Ухвала

від 04.04.2024 по справі 635/12944/23

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/12944/23

Провадження № 1-кс/635/936/2024

У Х В А Л А

04 квітня 2024 року смт Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді- ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області заяву прокурораХарківської окружноїпрокуратури Харківськоїобласті ОСОБА_3 про відвідслідчого судді ОСОБА_4 по кримінальномупровадженню №12023221160000873від 26.06.2023(справа№635/12944/23), -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою, в якій просить відвести слідчого суддю ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження №12023221160000873 від 26.06.2023 (справа №635/12944/23); визначити іншого слідчого суддю для розгляду зазначеного кримінального провадження.

В обґрунтуваннязаяви зазначив,що впровадженні суддіХарківського районногосуду Харківськоїобласті ОСОБА_4 перебувають слідчіматеріали по кримінальному провадженню №12023221160000873 від 26.06.2023 (справа №635/12944/23). У період з 29 березня 2024 р. по 03 квітня 2024 р. слідчим суддею ОСОБА_4 здійснювався розгляд клопотань прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 . На думку прокурора, за наслідками проведених судових засідань встановлено наявність обставин, які викликають сумніви у неупередженості слідчого судді. Прокурором 29.03.2024 подано до суду 3 клопотання про проведення обшуків у кількості 3 шт. та 01.04.2024 у кількості 11 шт. Натомість, в порушення вимог ч.4 ст.234 КПК України, клопотання не були розглянуті в день надходження. Крім того, мотивами відмови в задоволенні клопотань, серед іншого ( за провадженнями 1-кс/635/896/2024, №1-кс/635/897/2024, №1-кс/635/898/2024), стати висновки суду, що рапорт старшого оперуповноваженого не є доказом у кримінальному провадженні, що суперечить вимогам п.5 ч.2 ст.36, ст.41, ст.84 КПК України. Також, мотивами відмови в задоволенні клопотань (за провадженнями 1-кс/635/896/2024, №1-кс/635/897/2024, №1-кс/635/898/2024), слідчий суддя зазначила про не доведення можливості причетності гр. ОСОБА_5 до пошкодження та знищення майна підприємств, захоплення цілісності і майнового комплексу та обмеження доступу до них, натомість прокурором обґрунтовано зв`язок гр. ОСОБА_5 із вчиненим кримінальним правопорушенням, а само по собі клопотання не повинно містити доведеність можливої причетності особи до вчинення злочину, оскільки зазначені відомості повинні міститись в повідомленні про підозру. Тобто, мотиви слідчого судді суперечать ч.ч.1,2 ст.233, ч.ч.3,5 ст.234 КПК України. Дії слідчого судді щодо зазначення про недоведеність знаходження відшукуваних речей за відповідними земельними ділянками, та відсутність їх конкретизації, не відповідають дійсності, оскільки прокурором надано достатньо доказів на підтвердження викладених обставин. На думку прокурора, обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукування та вилучення доказів за даним кримінальним провадженням, натомість, слідим суддею зазначено про недоведеність доцільності такої слідчої дії. Під час розгляду зазначених клопотань, слідчим суддею не прийнято як доказ, окремий документ, що складено іноземною мовою без офіційного перекладу на державну мову, однак, застосовані положення Закону України «Про засади мовної політики» визнано неконституційними. В судовому засіданні 25.12.2023, за даним кримінальним провадженням, вирішувалось питання про арешт майна, в якому слідчий суддя ОСОБА_4 заборонила потерпілому ОСОБА_6 спілкуватись не державною мовою, чим порушила ст.12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, не забезпечила рівність прав громадян у судовому процесі.

У судовому засіданні прокурор заяву підтримав, посилаючись на обставини, викладені в ній.

Слідчий суддя ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, повідомлялась своєчасно і належним чином, пояснень не надала.

Дослідивши доводи, викладені в заяві про відвід, суд вважає заяву необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що в провадженнісудді Харківськогорайонного судуХарківської області ОСОБА_4 перебувають слідчіматеріали по кримінальному провадженню №12023221160000873 від 26.06.2023 (справа №635/12944/23).

Відповідно до частини 1статті 21 КПКкожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частиною 1статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьоюстатті 35 цього Кодексупорядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Частиною 1статті 80 КПКвизначено, що за наявності підстав, передбаченихстаттями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно з пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Тобто, неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5статті 80 КПКповинен бути вмотивованим. При цьому, за частиною 4статті 80 КПК, заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Також згідно із частиною 5статті 9 КПКкримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Зокрема, в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з`їзду суддів України від 22.02.2013, визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Відповідно до пункту 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23, при виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів, а згідно з їх пунктом 2.5 суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. До таких прикладів відноситься якщо: 1) у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається; 2) раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок; 3) суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.

Отже, для вирішення питання про наявність законних підстав побоюватись, що конкретний суддя не є неупередженим, точка зору будь-якого «стороннього спостерігача» безумовно важлива, проте не повинна мати вирішального значення з огляду на те, що суспільство є неоднорідною сукупністю осіб з різними віком, освітою та культурою, майновим та соціальним станом, уявленнями про життєві цінності зокрема, що унеможливлює в принципі врахування різноманітних інтересів якогось умовного «спостерігача».

Відповідно доч.ч.1,2ст.48Закону України«Про судоустрійі статуссуддів» суддяу своїйдіяльності щодоздійснення правосуддяє незалежнимвід будь-якогонезаконного впливу,тиску абовтручання. Суддя здійснює правосуддя на основіКонституціїі законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Як зазначає прокурор, суддею ОСОБА_4 під час розгляду клопотань про проведення обшуку по справі №635/12944/23 (провадження 1-кс/635/896/2024, №1-кс/635/897/2024, №1-кс/635/898/2024) допущено численні порушення, що виникають сумніви в неупередженості судді.

Натомість, проаналізувавши викладені заявником доводи, суд зазначає, що доводи, наведені прокурором Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 в заяві про відвід, зводяться до незгоди з судовими рішеннями, процесуальними діями судді та загальною негативною оцінкою розгляду суддею ОСОБА_4 клопотань, що жодним чином не може свідчити про упередженість судді або зацікавленість в розгляді справи. Такі доводи ґрунтуються лише на припущеннях та суб`єктивному ставленні особи, яка подала заяву про відвід, до процесуальних дій судді під час розгляду скарги.

Інших обґрунтованих доводів, зокрема щодо упередженого ставлення слідчого судді ОСОБА_4 до прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , які б давали підстави для відводу слідчої судді ОСОБА_4 , заявником не надано.

Заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких підстав для відводу, що передбачені нормами КПК України, заявником не доведено даних, що вказують на упередженість та необ`єктивність судді при розгляді даного кримінального провадження.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що достатніх і обґрунтованих підстав для висновку про упередженість слідчого судді ОСОБА_4 , що є підставою для відводу останньої, заявником не наведено, у зв`язку з чим заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 3, 31, 75, 77, 81,315 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви прокурораХарківської окружноїпрокуратури Харківськоїобласті ОСОБА_3 про відвідслідчого судді ОСОБА_4 по кримінальномупровадженню №12023221160000873від 26.06.2023(справа№635/12944/23) - відмовити.

Ухвала окремо не оскаржується.

Повний текст ухвали оголошено 08.04.2024.

Суддя ОСОБА_1