Рішення

від 09.04.2024 по справі 909/21/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.04.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/21/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Логистик"

просп. Перемоги, 91, м. Київ, 03115

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія Прикарпаття"

вул. Галицька, 93, м. Тисмениця, Івано-Франківська обл., 77400

про стягнення 296 307 грн 43 коп. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: Дяковський Олександр Сергійович;

від відповідача: Гарагуц Іван Федорович

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Логистик" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія Прикарпаття" про стягнення 296 307 грн 43 коп. заборгованості.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 08.01.2024, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

29.01.2024 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" надійшов відзив на позовну заяву №33/1 від 23.01.2024 (вх.№1539/24).

07.02.2024 до суду через систему "Електронний суд" від ТОВ "Глобал Логистик" надійшла відповідь на відзив від 06.02.2024 (вх.№2099/24).

09.02.2024 до суду через систему "Електронний суд" від ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" надійшли заперечення на відповідь на відзив та клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (вх.№2282/24).

14.02.2024 до суду через систему "Електронний суд" від ТОВ "Глобал Логистик" надійшли заперечення на заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог (вх.№2496/24).

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 15.02.2024, суд залишив без розгляду клопотання відповідача про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з огляду на те, що відповідач пропустив строк на подання заперечення проти розгляду справи без повідомлення сторін та не навів суду причин пропуску встановленого строку для подання цього заперечення. Разом з тим, суд дійшов висновку розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін з власної ініціативи та призначив справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 06.03.2024.

01.03.2024 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання від 01.03.2024 (вх.№1951/24) про зупинення провадження у справі, у зв`язку з об`єктивною неможливістю розгляду цієї справи до вирішення іншої справи №910/1900/24.

04.03.2024 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання від 03.03.2024 (вх.№3633/24) про приєднання до матеріалів справи позовної заяви ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" до ТОВ "Глобал Логистик" про зарахування зустрічних однорідних вимог та ухвали про відкриття провадження у справі №910/1900/24.

06.03.2024 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення розгляду справи по суті на 12.03.2024, про що сторони повідомлені ухвалою повідомленням про судове засідання.

В судовому засіданні 12.03.2024 суд задовольнив усне клопотання представника позивача про оголошення перерви в судовому засіданні для надання можливості подання заперечень на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та оголосив перерву до 14.03.2024.

13.03.2024 через особистий кабінет в системі "Електронний суд" до суду від позивача надійшло заперечення від 13.03.2024 (вх.№4378/24) на клопотання про зупинення провадження у даній справі.

В судовому засіданні 14.03.2024 суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження справі, мотивуючи тим, що відповідно до ч.2 ст.252 ГПК України судовий розгляд справи почався 08.02.2024 (через тридцять днів після відкриття провадження у справі, оскільки суд в ухвалі від 08.01.2024 постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін), а відповідно до ч. 3 ст.195 ГПК України на стадії розгляду справи по суті суд не вправі зупинити провадження у справі з підстав, передбачених п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, про що постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання; також суд задовольнив усне клопотання представника відповідача про оголошення перерви в судовому засіданні для надання можливості з`ясувати зарахування коштів по взаєморозрахунках з позивачем, у зв`язку з чим оголосив перерву в судовому засіданні до 19.03.2024.

18.03.2024 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання від 18.03.2024 (вх.№4593/24) про приєднання до матеріалів справи розгорнутої оборотно-сальдової відомості ТОВ "Глобал Логистик", виписки про зарахування коштів та акту звірки взаєморозрахунків, підписаного позивачем, з доказами направлення відповідачу.

19.03.2024 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення відповідача від 19.03.2024 (вх.№4662/24).

В судовому засіданні 19.03.2024 суд зобов`язав сторони провести звірку взаєморозрахунків, у зв`язку з чим оголосив перерву в судовому засіданні до 09.04.2024.

08.04.2024 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання від 05.04.2024 (вх.№5987/24) про приєднання до матеріалів справи всіх підписаних між сторонами актів наданих послуг та довідки про заборгованість.

09.04.2024 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання від 08.04.2024 (вх.№6089/24) про приєднання до матеріалів справи акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2022 по 28.03.2024, підписаного відповідачем, та доказів надсилання акту звірки ТОВ "Глобал Логистик".

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача. Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог вказав на те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №Ж2022/082 від 23.08.2022 в частині оплати за здійснені та прийняті ним послуги з перевезення вантажу, зокрема, за актами надання послуг №23 від 17.11.2022 та №28 від 18.11.2022. При цьому зазначив, що позивач має право звертатися до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором щодо окремих актів наданих послуг.

Щодо посилання відповідача на зарахування зустрічних однорідних вимог, які виникли між ТОВ "Глобал Логистик" та ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" представник позивача вказав на те, що вказані вимоги не є однорідними та є спірними, оскільки одні вимоги базуються на невиконанні господарського зобов`язання, а інші стосуються сплати податків до державного бюджету, тому не можуть бути зараховані як однорідні.

Крім того, представник позивач просив суд стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн.

Позиція відповідача. Представник відповідача проти позову заперечив, мотивуючи тим, що внаслідок порушення позивачем п.3.5.4 договорів про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №30/09/2021ГЛ від 30.09.2021 та №Ж2022/082 від 23.08.2022 (зняття сум бюджетного відшкодування під час проведення податкових перевірок) борг позивача перед відповідачем становить 1 272 761 грн 46 коп., тому 17.01.2024 відповідачем направлено позивачу - ТОВ "Глобал Логистик" заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 296 307 грн 43 коп. на підставі вимоги про стягнення заборгованості за актами надання послуг №23 від 17.11.2022 та №28 від 18.11.2022. Також представник відповідача вказав на те, що позивачем не доведено того, що у ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" наявна заборгованість перед ТОВ "Глобал Логистик" саме за актами надання послуг №23 від 17.11.2022 та №28 від 18.11.2022, оскільки за період з 29.11.2022 по 19.12.2022 ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" за договором №Ж2022/082 від 23.08.2022 сплатило 740 000 грн, що підтверджується поданими до матеріалів справи платіжними дорученнями.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

23.08.2022 між ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" (замовник, відповідач) та ТОВ "Глобал Логистик" (виконавець, позивач) укладено договір №Ж2022/082 про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з п.1.1 договору, виконавець зобов`язався організувати перевезення вантажу автомобільним транспортом (відповідно з товарно-транспортними накладними) до відповідного пункту призначення у встановлений замовленням строк та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (вантажоодержувачу), а замовник зобов`язався надати вантаж до перевезення виконавцю та сплатити за організацію перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п.1.2 договору, замовник за цим договором може виступати також і вантажоодержувачем/вантажовідправником.

За змістом п.2.3 договору, плата за послуги здійснюється після їх фактичного надання, протягом 21 банківського дня з моменту отримання оригіналів документів, вказаних нижче, факту підписання актів виконаних робіт (наданих послуг), визначення маси вантажу згідно з п.2.3.2 договору та проведення звірки взаємних розрахунків між замовником та виконавцем.

Акти виконаних робіт (наданих послуг) надаються виконавцем не пізніше 10 дня, що настає за місяцем, в якому надавалися послуги разом з оригіналами товарно-транспортних накладних. При відсутності зауважень щодо наданих послуг за цим договором, замовник підписує акт виконаних робіт (наданих послуг) протягом 5 (п`яти) банківських днів після його отримання за умови наявності у замовника документів, що підтверджують надання послуг за цим договором, а саме два оригінальних примірники товарно-транспортної накладної з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем.

В п. 3.5.4 договору, у разі якщо органами державної податкової служби України чи іншими органами уповноваженими згідно чинною законодавства України (за наслідками винесення податковою повідомлення-рішення, акту перевірки, довідки, внесення коригувань до особового рахунка замовника як платника податків, іншим способом) та/або рішенням (постановою) суду буде зменшено податковий кредит замовника з ПДВ за податковими накладними виконавця, зменшено валові виграти замовника на вартість наданих послуг, донараховано замовнику податки, збори, обов`язкові платежі, нараховані замовнику штрафні санкції за порушення податкового законодавства або судом буде прийнято рішення про стягнення в дохід держави отриманою за угодою визнаною недійсною (нікчемною) виконавець зобов`язується протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дати відправлення замовником відповідної вимоги сплатити замовнику грошові кошти в розмірі рівному сумі, на яку замовнику зменшено податковий кредит по ПДВ, зменшені валові витрати, донараховані податки, збори, обов`язкові платежі, нараховані штрафні санкції, стягнуто в дохід держави отримане за угодою визнаною недійсною.

Відповідно до п. 6.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2022, а в частині не виконаних зобов`язань, що виникли протягом дії цього договору - до повного виконання.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи актів надання послуг № 1 від 25.09.2022 на суму 29 628 грн, №2 від 25.09.2022 на суму 37 716 грн, №3 від 04.10.2022 на суму 35952 грн 03 коп., №4 від 04.10.2022 на суму 17 208 грн 05 коп., №5 від 04.10.2022 на суму 19 205 грн 91 коп., №6 від 06.10.2022 на суму 35 410 грн 69 коп., №7 від 06.10.2022 на суму 67 640 грн 77 коп., №8 від 12.10.2022 на суму 83 113 грн 52 коп., №9 від 13.10.2022 на суму 59 963 грн 49 коп., №10 від 13.10.2022 на суму 108 710 грн 24 коп., №11 від 13.10.2022 на суму 128 695 грн 35 коп., №12 від 13.10.2022 на суму 123 726 грн 31 коп., №13 від 13.10.2022 на суму 126 368 грн 41 коп., №14 від 13.10.2022 на суму 30 142 грн 44 коп., №15 від 01.11.2022 на суму 140 810 грн 19 коп., №16 від 01.11.2022 на суму 140 538 грн 44 коп., №17 від 02.11.2022 на суму 114563 грн 22 коп., №18 від 03.11.2022 на суму 85 469 грн 48 коп., №19 від 04.11.2022 на суму 115 888 грн 34 коп., №20 від 07.11.2022 на суму 111 974 грн 43 коп., №21 від 20.10.2022 на суму 90 577 грн 55 коп., №22 від 08.11.2022 на суму 138 001 грн 15 коп., №23 від 17.11.2022 на суму 134 162 грн 17 коп., №24 від 17.11.2022 на суму 143 758 грн 63 коп., №25 від 17.11.2022 на суму 118 690 грн 57 коп., №26 від 17.11.2022 на суму 144 371 грн 07 коп., №27 від 18.11.2022 на суму 146 713 грн 99 коп., №28 від 18.11.2022 на суму 162 145 грн 54 коп. та №29 від 17.10.2022 на суму 12 666 грн 63 коп., позивач на виконання своїх договірних зобов`язань надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 2 703 812 грн 61 коп., за які відповідач розрахувався частково в розмірі 1 908 690 грн 57 коп., що підтверджується платіжними інструкціями №8256 від 07.10.2022, № 8294 від 12.10.2022, №8382 від 14.10.2022, №8489 від 17.10.2022, №8510 від 18.10.2022, №8523 від 19.10.2022, №8757 від 25.10.2022, №9412 від 01.11.2022, №11654 від 29.11.2022, №150027 від 09.12.2022, №15609 від 12.12.2022, №17748 від 19.12.2022 та №29187 від 04.10.2023.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, також зафіксовані в односторонніх актах звірки взаємних розрахунків сторін.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором №Ж2022/082 про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 23.08.2022 становить 795 122 грн 04 коп.

Разом з тим, в акті звірки взаєморозрахунків, складеного відповідачем, зазначено суму 1 272 762 грн 34 коп. за заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог №27/1 від 18.01.2024.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 296307 грн 43 коп. по актах надання послуг №23 від 17.11.2022 та №28 від 18.11.2022, до яких позивачем також додано товарно-транспортні накладні, податкові накладні та квитанції про реєстрацію податкових накладних.

27.12.2023 з метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості у розмірі 296 307 грн 43 коп. за актами надання послуг №23 від 17.11.2022 та №28 від 18.11.2022.

17.01.2024 ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" надіслало ТОВ "Глобал Логистик" заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог №27/1 від 18.01.2024, в якій, зокрема, зазначило, що у ТОВ "Глобал Логистик" наявний борг перед ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" в розмірі 1 272 761 грн 46 коп., що є сумою, на яку ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" зменшено податковий кредит по ПДВ за наслідком проведеної податкової перевірки по господарських взаємовідносинах із ТОВ "Глобал Логистик", у зв`язку з чим просив врахувати кошти в сумі 296 307 грн 43 коп. як добровільне погашення ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" заборгованості за актами надання послуг №23 від 17.11.2022 та №28 від 18.11.2022.

У запереченнях на заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог (вх.№2496/24) позивач вказав на те, що дані вимоги не є однорідними та є спірними, оскільки одні базуються на виконанні зобов`язання, а інші стосуються сплати податків до державного бюджету, тому не можуть бути зараховані. Крім того зазначив, що відповідач посилається на акт перевірки на суму в розмірі 450 635 грн 49 коп., однак доказів сплати цієї суми не подав, що виключає зарахування. Також до заяви долучено договір №30/09/2021ГЛ від 30.09.2021, який є окремим договором з іншим предметом та зобов`язаннями відмінними ніж зазначені в договорі №Ж2022/082 від 23.08.2022.

В підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 4000 грн 00 коп. позивач надав суду договір про надання правової (правничої) допомоги № 18/01-Д від 10.11.2023; акт приймання-передачі послуг від 22.11.2023 та банківську виписку від 21.11.2023.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

У статті 4 Господарського процесуального кодексу України закріплено право на звернення до господарського суду. Зокрема, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Статтею 11 ЦК України закріплено - цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно з до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

За встановлених судом обставин, 23.08.2022 між сторонами укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, на виконання якого позивачем надано відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 2 703 812 грн 61 коп., за які відповідач розрахувався частково в розмірі 1 908 690 грн 57 коп.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №Ж2022/082 від 23.08.2022 становить 795 122 грн 04 коп.

Разом з тим, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 296 307 грн 43 коп. заборгованості за договором, яка виникла у зв`язку з невиконанням ним умов договору щодо оплати за надані послуги згідно з актами надання послуг №23 від 17.11.2022 на суму 134 162 грн 17 коп. та №28 від 18.11.2022 на суму 162 145 грн 54 коп.

Законом не заборонено позивачу розпоряджатися своїм правом на захист на свій розсуд (ст. 20 ЦК України).

Посилання відповідача на те, що позивачем не доведено того, що заборгованість виникла саме по вказаних актах, оскільки згідно з наданими суду платіжними дорученнями за період з 29.11.2022 по 19.12.2022 ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" за договором №Ж2022/082 від 23.08.2022 сплатило 740 000 грн, судом оцінюється критично, оскільки в поданих суду платіжних дорученнях в призначеннях платежу не вказано, за якими саме актами по договору №Ж2022/082 від 23.08.2022 проведено оплату, відтак відповідачем не доведено суду факту, що оплату проведено за цими актами.

У випадку, коли в графі платіжного доручення "призначення платежу" відсутні посилання на період, дату, номер договору, згідно якого здійснюється платіж, тощо, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів. Якщо відповідні застереження у договорі відсутні, то у разі наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 911/2630/18.

Відповідно до ч.1 ст.601 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Отже, вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (стаття 601 Цивільного кодексу України):

- бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);

- строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

З огляду на вказане, доводи відповідача про те, що зобов`язання відповідача перед позивачем припинилося внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог, які виникли у зв`язку із невиконання позивачем податкового законодавства є безпідставними, оскільки вимоги відповідача до позивача не є безспірними, однорідними та такими, строк виконання яких настав та мають різну правову природу.

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання зобов`язань за договором за надані послуги згідно з актами надання послуг №23 від 17.11.2022 на суму 134 162 грн 17 коп. та №28 від 18.11.2022 на суму 162 145 грн 54 коп. суду не подав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 296 307 грн 43 коп. заборгованості є обґрунтованими та належать до задоволення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Щодо судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивач зазначив про те, що витрати на правничу допомогу становлять 8 000 грн та просив покласти ці витрати на відповідача.

За приписами ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

В підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано:

- копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 18/01-Д від 10.11.2023;

- копію акту прийому-передачі послуг №01/23 від 22.11.2023 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 18/01-Д від 10.11.2023;

- копію банківської виписки від 21.11.2023, відповідно до якої за договором про надання правової (правничої) допомоги № 18/01-Д від 10.11.2023 сплачено 4 000 грн.

Як вбачається зі змісту договору про надання правової (правничої) допомоги № 18/01-Д від 10.11.2023, укладеного між ТОВ "Глобал Логистик" (клієнт) та адвокатом Дяковським Олександром Сергійовичем (адвокат), виконавець приймає на себе доручення клієнта про надання правової допомоги щодо представництва в інтересах клієнта на умовах, передбачених цим договором, а саме стягнення заборгованості з ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" в межах Договору № Ж2022/082 про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 23.08.2022 року, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також фактичні витрати, пов`язані з виконанням цього Договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, виконавець приймає на себе доручення клієнта вчинити всі необхідні дії, в межах чинного законодавства, спрямованих на користь клієнта.

Згідно з п. 4.1 договору, оплата послуг виконавця складає 8 000 грн. Сторони приймають правничі послуги за актом прийому-передачі наданих правничих послуг.

22.11.2023 сторони підписали акт прийому-передачі послуг №01/23 від 22.11.2023 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 18/01-Д від 10.11.2023, відповідно до якого сторони засвідчили прийняття послуг в повному обсязі щодо написання та підготовки позовної заяви до суду, написання та подачу вимоги про сплату коштів, здійснення необхідних дій щодо збору та звірення додатків до позовної заяви, надання консультацій щодо стягнення коштів.

За змістом п.3 цього акту, надані виконавцем послуги оплачуються замовником у їх загальній вартості, що дорівнює 4 000 грн.

Відповідно до даних банківської виписки від 21.11.2023, ТОВ "Глобал Логистик" згідно з договором про надання правової (правничої) допомоги № 18/01-Д від 10.11.2023 сплатило адвокату 4 000 грн.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст.16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, оцінивши заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу та подані на їх підтвердження докази, з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, ціну позову суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн відповідають вимогам щодо їх реальності, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору.

Враховуючи наведене, витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн та судовий збір, у відповідності до ст. 129 ГПК України, суд покладає на відповідача.

Водночас, судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви не сплачено судовий збір у встановленому законом розмірі.

Так, відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір, за даний позов позивач мав сплати судовий збір (1,5 відсотка ціни позову) у розмірі 4 444 грн 61 коп., натомість, згідно з даними квитанцій №0.0.3304758436.1 від 15.11.2023 та №8875-3437-0473-2559 від 27.12.2023, фактично сплатив 4 444 грн 29 коп.

Відтак, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Логистик" в дохід Державного бюджету України слід стягнути 0 грн 32 коп. судового збору.

Керуючись статтями 4, 20, 13, 73, 74, 76 -78, 129, 232 -238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія Прикарпаття" (вул. Галицька, 93, м. Тисмениця, Івано-Франківська обл., 77400, код ЄДРПОУ 41481188) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Логистик" (просп. Перемоги, 91, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 44188615) 296 307 (двісті дев`яносто шість тисяч триста сім) грн 43 коп. заборгованості, 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 4 444 (чотири тисячі чотириста сорок чотири) грн 61 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Логистик" (просп. Перемоги, 91, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 44188615) в дохід Державного бюджету України 0 грн 32 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.04.2024

Суддя О.В. Рочняк