Ухвала

від 19.04.2024 по справі 473/456/24

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/456/24

УХВАЛА

іменем України

"19" квітня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі головуючого суддіРотар М.М.

при секретарі судового засіданняНіколаєнко Г.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у підготовчомузасіданні в залі суду м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки власнику

встановив

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив скасувати рішення державного реєстратора від 06 червня 2017 року номер запису 20828099 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 8,2399 кадастровий номер 4822083400:03:000:0047, яка розташована на території Новосілківської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та зобов`язати ОСОБА_4 повернути ОСОБА_3 зазначену земельну ділянку. Підставою для звернення до суду з позовом представник позивача зазначав, що договір оренди не укладався його батьком ОСОБА_5 з відповідачем ОСОБА_4 .

В підготовче судове засідання представник позивача адвокат Сторчак П.О. подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить розірвати договір оренди від 01.06.2017 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і скасувати рішення державного реєстратора від 06 червня 2017 року номер запису 20828099 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 8,2399 га та зобов`язати ОСОБА_4 повернути земельну ділянку. Підставою для звернення до суду з таким позовом, представник позивача зазначає систематичну несплату орендної плати, що є підставою для розірвання договору оренди, що був укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Представник відповідач адвокат Бінько М.А. заперечувала проти прийняття заяви, так як вважала, що такими чином змінюється і предмет і підстава позову, що не відповідає вимогам ст..49 ЦПК України.

Розглядаючи вказану заяву та клопотання представника позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3ст.49 ЦПК Українидо закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц зазначено, що предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України,а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Верховний Суд зазначає, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом, такий висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21).

Дослідивши первісний позов та заяву представника позивача про уточнення позовних вимог, суд вбачає, що у даній заяві змінено не лише предмет позовних вимог, а і його підстави, що суперечить положенням ч.3ст.49 ЦПК Українита не допускається.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у прийнятті заяви представника позивача ОСОБА_1 від 19 квітня 2024 року необхідно відмовити та повернути її останньому, оскільки подана представником позивача заява є заявою про зміну одночасно і предмета і підстав позову.

Суд також відзначає, що у даній ситуації порушення права на судовий захист немає, оскільки, позивач не позбавлений можливості заявити (за наявності для цього підстав) інший позов в частині, яка не охоплена первісними вимогами.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.49, п.3 ч.2 ст.198ЦПК України, суд,

постановив

в прийнятті заяви представника позивача ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 19 квітня 2024 року - відмовити повністю та повернути її представнику позивача.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївської апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.Учасник справи, якому ухвала суду небула вручена у день її проголошенняабо складення,має правона поновленняпропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя М.М. Ротар