Постанова

від 08.04.2024 по справі 910/1057/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2024 р. Справа№ 910/1057/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024

у справі № 910/1057/23 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом TRADE CAPITAL INDUSTRIAL LTD

до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» правонаступником якого є Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 у справі № 910/1057/23, позов TRADE CAPITAL INDUSTRIAL LTD задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь TRADE CAPITAL INDUSTRIAL LTD основного боргу - 362 141 євро 77 євроцентів, 3% річних - 9 405 євро 76 євроцентів і 5 573 євро 21 євроцентів судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

21.04.2023 на адресу суду від TRADE CAPITAL INDUSTRIAL LTD надійшла заява № 4/ЮФКМ/95/2022 від 21.04.2023 про відшкодування витрат на правову допомогу.

18.01.2024 Господарським судом міста Києва прийнято додаткове рішення, яким заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задоволено; стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь TRADE CAPITAL INDUSTRIAL LTD 3 000,00 євро витрат на професійну правничу допомогу.

За висновками суду першої інстанції, враховуючи предмет та підстави позову, обсяг виконаної адвокатом роботи, виходячи з встановлених обставин, характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів справи, беручи до уваги розгляд цієї справи в порядку загального позовного провадження, відсутність обґрунтованих заперечень відповідача щодо співрозмірності заявленої суми компенсації, а також зважаючи на принципи співмірності та розумності судових витрат, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000,00 євро.

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (надалі - відповідач; АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"; апелянт) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/1057/23 та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у стягненні 3 000,00 євро витрат на правничу допомогу з АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі Філії "ВП "Запорізька АЕС".

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується із висновками суду першої інстанції, які викладені в оскаржуваному рішенні, оскільки рішення ухвалене при неправильному застосуванні норм ч.ч. 4 - 6 ст. 126, ч. 5 ст. 129 ГПК України.

Апелянт вказує, що визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, місцевий господарський суд не врахував заперечення відповідача проти заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу (зокрема, дана справа не потребує значних професійних зусиль у формуванні правової позиції, зібранню доказів, проведення експертиз, аналізу судової практики), не взяв до уваги характер правовідносин у цій справі, не проаналізував обсяг наданих послуг відповідно до категорії цієї справи, обсягу і складності виконаної адвокатом необхідної роботи у справі та дійшов до необґрунтованого висновку щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 євро.

Також апелянт зазначив, що вартість послуг АО «Юридична фірма «Копусь і Муляр» є завищеною, не відповідає критеріям розумності її розміру в аспекті приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України. Вважає, що виписка про зарахування коштів не є безумовною підставою оплати гонорару адвоката та може свідчити лише про зарахування таких коштів, тому позивачем не надано належних доказів здійснення господарських операцій та реального понесення витрат на суму 3 000,00 євро.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 02.02.2024 апеляційна скарга АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" у справі № 910/1057/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/1057/23; розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/1057/23 призначено на 08.04.2024.

18.03.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить її відхилити. Свої заперечення TRADE CAPITAL INDUSTRIAL LTD мотивує тим, що, по-перше, усі необхідні документи щодо підтвердження витрат на професійну правничу допомогу були надані позивачем до суду першої інстанції, по-друге, відповідачем не надано жодного доказу в розумінні ст. 76 ГПК України, який би дійсно підтвердив не співмірність заявлених TRADE CAPITAL INDUSTRIAL LTD витрат на правничу допомогу.

Представник апелянта в судовому засіданні доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав, просив додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову TRADE CAPITAL INDUSTRIAL LTD у стягненні 3 000,00 євро витрат на правничу допомогу з АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі Філії "ВП "Запорізька АЕС".

Представник TRADE CAPITAL INDUSTRIAL LTD в судове засідання не з`явився. Позивач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа в електронний кабінет від 06.03.2024.

При цьому, 14.04.2024 до апеляційного суду від TRADE CAPITAL INDUSTRIAL LTD надійшла заява від 04.04.2024 про здійснення розгляду справи без участі представника позивача.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на відповідну заяву позивача суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

Згідно ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутнього представника відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених апелянтом доводів та вимог, виходячи з наступного.

Як вже зазначалось апеляційним судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 у справі № 910/1057/23, позов TRADE CAPITAL INDUSTRIAL LTD задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь TRADE CAPITAL INDUSTRIAL LTD основного боргу - 362 141 євро 77 євроцентів, 3% річних - 9 405 євро 76 євроцентів та 5 573,21 євро судового збору.

До Господарського суду міста Києва від TRADE CAPITAL INDUSTRIAL LTD надійшла заява № 4/ЮФКМ/95/2022 від 21.04.2023 «Про відшкодування витрат на правову допомогу»

03.05.2023 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Згідно статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Одночасно, за змістом частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при поданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання Глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України передбачає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Водночас, згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Колегія суддів, серед іншого, враховує, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

На підставі долучених до матеріалів справи документів, Північним апеляційним господарським судом встановлено, що 01.12.2022 між TRADE CAPITAL INDUSTRIAL LTD (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Копусь і Муляр» (Адвокатське об`єднання) укладено договір про надання правової допомоги № KMLF/95/2022 (Договір), за яким Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснювати представництво Клієнта в його спільному спорі з Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» щодо стягнення з останнього суми основного боргу та 3% річних за договором від 22.12.2021 № 53-121-01-21-11009.

За п. 4.2. Договору оплата Клієнтом юридичних послуг в межах суми 3 000,00 євро має бути здійснена на користь Адвокатського об`єднання протягом 10 робочих днів від дати прийняття до провадження судом відповідного позову Клієнта до ДП «НАЕК «Енергоатом».

Згідно п. 4.6. Договору послуги вважаються прийнятими після підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг.

В підтвердження понесених витрат на послуги з правничої допомоги позивачем додано: рахунки №№: 95/2022/1 від 19.12.2022 на суму 1 000,00 євро, 95/2022/2 від 27.02.2023 на суму 3 000,00 євро, виписку по рахунку з АТ «Райффайзен Банк» від 02.03.2023, акт прийому-передачі наданих послуг № 1 від 18.04.2023 на суму 3 000,00 євро.

З акта прийому-передачі наданих послуг № 1 від 18.04.2023 вбачається про зазначення назви наданих робіт та детального опису наданих послуг, що були надані Адвокатським об`єднанням та отримані Клієнтом в повному обсязі на суму 3 000,00 євро. За змістом акта прийому-передачі наданих послуг № 1 від 18.04.2023 сторони претензій одна до одної не мають.

У даному випадку судом першої інстанції враховано такі критерії визначення розміру витрат на правову допомогу: предмет та підстави позову; обсяг виконаної адвокатом роботи, виходячи з встановлених обставин, характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів справи; розгляд справи в порядку загального позовного провадження; відсутність обґрунтованих заперечень відповідача щодо неспівмірності заявленої суми компенсації; принципи співмірності та розумності судових витрат.

Апеляційний суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву з додатками про стягнення заборгованості за договором поставки товару № 53-121-01-21-11009 від 22.12.2021 підготовлено адвокатом Адвокатського об`єднання Муляром Є., що тим самим вказує на дослідження адвокатом документів щодо спору. Під час розгляду справи останнім підготовлено та надано в інтересах Клієнта відповідь на відзив. Адвокат Муляр Є. приймав участь в судових засіданнях, призначених місцевим господарським судом.

Вказані послуги, що надані Адвокатським об`єднанням Клієнту, корелюються з детальним описом наданих послуг згідно акта прийому-передачі наданих послуг № 1 від 18.04.2023.

За наслідками розгляду справи позовні вимоги позивача задоволено, стягнуто з відповідача заборгованість за договором поставки товару № 53-121-01-21-11009 від 22.12.2021 в сумі 371 547,53 євро.

Отже, враховуючи обставини даної справи, предмет та підстави позовних вимог, погоджену між Клієнтом та Адвокатським об`єднанням суму гонорару, з огляду на те, що доказів та достатніх обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність, та/або нерозумність, та/або нереальність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката Муляра Є. до цієї справи відповідачем представлено не було, колегія суддів вважає, що присуджений судом першої інстанції до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критеріям справедливості та пропорційності, є співмірним зі складністю справи та виконаними Адвокатським об`єднанням роботами (наданими послугами).

Відповідно, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 євро.

Зважаючи на наведене, а також з огляду на те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги Адвокатського об`єднання встановлено і розподілено судом першої інстанції згідно з умовами договору про надання правової допомоги № KMLF/95/2022 від 01.12.2022 та зважаючи на подання позивачем відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, з урахуванням підтвердження здійснення Клієнтом оплати за надані Адвокатським об`єднанням реальні послуги з професійної правничої допомоги, колегією суддів критично оцінюються доводи апелянта щодо необґрунтованого відхилення місцевим господарським судом заперечень відповідача проти заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Також апеляційний господарський суд вважає інші посилання апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі додаткового рішення, наведені доводи відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/1057/23 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного додаткового рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається. Апелянтом не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта (відповідача у справі).

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» - залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/1057/23 - залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

4. Справу № 910/1057/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.04.2024.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков