Ухвала

від 13.04.2024 по справі 335/3838/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/3838/24 1-кс/335/1546/2024

13 квітня 2024 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Запоріжжя клопотаннястаршого слідчогослідчого управлінняГУНП вЗапорізькій області ОСОБА_4 ,погоджене прокурором відділу Запорізькоїобласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12024080000000104 від 13.02.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 року, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Заливне, Новомиколаївського району, Запорізької області, громадянина України, не одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, є інвалідом 3 групи, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий слідчого управління ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , за погодження з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтовує тим, що в провадженні слідчого управління ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке 24 серпня 2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024080000000104 від 13.02.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з співробітником 35-ї Державної пожежної рятувальної частини Головного управління ДСНС України в Запорізькій області ЄДРПОУ 37963979, сержантом ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває на посаді командира відділення, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних речовин, з метою особистого збагачення, в порушення вимог статей 7, 12, 17 Закону України від 15.02.1995 року за №60/95-ВР «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», не пізніше 22.03.2024 (більш точна дата та час у ході досудового розслідування не встановлені), незаконно придбали при невстановлених у ході досудового розслідування обставинах наркотичну речовину канабіс, масами не менше 3,234 г., 4,8889 г., 4,779 г., в перерахунку на висушену речовину, яку в подальшому незаконно зберігали при собі, так і в невстановлених у ході досудового розслідування місцях.

У подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на незаконний збут наркотичних речовин, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в порушень статей 7, 12, 17 Закону України від 15.02.1995 року за №60/95-ВР «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», 22.03.2024, приблизно о 12 годині 51 хвилин, знаходячись поблизу будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , незаконно збув ОСОБА_8 шляхом продажу за 4000 гривень 3 (три) зіп-пакети з речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабісом. Маси канабісу, в перерахунку на висушену речовину, складають 3,234 г., 4,8889 г., 4,779 г.

Крім того, ОСОБА_5 діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних речовин, в порушення вимог статей 7, 12, 17 Закону України від 15.02.1995 року за №60/95-ВР «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», не пізніше 11.04.2024 (більш точна дата та час у ході досудового розслідування не встановлені), незаконно придбали при невстановлених у ході досудового розслідування обставинах наркотичну речовину канабіс, масами не менше 14,235 г., в перерахунку на висушену речовину, яку в подальшому незаконно зберігали при собі, так і в невстановлених у ході досудового розслідування місцях.

У подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_7 продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на незаконний збут наркотичних речовин, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в порушень статей 7, 12, 17 Закону України від 15.02.1995 року за №60/95-ВР «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», 11.04.2024, приблизно о 12 годині 05 хвилин, знаходячись поблизу будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , незаконно збув ОСОБА_8 шляхом продажу за 5000 гривень зіп-пакет з речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабісом. Маса канабісу, в перерахунку на висушену речовину, складають 14,235 г.

Слідчий, зазначає на те, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховатися від органів досудового розслідування й суду, впливати на свідків та осіб, причетність яких до інкримінованого йому злочину підлягає перевірці, а тим самим перешкодить встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, забезпечити виконання процесуальних рішень у провадженні.

Крім того, у клопотанні зазначено, що більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням підозрюваного ОСОБА_5 під вартою не зможе запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання, просили його задовольнити з викладених в ньому підстав.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на його необґрунтованість, захисник просив на підставі ч. 3 ст. 194 КПК України зобов`язати підозрюваного за кожною вимогою з`являтися до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання та дослідивши додані в його обґрунтування копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12024080000000104 від 13.02.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

11.04.2024 року, ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

12.04.2023 року, ОСОБА_5 , вручено повідомлення про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.

Обґрунтовуючи висунути підозру ОСОБА_5 сторона обвинувачення послалася та надала слідчому судді наступні докази: протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 22.03.2024, висновок експерта №СЕ-19/108-24/5784-НЗПРАП від 28.03.2024, протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 22.03.2024, протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 26.03.2024, висновок експерта №СЕ-19/108-24/5785-НЗПРАП від 28.03.2024, протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 26.03.2024, висновок експерта №СЕ-19/108-24/6890-НЗПРАП від 11.04.2024, протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 11.04.2024, інші матеріали кримінального провадження.

Аналізуючи наведені стороною обвинувачення матеріали кримінального провадження можливо дійти висновку, що вони містять відомості про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до інкримінованого йому злочину, однак така причетність має бути перевірена органом досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження.

Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованих йому злочинів, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, та вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів підтверджують існування фактів і інформації, які можуть свідчать про ймовірну причетність ОСОБА_5 до інкримінованого йому діяння, та ці факти та інформація мають бути перевірені під час досудового розслідування.

Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клоот проти Бельгії» («Cloot v. Belgium», § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, спотворити або сховати речі, документи, які мають важливе значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, підозрюваний ОСОБА_5 відповідно до ст. 12 КК України, підозрюється у вчиненні ряду тяжких злочинів, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за який законом передбачено, покарання у виді позбавленням волі на строк до десяти років, при цьому ОСОБА_5 усвідомлює, що за вчинення інкримінованого йому кримінальних правопорушень передбачене покарання пов`язане виключно з позбавленням волі, тому може вчиняти дії спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та суду.

Також слід зазначити, що у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, може знищити, спотворити або сховати речі, документи, які мають важливе значення для встановлення обставин кримінального провадження, а саме речі та предмети, що містять відомості про злочинну діяльність, які зберігаються у місцях, які підлягають встановленню під час проведення досудового розслідування, що є ризиком передбаченим п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Окрім цього, підозрюваний ОСОБА_5 обізнаний проанкетні данісвідків,а томув ходіздійснення подальшогодосудового розслідування,може здійснюватинезаконний впливна останніх,що спонукатимеїх змінитираніше наданіпокази,що є ризиком передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з цим, ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчим не доведено, оскільки підозрюваний раніше не засуджений, відомості про можливе вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення матеріали клопотання не містять.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 , більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

ОСОБА_5 не працевлаштований, не одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, є інвалідом 3 групи, має постійне місця проживання, міцність соціальних зв`язків, раніше не судимий.

Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи існування доведених прокурором та слідчим ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 09.06.2024 року включно.

Отже, слідчим суддею встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, що випливають зі змісту ст.177КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».

Між тим, відповідно до ч. 3ст. 183 КПК Українислідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК Українирозмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ураховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , зважаючи на дані про особу підозрюваного, враховуючи обставини справи, слідчий суддя у межах, визначених ст. 182 КПК України, вважає, за необхідне визначити підозрюваному, як альтернативу, розмір застави - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151400 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4ст. 202 КПК Українипідозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст.42,177,178,181,183,193,194,376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 09 червня 2024 року включно, з утриманням в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою підозрюваного рахувати з 11 квітня 2024 року, з дня затримання.

Встановити розмір застави ОСОБА_5 у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 151 400 гривень, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок (Отримувач: ТУ ДСА в Запорізькій області; Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер рахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. В призначенні платежу необхідно вказувати: вид платежу застава ОСОБА_5 , номер справи (провадження), суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора чи суду з місця його проживання;

- повідомляти про зміну місця проживання та місця роботи слідчого, прокурора або суд;

- утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк до двох місяців з моменту звільнення з-під варти.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 чи іншому заставодавцю відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити строк дії ухвали до 09 червня 2024 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя ОСОБА_1