Ухвала

від 19.04.2024 по справі 358/620/24

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 358/620/24 Провадження № 2-з/358/9/24

УХВАЛА

про забезпечення позову

19 квітня 2024 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю секретаря судового засідання Зеленько О.Д.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Богуславської районної державної нотаріальної контори про усунення перешкод в користуванні власністю, визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, визнання незаконним рішення Богуславської міської ради, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

15 квітня 2024 року до Богуславського районного суду Київської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 та Богуславської районної державної нотаріальної контори про усунення перешкод в користуванні власністю, визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, визнання незаконним рішення Богуславської міської ради, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки.

Також, 15 квітня 2024 року разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить заборонити ОСОБА_2 , реєстраційний номер платника податків: НОМЕР_1 , здійснювати будь-які дії щодо спірного майна, зокрема відчуження (продажу, дарування, тощо) 56/100 часток житлового будинку з відповідними будівлями та спорудами та земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220610100:01:018:0092 та 3220610100:01:018:0109, за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що він є власником 44/100 часток житлового будинку АДРЕСА_2 в результаті спадкування зазначеного майна за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Відповідач по справі ОСОБА_2 є власником 56/100 часток житлового будинку з відповідними будівлями та спорудами АДРЕСА_3 в результаті спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . При цьому, ОСОБА_1 зазначив, що між ним та ОСОБА_2 існує спір щодо права власності на господарські будівлі та споруди, а саме: гараж-сарай - Б, туалет - АДРЕСА_4 . Також між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує земельний спір, оскільки господарські будівлі гараж - «Б», сарай - «61», які належать ОСОБА_1 на праві власності, знаходяться на земельній ділянці, власником якої є ОСОБА_2 .

Позивач стверджує, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, так як відповідач та треті особи можуть вчинити дії з переоформлення зазначеного майна на інших осіб, оскільки ОСОБА_2 вже повідомляв його, що вже має покупців на належні йому 56/100 часток житлового будинку з відповідними будівлями та спорудами і має намір здійснити продаж належної йому частки після встановлення меж земельних ділянок в натурі, а тому він звернувся з даною заявою до суду.

Вирішуючи заяву представника позивача, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України одним і з видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії.

Відповідно до 3 ст. 150 зазначеного Кодексу у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову; види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 poкy №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Також згідно з вказаною Постановою, забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є власником 44/100 частки житлового будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.01.1998 та технічним паспортом на житловий будинок. Також, ОСОБА_1 є власником земельних ділянок: площею 0, 0136 га., кадастровий номер: 3220610100:01:018:0091, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , та площею 0, 0133 та, кадастровий номер: 3220610100:01:018:0090, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується копіями державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯИ № 704878 та ЯИ №704879.

ОСОБА_2 є власником 56/100 часток житлового будинку з відповідними будівлями та спорудами АДРЕСА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданим 06.11.2018, державний нотаріус Богуславської районної державної нотаріальної контори Полковніковою Т.А.

Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник спір щодо права власності на господарські будівлі та споруди, а саме: гараж-сарай - Б, туалет - АДРЕСА_4 .

Враховуючи викладене, з наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову та заявлений представником позивача захід забезпечення позову у виді заборони вчиняти правочини щодо продажу майна, є взаємопов`язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі у разі задоволення позову, суд вважає за необхідне заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо спірного майна, зокрема відчуження (продажу, дарування, тощо) 56/100 часток житлового будинку з відповідними будівлями та спорудами та щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220610100:01:018:0092 та 3220610100:01:018:0109, за адресою: АДРЕСА_1 .

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 149 - 153, 157 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд,

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити ОСОБА_2 відчужувати у будь-який спосіб (купівля-продаж, дарування, міна, тощо) 56/100 часток житлового будинку з відповідними будівлями та спорудами та земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220610100:01:018:0092 та 3220610100:01:018:0109, за адресою: АДРЕСА_1 .

Застосувати вказаний захід забезпечення позову до набрання законної сили рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову виконувати негайно.

Відповідно до ч. 2 ст. 157 ЦПК України примірник ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням заявнику направити судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Дані про стягувача:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_6 .

Дані про боржника 1:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_7 .

Дані про боржника 2:

Богуславська районна державна нотаріальна контора, місце знаходження: 09701, Київська область, м. Богуслав, вул. Миколаївська, 28.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги через Богуславський районний суд Київської області. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов