Постанова

від 18.04.2024 по справі 695/4784/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 695/4784/23Провадження № 22-ц/821/645/24категорія: на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бородійчука В.Г.

суддів: Карпенко О.В., Василенко Л.І.

секретаря: Ярошенко Б.М.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: адвокат Побиванець Юрій Володимирович

відповідач: виконавчий комітет Гельмязівської сільської ради

представник відповідача: адвокат Сизько Дмитро Борисович

розглянув у спрощеному позовному провадженні в режимі відеконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 лютого 2024 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради про зобов`язання вчинення певної дії,-

в с т а н о в и в :

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернувся ОСОБА_1 (даліпозивач) з позовом до виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради (далівідповідач), в якому просить зобов`язати виконавчий комітет Гельмязівської сільської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 на комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі, створеної на підставі рішення виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради № 165 від 12.08.2021 для визначення збитків з приводу самовільного використання земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 , на підставі Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку ІІ-ЧР № 013549 від 03.02.2003 площею ріллі 2,9705 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7121588400:06:002:0610 у межах та у спосіб визначені чинним законодавством.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка, яка перебувала в оренді ПРИВАТНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ПЛЕШКАНІ». Внаслідок неналежного використання орендарем вказаної земельної ділянки не за її призначенням, значно погіршено її стан та родючість. 25 вересня 2023 року позивач звернувся до виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради із заявою до комісії з визначення та відшкодування збитків власникам та землекористувачам на території Гельмязівської сільської ради для визначення збитків з приводу самовільного використання земельної ділянки, належної позивачу. Однак листом Гельмязівської сільської ради повідомлено позивача, що його заява не є предметом розгляду комісії, оскільки вказана комісія була створена з метою збільшення надходжень від плати за землю, захисту майнових прав сільської ради від несумлінних землекористувачів, не допущення безоплатного використання земельних ділянок. Вважаючи, таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду в порядку цивільного судочинства, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 27.03.2019 у справі № 917/902/18.

26 грудня 2023 року ухвалою Золотоніського міськрайонного суду відкрито провадження у справі на підставі даного позову за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання з розгляду даної справи.

22 січня 2024 року представник відповідачаадвокат Сизько Дмитро Борисович надав до суду клопотання, згідно з яким просить закрити провадження у даній справі, оскільки спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

В обґрунтування клопотання зазначено, що позивач, звертаючись з даним позовом до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області в порядку цивільного судочинства посилався на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 27.03.2019 у справі № 917/902/18, які, на думку представника відповідачаадвоката Сизька Дмитра Борисовича не є релевантними для даних правовідносин. Як зазначено у клопотанні спір, який виник між сторонами є публічно-правовим, а тому має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 лютого 2024 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради про зобов`язання вчинити певні діїзакрито.

Роз`яснено ОСОБА_1 , що він має право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції, а саме до Черкаського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Черкаського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду позову по суті.

Стверджує, що спір у справі, що розглядається, стосується права власності фізичної особи на земельну ділянку , яке підтверджується державним актом на право власності, тобто цивільного права, а тому правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами цивільного права.

Вказує, що до повноважень відповідача в даному випадку відноситься лише створення комісії та визначення розмірів збитків і затвердження розміру даних збитків у формі акту, що на мою думку не створює публічно-правових наслідків та являється актом індивідуальної дії, що зачіпає виключно приватно-правовий інтерес.

У березні 2024 року представником Виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради адвокатом Сизько Дмитром Борисовичем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду 1 інстанції без змін. Вказує, що якщо проаналізувати правову вимогу ОСОБА_1 , то стає очевидним, що його вимога зводиться до зобов`язання Виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради як суб`єкта владних повноважень вчинити дії щодо повторного розгляду заяви позивача, тобто за своєю суттю предметом спору є спір фізичної особи із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннямич.1 ст.367ЦПК України,суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судове рішення 1 інстанції таким вимогам відповідає.

Частиною 1ст. 2 КАС Українизакріплено завдання адміністративного судочинствазахист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Постановляючи оскаржувану ухвалу та закриваючи провадження у справі, суд 1 інстанції виходив з того, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області №165 від 12.08.2021 року та Положення про Комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, вказана Комісія наділена повноваженнями визначення розміру заподіяних збитків, відповідно до зазначених вище положень земельного законодавства таЗакону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

З урахування наведеного вище, враховуючи підстави та предмет спору, суд 1 інстанції зазначив, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до вказаних норм законодавства, Виконавчий комітет Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області у даних спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень, оскільки, наділений повноваженням здійснювати публічно-владні управлінські функції, зокрема щодо визначення розміру збитків для власників землі та землекористувачів на території Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

Суть позову полягає в тому, що ОСОБА_1 просить суд зобов`язати виконавчий комітет Гельмязівської сільської ради повторно розглянути його заяву на комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі, створеної на підставі рішення виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради. Тобто, зі змісту позовних вимог очевидно, що спір виник у зв`язку з невиконанням Виконавчим комітетом Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області своїх публічно-владних управлінських функцій.

Крім того, зазначений спір не має приватноправового характер, оскільки не обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу позивача. Якщо право позивача було порушено самовільним використанням земельної ділянки, то збитки були заподіяні орендарем, і відповідно будь-які майнові вимоги, будуть адресовані останньому, а сам процес визначення розміру заподіяних збитків жодним чином не порушує приватного права чи інтересу позивача.

Таким чином, на підставі викладеного вище, та враховуючи правову природу спірних правовідносин, суд 1 інстанції прийшов до висновку, що даний позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та на підставі п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України закрив провадження у справі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду 1 інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи і відповідають вимогам закону.

Наведені у апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду попередньої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом першої інстанції, який обґрунтовано їх спростував.

У відповідностіст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, що виникли в даному випадку та застосував закон, що їх регулює. За наслідком апеляційного перегляду порушень матеріального чи процесуального закону судом першої інстанції не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скаргах доводами колегія суддів не вбачає, оскільки їх доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 лютого 2024 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради про зобов`язання вчинення певної дії, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 18 квітня 2024 року.

Головуючий В.Г. Бородійчук

Судді О.В. Карпенко

Л.І. Василенко