якого був присутній ОСОБА_35 ; Споживче товариство "Митницьке", від імені якого була присутня ОСОБА_36 .

43. Відомостей про участь в оскаржуваній конференції саме делегатів споживчих товариств з посиланням на їх повноваження (протоколи щодо обрання), відповідне рішення конференції не містить.

44. У зазначеному протоколі дев`ятої позачергової конференції членів Спілки зазначено, що ОСОБА_1 була запрошена на засідання конференції, проте відмовилась брати в ній участь.

45. Матеріали справи не містять доказів повідомлення позивачки як члена райспоживспілки та як делегата про дату час та місце проведення та рекомендований порядок денний конференції не пізніше ніж за 15 днів до визначеного строку проведення конференції, як передбачено п.19 Статуту відповідача.

46. В матеріалах справи наявний протокол дев`ятої позачергової конференції Спілки від 17.10.2017, в якій приймали участь 19 (з 24) обраних в установленому порядку делегатів, за підписом ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Також наявні документи про встановлення норм та обрання делегатів від кооперативних дільниць Спілки.

47. 18.10.2017 відбулися збори ради Спілки (протокол від 18.10.2017), на яких:

- обрано головою засідання ОСОБА_24 , а секретарем засідання - ОСОБА_21 ;

- звільнено ОСОБА_1 з посади голови правління Спілки з 18.10.2017;

- обрано головою правління Спілки ОСОБА_2 з 19.10.2017;

- обрано до складу членів правління: ОСОБА_24 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

48. Господарський суд Київської області рішенням від 11.03.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2021, у задоволенні позову відмовив.

49. Верховний Суд постановою від 08.06.2022 рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 скасував, справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду. Верховний Суд вказав на необхідність більш ретельної перевірки членства ОСОБА_1 у Спілці, обставини скликання та проведення дев`ятої позачергової конференції членів Спілки, повноважність зборів ради Спілки, що відбулися 18.10.2017.

50. Господарський суд Київської області рішенням від 22.03.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023, позов задовольнив повністю.

51. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовані, зокрема, таким:

- твердження про те, що членом Спілки не може бути фізична особа, суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 08.06.2022 у цій справі №911/2860/20;

- враховуючи вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.06.2022 у цій справі №911/2860/20, керуючись стандартом доказування більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що надані позивачкою докази щодо членства ОСОБА_1 у Спілці (в їх сукупності) станом на час прийняття спірних рішень є більш переконливими, та, відповідно доводи позивачки в цій частині є більш вірогідними, ніж відповідача;

- матеріали справи не містять доказів нечинності, недійсності протоколів конференції Спілки, постанов правління Спілки;

- суд апеляційної інстанції відхилив посилання на те, що позивачка не проходила процедуру набуття прав члена Спілки, передбачену абз.2 п.8 Статуту Спілки; позивачка з більшою вірогідністю довела наявність вказаних обставин щодо внесення вступного та пайового внесків;

- з огляду на п.20 статуту Спілки (в редакції, чинній станом на час прийняття оспорюваних рішень) та зважаючи на кількість делегатів, які вказані у протоколі 9 позачергової конференції членів Спілки від 17.10.2017, така конференція не була правомочна вирішувати питання, оскільки кількість делегатів, присутніх на ній (6), становила менше 2/3 делегатів (менше 16), обраних зборами уповноважених (24 делегати);

- матеріали справи не містять доказів повідомлення позивачки як члена райспоживспілки та як делегата про дату, час, місце проведення та рекомендований порядок денний конференції не пізніше ніж за 15 днів до визначеного строку проведення конференції, як передбачено п.19 статуту;

- твердження про те, що позивачка була обізнана і присутня на зборах конференції, однак відмовилась брати в них участь, і саме вона як голова правління райспоживспілки здійснювала організаційні заходи щодо підготовки та проведення конференції, посилаючись на лист №169 від 11.10.2017, є неспроможними, оскільки матеріали справи не містять порядку денного конференції, який є додатком до вказаного листа;

- позивачка з більшою вірогідністю довела обставини наявності її членства станом на час прийняття оспорюваних рішень конференції, відсутності кворуму під час проведення конференції та неповідомлення її у визначеному статутом порядку про проведення конференції, внаслідок встановлених порушень при скликанні і проведенні 17.10.2017 конференції були порушені корпоративні права позивачки як члена Спілки, у тому числі, брати участь в управлінні справами райспоживспілки, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню;

- оспорювані рішення зборів ради Спілки, оформлені протоколом зборів ради від 18.10.2017, теж є недійсними, з огляду на незаконність переобрання складу ради на спірній дев`ятій позачерговій конференції Спілки від 17.10.2017 та порушення положень пунктів 32, 33 статуту при проведенні зборів ради Спілки, які відбулися 18.10.2017;

- внаслідок прийняття спірних рішень ради позивачку було протиправно позбавлено повноважень члена ради райспоживспілки та, тим самим, порушено її права на участь в управлінні Спілкою;

- наявні підстави для задоволення похідних вимог позивачки щодо скасування та відновлення реєстраційних записів, зважаючи на те, що на підставі незаконних рішень відповідача реєстратор вніс реєстраційний запис №13561070015000465 в ЄДР щодо зміни керівника Спілки з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , та з огляду на необхідність належного захисту порушених прав позивачки.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу

52. 19.10.2023 Спілка звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 22.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023, у якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

53. У касаційній скарзі, поданій з урахуванням вимог ухвали Верховного Суду від 09.11.2023, Спілка на виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч.2 ст.287 ГПК та, зокрема, вказує:

1) щодо наявності підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.287 ГПК:

- суди попередніх інстанцій допустили довільне розширене тлумачення природи корпоративних відносин (п.3 ч.1 ст.20 ГПК, ч.1 ст.167 Господарського кодексу України), що призвело до ухвалення неправомірних рішень, не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02.05.2018 у справі №912/779/17, про те, що недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів не може визнаватися порушенням прав тих позивачів, які не є учасниками (акціонерами, членами) цієї особи; права позивачки спірними рішеннями не порушуються;

- суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/6939/20, від 02.02.2021 у справі №925/642/19, Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №910/8343/21, щодо неефективності обраного позивачкою способу захисту;

- Спілка неодноразово наголошувала на необхідності встановити, яким чином задоволення позову призведе до захисту прав позивачки, які наслідки матиме для інших осіб, не залучених до участі у справі (зокрема, з огляду на те, що після оскаржуваних рішень органів управління Спілки, були прийняті інші рішення, в тому числі про зміну керівників Відповідача, які ніким не оскаржувалися та є чинними); суди при розгляді справи проігнорували доводи Спілки, не перевірили ці обставини та не врахували висновки Верховного Суду щодо необхідності перевірки ефективності способу захисту прав, обраного позивачем при зверненні до суду, що призвело до неправильного вирішення справи (посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/6939/20 (пункти 11.82-11.85), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (п.42), від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (п.57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (п.40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (п.89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (п.7.23), Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18, від 11.02.2020 у справі №922/1159/19, Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №910/8343/21;

- обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 02.02.2021 у справі №925/642/19, від 22.06.2021 у справі №200/606/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц);

- суди попередніх інстанцій не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15.02.2023 у справі №910/8343/21 щодо права вищого органу управління юридичної особи у будь-який момент усунути члена виконавчого органу від виконання обов`язків, які він йому визначив, у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав;

2) щодо наявності підстав, передбачених п.3 ч.2 ст.287 ГПК:

- суди попередніх інстанцій виходили з того, що майновий сертифікат, отриманий фізичною особою, є достатнім підтвердженням членства такої особи у Спілці, без перевірки визначеної статутом процедури набуття членства у юридичній особі; суди помилково ототожнюють поняття "пайовика споживчого товариства" та "члена спілки споживчих товариств", юридично - це два різні поняття;

- відсутній висновок Верховного Суду щодо статусу фізичної особи як пайовика в спілці споживчих товариств як об`єднання товариств споживчої кооперації, а також щодо належних і допустимих доказів, якими може підтверджуватися набуття особою членства в спілці споживчих товариств;

- з ч.1 ст.5, частин 1, 4 ст.8 Закону "Про споживчу кооперацію" вбачається, що споживче товариство і спілка споживчих товариств - це окремі юридичні особи, що самостійно здійснюють господарську діяльність, і членство в споживчому товаристві не робить особу автоматично членом спілки споживчих товариств; відсутні підстави для ототожнення членства у споживчому товаристві як пайовика такого товариства та членства у спілці споживчих товариств (об`єднанні юридичних осіб);

3) щодо наявності підстав, передбачених п.4 ч.2 ст.287, пунктами 1, 4 ч.3 ст.310 ГПК:

- суди попередніх інстанцій не дослідили надані відповідачем докази та дійшли висновку про наявність у позивачки статусу члена Спілки на підставі недопустимих доказів; це є втручанням у господарську діяльність відповідача та дискреційні повноваження органів управління відповідача;

- суд першої інстанції вказав, що позивачка була членом (учасником) Спілки на момент проведення конференції у жовтні 2017 року, при цьому, з якого моменту позивачка нібито набула таке членство та на підставі чого суд не встановив;

- суд першої інстанції проігнорував приписи Верховного Суду у цій справі про необхідність ретельної перевірки обставин членства позивачки у Спілці; невстановлення судом на підставі доказів факту набуття членства ОСОБА_1 у Спілці унеможливило прийняття законного рішення у справі;

- суди попередніх інстанцій проігнорували наявні у матеріалах докази та доводи представника Спілки щодо того, що позивачка не є та ніколи не була членом Спілки; оскаржуване позивачкою рішення конференції Спілки жодним чином її не стосується, отже не дає їй право його оскаржувати; оскаржити рішення вищого органу управління Спілки мають право виключно учасники Спілки, однак жоден із учасників (членів) цього рішення не оскаржував, що виключає можливість поставлення під сумнів законності такого рішення третіми особами, які не мають статусу учасника (члена);

- суд не здійснив оцінку мотивів звернення позивачки до суду із вказаними позовними вимогами, проігнорував, що остання, не будучи членом Спілки, оскаржує рішення, які її взагалі не стосуються, не дослідив, які наслідки матиме рішення суду про задоволення позовних вимог позивачки, не оцінив, чи призведе задоволення позовних вимог до дійсного захисту її інтересу, що стало підставою для помилкових висновків місцевого господарського суду про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 ;

- втручання в господарську та управлінську діяльність самостійного суб`єкта господарювання з боку фізичної особи - колишньої посадової особи відповідача, є порушенням прав відповідача як юридичної особи та його дійсних членів;

- суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив відповідачу у долученні доказів, які підтверджують обставини належності делегатів на конференцію; суд не досліджував питання щодо складу делегатів на конференцію, відтак висновок суду про неповноважність конференції "оскільки всі учасники приймали в ній участь з порушенням повноважень" є безпідставним і не ґрунтується на обставинах справи;

- суд першої інстанції порушив норми процесуального права: помилково послався на постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №04; порушив порядок дослідження доказів (ст.210 ГПК), оскільки докази в судовому засіданні на відповідній стадії не досліджувались судом взагалі;

- суд порушив частини 1, 2 ст. 86 ГПК щодо порядку оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

54. Верховний Суд вказаною ухвалою зупинив виконання рішення Господарського суду Київської області від 22.03.2023 у справі №911/2860/20 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

55. 23.01.2024 надійшов відзив ОСОБА_1 , у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

56. У відзиві вказує:

- позивачка є членом Васильківської спілки споживчих товариств, мала право на звернення до суду з позовом, оскільки є суб`єктом корпоративних прав, а відтак, може оскаржувати рішення Конференції та зборів ради; зазначене підтверджується зібраними письмовими доказами; в постанові Верховного Суду від 08.06.2022 у цій справі вказані документи визнані доказом членства в спілці споживчих товариств;

- рішеннями, що оскаржуються, не розглядалося питання про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, а тому посилання на постанову Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №910/8343/21 не має відношення до вирішення справи;

- посилання на судову практику щодо неефективності обраного позивачкою способу захисту є безпідставними; позивачка не заявляла вимогу щодо поновлення її на посаді голови правління Спілки, а управлінські рішення, що оскаржувалися, крім обрання нового голови правління, мали інший предмет; судової практики, на яку посилається скаржник, не існувало при зверненні до суду в 2020 році;

- позиція скаржника про відсутність сформованої судової практики зводиться до відсутності у позивачки статусу члена Спілки та невизнання доказів, які суди попередніх інстанції оцінили в сукупності, як це передбачено процесуальним законом; на даний час, з розвитком корпоративних відносин, положення законів не приведені у відповідність до вимог сучасності, суперечності не усунуті на законодавчому рівні та не можуть спричиняти порушення прав громадян;

- суди правильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні відносини, практику Верховного Суду, дотрималися процесуального порядку дослідження доказів;

- безпідставними є доводи скаржника щодо неповноти судового рішення з підстав недослідження обставин членства позивачки у Спілці;

- необґрунтованими є послання скаржника на неприйняття апеляційним судом додаткових доказів, оскільки його клопотання було подано з порушенням норм процесуального права;

- судова практика, на яку посилається відповідач, щодо тривалості часу у співвідношенні з порушеним правом і встановленням відповідних обставин є безпідставною.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

57. Верховний Суд ухвалою від 22.12.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , а розгляд справи призначив у відкритому судовому засіданні на 21.02.2024.

58. Верховний Суд в судовому засіданні 21.02.2024, заслухавши пояснення представників сторін спору, оголосив перерву до 13.03.2024 з метою додаткового вивчення матеріалів справи.

59. 05.03.2024 надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 , в яких зазначила таке:

- позивачка є членом Спілки з 01.07.1999, про що зазначено в членській книжці та інших документах, про які зазначали суди попередніх інстанцій;

- позивачка була звільнена зі споживчого товариства у зв`язку із реорганізацією підприємства та переведена у Спілку 01.07.1999 (копія трудової книжки подана до суду) із переведенням майна Споживчого товариства "Глевахівського" та пайового фонду з іншими пайовиками споживчого товариства; 01.07.1999 позивачці видано членську книжку, в якій зазначено про сплату членських та пайових внесків до Спілки; протягом усього часу позивачці нараховувалися дивіденди, що підтверджується відомостями та постановами правління, іншими бухгалтерськими документами; позивачці як члена Спілки відкритий особовий рахунок в бухгалтерській книзі за формою К-20 за рахунком 88 "пайовий фонд", а також ще 337 пайовикам;

- питання юридичного характеру щодо прийняття позивачки в члени Спілки, внесення змін до статуту та реєстраційної справи мали бути вирішені керівництвом Спілки; позивачка не має зазнавати негативні наслідки від таких обставин;

- у 2017 році позивачка як голова правління ініціювала питання щодо приведення статутних документів Спілки у відповідність до фактичних обставин та закону; у протоколі загальних зборів ради Спілки від 28.03.2017 зазначено про прийняття рішення щодо скликання позачергової конференції і вирішення питання щодо пайовиків; 17.10.2017 проведена легітимна конференція під головуванням позивачки з вказаного питання, проте не вдалося зареєструвати прийняте рішення, оскільки в цей же день проведена інша незаконна конференція, рішення якої є предметом оскарження; тобто 17.10.2017 проведені одночасно дві дев`яті позачергові конференції Спілки;

- конференція, проведена легітимним складом під головуванням позивачки, скликана в установленому статутом порядку, зокрема, з урахуванням протоколу зборів уповноважених пайовиків Спілки від 28.09.2017, на якій прийняті рішення про внесення змін до ЄДР щодо членства споживчих товариств та прийняття нової редакції статуту; інша Конференція, на яку позивачка не була запрошена (відповідач не надав доказів щодо протилежних обставин), проведена під головуванням ОСОБА_3 , на якій прийняті оспорювані рішення;

- оспорюваними рішеннями Спілки порушуються права всіх фізичних осіб-пайовиків, які не мають можливість звернутися до суду за станом здоров`я, через похилий вік, за відсутності коштів, тощо;

- визнання способу захисту неефективним призведе до нівелювання прав пайовика як члена спілки, який працював на користь та благо Спілки та її інших членів; позивачка оспорює рішення органу управління та виконавчого органу Спілки в судовому порядку з 2017 року і на момент її звернення до суду позовні вимоги були ефективними; суди попередніх інстанцій встановили наявність в позивачки права на звернення до суду як члена Спілки та порушення її прав як члена Спілки; оспорювані рішення Спілки визнані недійсними в силу закону, а тому немає значення скільки фізичних осіб-пайовиків звернулися до суду.

60. 13.03.2024 надійшли додаткові пояснення Спілки, до яких додані таблиця, в якій наведені основні доводи касаційної скарги, та корпоративна структура відповідача.

61. Верховний Суд в судовому засіданні 13.03.2024, заслухавши представника скаржника щодо наданих додаткових пояснень від 13.03.2024, представника позивачки та ОСОБА_1 , оголосив перерву до 03.04.2024 для додаткового вивчення матеріалів справи. Водночас колегія суддів надала дозвіл на подання додаткових пояснень в межах доводів і підстав касаційного оскарження.

62. 28.03.2024 надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 , серед яких містяться доводи, що викладені в поясненнях від 05.03.2024, а також зазначено про таке:

- 28.03.2017 позивачку обрано головою правління Спілки рішенням сьомих зборів ради Спілки, а легітимність такого обрання підтверджено рішенням Господарського суду Київської області від 18.12.2018 у справі №911/2133/17, яке залишено без змін рішеннями судів апеляційної та касаційної інстанцій; відповідно до постанови VIII Конференції Спілки від 04.07.2013 позивачку також було обрано членом ради Спілки; голова правління це виборна посада, а тому твердження скаржника про те, що ОСОБА_1 була найманим працівником спростовується матеріалами справи;

- правління Спілки постановою від 24.01.2013 №2 затвердила дислокацію кооперативних дільниць станом на 01.02.2013, графік проведення дільничних зборів, встановлено норму представництва для обрання делегатів на конференцію - 1 делегат від 14 пайовиків; на дільничних зборах, проведених у березні-квітні 2013 року, були обрані 28 уповноважені пайовики; 28.09.2017 відбулися збори уповноважених пайовиків Спілки, на яких обрано 24 делегати на дев`яту позачергову Конференцію, яку згодом було проведено під легітимним головуванням ОСОБА_1 ; такими делегатами на Конференцію були фізичні особи, яким пайовики (у кількості 337 осіб) довірили представництво своїх інтересів у вищому органі управління Спілки.

63. 02.04.2024 надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 , які містять доводи, що викладені у поясненнях від 28.03.2024 та у відзиві.

64. 02.04.2024 надійшли додаткові пояснення Спілки, у яких відповідач заперечив проти усних пояснень ОСОБА_1 , наданих у судовому засіданні 13.03.2024, та зазначив, зокрема, таке:

- внаслідок економічної кризи у 1998 року та інших процесів у державі, 4 споживчих товариств, які були членами Спілки, протягом 1999-2000 років збанкрутували і були ліквідовані, а саме: Глевахівське СТ, Калинівське СТ, Барахтянське СТ, Устимівське СТ; пізніше до 2018 року ще 3 споживчих товариства добровільно вийшли зі складу Спілки: Кодаківське СТ, Митницьке СТ, Салтанівське СТ; протягом 2000 -2004 років до складу Спілки увійшли новостворені споживчі товариства: Тростинське СТ, Погребське СТ, Данилівське СТ, Барахтянське СТ, Устимівське СТ, Гребінківське СТ, які є членами Спілки станом на поточну дату та продовжують свою діяльність; позивачка була пайовиком та головою Глевахівського споживчого товариства, яке збанкрутувало у 1999 році і було ліквідоване, а всіх працівників вказаного товариства працевлаштували за їх бажанням у Спілці або підвідомчих їй підприємствах;

- з вересня 1999 року до листопада 2000 року позивачка працювала директором Западинського об`єднання громадського харчування, що входило до відання Спілки, але 29.11.2000 була звільнена з посади згідно з п.1 ст.41 Кодексу законів про працю України; правління Спілки постановою від 21.12.2000 №115 повернуло ОСОБА_1 за її заявою від 21.12.2000 пайові внески в сумі 664 грн та виключило її з членів споживчої кооперації; із вказаного часу та до квітня 2013 року позивачка не мала жодного відношення до Спілки та не цікавилась її діяльністю; однак у квітні 2017 року, скориставшись ситуацією, коли виконуюча обов`язки голови правління ОСОБА_21 , потрапила в лікарню, в порушення процедури обійняла посаду голови правління Спілки, позбавляючи можливості членів Спілки здійснювати управління нею; саме у зв`язку із цим та для захисту прав та законних інтересів членів Спілки було проведено конференцію від 17.10.2017, рішення якої є предметом спору; пайовики не уповноважували позивачку захищати їх права в межах цієї справи;

- незрозумілим є те, чому у членській книжці міститься відбиток печатки Спілки зразка 2005 року, якої фізично не існувало станом на липень 1999 року - дата, нібито, прийняття ОСОБА_1 в члени Спілки.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо членства фізичної особи ОСОБА_1 у Спілці споживчих товариств

65. Скаржник, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену п.3 ч.2 ст.287 ГПК, зазначив, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування ч.1 ст.5, частин 1, 4 ст.8 Закону "Про споживчу кооперацію". Вважає, що відповідно до вказаних норм права споживче товариство і спілка споживчих товариств - це окремі юридичні особи, які самостійно здійснюють господарську діяльність, і членство в споживчому товаристві не робить фізичну особу автоматично членом спілки споживчих товариств; відсутні підстави для ототожнення членства у споживчому товаристві як пайовика такого товариства та членства у спілці споживчих товариств (об`єднанні юридичних осіб). Законодавство та судова практика не містять положень, які б давали законні підстави для висновку про те, що майновий сертифікат на пай (частку) у майні підтверджує факт членства фізичної особи у спілці споживчих товариств.

66. Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про те, що законодавство, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин (як і на момент набуття ОСОБА_1 статусу члена Спілки), не передбачало можливості набуття фізичними особами статусу члена спілки споживчих товариств.

67. Згідно з частинами 1, 2 ст. 111 Господарського кодексу України (далі - ГК, у редакції чинній станом на момент прийняття оспорюваних рішень) споживчою кооперацією в Україні є система самоврядних організацій громадян (споживчих товариств, їх спілок, об`єднань), а також підприємств та установ цих організацій, яка є самостійною організаційною формою кооперативного руху.

68. Первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство - самоврядна організація громадян, які на основі добровільності членства, майнової участі та взаємодопомоги об`єднуються для спільної господарської діяльності з метою колективного організованого забезпечення своїх економічних і соціальних інтересів. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні.

69. У ч.4 ст.111 ГК визначено, що споживчі товариства можуть на добровільних засадах об`єднуватися в спілки, інші форми об`єднання, передбачені законом, єдину спілку споживчих товариств України та мають право вільного виходу з них.

70. Відповідно до ст.2 Закону "Про кооперацію" споживчий кооператив (споживче товариство) - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для організації торговельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів.

71. У ст.6 Закону "Про кооперацію" визначено, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.

72. У ч.1 ст.5 Закону "Про споживчу кооперацію" визначено, що первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство - самостійна, демократична організація громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об`єднуються для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану.

73. Згідно зі ст.6 Закону "Про споживчу кооперацію" членство у споживчому товаристві може бути індивідуальним і колективним. Індивідуальними членами споживчого товариства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку і виявили бажання брати участь у здійсненні цілей і завдань споживчого товариства. Членами учнівських споживчих товариств, що створюються при загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах, можуть бути особи, які досягли 14-річного віку. Колективними членами споживчого товариства можуть бути фермерські господарства, колективні сільськогосподарські підприємства, господарські товариства, кооперативні, державні та інші підприємства, що поділяють його цілі та інтереси.

74. У ч.4 ст.6 Закону "Про споживчу кооперацію" визначено, що член споживчого товариства має право, зокрема: брати участь у діяльності споживчого товариства, обирати і бути обраним до його органів управління і контролю, вносити пропозиції щодо поліпшення діяльності товариства та усунення недоліків у роботі його органів і посадових осіб; одержувати частку прибутку, що розподіляється за результатами господарської діяльності між членами споживчого товариства відповідно до їх пайового внеску.

75. Кооперативне об`єднання - спілка, ліга, асоціація, альянс та інші форми добровільного об`єднання кооперативів за видами діяльності чи територіальною ознакою з метою створення сприятливих умов для діяльності кооперативів, що входять до його складу, та їх членів (абз.1 ст.30 Закону "Про кооперацію").

76. Водночас згідно з частинами 1, 3, 4 ст.8 Закону "Про споживчу кооперацію" споживчі товариства можуть на добровільних засадах об`єднуватися в місцеві спілки, Центральну спілку споживчих товариств України, і мають право вільного виходу з них. Взаємовідносини між споживчими товариствами та їх спілками будуються на договірних засадах. Товариства можуть делегувати спілкам частину своїх повноважень та виконання окремих функцій.

77. Вищим органом управління спілки є з`їзд (конференція), який приймає статут, обирає розпорядчі, виконавчі та контрольні органи, вирішує інші питання діяльності спілки. Взаємодія і підпорядкованість розпорядчих, виконавчих та контрольних органів спілки визначається статутом.

78. Спілка визнається юридичною особою і може здійснювати господарську та іншу не заборонену чинним законодавством діяльність з дня її державної реєстрації. Вона не відповідає за зобов`язаннями споживчих товариств і не має щодо них розпорядчих функцій.

79. У ч.1 ст.167 ГК (у редакції чинній станом на момент прийняття оспорюваних рішень) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

80. Відповідно до наведених норм права окремі споживчі товариства задля досягнення спільної мети можуть об`єднуватися між собою у формі спілки та врегулювати правовідносини із нею відповідним договором. Споживче товариство, увійшовши до складу членів спілки, набуває відповідні корпоративні права у межах такої спілки, які може реалізувати, зокрема, шляхом взяття участі в її статутній діяльності та управлінні нею через органи управління спілки.

81. Отже, членами кооперативного об`єднання (спілки) можуть бути лише споживчі товариства, які мають корпоративні права, зокрема брати участь у з`їзді (конференції) та в ухваленні таким органом рішень та, відповідно, оскаржувати їх.

82. Однак суди попередніх інстанцій під час нового розгляду встановили, що відповідно до пунктів 2 та 8 Статуту Спілки, зареєстрованого 08.11.2005 та у чинній редакції станом на момент прийняття оспорюваних рішень, до складу райспоживспілки можуть входити на договірних засадах на підставі членства, зокрема фізичні особи. На це звернув увагу Верховний Суд у постанові від 08.06.2022, направляючи цю справу (№911/2860/20) на новий розгляд.

83. Суди попередніх інстанцій встановили факт членства ОСОБА_1 у Спілці на підставі доводів позивачки та оцінки наданих на їх підтвердження доказів, зокрема:

(1) членської книжки №40, виданої позивачці як члену Васильківської райспоживспілки Київської області із датою вступу 01.07.1999, згідно з якою нею сплачено вступний та обов`язковий пайовий внесок;

(2) майнового сертифіката серії А №030 на пай (частку) у майні Спілки, виданого 25.02.2010 члену Спілки - ОСОБА_1 на підставі постанови VІІ конференції ІІ засідання членів Спілки від 29.12.2009, відповідно до якого позивачці належить пай (частка) у майні, вартість якого становить 4 582,00 грн;

(3) постанови правління Спілки від 24.01.2013 №2, якою затверджено нову дислокацію (список членів) кооперативної дільниці №1 Спілки в м. Васильків за №40, в якій вказана ОСОБА_1 ;

(4) протоколу VIII Конференції Спілки від 04.07.2013, яким оформлено рішення про обрання пайовика райспоживспілки - ОСОБА_1 членом ради Спілки;

(5) постанови правління Спілки від 23.09.2015 №21, якою вирішено нарахувати пайовику ОСОБА_1 дивіденди та перерахувати їх на поповнення пайових внесків.

84. Протягом тривалого часу, щонайменше з дати реєстрації Статуту - 08.11.2005, не вчинялися будь-які дії, спрямовані на виключення ОСОБА_1 зі складу її членів, зокрема: відповідач та/або інші члени не оспорювали в судовому порядку членство ОСОБА_1 ; не приймалося рішення щодо виключення позивачки зі складу її членів; не змінювалися положення Статуту щодо права фізичних осіб набувати членство у Спілці до прийняття оспорюваних рішень у цій справі.

85. Лише у 2017 були проведені збори ради Спілки і фактично в цей момент було вчинено дії, які свідчать про невизнання членства ОСОБА_1 у Спілці.

86. Відповідно до наведених вище обставин у спірних правовідносинах має місце юридичний казус, адже, незважаючи на те, що законодавство, яке регулює правовідносини в системі споживчої кооперації, не передбачало членства фізичних осіб безпосередньо у споживчих спілках (зокрема, станом на момент набуття позивачкою членства та виникнення спірних правовідносин), однак установчий документ Спілки визначав можливість членства фізичних осіб і суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 є членом Спілки протягом багатьох років (з 1999 року) і підстави такого членства (відповідні положення Статуту, рішення органів управління тощо) не були у встановленому порядку скасованими чи визнаними недійсними, а отже позивачка є власником корпоративних прав.

87. Верховний Суд зауважує, що корпоративні права є об`єктом права власності.

88. Мирне володіння майном, передбачене ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за якою кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в громадських інтересах і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

89. Передбачені ч.4 ст.13, ст.41 Конституції України гарантії захисту права власності поширюються на корпоративні права учасника господарської організації. Тому втручання в корпоративні права учасника господарської організації має бути обумовлене суспільною необхідністю, здійснюватися відповідно до закону з дотриманням принципу верховенства права та застосуванням заходів, які не є надто обтяжливими для його прав і свобод.

90. На право власника частки у статутному капіталі господарської організації на участь в її управлінні, яке є складовою корпоративного права, поширюються гарантії, передбачені ч.4 ст.13, ст.41 Конституції України. Захищеність вказаного права на конституційному рівні означає, що втручання у таке право допускається у виняткових випадках з метою суспільної необхідності, виключно на підставі закону та з дотриманням засад справедливості, пропорційності.

91. Верховний Суд також зауважує, що питання правомірності членства фізичних осіб у Спілці, зокрема ОСОБА_1 , не є предметом спору у цій справі.

92. Скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові 02.05.2018 у справі №912/779/17 (недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів не може визнаватися порушенням прав тих позивачів, які не є учасниками (акціонерами, членами) цієї особи. Відтак, права позивача спірними рішеннями не порушуються.).

93. Верховини Суд відхиляє зазначені доводи скаржника з огляду на таке.

94. Під час вирішення питання обґрунтованості доводів скарги про неврахування судами правового висновку Верховного Суду щодо питань застосування тих чи інших норм права, процесуальний закон також передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет їх подібності.

95. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Такий правовий висновок викладено у пунктах 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19.

96. Спірні правовідносини у справі №912/779/17 та ті, що мають місце у цій справі (№911/2860/20), не є подібними, адже у справі №912/779/17, в якій оспорюються рішення загальних зборів відповідача, суди попередніх інстанцій встановили, що позивач не був та не є учасником відповідача, у зв`язку з цим дійшли висновку, з яким погодився Верховний Суд, що права позивача спірними рішеннями не порушуються. Однак, як зазначено вище, позивачка у цій справі є членкинею юридичної особи, а тому висновки Верховного Суду, сформовані у справі №912/779/17, є нерелевантними для цієї справи.

97. Скаржник стверджує, що докази, покладені в основу висновку судів попередніх інстанцій щодо членства позивачки у Спілці, є недопустимими, адже не підтверджують такої обставини.

98. Верховний Суд відхиляє такі доводи скаржника, адже їх зміст фактично зводиться до переоцінки доказів, натомість саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій, оскільки згідно з імперативними приписами ст.300 ГПК суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.

99. Скаржник стверджує, що відсутність у позивачки статусу члена Спілки підтверджується відсутністю інформації про неї як про учасника (члена) у ЄДР. Однак скаржник не навів норму права та висновок Верховного Суду відповідно до яких членство у спілці залежить від наявності інформації про відповідного члена спілки у ЄДР, а тому такий довід колегією суддів відхиляється.

100. Колегія суддів також відхиляє доводи скаржника щодо необхідності встановлення моменту набуття позивачкою статусу члена Спілки, адже це питання не охоплюється предметом спору, а тому не має вирішального значення для його вирішення.

101. Скаржник також зазначив, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про долучення доказів, однак, скаржник не визначив випадок, передбачений п.3 ч.3 ст.310 ГПК, як підставу касаційного оскарження, а відповідні обставини не впливають на висновки щодо питань, які досліджує Верховний Суд у цій справі.

102. Отже, враховуючи вказане, оцінивши доводи сторін, дослідивши докази, які є належними, допустимим та встановивши, що доводи та докази позивачки є більш вірогідними, аніж доводи та докази протилежної сторони, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 була членкинею Спілки.

Щодо порушених прав ОСОБА_1 та ефективності обраного нею способу їх захисту

103. Скаржник вважає, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій не відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним в ухвалах від 30.11.2022 та в постанові від 13.02.2023 у справі № 909/1154/21, що полягають у такому: "порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання загальних зборів товариства в частині неповідомлення позивача про загальні збори та позбавлення її можливості взяти участь у загальних зборах не є безумовною підставою для визнання оспорюваних рішень загальних зборів недійсними, для правильного вирішення спору необхідно дослідити дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства через тривалий час після стверджуваного факту порушення його прав та зміни майнового стану учасників правовідносин". Суд першої інстанції, пославшись на такі висновки суду касаційної інстанції, ухвалив рішення, яке суперечить такі правовій позиції, оскільки не здійснив оцінку мотивів звернення ОСОБА_1 до суду з позовом у цій справі; залишив поза увагою те, що позивачка, не будучи членом Спілки, оскаржує рішення, які її взагалі не стосуються; не дослідив, які наслідки матиме рішення суду про задоволення позовних вимог; не оцінив, чи призведе задоволення позовних вимог до дійсного захисту інтересу позивачки.

104. Також скаржник наголошує на необхідності з`ясування питання щодо ефективності обраного позивачкою способу захисту права, тобто, яким чином задоволення позову призведе до захисту її прав та до яких наслідків таке рішення суду для інших осіб, незалучених до участі у справі, зокрема, з огляду на те, що після оскаржуваних позивачкою рішень органів управління Спілки було прийнято низку інших рішень, зокрема щодо зміни керівників, які не оскаржувались та є чинними. Спілка звернула увагу на те, що серед оспорюваних рішень Конференції відсутнє рішення щодо звільнення позивачки з посади голови правління, а тому задоволення позову не вплине на її права та інтереси.

105. Скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 15.02.2023 у справі №910/8343/21, та Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постановах від 09.02.2022 у справі №910/6939/20, від 02.02.2021 у справі №925/642/19, щодо необхідності встановлення ефективності способу захисту, обраного позивачем, а також Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 22.06.2021 у справі №200/606/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц про те, що обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

106. Верховний Суд погоджується з такими доводами скаржника частково, а саме в частині неефективності позовних вимог щодо зміни відомостей про юридичну особу - Спілку, виходячи з таких мотивів.

107. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.02.2022 у справі №910/6939/20 послалася на свої ж висновки про те, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

108. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

109. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

110. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає лише те, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

111. Згідно з правовою позицією, викладеною у п.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №925/642/19, на яку посилається скаржник, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах його позовні вимоги не підлягають задоволенню.

112. Подібні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №910/8343/21, на яку послався скаржник.

113. Верховний Суд у постанові від 12.02.2020 у справі №916/1253/19 дійшов таких висновків:

"Суд касаційної інстанції зазначає, що під час розгляду корпоративних спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи, господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) рішенням загальних зборів.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову."

114. Колегія суддів зауважує, що така права позиція є усталеною та послідовною, про що неодноразово зазначалося у низці постанов Верховного Суду при вирішенні подібних спірних корпоративних правовідносин.

115. Виходячи з наведених висновків, під час вирішення подібного спору суду необхідно з`ясувати, зокрема, наявність в позивача корпоративних прав, порушення таких прав оспорюваним рішенням органу управління юридичної особи, а також існування безумовних підстав для визнання недійсними рішень такого органу у зв`язку з прямою вказівкою закону.

116. У п.11 Статуту визначені права члена Спілки, зокрема: брати участь через своїх представників (делегатів конференції, членів ради) в управлінні справами райспоживспілки, обговоренні і прийнятті з усіх питань її діяльності; вносити на розгляд і обговорення конференції, зборів ради і правління райспоживспілки питання, спрямовані на поліпшення діяльності споживчої кооперації; оскаржувати рішення конференції та ради райспоживспілки.

117. Згідно з п.20 Статуту конференція правомочна вирішувати питання за наявності не менше 2/3 делегатів. Члени ради та ревізійної комісії райспоживспілки попереднього скликання, які не обрані делегатами конференції, можуть брати участь у її роботі з правом дорадчого голосу.

118. Суди попередніх інстанцій встановили, що 28.09.2017 збори уповноважених пайовиків Спілки обрали делегатів на дев`яту позачергову конференцію райспоживспілки у кількості 24 делегати від 336 пайовиків.

119. Однак відповідно до протоколу дев`ятої позачергової конференції членів Спілки від 17.10.2017, яким оформлені спірні рішення Конференції, на Конференції взяли участь лише 6 членів (делегатів) Спілки від споживчих товариств, а саме: Гребінківського споживчого товариства - ОСОБА_4 , Споживчого товариства "Данилівське" - Стажко В.О., Тростинського споживчого товариства - ОСОБА_3 , Споживчого товариства "Барахтянське" - ОСОБА_22 ; Устимівського споживчого товариства - ОСОБА_35 ; Споживчого товариства "Митницьке" - ОСОБА_36 .

120. Відповідно до наведених обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, конфлікт у цій справі полягає у тому, що вказані споживчі товариства, які є членами Спілки, 17.10.2017 провели Конференцію, на якій припинили повноваження попереднього складу ради Спілки та обрали новий, яка зі свого боку обрала новий склад членів правління та голову, звільнивши ОСОБА_1 з такої посади, тобто такі члени (споживчі товариства) фактично перебрали на себе корпоративний контроль над Спілкою, усунувши від управління інших її членів - фізичних осіб, серед яких ОСОБА_1 , при цьому проігнорувавши положення Статуту Спілки, що визначав можливість членства фізичних осіб, а отже наявність в них тих же корпоративних прав, що й в споживчих товариств.

121. Крім того, суди попередніх інстанцій врахували, що матеріали справи не містять доказів у підтвердження виконання Спілкою вимог п.19 Статуту, тобто повідомлення позивачки як члена Спілки та як делегата про дату час та місце проведення Конференції, а також про рекомендований порядок денний Конференції.

122. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що, розглядаючи спори між учасником та господарським товариством, суди мають враховувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників також не завжди збігаються. Відтак, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників та самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються шляхом прийняття рішень його колективними органами управління, надавати оцінку добросовісності дій сторін спору щодо можливого захисту ними інтересів інших осіб та можливих наслідків у випадку задоволення таких вимог (чи приведуть вони до реального захисту прав третьої особи, яка оспорює правочин, стороною якого вона не була) (постанови від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 03.12.2019 у справі №904/10956/16, від 08.06.2021 у справі №906/1336/19, на які посилається скаржник).

123. Такі обставини вказують на дисбаланс у корпоративному управлінні Спілкою з наданням переваги контролю над нею споживчими товариствами, що порушує баланс інтересів усіх членів Спілки, зокрема ОСОБА_1 , та самої Спілки, адже у цьому випадку враховуються лише інтереси зазначених товариств.

124. ОСОБА_1 протягом тривалого часу реалізовувала свої корпоративні права члена Спілки, зокрема, входила у склад ради та правління Спілки, і була головою правління. Однак, як зазначено вище, споживчі товариства - члени Спілки прийняттям оспорюваних рішень Конференції, про проведення якої повідомлено ОСОБА_1 не було, фактично усунули позивачку від участі в управлінні Спілкою, а також виключили її зі складу ради, правління та усунули від посади голови правління без урахування її волевиявлення як членкині, а також й інших членів Спілки, які є фізичними особами, в особі їх делегатів, що вказує на існування порушеного права позивачки.

125. Також, як було зазначено, спірним рішенням зборів ради Спілки фактично заперечено право ОСОБА_1 на членство у Спілці, що, у свою чергу, обмежує право позивачки на мирне володіння майном, передбачене ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

126. За таких умов виникла унікальна ситуація, за якої відновлення корпоративних прав може бути здійснено шляхом визнання недійсними оспорюваних рішень Конференції та ради Спілки.

127. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для визнання недійсними рішень Конференції, оформлених протоколом від 17.10.2017, оскільки Конференція проведена за участі лише 6 делегатів від 6 із 9 споживчих товариств Спілки, проте за відсутності 24 делегатів від 336 пайовиків, зокрема ОСОБА_1 , що становить менше 2/3 делегатів та суперечить положенням пунктів 18, 20 Статуту. Рішення зборів ради Спілки, оформлені протоколом від 18.10.2017, є також недійсними, з огляду на прийняття таких рішень неповноважним складом ради, обраним неправомочною Конференцією.

128. ОСОБА_1 вважає, що недійсність рішення зборів ради Спілки (протокол від 18.10.2017), якими звільнено позивачку з посади голови правління Спілки та обрану іншу особу ( ОСОБА_2 ), має наслідком скасування запису в ЄДР щодо зміни керівника Спілки на ОСОБА_2 та відновлення запису щодо керівника Спілки ОСОБА_1

129. Суди попередніх інстанцій за наслідками розгляду справи дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, пов`язаних із внесенням змін до ЄДР щодо керівника Спілки, адже ці вимоги є похідними від вимог щодо недійсності оспорюваних рішень органів управління Спілки.

130. Верховний Суд не погоджується з таким рішенням судів попередніх інстанцій, виходячи з таких мотивів.

131. Верховний Суд у постанові від 15.02.2023 у справі №910/8343/21, на яку послався скаржник, щодо позовної вимоги про визнання недійсним другого рішення загальних зборів учасників відповідача (протокол від 25.02.2021 № 25-2/02/21) та зобов`язання скасувати відповідний запис про державну реєстрацію, внесений на підставі цього рішення, з того ж погляду - ефективності способу захисту, зазначив, що: "після прийняття загальними зборами рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 17.12.2020 №4, яким ОСОБА_37 звільнили з посади директора товариства, позивач не може ставити питання про визнання недійсними наступних рішень загальних зборів учасників товариства, зокрема рішення, оформленого протоколом від 25.02.2021 №25-2/02/21, яким ОСОБА_38 звільнили з посади директора товариства та призначили на цю посаду ОСОБА_39 , та скасування відповідних записів про державну реєстрацію, адже з моменту втрати позивачем повноважень виконавчого органу товариства, він не може оскаржувати будь-які наступні управлінські рішення останнього. Відповідно не може стверджувати, зокрема, про незаконне призначення ОСОБА_39 на посаду директора товариства. Зміна керівника за цим рішенням загальних зборів жодним чином не стосується прав та інтересів позивача, як виконавчого органу товариства, за захистом яких він звернувся до суду у зв`язку з його незаконним звільненням (про що вже зазначалось у пункті 5.24 цієї постанови)."

132. Рішення загальних зборів є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційним письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Легітимність рішень загальних зборів презюмується. Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №916/375/17, від 27.03.2018 у справі №904/9431/15, від 02.05.2018 у справі №910/807/17, від 06.03.2019 у справі №916/474/18, від 20.03.2019 у справі №906/37/18, від 26.01.2022 у справі №911/2525/19 та від 13.10.2021 у справі №910/12317/18 (п.57).

133. Відповідно до принципу рівності перед законом та судом, передбаченого ст.7 ГПК і принципу диспозитивності господарського судочинства, передбаченого ст.14 ГПК, саме позивач при зверненні до суду самостійно визначає обсяг порушення свого права та спосіб його захисту, а суд лише встановлює наявність підстав для захисту (наявність порушеного права) та оцінює відповідність і ефективність обраного позивачем способу захисту.

134. Згідно зі ст.14 ГПК ("Диспозитивність господарського судочинства") суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

135. Верховний Суд зазначає, що після прийняття зборами ради відповідача оспорюваних рішень щодо зміни керівника (з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 ) (протокол від 18.10.2017) Спілка в особі своїх органів управління змінювала свого керівника неодноразово і такі рішення ніким не оскаржувалися, а тому їх правомірність презюмується.

136. Отже, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, колегія суддів зазначає, що задоволення позову в частині вимог про скасування реєстраційного запису змін до відомостей ЄДР щодо керівника Спілки ( ОСОБА_2 ) та відновлення реєстраційного запису щодо керівника - ОСОБА_1 , не призведе до очікуваного нею результату, позивачка не буде поновлена на посаді голови правління Спілки, враховуючи наявність інших рішень органів управління Спілки, які є чинними, та якими обиралися інші особи на цю посаду, зокрема чинний керівник відповідача.

137. Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (п.52), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (п.76), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (п.155).

138. Отже, суди попередніх інстанцій наведеного не врахували, що призвело до ухвалення неправильних рішень в частині задоволення позовних вимог щодо скасування та відновлення реєстраційних записів змін до відомостей ЄДР щодо керівника Спілки, а тому колегія суддів дійшла висновку про скасування судових актів в цій частині та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_1 .

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

139. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

140. Згідно із ч.1 ст.311 ГПК суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

141. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про часткове задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог про скасування та відновлення реєстраційних записів змін до відомостей ЄДР щодо керівника Спілки та ухвалення нового - про відмову у вказаній частині позову.

Судові витрати

142. Згідно з пп."б", п.4 ч.1 ст.315 ГПК постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення.

143. Відповідно до ч.11 ст.129 ГПК при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

144. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.14 ст.129 ГПК).

145. Верховний Суд враховує, що позивачка сплатила судовий збір за подання позовної заяви, в якій пред`явила 4 позовні вимоги немайнового характеру (2 102,00 грн за кожну), у розмірі 8 408,00 грн.

146. Водночас обидві сторони справи зверталися з апеляційною та касаційною скаргами, тобто під час первісного розгляду справи зверталася з такими скаргами позивачка (оскільки у позові було відмовлено), а під час нового - відповідач (оскільки позов був задоволений), та сплатили за їх подання судовий збір у загальному розмірі по 29 428,00 грн, виходячи з розрахунку - 4 позовні вимоги немайнового характеру. Верховний Суд задовольнив частково касаційні скарги сторін.

147. Однак за результатами розгляду справи Верховний Суд дійшов висновку про безпідставність 2 із 4 позовних вимог, які за наслідками нового розгляду справи суд першої інстанції задовольнив, а суд апеляційної інстанції таке рішення залишив без змін.

148. Змінюючи розподіл судових витрат, колегія суддів враховує, що позов задоволений частково, а тому понесені сторонами судові витрати покладаються на них пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

149. Отже, різниця у сплаченій сторонами сумі судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг відсутня, оскільки кожна зі сторін мала б відшкодувати іншій 0,5 розміру сплаченого судового збору за подання таких скарг (відповідач - під час первісного розгляду справи, а позивач - під час нового).

150. Різниця в сумі судових витрат полягає в розмірі сплаченого позивачкою судового збору за подання позовної заяви із двома вимогами немайнового характеру, які суд задовольнив та які покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Васильківської районної спілки споживчих товариств задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 22.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у справі №911/2860/20 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зміну відомостей про юридичну особу - Васильківську районну спілку споживчих товариства (скасування запису від 09.11.2017 №13561070015000465 та відновлення запису від 04.04.2017 №13561070013000465) скасувати та ухвалити нове рішення.

3. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зміну відомостей про юридичну особу - Васильківську районну спілку споживчих товариства (скасування запису від 09.11.2017 №13561070015000465 та відновлення запису від 04.04.2017 №13561070013000465) відмовити.

4. В іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 22.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у справі №911/2860/20 залишити без змін.

5. Поновити виконання рішення Господарського суду Київської області від 22.03.2023 у справі №911/2860/20.

6. Стягнути з Васильківської районної спілки споживчих товариства (08600, Київська область, місто Васильків, вул. Соборна, 70, код ЄДРПОУ 01755203) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 204,00 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп. за подання позовної заяви.

7. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

І. Кондратова