Ухвала

від 17.04.2024 по справі 752/21615/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 квітня2024 року

м. Київ

справа № 752/21615/20

провадження № 61-16530св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

представник ОСОБА_1 - адвокат Івашківський Андрій Олегович,

представник ОСОБА_2 - адвокат Мунька Олександр Миколайович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяви представника ОСОБА_1 -адвоката Івашківського Андрія Олеговича, та представника ОСОБА_2 - адвоката Муньки Олександра Миколайовича, про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі за первісним позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення забезпечувального платежу, визнання недійсним договору, відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати та комунальних платежів,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних заяв

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 ,

в якому, з урахуванням зміни предмету позову у червні 2021 року, просив суд:

- стягнути з ОСОБА_2 на його користь забезпечувальний платіж у сумі 984 439,33 грн;

- визнати недійсним договір № 14/09-10/18 оренди (найму) житлового приміщення від 14 вересня 2018 року, укладений між ним та ОСОБА_2 ;

- стягнути з ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду у розмірі 900 000 грн.

Позов мотивований тим, що 14 вересня 2018 року він уклав з відповідачем попередній договір, предметом якого сторони визначили у строк не пізніше

31 березня 2020 року передачу ОСОБА_2 у власність йому за договорами купівлі-продажу (основний договір), а він зобов`язувався прийняти і оплатити житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в

АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,097 га. за цією адресою. Договором від 14 вересня 2018 року визначено обов`язки сторін, якими, крім іншого, передбачено обов`язок ОСОБА_2 нести відповідальність за дійсність всіх наданих нотаріусу та йому документів та відомостей щодо об`єктів продажу.

Вказував, що на забезпечення виконання зобов`язань за цим попереднім договором він повинен сплатити ОСОБА_2 забезпечувальний платіж в розмірі

984 439,33 грн, що еквівалентно 35 000 доларів США, які він передав ОСОБА_2 під час підписання цього договору. Пунктом 5.2 визначено, що у разі невиконання умов цього попереднього договору та/або якщо основний договір не буде укладено з вини ОСОБА_2 , останній зобов`язується повернути йому фактично сплачений забезпечувальний платіж та штраф у розмірі 984 439,33 грн, що еквівалентно

35 000 доларів США.

Зазначав, що 25 березня 2020 року сторони уклали договір про внесення змін до попереднього договору, яким змінили строк укладення основних договорів

до 31 липня 2020 року. До підписання основного договору стало відомо, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, щодо придбання якого укладався попередній договір, почав руйнуватись. 31 липня 2020 року відповідачу було направлено лист, в якому викладено вказані обставини та запропоновано повернути суму гарантійного платежу, на що було отримано усну відмову.

Крім того, 14 вересня 2018 року ними було укладено договір оренди (найму) житлового приміщення, а саме будинок за вказаною адресою. Не повідомивши його про суттєві порушення будівельних норм під час будівництва будинку, відповідач при укладенні договору оренди та попереднього договору ввів його в оману.

Вказував, що крім матеріальної шкоди, діями відповідача також завдано немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, ним пережито емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, тривоги, безпомічності, страху за своє здоров`я та здоров`я своєї сім`ї.

Ураховуючи викладене,ОСОБА_1 просив суд його позов задовольнити.

У січні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 із зустрічним позовом, в якому, збільшивши позовні вимоги в лютому 2021 року, просив суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість по орендній платі згідно з договору № 14/09.10/18 оренди (найму) житлового приміщення в розмірі

48 000 доларів США, що еквівалентно 1 353 600 грн на дату подання зустрічного позову, а також заборгованість по оплаті комунальних послуг згідно з договору в розмірі 261 142,62 грн.

Позовні вимоги мотивував тим, що договір укладався на строк до 30 листопада

2019 року і в подальшому був пролонгований на строк до 30 листопада 2020 року. На час подання зустрічного позову орендар не виконав взяті на себе зобов`язання, оскільки має заборгованість по сплаті орендної плати з грудня 2018 року

по листопад 2020 року та комунальних платежів.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_2 просив суд його зустрічний позов задовольнити.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Протоколом судового засідання від 03 березня 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва приєднав зустрічний позов ОСОБА_2 до справи.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 29 листопада 2021 року цивільну справу передано на розгляд до Обухівського районного суду Київської області.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 23 січня 2023 року

у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 та зустрічного позову

ОСОБА_2 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні обох позовів, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності та необґрунтованості.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Івашківським А. О. , задоволено частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником Мунькою О. М. , задоволено частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 січня 2023 року скасовано та прийнято нову постанову.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 забезпечувальний платіж

у розмірі 984 439,33 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі згідно з договору № 14/09.10/18 оренди (найму) житлового приміщення

у розмірі 48 000,00 дол. США, заборгованість по комунальних платежах у розмірі 60 275,00 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.

У задоволенні іншої частини позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є часткового обґрунтованими, на що районний суд уваги не звернув, невірно застосувавши норми матеріального права та умови договорів. Решта вимог позивачів є безпідставними.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову в частині відмови у задоволенні вимог первісного позову та у частині задоволення вимог зустрічного позову ОСОБА_2 скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги в частині визнання недійсним договору оренди і відшкодування завданої моральної шкоди задовольнити. У задоволенні позовних вимог зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.

У листопаді 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Мунька О. М., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог первісного позову ОСОБА_1 та у частині відмови у задоволенні вимог зустрічного позову ОСОБА_2 скасувати й ухвалити в зазначеній частині нове судове рішення, яким у задоволенні вимог первісного позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Зустрічні позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг в розмірі 200 867,62 грн задовольнити.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження

у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , витребувано цивільну справу

№ 752/21615/20 із Обухівського районного суду Київської області, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року відмовлено. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження

у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката

Муньки О. М.Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

У березні 2024 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Івашківського А. О., надійшла заява про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі із наданням тексту мирової угоди.

У березні 2024 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_2 - адвоката Муньки О. М., надійшла заява про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі із наданням тексту мирової угоди.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не повній мірі з`ясував обставин, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Муньки О. М., мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не повній мірі з`ясував обставин, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

Відзиви на касаційні скарги учасники справи до суду не подали.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи заяв про затвердження мирової угоди та умови мирової угоди, колегія суддів дійшла такого висновку.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, що відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України передбачає у тому числі можливість для учасника справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до положень частин першої-четвертої статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Статтею 408 ЦПК України визначено, що незалежно від того, за касаційною скаргою кого з учасників справи було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з додержанням правил цього Кодексу, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206 і 207 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.

Відповідно до статті 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом і має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Зі змісту поданої до суду мирової угоди встановлено, що вона укладена з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок, які стосуються виключно прав і обов`язків сторін справи і не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Затвердження судом цієї мирової угоди відповідає вимогам ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (частина друга стаття 256 ЦПК України).

Наслідки закриття провадження у справі сторонам відомі.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Згідно з частиною другою статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації -

60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Оскільки заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Івашківського А. О., та представника ОСОБА_2 - адвоката Муньки О. М.,про затвердження мирової угоди підлягають задоволенню, ураховуючи, що ОСОБА_1 сплатив судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 42 381,60 грн, а ОСОБА_2

сплатив судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 23 706,13 грн, тому з урахуванням частини другою статті 142 ЦПК України, заявникам потрібно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ними при поданні відповідних касаційних скарг, а саме ОСОБА_1 в сумі 21 190,80 грн,

а ОСОБА_2 у сумі 11 853,06 грн.

Керуючись статтями 142, 207, 255, 408, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Івашківського Андрія Олеговича, та представника ОСОБА_2 - адвоката Муньки Олександра Миколайовича, про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі задовольнити.

Затвердити мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у такій редакції:

«МИРОВА УГОДА

у справі № 752/21615/20

місто Київ 15 березня 2024 року

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП НОМЕР_1 ) надалі - Позивач/Відповідач за зустрічним позовом, з однієї сторони, та

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), надалі - Відповідач/Позивач за зустрічним позовом, з другої сторони, а разом іменовані Сторони, що є сторонами у справі № 752/21615/20, уклали дану Мирову угоду стосовно предмета позову, про наступне:

1. Сторони, керуючись статтями 207, 208 ЦПК України, розуміючи наслідки своїх процесуальних дій, прийшли до згоди укласти мирову угоду щодо предмету спору у справі № 752/21615/20 (надалі - Мирова угода).

2. Постановою Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року у справі

№ 752/21615/20 ухвалено рішення, яким апеляційну скаргу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задоволено частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) задоволено частково. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення забезпечувального платежу, визнання недійсним договору, стягнення моральної шкоди задоволено частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 забезпечувальний платіж в розмірі

984 439,33 гривень, також судові витрати в розмірі 13 663 гривні.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі та комунальних платежах задоволено частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі згідно Договору

№ 14/09.10/18 оренди (найму) житлового приміщення в розмірі 48 000 (сорок вісім тисяч) доларів США, заборгованість по комунальних платежах у розмірі

60 275 гривень, судові витрати у розмірі 24 970 гривень.

3. За результатами розгляду справи в Київському апеляційному суді, ОСОБА_1 подав до апеляційного суду клопотання про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 68 100 (шістдесят вісім тисяч сто) гривень 00 коп. та ухвалення по справі додаткового рішення.

ОСОБА_2 за результатами розгляду справи в Київському апеляційному суді подав до апеляційного суду заяву про проведення зустрічного зарахування грошових сум і стягнення з ОСОБА_1 різницю між ними в доларах США по курсу НБУ на дату ухвалення рішення суду.

4. 06 грудня 2023 року Київським апеляційним судом розглянуто вказані заяви сторін, та ухвалено додаткове рішення, яким частково задоволено заяву ОСОБА_1 та стягнуто з ОСОБА_2 6 760,00 грн.

У задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено.

5. Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного суду від 18 жовтня

2023 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали касаційні скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

6. За результатами домовленості між собою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , сторони після підписання даної мирової угоди зобов`язуються вчинити наступні дії:

6.1. ОСОБА_1 через свого представника в Касаційному цивільному складі Верховного Суду протягом трьох днів з дати підписання даної зобов`язується подати заяву до касаційного суду про затвердження підписану між сторонами в порядку статей 207, 373, 408 ЦПК України.

6.2. ОСОБА_2 через свого представника в Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду протягом трьох днів з дати підписання даної мирової угоди зобов`язується подати заяву до касаційного суду про затвердження підписаної мирової угоди між сторона в порядку статей 207, 373, 408 ЦПК України.

6.3. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовляються

з 15 березня 2024 року від подальших дій щодо стягнення грошових коштів та пред`явлення вимог один до одного за результатами розгляду справи

№ 752/21615/20 в Київському апеляційному суді та Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду до розгляду касаційних скарг сторін в Касаційному цивільному суді.

7. Грошові зобов`язання ОСОБА_1 що виникли згідно договору №14/09.10/18 оренди (найму) житлового приміщення в розмірі

48 000 (сорок вісім тисяч) доларів США, заборгованість по комунальних платежах у розмірі 60 275 гривень, судові витрати у розмірі 24 970 гривень та витрати на правову допомогу частково припиняються з моменту підписання даної мирової угоди та її затвердження в судовому порядку на стадії касаційного розгляду або ж на стадії виконання рішення суду, за виключенням суми в 5 000 (п`ять тисяч) доларів США, порядок відшкодування якої визначений в пункті 9 даної Мирової угоди.

8. Грошові зобов`язання ОСОБА_2 що виникли згідно попереднього договору від 14 вересня 2018 року, а саме повернення забезпечувального платежу ОСОБА_1 в розмірі

984 439,33 гривень, також судові витрати повністю припиняються з моменту підписання даної мирової угоди та її затвердження в судовому порядку на стадії касаційного розгляду або ж на стадії виконання рішення суду.

9. Сторони погодили, що ОСОБА_1 в момент підписання вказаної мирової угоди перераховує на користь ОСОБА_2 грошові кошти в еквіваленті 1 000 (одна тисяча) доларів США, в якості часткового погашення заборгованості, відповідно до зобов`язань визначених в пункті 7 даної Мирової угоди. Наступну суму в розмірі 4 000 (чотири тисячі) доларів США ОСОБА_1 перераховує після затвердження даної Мирової угоди в судовому порядку, протягом 5 п`яти днів з дати офіційного оприлюднення судом ухвали про затвердження мирової угоди в реєстрі судових рішень.

10. У випадку будь-яких обставин не пов`язаних із діями Сторін, в зв`язку з якими дана Мирова угода не буде затверджена в судовому порядку, сплачена сума повертається ОСОБА_2 ОСОБА_1 протягом 5 (п`яти) днів з моменту настання вказаних обставин. Сторони погодили, що вказана мирова угода може бути затверджена як Верховним Судом так і на стадії виконання судового рішення. Моментом настання обставин, що обумовлює повернення суми зазначеної у вказаному пункті, - е неможливість затвердження вказаної мирової угоди як в Верховному Суді так і на стадії виконання судового рішення, в залежності від того, яка обставина настане останньою.

11. У випадку порушення ОСОБА_2 умов пункту 10 даної Мирової угоди, ОСОБА_2 зобов`язується сплатити ОСОБА_1 штрафну санкцію в розмірі 50% за кожен день прострочення від суми отриманої передплати згідно з пунктом 9 даної Мирової угоди, а саме:

1 000 (одна тисяча) доларів США.

12. У випадку порушення ОСОБА_1 умов передбачених пункту 9 даної Мирової угоди, він зобов`язується сплатити штрафну санкцію в розмірі 12,5% за кожен день прострочення, від суми згідно з пункту 9 даної Мирової угоди, а саме: 4 000 (чотири тисячі) доларів США.

13. Сторони погодили, що після підписання вказаної мирової угоди не будуть здійснювати дії що направлені на стягнення один з одного грошових коштів в рамках вказаної справи, та відмовляються від будь-яких претензій щодо обставин, які були предметом розгляду у вказаній судовій справі. У випадку порушення хоча б однією із сторін даного пункту, винна сторона зобов`язується компенсувати іншій стороні всі витрати, які понесла або ж понесе сторона відносно якої розпочалося примусове стягнення коштів разом з стягнутою сумою коштів.

14. Ця Мирова угода укладається в простій письмовій формі, починає свою дію з моменту затвердження її в судовому порядку або ж на стадії виконавчого провадження, в залежності від того, яка обставина виникне першою, та діє до повного її виконання і є обов`язковою для Сторін.

15. Сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, у тому числі й держави.

16. Порядок здійснення розрахунків. Всі розрахунки між сторонами здійснюються у готівковій або безготівковій формі за їх вибором, за реквізитами зазначеними в даній Мировій Угоді, за курсом НБУ на день проведення розрахунків. Сторони погодили, що вони не будуть проводити розрахунки через АТ КБ «ПриватБанк». У випадку проведення розрахунку в готівковій формі, Сторона отримувач коштів зобов`язується підтвердити даний факт власноручною розпискою про отримання коштів.

17. Мирова угода складена в 2 (двох) ідентичних примірниках - один примірник для ОСОБА_1 , другий - для ОСОБА_2 .

Підписи сторін:

ОСОБА_1 ОСОБА_2

Банк одержувача: АТ «ПРАВЕКС БАНК» Банк одержувач: АТ «Банк»

Номер рахунку: «Кліринговий дім»

UА203808380000026208700540954 Номер рахунку:

Одержувач: ОСОБА_1 НОМЕР_3

РНОКПП НОМЕР_1 Одержувач: ОСОБА_2

РНОКПП НОМЕР_2 ».

Постанову Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року визнати нечинною.

Провадження у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення забезпечувального платежу, визнання недійсним договору, стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати та комунальних платежівзакрити.

Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги в сумі 21 190,80 гривень (двадцять одну тисячу сто дев`яносто гривень 80 копійок).

Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2

50 відсотків судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги в сумі 11 853,06 гривень (одинадцять тисяч вісімсот п`ятдесят три гривень 06 копійок).

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,

є остаточною і оскарженню не підлягає.

Ухвала Верховного Суду від 17 квітня 2024 року є виконавчим документом.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець