Постанова

від 27.03.2024 по справі 501/2163/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1705/24

Справа № 501/2163/22

Головуючий у першій інстанції Смирнов В.В.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Громіка Р.Д.,

суддів Сегеди С.М., Дришлюка А.І.,

за участю секретаря Триколіч І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 10 травня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОССІСТЕМ» про захист честі, гідності та ділової репутації,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовної заяви.

10 серпня 2022 року ОСОБА_1 (далі Позивач) звернувся до суду з позовом до ТОВ «ОССІСТЕМ» (далі відповідач) про захист честі, гідності та ділової репутації.

В обґрунтування позовних вимог позивачем викладено обставини, що 21.01.2020 року на веб-сторінці https:// chernomorsk.com.ua/ за посиланням https:// chernomorsk.com.ua/news/raspylil-ballonchik-i-dostal-montirovku-v-chernomorske-deputat-napal-na mestnogo-zhitelia та на сторінці Першого інформаційного порталу Чорноморська у соціальній мережі «Фейсбук» https:// www.facebook.com/chernomorskportal/ у статті під назвою «Распьлил баллончик и достал монтировку: в Черноморске депутат напал на местного жителя», зазначене не відповідає дійсності та порушує особисті немайнові права позивача, принижує його гідність та честь.

З підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити та визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію поширену відповідачем, та просить суд:

Визнати недостовірною і такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до його гідності, честі та недоторканості ділової репутації, наступної інформації, що була опублікована на веб-сторінці https:// chernomorsk.com.ua/ за посиланням https:// chernomorsk.com.ua/news/raspylil-ballonchik-i-dostal-montirovku-v-chernomorske-deputat-napal-na mestnogo-zhitelia та на сторінці Першого інформаційного порталу Чорноморська у соціальній мережі «Фейсбук» https:// www.facebook.com/chernomorskportal/ у статті під назвою «Распылил баллончик и достал монтировку: в Черноморске депутат напал на местного жителя» наступного змісту:

«Причиной послужил давний конфликт с соседом, которьй выкупил под офис подвальное помещение, где ОСОБА_2 , будучи главой ОСМД, предпочитал хранить швабры и другие хозпринадлежности»;

«Именно в зтот момент, откуда не возьмись возник депутат Симончук и молча брызнул в лицо ненавистному соседу из перцового баллончика»;

«В 2020 году 135 жителей ОСОБА_3 проголосовали за кандидатуру ОСОБА_4 на местных виборах, и все они имеют право рассчитывать если не на профессионализм по управленню муниципальным имуществом, то хотя бы на персональную адекватность своего избранника».

Зобов`язати ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОССІСТЕМ» код ЄДРПОУ: 35067142, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) спростувати недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 , поширену у статті під назвою «Распьлил баллончик и достал монтировку: в Черноморске депутат напал на местного жителя», у спосіб, ідентичний способу її поширення, для чого на веб-сторінці Першого інформаційного порталу https:// chernomorsk.com.ua/ за посиланням https:// chernomorsk.com.ua/news/raspylil-ballonchik-i-dostal-montirovku-v-chernomorske-deputat-napal-na mestnogo-zhitelia та на сторінці Першого інформаційного порталу Чорноморська у соціальній мережі «Фейсбук» https:// www.facebook.com/chernomorskportal/ у 3-денний строк з дня набрання рішення суду : законної сили під заголовком «Спростування», тим же шрифтом, на тому ж місці шпальти (веб-сторінки), де містилася стаття, опублікувати вступну та резолютивну частину цього рішення та текст спростування:

«На веб-сторінці Першого інформаційного порталу https:// chernomorsk.com.ua/ за посиланням https:// chernomorsk.com.ua/news/raspylil-ballonchik-i-dostal-montirovku-v-chernomorske-deputat-napal-na mestnogo-zhitelia 21.01.2022 року була опублікована стаття під назвою «Распылил баллончик и достал монтировку: в Черноморске депутат напал на местного жителя». Також дана стаття була опублікована 21.01.2022 року на сторінці Першого інформаційного порталу Чорноморська у соціальній мережі «Фейсбук» за посиланням» ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з тим, поширена у вказаній статті інформація є недостовірною та не знайшла свого підтвердження.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 10 травня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «ОССІСТЕМ» про захист честі, гідності та ділової репутації відмовлено.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено матеріали справи та зроблено помилкові висновки про відмову у задоволенні позову.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог заяви, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині мотивування.

Фактичні обставини справи.

На підставі матеріалів справи встановлено, що існує сайт «Першого інформаційного порталу https:// chernomorsk.com.ua/, де вказано: «32 день війни з російськими окупантами. Про внутрішню зраду», в якому зокрема, зазначено про наступне: «Распылил баллончик и достал монтировку: в Черноморске депутат напал на местного жителя». (а.с. 12-15).

Згідно із відомостей Опендатабот відкриваємо Україну ТОВ «ОССІСТЕМ» зареєстрований 10.05.20007 року (а.с. 21).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції навів виключно положення цивільного законодавства без жодного мотивування у взаємозв`язку із фабулою справи та доказами, а тому рішення необхідно змінити в частинні мотивування наступним чином.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із частиною четвертою статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин:

- поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

- поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

- поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

- поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під гідністю необхідно розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти.

З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.

Під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно із статтею 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації; спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила; спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідно визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Згідно із частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Закон України «Про інформацію» визначає оціночні судження як висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).

Таким чином, оціночними судженнями фактично є висновок особи про ту чи іншу подію, ситуацію або особу, який не містить фактичних тверджень. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2021 року в справі № 757/9133/18-ц.

Слід зазначити, що норма частини першої статті 30 Закону України «Про інформацію», яка встановлює підстави для звільнення від відповідальності за порушення законодавства про інформацію, має оцінюватися в загальному контексті цього Закону, зокрема стаття 5, яка визначає право кожного на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Під час розгляду справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі в будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Частина третя статті 277 ЦК України (презумпція добропорядності) виключена на підставі Закону України від 27 березня 2014 року № 1170-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про доступ до публічної інформації», що набрав чинності 19 квітня 2014 року й не має зворотної дії в часі на підставі частини першої статті 58 Конституції України.

Отже, для позивача діє загальний тягар доведення позову: 1) факту поширення недостовірної інформації; 2) недостовірності цієї інформації.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 вказує, що «фактично автор інформації стверджує, що:

-ОСОБА_1 зберігав швабри та господарські товари у підвалі сусіда, який являється власником підвалу, без відповідного дозволу власника;

-ОСОБА_1 без жодної причини, мовчки бризнув у обличчя ненависного сусіда з перцевого балончика;

-ОСОБА_1 являється не професіоналом по управлінню муніципальною власністю, та є не адекватним».

Також позивач вказує, що вказана інформація не відповідає дійсності, містить факти, твердження, які були перекручені. Однак жодних належних та допустимих доказів, які підтверджують недостовірність цієї інформації, позивачем та представником позивача не надано, хоча процесуальним законодавством на них покладається обов`язок їх доведення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що фраза «В 2020 году 135 жителей ОСОБА_3 проголосовали за кандидатуру ОСОБА_4 на местных виборах, и все они имеют право рассчитывать если не на профессионализм по управленню муниципальным имуществом, то хотя бы на персональную адекватность своего избранника» є оціночним судженням.

Додатково апеляційний суд зауважує, що у справі № 727/6371/17 Верховний Суд, залишаючи без змін судові рішення про відмову в задоволенні позову про захист честі, гідності та ділової репутації вказав, зокрема, таке. Позивачі, будучи політиками, беззаперечно усвідомлювали, що знаходяться під прискіпливою увагою суспільства і, розповсюджуючи інформацію (пости) в соціальних мережах, повинні були розуміти, що кожне їх слово буде викликати обговорення в суспільстві. Виходячи зі встановлених, на підставі поданих сторонами доказів, обставин справи та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, встановивши, що оспорювана позивачами інформація містить оціночні судження певних фактів, які мали місце, і стосуються суспільного інтересу діяльності політичних діячів, рівень критики яких є значно ширшим, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про захист честі, гідності та ділової репутації.

У справі № 368/655/17 Верховний Суд, залишаючи без змін судові рішення про відмову в задоволенні позову про захист честі, гідності та ділової репутації, зазначив, зокрема, таке. Оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Отже, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є депутатом Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області VІІІ скликання. В силу зайняття зазначеної посади та відповідного суспільного інтересу до роботи органу місцевого самоуправління позивач є публічною особою та привертає до себе увагу громадськості та інших публічних осіб. Тому позивач повинен бути терпимим до публічної критики, межа якої є ширшою від критики пересічних осіб.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів зазначає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від позовних вимог про визнання інформації недостовірною, то відсутні підстави для стягнення моральної шкоди.

Щодо доводів апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своїх апеляційних скарг, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.

Наведені в апеляційній скарзі доводи (фактично дублюють позовну заяву) і були предметом дослідження в суді першої інстанції.

Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Справа розглянута по суті правильно, однак судове рішення підлягає зміні в частині мотивування.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 10 травня 2023 року змінити, виклавши мотивувальну частину у редакції вказаної постанови.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 08 квітня 2024 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: А.І. Дришлюк

С.М. Сегеда