Постанова

від 17.04.2024 по справі 725/1426/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року

м. Чернівці

справа №725/1426/24

провадження 822/356/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кулянди М.І.,

суддів: Одинака О.О., Литвинюк І.М.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Обслуговуючий кооператив «Житлово- будівельний кооператив «Маєток Миколаївський»,

апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Першотравневого районного суду м.Чернівці 27 лютого 2024 року,

головуючий в суді першої інстанції суддя Галичанського О.І.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до суду позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Маєток Миколаївський» (далі-ОК «ЖБК «Маєток Миколаївський») про розірвання договору «Про сплату внесків у обслуговуючий кооператив» та стягнення заборгованості.

Просив суд розірвати договір № 172/4/7 від 20 травня 2021 року «Про сплату внесків у ОК «ЖБК «Маєток Миколаївський», укладений між ним та ОК «ЖБК «Маєток Миколаївський» та стягнути з ОК «ЖБК «Маєток Миколаївський» на його користь заборгованість в розмірі 1438193 гривень 55 коп та судові витрати.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівці 27 лютого 2024 року справу надіслано до Сторожинецького районного суду Чернівецької області, у зв`язку з непідсудністю справи Першотравневому районному суду м.Чернівці.

При цьому, суд виходив з того, що оскільки предметом оскаржуваного договору є нерухоме майно, яке розташоване за адресою: хутір Мальованка, с. Кам`яна, Сторожинецького району, Чернівецької області, а тому вказана справа підсудна Сторожинецькому районному суду Чернівецької області.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі просить ухвалу Першотравневого районного суду м.Чернівці 27 лютого 2024 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги аргументує тим, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача про стягнення коштів і як наслідок не виконання договірних зобов`язань, розірвання договору, а тому справу належить розглядати Першотравневому районному суду м.Чернівці, відповідно до положень ст.28 ЦПК України.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвала про передачу справи на розгляд іншого суду зазначена в переліку ухвал під п.9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, а отже апеляційна скарга на неї розглядається без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною першою статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Нерухоме майно є особливим об`єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами сталий зв`язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення. Майнове право на об`єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об`єкта цивільних прав.

Із пунктів 41, 42 роз`яснень, які містяться в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» випливає, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20).

З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю випливає її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Подібні правові висновки щодо застосування правила виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

У постанові Верховного Суду від 25 лютого 2018 року у справі № 201/12876/17 (провадження № 61-35697св18) зазначено, що «правила виключної підсудності поширюються також на спори щодо майнових прав на незавершені будівництвом об`єкти нерухомості, об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення».

У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 (провадження № 61-30812св18) зазначено, що «правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно».

Як убачається з матеріалів справи, між ОК «ЖБК «Маєток Миколаївський» та ОСОБА_1 20 травня 2021 року укладено договір № Т/2/4/7 про сплату внесків у ОК «ЖБК «Маєток Миколаївський», за умовами якого ОК «ЖБК «Маєток Миколаївський» взяло на себе зобов`язання організувати будівництво житлового будинку за адресою: хутір Мальованка, с. Кам`яна, Сторожинецького району, Чернівецької області, здати його в експлуатацію, передати квартиру та всі документи, необхідні учаснику для реєстрації права власності на неї.

Отже, предметом позову у даній справі є створення об`єкту нерухомого майна та стягнення заборгованості за цим же договором, предметом якого є будівництво житлового будинку за адресою: хутір Мальованка, с. Кам`яна, Сторожинецького району, Чернівецької області,

Отже, зазначені обставини свідчать про те, що в цьому випадку спірні правовідносини випливають із договору, який стосується нерухомого майна, розташованого за адресою: хутір Мальованка, с. Кам`яна, Сторожинецького району, Чернівецької області.

Вказане спростовує доводи апелянта про те, що предметом позову у даній справі є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача про стягнення коштів і як наслідок не виконання договірних зобов`язань та розірвання договору.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що спір у цій справі виник з приводу нерухомого майна, оскільки позовні вимоги мають явний, очевидний правовий зв`язок із нерухомим майном. Таким чином, оскільки позовні вимоги стосується прав на об`єкт нерухомого майна, то підсудність цього спору повинна визначатися за правилами, встановленими статтею 30 ЦПК України, якою регулюються правила виключної підсудності.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене вище, ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 374, 375, 367, 368, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Першотравневого районного суду м.Чернівці 27 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий М.І. Кулянда

Судді: О.О. Одинак

І.М. Литвинюк