Рішення

від 16.04.2024 по справі 694/2846/23

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 694/2846/23

провадження № 2/694/115/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

16.04.2024 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Сакун Д.І.,

за участю секретаря Литвин Н.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Звенигородка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , засоби зв`язку НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 )про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 )до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , засоби зв`язку НОМЕР_2 ), третя особа: служба у справах дітей Звенигородської районної державної адміністрації (адреса: 20200, Черкаська обл., Звенигородський р-н, м. Звенигородка, просп. Шевченка, 68) про визначення місця проживання дитини,

в с т а н о в и л а:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 та визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 . Стягнути з ОСОБА_2 понесені позивачкою судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що 20.09.2014 року Звенигородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Звенигородського районного управління юстиції в Черкаській області, між нею та ОСОБА_2 зареєстрований шлюб за актовим записом № 128. У шлюбі у них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У сторін відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння, втрачено почуття любові та поваги один до одного. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 подав до суду відзив, у якому зазначив, що проти розірвання шлюбу не заперечує, позовні вимоги позивача в частині розірвання шлюбу визнає. Щодо визначення місця проживання дитини позовні вимоги не визнає та повідомив, що подає зустрічну позовну заяву про визначення місця проживання дитини.

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Звенигородської міської ради, про визначення місця проживання дитини, в якій просить визначити місце проживання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з ним - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Також просить залучити до участі у справі в якості третьої особи службу у справах дітей Звенигородської міської ради; витребувати з Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області копію матеріалів по факту розгляду повідомлення від гр. ОСОБА_1 , який зареєстрований в ЖЄО Звенигородського районного відділу поліції за №17050 від 16.12.2023 року; витребувати з Звенигородської міської ради копії документів по результатах розгляду звернення громадян №CO-16640576/Д1, які надійшли на урядову та обласну «гарячу лінію»; вирішити питання про задоволення заяви щодо залучення в якості спеціаліста психолога до процесу з?ясування думки дитини у судовому засіданні та заяви з?ясування думки дитини шляхом безпосередньої участі у судовому засіданні. Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що необхідність подання зустрічного позову у відповідача по первісному позову виникла у зв?язку з зазначенням у позовній заяві позивачем по первісному позову про розірвання шлюбу визначення місця проживання спільної доньки - ОСОБА_3 . Так, 20 вересня 2014 року Звенигородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Звенигородського районного управління юстиції в Черкаській області, актовий запис № 128, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб. У шлюбі народилася спільна дитина - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спільне подружнє життя з відповідачкою не склалося і як зазначалося вище вона подала позов до суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини. Позивач переконаний, що донька - ОСОБА_3 , повинна проживати з ним, так як вона постійно проживала і на даний час проживає разом з ним і має особисте бажання на спільне проживання в подальшому в його будинку, який належить йому на праві приватної власності за адресою: АДРЕСА_2 . Він займається вихованням та навчанням доньки та має змогу забезпечити її всім необхідним, оскільки є працюючою особою на посаді начальника відділу трансформації та комунікації зі ЗМІ. Він постійно слідкує за станом здоров?я доньки, її розвитком, виховує та піклується про неї, у нього з донькою психологічний контакт, прив?язаність один до одного. Донька постійно спілкується з її матір?ю, проте проживати з нею категорично не хоче, поки не буде окремого житла від батьків відповідачки. Поведінка відповідача на даний час є емоційною, не врівноваженою по відношенню до їх доньки.

Відповідач за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 подала до суду відзив на зустрічну позовну заяву, у якій просила суд відмовити повністю у позовних вимогах ОСОБА_2 до неї про визначення місця проживання дитини. Свої вимоги мотивує тим, що не погоджується з порушенням прав позивача на проживання разом із ним їх спільною донькою, оскільки дитина і так проживає з батьком. Доводи позивача є неправдивими. З грудня 2023 року позивач забрав дитину проживати разом з ним та став активно перешкоджати спілкуванню дитини з нею, тому нею було подано заяву до Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області. Також нею було написано звернення до Звенигородської гімназії № 4 з проханням провести бесіду з позивачем та заяву до міського голови Звенигородської міської ради стосовно порядку та визначення годин спілкування із дитиною. Вона має змогу бачитись з дитиною перед школою вранці та ввечері після закінчення групи продовженого дня з обмеженням у часі. Спілкуючись по телефону розуміє, що донька страждає за мамою, а позивач емоційно тисне на неї, забороняючи нормальне спілкування з відповідачем. Позивач всіляко намагається відгородити доньку від матері. Не дивлячись на всі намагання відповідача уладнати конфлікт, позивач не йде на зустріч, натомість погрожує і залякує, що дитина залишиться проживати з ним. Просить врахувати, що малолітня дитина не повинна бути розлучена з матір`ю.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І. від 21.12.2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

09.01.2024 року від позивача ОСОБА_1 надійшла до суду заява про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, строк на примирення просить не надавати.

16.01.2024 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву.

16.01.2024 року від ОСОБА_2 надійшла до суду зустрічна позовна заява про визначення місця проживання дитини.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 17.01.2024 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Звенигородської міської ради, про визначення місця проживання дитини. Об`єднано в одне провадження та призначено підготовче судове засідання.

06.02.2024 року від позивача ОСОБА_1 надійшла до суду заява про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини без розгляду.

07.02.2024 року від виконавчого комітету Звенигородської міської ради надійшло до суду повідомлення про те, що представник служби у справах дітей Звенигородської міської ради не може брати участь у розгляді справи у зв`язку з конфліктом інтересів у посадових осіб.

27.02.2024 року від представника служби у справах дітей Звенигородської міської ради Шкапенко Л.В. надійшла заява про залучення до справи служби у справах дітей Звенигородської районної державної адміністрації.

27.02.2024 року від ОСОБА_1 надійшла до суду заява про проведення підготовчого судового засідання у її відсутність. Клопотання про виклик у судове засідання ОСОБА_3 за участю психолога не підтримує.

27.02.2024 року від представника позивача за зустрічним позовом адвоката Трохименко Н.О. надійшло до суду клопотання про проведення підготовчого засідання у її відсутність та відсутність позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 . Просили задоволити клопотання подані з зустрічною позовною заявою.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 27.02.2024 року заяву ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини залишено без розгляду.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 27.02.2024 року закрито підготовче провадження по справі за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Звенигородської міської ради, про визначення місця проживання дитини та призначено до судового розгляду. Залучено службу у справах дітей Звенигородської районної державної адміністрації до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог. Клопотання ОСОБА_2 про допит дитини в судовому засіданні - задоволено. Здійснено виклик для допиту в судовому засіданні як свідка, в присутності представників Служби у справах дітей та психолога, неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Клопотання про витребування доказів - задоволено. Витребувано у Звенигородському районному відділі поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області копію матеріалів по факту розгляду повідомлення від гр. ОСОБА_1 , який зареєстрований в ЖЄО Звенигородського районного відділу поліції за № 17050 від 16.12.2023 року та витребувано з Звенигородської міської ради копії документів по результатах розгляду звернення громадян № СО-16640576/Д1, які надійшли на урядову та обласну «гарячу лінію».

28.02.2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

05.03.2024 року із Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області надійшли матеріали по факту розгляду повідомлення від гр. ОСОБА_1 , які зареєстровані в ЖЄО Звенигородського районного відділу поліції за № 17050 від 16.12.2023 року.

15.03.2024 року від відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

15.03.2024 року із Звенигородської міської ради надійшли копії документів по результатах розгляду звернення громадян № СО-16640576/Д1, які надійшли на урядову та обласну «гарячу лінію».

15.03.2024 року від відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 надійшло до суду клопотання про відкладення розгляду спави.

02.04.2024 року до суду надійшла заява про вступ у справу як представника ОСОБА_1 адвоката Потапенко А.С.

04.04.2024 року та 05.04.2024 року адвокат Потапенко А.С. надіслала клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 05.04.2024 року було задоволено.

09.04.2024 року від представника позивача за зустрічним позовом адвоката Трохименко Н.О. надійшло до суду клопотання про розгляд справи її відсутність та у відсутність позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 Просили задоволити позовні вимоги повністю.

09.04.2024 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла до суду заява про розгляд справи без її участі. У позовних вимогах ОСОБА_2 просить відмовити повністю.

09.04.2024 року від представника третьої особи - служби у справах дітей Звенигородської районної державної адміністрації Писаря М.Й. надійшла до суду заява про розгляд справи без участі представника третьої особи. Позовні вимоги позивача просить задовольнити.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд, вивчивши матеріали справи та подані сторонами докази, заслухавши пояснення сторін, встановив наступні фактичні обставини справи.

У суді встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 20.09.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Звенигородського районного управління юстиції у Черкаській області, актовий запис за № 128. Прізвище дружини, після реєстрації шлюбу, змінилося на - « ОСОБА_2 » (а.с.5).

Відповідно до свідоцтва про народження, серія НОМЕР_6 , виданого повторно 31.10.2023 року Звенигородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що в Книзі реєстрації народжень 16.06.2015 року зроблено відповідний актовий запис за № 82. Батьками дитини записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.6).

Відповідно до акту депутата Звенигородської міської ради Лисогора О.Ю., від 12.12.2023 року, складеного в присутності свідків, вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з ним також зареєстрована та проживає на постійній основі його неповнолітня донька ОСОБА_3 . Останнім часом, а саме з кінця листопада 2023 року по теперішній час, донька проживає з батьком на його утриманні за місцем реєстрації, батько кожного дня відвозить до гімназії та забирає ввечері (а.с.40).

Відповідно до акту депутата Звенигородської міської ради Лисогора О.Ю., від 19.12.2023 року, складеного в присутності свідків, вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрована та проживає на утриманні батька ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . З 28 листопада 2023 року по даний час мати участі у вихованні дитини не приймає, так як проживає за іншим місцем у її батьків. Вихованням дитини займається батько, але безперешкодно та по бажанню дитини не заперечує в проведенні вільного часу з її матір`ю (а.с.41).

Згідно довідки Звенигородської гімназії № 4 Звенигородської міської ради Звенигородського району Черкаської області від 12.12.2023 року № 99, вбачається, що ученицю 2 класу ОСОБА_3 приводить до гімназії та забирає батько ОСОБА_2 , який займається вихованням та навчанням доньки (а.с.42).

Відповідно до характеристики на ОСОБА_3 , ученицю 2 класу Звенигородської гімназії № 4, яка видана Звенигородською гімназією № 4, відомо, що ОСОБА_3 навчається у школі з другого класу. Зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована, працелюбна, уважна учениця. Має навчальні досягнення високого рівня. Навчається в повну міру її сил. Має довільну пам?ять, швидко запам?ятовує учбовий матеріал. Виявляє логічне та творче мислення. Має здібності до вивчення гуманітарних предметів. На уроках завжди уважна, активна. Має добрий загальний розвиток. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно. Бере активну участь у громадському житті школи та класу, у культмасових заходах. Скромна, весела, товариська, врівноважена, дисциплінована. Правила поведінки завжди свідомо виконує. Має авторитет серед товаришів, підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. Зовнішній вигляд учениці завжди охайний, шкільне приладдя в порядку. Батьки ОСОБА_6 приділяють належну увагу вихованню дочки, систематично відвідують школу, цікавляться не лише успіхами дочки, але й залучаються до вирішення організаційних питань класу. Останні дві неділі, у зв?язку з сімейними обставинами, ОСОБА_6 проживає з батьком, що не вплинуло на її поведінку у школі та ставлення до навчання (а.с.43).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 13.12.2023 року, затвердженого начальником служби у справах дітей Звенигородської міської ради, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані та проживають ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Умови для навчання та виховання дитини створені. У дитини є особистий простір, кімнати для навчання, відпочинку та інші кімнати (а.с.44).

Згідно службової характеристики на ОСОБА_2 - начальника відділу цифрової трансформації та комунікації зі ЗМІ, від 13.12.2023 року № 1091/01-27, виданої міським головою Звенигородської міської ради Черкаської області встановлено, що ОСОБА_2 працює у виконавчому комітеті Звенигородської міської ради з січня 2021 року на посаді начальника відділу цифрової трансформації та комунікацій зі ЗМІ. Впродовж цього періоду показав себе відмінним фахівцем з високим рівнем професійних знань і навичок. Має професійний досвід на основних керівних посадах, твердо знає та вміло застосовує на практиці керівні документи, успішно справляється зі своїми посадовими обов`язками. Зарекомендував себе як сумлінний працівник, який не зупиняється перед труднощами, наполегливо й енергійно йде до поставленої мети. Має такі важливі для працівника риси як пунктуальність і здібність одночасно тримати під контролем велику кількість справ і процесів. Виконує всі поставлені перед ним завдання ґрунтовно, швидко, з детальною обробкою та відмінною якістю. Його участь в роботі колективу завжди конструктивна. Високий рівень комунікабельності та практичний досвід як керівника дозволяє йому легко налагоджувати контакт з людьми. Добре розбирається в людях, відтак уміє вірно розподіляти обов?язки між підлеглими, враховуючи їх індивідуальні особливості. Відповідно, як керівник ввіреного напрямку роботи, вміє чітко організувати безперебійний робочий процес й досягнути результату, згідно з поставленими завданнями. З 2020 року сумлінно виконує громадянський обов`язок депутата Звенигородської міської ради. Водночас, виховує неповнолітню доньку та наділений почуттям відповідального батьківства. Надає більшу частину особистого часу вихованню дитини, її освіті та всебічному розвитку (а.с.45).

Відповідно до договору дарування частини житлового будинку від 05.11.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Цвєтковою Н.В., зареєстрованому в реєстрі за № 3475, ОСОБА_2 є обдарований та прийняв у дар 10/25 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , з відповідними господарчими та побутовими будівлями і спорудами (а.с.46).

Відповідно до довідки про доходи за 2023 рік, виданої ОСОБА_2 за основним місцем роботи встановлено, що загальна сума доходу за вказаний період становить 276467, 13 грн. (а.с.47).

Відповідно до довідки за результатами розгляду повідомлення гр. ОСОБА_1 , наданої із Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, відомо, що 16.12.2023 року до Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_3 , яка повідомила, що на її думку, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 , перешкоджає спілкуванню з їх спільною донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Даний факт було зареєстровано до ЖЄО Звенигородського районного відділу поліції за № 17050 від 16.12.2023 року. Під час спілкування з ОСОБА_7 в присутності практичного психолога Звенигородської міської ради, Волошиної Ольги Віталіївни та в присутності начальника служби у справах дітей Звенигородської міської ради, Шкапенко Людмили Василівни дитина повідомила, що проживає з батьком ОСОБА_2 . Мати, ОСОБА_1 на даний час проживає окремо. Дівчинка позитивно реагує на свого батька, а також сказала, що тримає образу на маму, тому що вона вирішила проживати окремо від своєї родини. Змінювати місце проживання малолітня не хоче, тому що її подобаються умови для проживання. Будь якого психологічного тиску зі сторони батька на дитину не помічено. Під час розгляду матеріалів, ознак адміністративного чи кримінального правопорушення виявлено не було, а в даному конфлікті вбачаються ознаки цивільно-правових відносин, які не входять до компетенції працівників поліції. На підставі вище викладеного, було прийнято рішення про припинення розгляду даного повідомлення (а.с.107).

Згідно довідки Звенигородської гімназії № 4 Звенигородської міської ради Звенигородського району Черкаської області від 15.12.2023 року № 100, вбачається, що ОСОБА_1 приймає активну участь у вихованні та навчанні її доньки, учениці 2 класу ОСОБА_3 (а.с.131).

Відповідно до повідомлення виконавчого комітету Звенигородської міської ради Черкаської області від 15.01.2024 року № С-2/01-13, встановлено, що на звернення ОСОБА_1 на обласну «гарячу лінію» щодо домашнього насильства: психологічне (відчуження матері від дитини) за адресою АДРЕСА_3 , виконавчий комітет Звенигородської міської ради зазначає, що чоловік ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , працює на посаді начальника відділу цифрової трансформації та комунікацій зі ЗМІ виконавчого комітету Звенигородської міської ради, та є депутатом Звенигородської міської ради, а ОСОБА_10 (бабуся ОСОБА_1 ), працює на посаді директора Центру соціальних служб Звенигородської міської ради, є членом комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Звенигородської міської ради. Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» виконавчим комітетом Звенигородської міської ради неможливо розглянути дане звернення, у зв?язку з наявністю у посадових осіб місцевого самоврядування конфлікту інтересів при розгляді та прийняті рішення по даному зверненню. Враховуючи вищезазначене, рекомендуємо направити звернення ОСОБА_1 на обласну «гарячу лінію» щодо домашнього насильства: психологічне (відчуження матері від дитини), до органу опіки та піклування Звенигородської районної державної адміністрації (а.с.143).

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та пояснив, що досудово спір не врегульовано. Дитина проживає з ним та відвідує школу. Донька залишилася проживати там, де жила увесь час, має власну кімнату. Вона ображена на матір за те, що вона пішла з дому та не проживає з ними. ОСОБА_6 спілкується з матір`ю, він не перешкоджає. Будинок, де він удвох з донькою проживають належить йому та його батькам. Коли дитина має бажання він завозить її до матері. Пропонував доньці вибір місця проживання, але вона не захотіла. Він займається її вихованням, розвитком, водить в школу, на гуртки, купляє одяг, необхідні речі, продукти, оплачує відпочинок.

Відповідач ОСОБА_1 пояснила, що дитина проживає з батьком, перешкод у спілкуванні він не чинить. На даний час вона орендує однокімнатну квартиру. Дитина не хоче проживати з нею, оскільки вона неодноразово про це у неї запитувала. Дитину позивач дає, але думає, що позивач чинить тиск на дитину. Просила визначити місце проживання дитини з нею хоча їй достеменно відомо, що дитина цього не бажає, проте, на її думку так буде для доньки краще. Проте чому так буде краще - пояснити не змогла.

В судовому засіданні була заслухана думка неповнолітньої ОСОБА_3 , яка вказала, що з народження і по теперішній час проживає разом з батьком за власним бажанням, де і хоче залишитися. З мамою проживати не хоче, оскільки остання під час їх спільного перебування з нею не спілкується, а проводить час у телефоні. Батька вона любить більше, оскільки останній створив їй всі необхідні умови і в неї з ним гармонійні відносини і їй цікаво проводити з ним час. Батько не проти її спілкування з мамою і сам її до неї відвозить, коли мама просить.

Представник служби у справах дітей Звенигородської районної державної адміністрації в судовому засіданні пояснив, що на даний час внаслідок відсутності членів комісії і неможливості проведення засідання служба висновок надати не може. При цьому в судовому засіданні, заслухавши думку дитини та пояснення сторін у справі вказав, що позов підтримує та вважає за доцільне визначити місце проживання дитини з ОСОБА_2 , оскільки це буде якнайкраще відповідати її інтересам.

Мотивувальна частина

Щодо первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Підстави для залишення позову без розгляду визначені у статті 257 ЦПК України.

06.02.2024 року від позивача ОСОБА_1 надійшла до суду заява про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини без розгляду.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 27.02.2024 року заяву ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини залишено без розгляду.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Звенигородської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Ч. 3,4 ст.29 ЦК України визначає, що місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

ч. 1, ч. 2, ч. 6, ч. 8 ст.7 СК України визначає, що сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Згідно ч. 1 ст. 9 СК України, подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

ч. 1, ч. 2 ст. 155 СК України встановлено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов`язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.

Згідно ч. 1,2 ст.160 СК України - місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

ч. 1, ч. 2 ст. 161 СК України визначено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, §54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Статтею 3 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За статтею 9 Конвенції - дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в як найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою. Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 17.10.2018 у справі № 402/428/16-ц відступила від висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 14.12.2016 у справі № 6-2445цс16 та від 12.07.2017 у справі № 6-564цс17, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме, ст.161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини, про обов`язковість брати до уваги принцип 6 Декларації прав дитини стосовно того, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю. Велика Палата Верховного Суду зазначала, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини в силу вимог ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989.

Суд також враховує висновок Верховного Суду, відображений у постанові від 15.01.2020 по справі №148/1555/17, за яким рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин справи, а вже тільки потім права батьків. Питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що для дітей розлучення батьків - це завжди тяжке психологічне навантаження, пов`язане, зокрема, з кардинальними змінами в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо. Вирішуючи питання про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновок органу опіки та піклування. Однак найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти шлюб, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач ОСОБА_2 здійснює догляд за дитиною, створив для неї належні побутові умови для проживання, займається її вихованням, виходячи із якнайкращого забезпечення інтересів дитини, беручи до уваги її малолітній вік, а також те, що дитина проживає з батьком у звичних для неї умовах з самого дитинства, відсутність обставин, які б унеможливлювали проживання дитини з батьком, проживання матері окремо від дитини в іншому місці, суд приходить до висновку про можливість визначення місця проживання дитини з позивачем.

Також суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово наголошував, що батьки повинні мати рівні права у спорах про опіку над дітьми, і жодні презумпції, які ґрунтуються на ознаці статі, не повинні братись до уваги (рішення у справі «Зоммерфельд проти Німеччини» («Sommerfeld v. Germany») від 08.07.2003, «Цаунеггер проти Німеччини» («Zaunegger v. Germany») від 03.12.2009).

Таким чином, враховуючи, що в судовому засіданні встановлено, що на даний час подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе і суперечитиме інтересам дитини, сім`я фактично розпалась, визначення місця проживання дитини разом з батьком не суперечитиме інтересам дитини, а навпаки позитивно сприятиме її розвитку як психологічному так і фізичному, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог, оскільки таке рішення не суперечитиме найвищим інтересам дитини. При цьому суд в першу чергу враховує думку самої дитини, яка була заслухана в судовому засіданні.

Неподання третьою особою відповідного висновку щодо доцільності визначання місця проживання дитини з одним з батьків суд не вважає перешкодою для ухвалення рішення, оскільки по-перше неможливість його подання на даний час була пояснена представником третьої особи. І на думку суду висновок органу опіки та піклування щодо розв`язання спору є дорадчим документом та не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків для суб`єктів відповідних правовідносин і не має обов`язкового характеру.

Вказаний висновок зроблено Верховним Судом у постановах від 16 лютого 2022 року справа № 742/710/19 та від 30 листопада 2022 року у справі № 523/11247/19.

З огляду на встановлені у справі обставини, враховуючи інтереси дитини, її вік, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визначення місця проживання дитини з батьком підлягають задоволенню.

Суд наголошує, що визначення місця проживання дитини разом із батьком, не позбавляє матір права на особисте спілкування з дитиною та прийняття участі у її вихованні.

При цьому, суд зазначає, що мама дитини, яка безсумнівно відіграє важливу роль у житті та розвитку дитини, має право та обов`язок спілкуватися з донькою, піклуватися про її здоров`я, стан її розвитку, незалежно від того з ким вона буде проживати. У разі зміни обставин у відносинах сторін спору, а в першу чергу, відносин між батьками, а також встановлення можливості їхнього спільного спілкування та проведення часу з дитиною, визначене у цій справі місце проживання дитини може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку.

Розподіл судових витрат між сторонами.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Що стосується витрат, які поніс позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 за сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. за позовну вимогу про визначення місця проживання дитини, суд стягує з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача витрати у розмірі 1211,20 грн. за сплату судового збору за вимогу про визначення місця проживання дочки ОСОБА_6 , оскільки дана вимога задоволена судом.

Стосовно витрат на правову допомогу, суд зазначає, що відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

ОСОБА_2 було сплачено адвокату Трохименко Н.О. 6000.00 грн. відповідно до квитанцій, наданих суду. Відтак суд вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 6000.00 грн.

На підставі наведеного, керуючись Конвенцією про права дитини, Законом України «Про охорону дитинства» № 2402-III від 26 квітня 2001 року, ст.ст.19, 141, 153, 160, 157-159 161, СК України, ст.ст2,4,12,13,76-78, 82,258-268,273,352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Зустрічний позов ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 )до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , засоби зв`язку НОМЕР_2 ), третя особа: служба у справах дітей Звенигородської районної державної адміністрації (адреса: 20200, Черкаська обл., Звенигородський р-н, м. Звенигородка, просп. Шевченка, 68) про визначення місця проживання дитини, - задовольнити.

Визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , засоби зв`язку НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 ) понесені судові витрати за сплату судового збору в сумі 1211,20 грн. та витрати за надання правової допомоги в сумі 6000 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення виготовлено та проголошено 16.04.2024 року.

Суддя Д.І.Сакун