Постанова

від 18.04.2024 по справі 560/3757/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 560/3757/21

касаційне провадження № К/990/83/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Блажівської Н.Є., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області

на постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Курко О.П.; судді: Боровицький О.А., Шидловський В.Б.)

у справі № 560/3757/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агас»

до Головного управління ДПС у Хмельницькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агас» (далі - ТОВ «Агас», позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС у Хмельницькій області, податковий орган, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 грудня 2020 року № 00024630704, № 00024690704, № 00024650704, № 00024670711, № 00024700711, № 00024760704, № 00024770704, № 00024750704, № 00024740704, № 00024730704, № 00024710704.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17 грудня 2020 року № 00024650704.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17 грудня 2020 року № 00024730704 в частині збільшення позивачу грошового зобов`язання за платежем акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в розмірі 13 139,11 грн, з яких за податковим зобов`язанням 10 511,29 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 2 627,82 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17 грудня 2020 року № 00024690704 в частині збільшення товариству грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 52 500,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням 42 000,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 10 500,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року скасовано.

Прийнято нову постанову, якою позов ТОВ «Агас» задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 17 грудня 2020 року № 00024630704, № 00024650704, № 00024730704.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року скасовано.

Прийнято нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17 грудня 2020 року № 00024690704 у повному обсязі.

Не погодившись з рішеннями суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, ГУ ДПС у Хмельницькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано правові висновки Верховного Суду, які викладені в постановах від 03 серпня 2020 року у справі № 826/13307/18, від 29 травня 2020 року у справі № 826/27811/15, від 20 квітня 2021 року у справі № 817/1269/17.

Ухвалою від 19 січня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Хмельницькій області.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання апеляційним судом норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволення з огляду на таке.

Судовий розгляд встановив, що податковий орган провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агас» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2018 року по 30 червня 2020 року, валютного законодавства за період з 01 квітня 2018 року по 30 червня 2020 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 квітня 2018 року по 30 червня 2020 року, за результатами якої складено акт від 18 листопада 2020 року № 756/22-01-07-04/32877833.

Відповідно до висновків акта перевірки контролюючим органом встановлені порушення:

підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16, пунктів 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, підпункту 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України (далі - ПК України), пунктів 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, пунктів 4, 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20, пунктів 6, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, в результаті чого ТОВ «Агас» завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на загальну суму 12 690 727,00 грн;

пункту 185.1 статті 185, абзацу другого пункту 188.1 статті 188, пункту 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого платником занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в загальній сумі 63 998,00 грн;

пункту 201.10 статті 201 ПК України з огляду на відсутність реєстрації податкової накладної на суму 42 000,00 грн;

підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України, що призвело до заниження акцизного податку за травень 2019 року в сумі 10 511,29 грн;

пункту 57.3 статті 57 ПК України внаслідок порушення термінів сплати грошових зобов`язань відповідно до податкового повідомлення-рішення від 18 жовтня 2018 року № 0010021407 на суму 100 530,95 грн;

На підставі висновків акта перевірки відповідачем 17 грудня 2020 року, зокрема, прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 00024630704, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за червень 2020 року на 12 690 727,00 грн;

№ 00024690704, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 79 998,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням 63 998,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 16 000,00 грн;

№ 00024650704, яким до товариства застосовано штраф у розмірі 21 000,00 грн;

№ 00024730704, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання за платежем акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на 16 831,25 грн, з яких за податковим зобов`язанням 13 465,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 3 366,25 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд зазначає таке.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 17 грудня 2020 року № 00024630704, яким платнику зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 12 690 727,00 грн Суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що станом на 30 червня 2020 року у позивача обліковувалась кредиторська заборгованість за укладеним з Роксфорд Маркетинг ЛТД (Республіка Кіпр) договором позики від 24 травня 2013 року в сумі 12 350 080,00 грн. Відповідач вважав таку заборгованість безнадійною з огляду на те, що за нею минув строк позовної давності, а також через припинення позивача як юридичної особи у зв`язку з ліквідацією

Відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

За приписами статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 262 ЦК України визначено, що заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново (частини перша, третя статті 264 ЦК України).

Апеляційним судом встановлено, що 31 грудня 2014 року між Роксфорд Меркетинг ЛТД (Республіка Кіпр) (Цедент) та ФЦД Консалтинг ФЗ ЛЛІ (Об`єднані Арабські Емірати) (Цесіонарій), а також ТОВ «Агас» (Боржник) було укладено Договір про переуступку права вимоги.

Відповідно до пункту 1 вказаного договору Цедент відступає та передає Цесіонарію право вимоги, яке виникло за договором позики від 24 травня 2013 року.

01 липня 2019 року між ФЦД Консалтинг ФЗ ЛЛІ (Об`єднані Арабські Емірати) (Первісний Позикодавець) та ОСОБА_1 (Новий Позикодавець), а також ТОВ «Агас» (Позичальник) було укладено додаткову угоду № 3 до договору позики від 24 травня 2013 року, відповідно до пункту 1 якої Первісний Позикодавець передає Новому Позикодавцю, а Новий Позикодавець приймає від Первісного Позикодавця станом на 01 липня 2019 року всі права та обов`язки Позикодавця, включаючи право вимоги заборгованості зо Договором позики від 24 травня 2013 року, укладеним між ФЦД Консалтинг ФЗ ЛЛІ (Республіка Кіпр) (Позикодавець) та ТОВ «Агас» (Позичальник).

Вказаною Додатковою Угодою від 01 липня 2019 року № 3 сторони внесли зміни до пункту 5.1 договору позики від 23 травня 2013 року, виклавши його в наступній редакції: « 5.1 Позичальник зобов`язується до 31 грудня 2020 року повернути Позикодавцю позику у розмірі 12 350 079,89 грн».

Крім того, 01 липня 2019 року між ОСОБА_1 (Позикодавець) та ТОВ «Агас» (Позичальник) було укладено додаткову угоду № 4, відповідно до якої сторони погодили, що станом на 01 липня 2019 року заборгованість Позичальника перед Позикодавцем за договором позики від 24 травня 2013 року складає 471 774,34 доларів США, що за курсом Національного банку України на 01 липня 2019 року складає 12 350 079,89 грн.

Відповідно до акта звірки взаєморозрахунків від 22 липня 2019 року № 22/07, складеного між ТОВ «Агас» та ОСОБА_1 , заборгованість позивача перед ОСОБА_1 становить 12 350 079,89 грн.

01 серпня 2019 року між ОСОБА_1 (Позикодавець) та ТОВ «Агас» (Позичальник) укладено додаткову угоду № 5, відповідно до якої сторони змінили пункт 5.1 договору позики від 23 травня 2013 року, виклавши його в наступній редакції: « 5.1 Позичальник зобов`язується до 30 червня 2020 року повернути Позикодавцю позику».

При цьому, 28 грудня 2020 року між ОСОБА_1 (Первісний позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Клевер Продакшн Груп» (Новий позикодавець) було укладено договір про відступлення права вимоги за договором позики від 24 травня 2013 року, за умовами якого Первісний позикодавець передає Новому позикодавцю, а Новий позикодавець приймає від Первісного позикодавця усі права та обов`язки Позикодавця, в тому числі й право вимоги боргу, належне Первісному Позикодавцю за договором позики від 24 травня 2013 року, укладеним між Первісним позикодавцем та ТОВ «Агас» (Боржник).

Відповідно до протоколу № 28/12 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Продакшн Груп» від 28 грудня 2020 року ОСОБА_1 стала учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Продакшн Груп» шляхом внесення нею додаткового вкладу до статутного капіталу вказаного підприємства у вигляді передачі майнових прав, а саме усіх прав та зобов`язань позикодавця за договором позики від 24 травня 2013 року, укладеним між ОСОБА_1 (Позикодавець) та ТОВ «Агас». Вказані зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Продакшн Груп» пройшли державну реєстрацію у встановленому законом порядку, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Договір від 28 грудня 2020 року про відступлення права вимоги за договором позики від 24 травня 2013 року від ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Продакшн Груп», так і набуття ОСОБА_1 корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Продакшн Груп» відбулось у період, який не перевірявся відповідачем, тому зазначені документи не були враховані податковим органом при винесенні податкового повідомлення-рішення.

Також встановлено, що відповідно до Протоколу загальних зборів засновників ТОВ «Агас» від 19 січня 2019 року № 19/01 питанням № 1 Порядку денного було припинення ТОВ «Агас» шляхом приєднання його до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Продакшн Груп».

Разом з тим, на момент проведення перевірки ТОВ «Агас» не було припиненим як юридична особа у зв`язку з його ліквідацією.

На підставі викладених обставин апеляційний суд дійшов висновку про безпідставність доводів податкового органу стосовно того, що заборгованість за договором позики від 24 травня 2013 року в сумі 12 350 080,00 грн є безнадійною, оскільки за нею не минув строк позовної давності та через те, що ТОВ «Агас» не було припинено як юридична особа у зв`язку з його ліквідацією.

Вимоги частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи контролюючого органу стосовно того, що на момент укладання додаткової угоди від 01 липня 2019 року № 3 до договору позики від 24 травня 2013 року строк повернення позики, визначений сторонами, був пропущений та не був пролонгований сторонами.

Також апеляційним судом не перевірено доводи відповідача щодо невідображення у бухгалтерському обліку позивача заборгованості перед ОСОБА_1 на підставі вищевказаної додаткової угоди, про що зазначалося в акті перевірки.

У зв`язку з чим, суд вважає передчасними висновки апеляційного суду про безпідставність доводів податкового органу стосовно того, що заборгованість за договором позики від 24 травня 2013 року в сумі 12 350 080,00 грн є безнадійною та повинна була включатися до складу доходу відповідного звітного періоду.

Щодо твердження відповідача про те, що ТОВ «Агас» помилково не збільшено фінансовий результат першого півріччя 2020 року та не відображено в рядку 3.11 додатку РІ суму визнаних штрафів в розмірі 101 847,00 грн, то суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що оскільки суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нараховані за наслідками перевірок органів Державної фіскальної служби визнаються витратами згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування. При цьому, на суму таких штрафних (фінансових) санкцій та пені різниця для збільшення фінансового результату до оподаткування не виникає.

Суд погоджується з висновками апеляційного суду про помилковість доводів відповідача стосовно того, що ТОВ «Агас» занижено дохід за четвертий квартал 2018 року в сумі 110 800,00 грн в результаті розбіжностей між даними бухгалтерського обліку та даними, які відображені у рядку 2000 «Чистий дохід» звіту про фінансові результати, оскільки під час перевірки податковим органом не було враховані всі первинні бухгалтерські документи щодо здійснення господарських операцій, а саме: не враховано повернення товарів (реімпорт) від покупця Frames Factory Sp.z o.o.sp.k (Республіка Польща), що підтверджується вантажною митною декларацією від 04 червня 2018 року UA400030/2018/010073, копія якої міститься в матеріалах справи.

Так, 25 травня 2018 року ТОВ «Агас» було здійснено реалізацію багету Frames Factory Sp.z o.o.sp.k (Республіка Польща) відповідно до укладеного між сторонами контракту. Дана операція в бухгалтерському обліку відображена бухгалтерською проводкою Дт 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» Кт 702 «Дохід від реалізації товарів».

Дане проведення відображає виникнення за дебетом рахунку 362 дебіторської заборгованості Frames Factory Sp.z o.o.sp.k (Республіка Польща) та нарахування доходу за кредитом рахунку 702 для ТОВ «Агас». Frames Factory Sp.z o.o.sp.k (Республіка Польща) було виявлено невідповідність якості багету заявленій (партія, яка експортувалась, була пошкоджена). 04 серпня 2018 року було здійснено реімпорт даного товару, про що свідчить вантажна митна декларація від 04 серпня 2018 року UA400030/2018/010073.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291, на субрахунку 704 «Вирахування з доходу» за дебетом відображаються суми надходжень за договорами комісії, агентськими та іншими аналогічними договорами на користь комітентів, принципалів; сума наданих після дати реалізації знижок покупцям, вартість повернених покупцем продукції та товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу. За кредитом субрахунку 704 відображається списання дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».

Тому позивачем правомірно було відображено бухгалтерське проведення Дт 704 «Вирахування з доходу» Кт 362 «Розрахунки з іноземними покупцями».

Дане бухгалтерське проведення відображає зменшення доходу за дебетом рахунку 704, оскільки ТОВ «Агас» не отримало економічних вигод від даної операції та зменшення дебіторської заборгованості Frames Factory Sp.z o.o.sp.k (Республіка Польща), оскільки останній не отримав даний товар.

Щодо доводів відповідача про завищення позивачем показників у рядку 2180 «Інші операційні витрати» звіту про фінансові результати (за формою № 2) за 2019 рік в сумі 128 000,00 грн за рахунок невідповідності даних бухгалтерського обліку показникам фінансової звітності та податкової декларації з податку на прибуток підприємств, то Суд зазначає наступне.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з порівняльного аналізу копії звіту про фінансові результати (за формою № 2) за 2019 рік та копії декларації з податку на прибуток за 2019 рік вбачається, що різниця між показниками названих документів фінансової звітності підприємства складає 45 434,00 грн, а не 128 000,00 грн, як зазначає відповідач. При цьому, суд встановив, що під час проведення перевірки посадовими особами відповідача не були враховані всі господарські операції, які відносяться до «Інших операційних витрат».

На думку Верховного Суду, такі висновки є передчасними, оскільки судом апеляційної інстанції залишено поза увагою факт ненадання позивачем будь-яких документів щодо спростування невідповідності даних бухгалтерського обліку показниками фінансової звітності та податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Водночас, встановлена судом помилковість обрахунку відповідачем суми завищення показників фінансової звітності не може свідчити про відсутність факту виявленого порушення.

За урахуванням викладеного, Суд вважає правильним висновок апеляційного суду, що податкове повідомлення-рішення від 17 грудня 2020 року № 00024630704 є протиправним та підлягає скасуванню в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 212 647,00 грн.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 17 грудня 2020 року № 00024650704, № 00024730704, № 00024690704, то Суд зазначає наступне.

Зазначені акті індивідуальної дії прийняті на підставі висновків акта перевірки стосовно того, що ТОВ «Агас» не нараховано податкові зобов`язання з податку на додану вартість на залишки товарно-матеріальних цінностей (алкогольні напої) станом на 31 травня 2019 року за рахунком б/о 2821 «Товари в торгівлі» в сумі 210 225,00 грн. Дане порушення призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість в травні 2019 року на 42 000,00 грн, а також заниження зобов`язань за платежем акцизний податок на 13 465,00 грн.

Судами встановлено, що станом на 31 травня 2019 року у ТОВ «Агас» обліковувались залишки товарно-матеріальних цінностей (алкогольні напої) за рахунком б/о 2821 «Товари в торгівлі» на суму 210 225,00 грн.

Скасовуючи названі податкові повідомлення-рішення, апеляційний суд виходив з того, що з пояснень представника позивача вбачається, що залишки алкогольної продукції у товариства рахуються тільки у грошовому виразі на бухгалтерському рахунку, оскільки вказані товарно-матеріальні цінності реалізовані в період дії ліцензії на право реалізації такої продукції та залишилися облікованими тільки в грошовому виразі на рахунку б/о 2821 «Товари в торгівлі» в сумі 210 225,00 грн внаслідок помилки посадової особи товариства, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку. На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність доводів акта перевірки про порушення платником вимог пункту 185.1 статті 185, абзацу другого пункту 188.1 статті 188, пункту 198.6 статті 198, підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України.

Зазначені висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються виключно на поясненнях представника позивача без підтвердження таких належними та допустимим доказами.

Зокрема, судом апеляційної інстанції не з`ясовано, якими документами підтверджується реалізація платником алкогольної продукції в зазначений ним період, не перевірено, чи проводилося службове розслідування стосовно службової особи, яка, як зазначає позивач, допустила помилку при веденні бухгалтерського обліку, відобразивши недостовірні відомості.

За таких обставин, Суд вважає висновки апеляційного суду стосовно наявності підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 17 грудня 2020 року № 00024650704, № 00024730704, № 00024690704 передчасними та такими, що здійснені без повного з`ясування обставин справи.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Таким чином, рішення суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 грудня 2020 року № 00024650704, № 00024730704, № 00024690704 та податкового повідомлення-рішення від 17 грудня 2020 року № 00024630704 в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 12 478 080,00 грн, а справа в цій частині - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У частині відмови в задоволенні позовних вимог судові рішення особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам суду в рамках даного касаційного провадження.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнити частково.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 грудня 2020 року № 00024690704 скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 грудня 2020 року № 00024630704, № 00024650704, № 00024730704 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 грудня 2020 року № 00024650704, № 00024730704 та податкового повідомлення-рішення від 17 грудня 2020 року № 00024630704 в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 12 478 080,00 грн та в цій частині направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 грудня 2020 року № 00024630704, № 00024650704, № 00024730704 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді Н. Є. Блажівська

Р. Ф. Ханова