Постанова

від 08.04.2024 по справі 910/1057/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2024 р. Справа№ 910/1057/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 про відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення

у справі № 910/1057/23 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом TRADE CAPITAL INDUSTRIAL LTD

до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» правонаступником якого є Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 у справі № 910/1057/23, позов TRADE CAPITAL INDUSTRIAL LTD задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь TRADE CAPITAL INDUSTRIAL LTD основного боргу - 362 141 євро 77 євроцентів, 3% річних - 9 405 євро 76 євроцентів і 5 573 євро 21 євроцентів судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

30.11.2023 через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду міста Києва від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла заява про відстрочення до 18.04.2024 виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 у справі № 910/1057/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 відмовлено у відстроченні виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 у справі № 910/1057/23.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (надалі - відповідач; АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"; апелянт) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/1057/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі Філії "ВП "Запорізька АЕС" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 у справі № 910/1057/23 - до 18.04.2024.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції через: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апелянт вказує, що судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки наступним важливим обставинам: «НАЕК «Енергоатом» належить до державного сектору економіки діяльність якого спрямована, зокрема, на виробництво електроенергії та її реалізації у спосіб визначений законодавством України; «НАЕК «Енергоатом», відокремленим підрозділом якого є «Запорізька АЕС», віднесено до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83; дислокація об`єктів Запорізької атомної електростанції (шість енергоблоків - «тисячників» сумарною потужністю 6 000 МВт та інші виробничі потужності) у місті Енергодар перебуває з 24 лютого 2022 року у зоні проведення бойових дій, а з 04.03.2022 відноситься до тимчасово окупованої російською федерацією території України. Місто Енергодар з усіма об`єктами ключової інфраструктури окуповане; «НАЕК «Енергоатом» належить до об`єктів до критичної інфраструктури згідно з Переліком секторів критичної інфраструктури, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 року № 1109 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2022 року № 1384); виконуючи функції експлуатуючої організації (оператора) атомних електростанцій, АТ «НАЕК «Енергоатом», відповідно до статті 33 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», зобов`язане першочергово забезпечувати безпечну експлуатацію ядерних установок; АТ «НАЕК «Енергоатом» виконує в умовах воєнного стану спеціальні обов`язки на ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільного інтересу (ПСО).

Також апелянт зазначив, що в підтвердження доводів про наявність підстав для відстрочення виконання рішення, відповідачем було надано копію фінансового звіту ДП «НАЕК «Енергоатом» за 2022 рік, копію наказу №2361-к від 16.11.2022 «Про оголошення вимушеного простою не з вини працівників ВП ЗАЕС» та копію Положення про відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» ПЛ-П.1.10.025-20 від 08.10.2020.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2024 апеляційна скарга АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" у справі № 910/1057/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 клопотання Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/1057/23 - задоволено; поновлено Акціонерному товариству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/1057/23; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 про відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення у справі № 910/1057/23; розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 про відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення у справі № 910/1057/23 призначено на 08.04.2024.

Представник апелянта доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі Філії "ВП "Запорізька АЕС" в повному обсязі.

Представник TRADE CAPITAL INDUSTRIAL LTD в судове засідання не з`явився. Позивач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа в електронний кабінет від 14.03.2024.

При цьому, 04.04.2024 до апеляційного суду від TRADE CAPITAL INDUSTRIAL LTD надійшла заява від 04.04.2024 про здійснення розгляду справи без участі представника позивача.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на відповідну заяву позивача суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

Також апеляційний суд вказує, що відзив на апеляційну скаргу від TRADE CAPITAL INDUSTRIAL LTD на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходив, що відповідно до частини 3 статті 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

Згідно ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутнього представника відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених апелянтом доводів та вимог, виходячи з наступного.

Як вже зазначалось апеляційним судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 у справі № 910/1057/23, позов TRADE CAPITAL INDUSTRIAL LTD задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь TRADE CAPITAL INDUSTRIAL LTD основного боргу - 362 141 євро 77 євроцентів, 3% річних - 9 405 євро 76 євроцентів та 5 573,21 євро судового збору.

До Господарського суду міста Києва від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла заява про відстрочення до 18.04.2024 виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 у справі № 910/1057/23.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Надання заявникові відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення. При цьому, матеріальний стан визначено як обставину, яка також враховується судом, але стосовно саме фізичної, а не юридичної особи згідно приписів ст. 331 ГПК України.

Питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Як було зазначено вище, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. А в системному розумінні відповідної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

У рішенні від 29.06.2004 № 56849/00 Європейський суд з прав людини у справі "Півень проти України" дійшов висновку, що державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не можна прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як "виняткові обставини". За висновками суду, представлені відповідачем докази скрутного фінансового становища, не можна вважати винятковими обставинами для відстрочення виконання судового рішення, так як такі докази є тільки одним з елементів, який свідчить про незадовільний фінансовий стан підприємства.

Як передбачено ст. 42 ГК України, підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до п. 1, абз. 4 ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.02.2018 у справі № 910/15430/16, від 27.04.2018 у справі № 910/313/17 та від 02.05.2018 у справі № 910/3816/16.

У контексті наведеного колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідач, як юридична особа, що здійснює підприємницьку діяльність на власний ризик, враховуючи принципи, закріплені в статті 6 Цивільного кодексу України, взяв на себе відповідні зобов`язання (здійснити своєчасний/повний розрахунок з постачальником), і об`єктивно усвідомлював усі можливі ризики ведення господарської діяльності та виконання зобов`язань за договором.

Ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе суб`єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв`язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 30.06.2009 № 16-рп/2009, виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Апеляційним судом зазначається, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 13.12.2012 у справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012). Аналогічна правова позиція наведена в рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 у справі № 17/2013.

Виходячи з того, що згідно зі статтею 1 Конституції України, Україна є правовою державою, то обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Апеляційний суд констатує, що враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності, суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити:

1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами;

2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання ухваленого на його користь судового рішення та індексації присудженої суми;

3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони";

4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Так, колегією суддів зазначається, що введення в Україні воєнного стану, складне фінансове становище відповідача, відсутність достатніх коштів, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не є підставою для надання відстрочки виконання судового рішення.

Апеляційний господарський суд, з урахуванням дотримання справедливого балансу між відповідачем та позивачем і можливістю тимчасового обмеження права останнього на законне сподівання отримати кошти, вважає, що наведені апелянтом в апеляційній скарзі обставини не є такими, що істотно ускладнюють виконання рішення про стягнення грошових коштів.

Таким чином, враховуючи матеріальні інтереси сторін, з огляду на не подання відповідачем до матеріалів справи доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності, невиконання ним з 08.03.2022 зобов`язань перед позивачем з оплати заборгованості за поставлений товар, враховуючи, що з поданого відповідачем положення про відокремлений підрозділ "Запорізька АЕС" вбачається, що вказаний підрозділ не має статусу юридичної особи, відповідно саме АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" як юридична особа, до складу якої входить зазначений підрозділ, є належною особою з якої стягнуто заборгованість у даній справі, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про відсутність (станом на час постановлення спірної ухвали) правових підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 у справі № 910/1057/23.

Інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, взяті колегією судів до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків апеляційного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, наведені апелянтом в апеляційній скарзі доводи щодо наявності правових підстав для відстрочення виконання судового рішення є необґрунтованими, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали, що розглядається, колегія суддів не вбачає.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України оскільки підстави для скасування оскаржуваної ухвали у справі та задоволення апеляційної скарги відсутні, судовий збір за її подання слід покласти на апелянта (відповідача у справі).

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/1057/23 про відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення - залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

4. Справу № 910/1057/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.04.2024.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков