Постанова

від 18.04.2024 по справі 420/29198/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 420/29198/23

адміністративне провадження № К/990/10097/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Прокопенка О.Б.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,

розглянув як суд касаційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами адміністративну справу №420/29198/23

за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року, постановлену в складі: головуючого судді Турецької І.О., суддів Градовського Ю.М., Шеметенко Л.П.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин справи і рішень судів попередніх інстанцій

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 04 березня 2019 року включно;

- зобов`язати нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4076,38 грн у місяць, на загальну суму 49325,43 грн за період з 01 березня 2018 року по 04 березня 2019 року включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078).

Окрім того, відповідно до статті 282 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ОСОБА_1 просив зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 04 березня 2019 року включно, відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 04 березня 2019 року включно, відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Суд також відмовив у задоволенні вимог щодо покладення на відповідача зобов`язання подати звіт про виконання рішення суду.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 13 лютого 2024 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнив частково, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року скасував, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії закрив.

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про тотожність спору, який є предметом розгляду в цій справі та який розглядався у справі №420/3127/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 і був вирішений по суті рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2022 року, яке вступило у законну силу.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Скаржник наводить доводи про те, що у справі №420/3127/22 предметом розгляду та оцінки було право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 28 червня 2016 року по 04 березня 2019 року включно, із застосуванням місяця січня 2008 року та березня 2018 року. Натомість у справі №420/29198/23, яка розглядається, предметом спору є правильність встановлення відповідачем індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованій величині у грошовому еквіваленті за період з 01 березня 2018 року по 04 березня 2019 року із визначенням загальної суми індексації-різниці.

ОСОБА_1 стверджує, що на час розгляду справи №420/3127/22 відповідач ще не виплатив позивачу індексацію за період з 28 червня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, тому неможливо було визначити, чи перевищив розмір виплаченої індексації за лютий 2018 року суму підвищення грошового доходу у березні 2018 року. Як наслідок, неможливо було провести розрахунок індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 04 березня 2019 року включно, тому ці питанні були віднесені до дискреційних повноважень відповідача та визнані передчасними.

Саме за таких обставин позивач звернувся до суду із цим позовом в межах іншого провадження.

Позиція інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Військово-медичний клінічний центр Південного регіону просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін. Відповідач наводить доводи про те, що спір щодо визнання бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати в повному обсязі грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 04 березня 2019 року та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 4076,38 грн на місяць на загальну суму 49325,43 грн за вказаний період, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2023 року №1078, вже вирішено Одеським окружним адміністративним судом у справі №420/3127/22.

Рух касаційної скарги

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи №420/29198/23 між суддями від 15 березня 2024 року визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Прокопенка О.Б., суддів: Радишевську О.Р., Уханенка С.А. - для розгляду цієї адміністративної справи.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 березня 2024 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2024 року справу призначено до розгляду.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним шляхом.

Пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок №1078, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 1-1 Порядку №1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року, - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку №1078, а з 15 березня 2018 року врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пункт 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова №1013).

Так, абзац 1 пункту 5 Порядку №1078, у вказаній редакції, передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Цей же абзац діяв з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №141 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Постанова №141), і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року дотепер, у редакції Постанови №1013, і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року, у редакції Постанови №1013, і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Цей же абзац з 15 березня 2018 року дотепер діє у редакції Постанови №141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року дотепер, у редакції Постанови №1013, і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року, у редакції Постанови №1013, і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 01 грудня 2015 року, у редакції Постанови №1013, і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року діяв у редакції Постанови №141 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Пункт 10-2 Порядку №1078 у редакції Постанови №1013 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.

Зазначена у пункті 4 частини першої статті 238 КАС України підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті та остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.

Необхідно зауважити, що відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

У постанові від 09 жовтня 2018 року у справі №809/487/18 Верховний Суд зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову; це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем і відповідачем спірних правовідносин. Отже, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин і фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

Таким чином, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність в іншій справі постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи і які набрали законної сили.

Спірним є питання наявності в межах двох справ (№420/3127/22 та №420/29198/23) одночасної сукупності вказаних умов для закриття провадження у справі, що розглядається.

Як установлено судами попередніх інстанцій, позивач уже звертався до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_1 , зокрема з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 04 березня 2019 року включно, із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4076,38 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078;

- зобов`язати нарахувати та виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4076,38 грн за період з 01 березня 2018 року по 04 березня 2019 року включно в сумі 49325, 43 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

У справі №420/3127/22 Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 12 липня 2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року, в цій частині позовних вимог відмовив.

Таке рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог Одеський окружний адміністративний суд мотивував тим, що не було правових підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 30 листопада 2018 року, оскільки поріг індексації не перевищував 103% та індексація грошового забезпечення після підвищення доходу належить нарахуванню та виплаті тільки з грудня 2018 року. Відповідно до довідки про суми нарахованої та виплаченої індексації цей суд встановив, що ОСОБА_1 було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення з грудня 2018 року по березень 2019 року. Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Суд у справі №420/3127/22 зазначив, що відповідачем не нараховано суми індексації за лютий 2018 року, тому на час розгляду справи не було можливості визначити чи розмір підвищення грошового доходу перевищує, чи не перевищує суму індексації.

Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 , від імені якого діяв представник ОСОБА_2 , звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.

Проте ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження.

У касаційній скарзі позивач зазначає про нетотожність позову у цій справі та у справі №420/3127/22, адже на момент розгляду справи №420/3127/22 позивачу ще не була виплачена індексація грошового забезпечення та судом не досліджувалося питання, чи перебільшила сума збільшення грошового забезпечення внаслідок підвищення посадових окладів суму індексації, що склалась у місяці підвищення посадових окладів із застосуванням базового місяця січня 2008 року.

Суд звертає увагу на те, що з 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття «індексація» як різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір підвищення доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки) та від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21 з подібними правовідносинами.

Виходячи зі змісту принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві, саме на суд покладається обов`язок визначити характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

Повертаючись до обставин справи, що розглядається, Суд констатує, що предметом позову у ній є питання розрахунку фіксованої щомісячної індексації (індексації-різниці) грошового забезпечення позивача у період з 01 березня 2018 року по 04 березня 2019 року. Отже, дослідженню у цій справі підлягає питання наявності у позивача права на отримання індексації грошового забезпечення у вказаний період, виходячи з фіксованої величини, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, яка передбачена зазначеними положеннями Порядку №1078.

Позивач в касаційній скарзі наголошує, що індексація грошового забезпечення у фіксованій величині залежить від суми індексації грошового забезпечення, яка належить до виплати позивачу у лютому 2018 року. Отже, оскільки розрахунок такої суми належав до дискреційних повноважень відповідача і на момент розгляду справи №420/3127/22 проведений не був, то неможливо було визначити чи перевищило збільшення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року суму індексації нараховану у березні 2018 року. Тому позивач звернувся до суду із вказаними позовними вимогами у межах іншого провадження.

Указане не було предметом правової оцінки судами у справі №420/3127/22, оскільки перевірка правильності нарахованих відповідачем позивачу сум індексації грошового забезпечення, з урахуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, не здійснювалася.

Таким чином, судом апеляційної інстанції в цій справі здійснено неправильний порівняльний аналіз підстав і обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги у справі, що розглядається, та у справі №420/3127/22.

Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З огляду на зазначене Суд уважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для закриття адміністративного провадження в справі, а тому касаційну скаргу слід задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_1 .

Скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року, а справу №420/29198/23 направити до цього суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач О.Б. Прокопенко

Судді: О.Р. Радишевська

С.А. Уханенко