Ухвала

від 17.04.2024 по справі 209/1281/24

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 209/1281/24

Провадження №2-о/190/51/24

УХВАЛА

17 квітня 2024 року м.П`ятихатки

Суддя П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області Кудрявцева Ю.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Студенцов Олександр Олександрович, заінтересована особа: П`ятихатський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, яка надійшла за підсудністю з Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області,-

встановила:

ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою від імені та в інтересах заявника ОСОБА_1 , в якій просить виправити описку з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2024 року, справу передано на розгляд судді Кудрявцевій Ю.В..

Вивчивши матеріали заяви, суддя дійшла висновку відмовити у відкритті провадження у справі, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. ч. 1,2ст. 2 ЦПК Українизавданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною 7 ст.19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частини 1 та пункт 5 частини 2 ст.293 КПК України встановлюють, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з пунктом 6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до ч. 3ст. 294 ЦПК Українисправи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч. 3ст. 294 ЦПК Українисправи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються судом якщо:

1)згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

2)законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

3)заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

4)встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право (суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду).

Заява про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленимстаттею 175 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченимстаттею 318 ЦПК України.

Відповідно достатті 318 ЦПК Україниу заяві повинно бути зазначено:

- який факт заявник просить встановити та з якою метою;

- причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

- докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про те, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Не підлягають судовому розгляду в окремому провадженні заяви про встановлення факту належності особі вироку або рішення суду, паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, посвідчення до ордена чи медалі, а також свідоцтва, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану. Зазначені питання вирішуються органом, який видає документ.

Описки та помилки в судовому рішенні виправляються не шляхом встановлення факту належності правовстановлюючого документа, а шляхом виправлення описки у порядку, передбаченомустаттею 269 ЦПК України.

Тобто суд лише встановлює, що документ виданий певній особі, в дійсності належить їй, але він не вправі вносити виправлення у даний документ.

Згідно п. 3 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни "Просудову практикув справахпро встановленняфактів, що маютьюридичне значення" N 5від 31.03.95 року вказано, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам заяви щодо її змісту.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175ЦПК України в заяві повинен бути зазначений виклад обставин, якими заявник (позивач) обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд враховує, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів.

Враховуючи зазначене, заявнику слід усунути вказані недоліки про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована УкраїноюЗаконом N 475/97-ВР від 17.07.97 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Отже, заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене, залишення даної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Згідно приписів ч. 1ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.185,258-261,353 ЦПК України, суддя

постановила :

Заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Студенцов Олександр Олександрович, заінтересована особа: П`ятихатський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, - залишити без руху.

Запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви та протягом п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали, надати суду докази зазначеного.

Роз`яснити заявнику, що у разі невиконання вказаних вимог у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В.Кудрявцева