Рішення

від 31.01.2024 по справі 910/13439/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.01.2024Справа № 910/13439/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Гаврищук К.М., розглянувши матеріали

заяви позивача Акціонерного товариства "Комерційного банку "ГЛОБУС"

про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 910/13439/22

за позовом Акціонерного товариства "Комерційного банку "ГЛОБУС" (Куренівський провулок, 19/5, м. Київ, 04073)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛАНД" (вул. Крутий Узвіз 6/2, м. Київ, 01004)

2. Гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 1 276 392, 33 грн.

Представники сторін:

від позивача (заявника): не з`явився.

від відповідача 1: не з`явився.

від відповідача 2: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Комерційний банк "ГЛОБУС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіланд" та гр. ОСОБА_1 про солідарне стягнення 1 246 392,33 грн., а саме 1 024 333,25 грн. строкової заборгованості по кредиту, 234 133,36 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 17 411,29 грн. строкової заборгованості за процентами, 14,43 грн. пені, 500,00 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіланд" як позичальником своїх зобов`язань за укладеним між ним та позивачем Кредитним договором № 280/ЮК-20МСБ "Техніка" в кредит" за Програмою "Доступні кредити 5-7-9%", яка реалізується Урядом України через Фонд розвитку підприємництва від 24.09.2020 року, виконання відповідачем 1 якого забезпечене Договором поруки № 280/ЮПОР-20МСБ від 24.09.2020 року, відповідно укладеним позивачем з гр. ОСОБА_1 як поручителем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 року суд постановив звернутися до Талалаївської селищної ради із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016 року.

Через канцелярію суду 11.01.2023 року у відповідь на запит від 12.12.2022 року Талалаївською селищною радою листом від 21.12.2022 року № 610 надано відповідні відомості стосовно місця реєстрації громадянина ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13439/22, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.06.2023 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіланд" (01004, м. Київ, вулиця Крутий Узвіз, будинок 6/2, код ЄДРПОУ 42237225) та гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (04073, м. Київ, Куренівський провулок, 19/5, код ЄДРПОУ 35591059) строкову заборгованість основного боргу (кредиту) у розмірі 1 024 333 (один мільйон двадцять чотири тисячі триста тридцять три) грн. 25 коп., прострочену заборгованість основного боргу (кредиту) у розмірі 234 133 (двісті тридцять чотири сто тридцять три) грн. 36 коп., строкову заборгованість за процентами у розмірі 2246 (дві тисячі двісті сорок шість) грн. 63 коп., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіланд" (01004, м. Київ, вулиця Крутий Узвіз, будинок 6/2, код ЄДРПОУ 42237225) на користь Акціонерного товариства " Комерційний банк "Глобус" (04073, м. Київ, Куренівський провулок, 19/5, код ЄДРПОУ 35591059) витрати зі сплати судового збору у сумі 9455 (дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят п`ять) грн. 35 коп., стягнуто з гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (04073, м. Київ, Куренівський провулок, 19/5, код ЄДРПОУ 35591059) витрати зі сплати судового збору у сумі 9455 (дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят п`ять) грн. 35 коп. та в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Так, через канцелярію суду 25.12.2023 року від позивача надійшла заява № 4151 від 18.12.2023 року про ухвалення додаткового рішення в порядку ст.ст. 123, 126, 129 ГПК України (щодо витрат на професійну правничу допомогу), з доказами на підтвердження понесених витрат та доказами направлення копії заяви про ухвалення додаткового рішення відповідачам 1, 2, в якій позивач керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 244 ГПК України, просить стягнути з відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛАНД" та гр. ОСОБА_1 витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 35 039,52 грн., понесені позивачем в межах судової справи №910/13439/22.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.12.2023 року вищевказана заява була передана на розгляд судді Селівону А.М.

Відповідно до вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Клопотання про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки судове рішення у справі № 910/13439/22 ухвалено судом в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні за участі учасників справи та під час винесення рішення від 01.06.2023 року питання про відшкодування судових витрат позивача на професійну правничу допомогу не вирішувалось, судом здійснюється розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/13439/22 в судовому засіданні за участю представників сторін.

Отже, ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.01.2024 року у справі № 910/13439/22 заяву позивача - Акціонерного товариства «Комерційний банк «ГЛОБУС» про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення витрат на правову допомогу прийнято до розгляду, призначено судове засідання по розгляду заяви на 31.01.2024 року.

У судове засіданні з розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення 31.01.2024 року уповноважені представники позивача (заявника) та відповідача 1, а також відповідач 2 особисто та/або його уповноважений представник не з`явилися.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи чи її окремої системи (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасник справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно пунктів 2, 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Позивач (заявник) про дату і час судового засідання відповідно до норм ст. 6 ГПК України повідомлений належним чином шляхом надсилання копії ухвали суду від 01.01.2024 року про призначення судового засідання у справі № 910/13439/22 до електронного кабінету останнього, факт отримання якої 02.01.2024 року підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставку електронного листа до електронного кабінету.

З метою повідомлення відповідачів 1, 2 про проведення засідання 31.01.2024 року на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду від 01.01.2024 року була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача 1, а саме: вул. Крутий Узвіз 6/2, м. Київ, 01004, а також на адресу місця реєстрації відповідача 2, а саме: вул. Левівський шлях, 4, с. Красний Колядин, Талалаївський район, Чернігівська область, 17210.

Докази отримання відповідачами 1, 2 ухвали суду від 01.01.2024 року поштовим відділенням на час розгляду справи 01.01.2024 року до суду не повернуто.

Судом здійснено запити з офіційного сайту поштового оператора АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень № 0600241743834 та № 0600241743842, в яких зазначено, що станом на 06.01.2024 року та 26.01.2023 року поштові відправлення знаходяться «у точці видачі/доставки» та «повернуто за зворотною адресою: інші причини» відповідно.

Про поважні причини неявки представників позивача та відповідача 1, відповідача 2 особисто та/або його уповноваженого представника в судове засідання з розгляду заяви 01.01.2024 року суд не повідомлено.

Інші дані (адреси), за якими можна встановити місцезнаходження відповідача 1 та місце проживання (перебування) відповідача 2, матеріали справи не містять та суду невідомі.

Суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 року, який набрав чинності 21.07.2023 року та введений в дію 18.10.2023 року, внесено зміни до ряду статей ГПК України.

Так, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці) реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Тобто, товариство з обмеженою відповідальністю як юридична особа згідно з наведеними приписами цього Кодексу, зобов`язані зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) в обов`язковому порядку.

При цьому судом встановлено відсутність у відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіланд" зареєстрованого електронного кабінету.

Також суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на адресу, що відповідає місцезнаходженню відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, постанові від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/9, постанові від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/18).

Окрім того, згідно пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

При цьому судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи наведе, господарський суд зазначає, що відповідачі 1, 2 не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду у справі № 910/13439/22 про призначення судового засідання по розгляду заяви в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на вищевикладене суд констатує, що ним вчинено всі необхідні та можливі заходи з метою встановлення місцезнаходження/місця проживання відповідачів 1 та 2 та повідомлення їх про розгляд справи судом.

Будь - яких інших заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами на час проведення судового засідання 31.01.2024 року суду не надано.

Як свідчать матеріали справи, відповідачі 1, 2 не скористалися наданим їм процесуальним правом та не надали заперечень/пояснень щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Наразі, від відповідачів 1, 2 станом на час розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання заперечень/пояснень щодо заяви позивача та/або про намір вчинення відповідних дій та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду заяви позивача по суті.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на вищевикладене, оскільки позивач та відповідачі 1, 2 не скористалися наданими їм процесуальними правами, зокрема, представники позивача та відповідача 1, відповідач 2 особисто та/або його уповноважений представник не прибули в судове засідання з розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення 31.01.2024 року, а також відповідачами 1, 2 не надано будь-яких письмових пояснень/заперечень на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі, суд здійснював розгляд заяви в судовому засіданні 31.01.2024 року виключно за наявними матеріалами за відсутності уповноважених представників позивача, відповідача 1, а також відповідача 2 та/або його уповноваженого представника.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши надані сторонами суду докази, які мають значення для розгляду заяви, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Стаття 16 ГПК України закріплює за учасниками справи право на користування правничою допомогою.

За приписами ст.ст. 123, 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських об`єднань та бюро, з надання правничої допомоги щодо ведення справи в суді розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ст.ст. 129, 130 ГПК України.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, як встановлено судом з матеріалів справи, в поданій позивачем - Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" позовній заяві № 1496 від 11.11.2022 року зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у розмірі 2100 євро, що орієнтовно станом на 11.11.2022 року становить 77 000, 00 грн., та, як вбачається зі змісту позовної заяви, останній повідомив, що витрати на професійну правничу допомогу буде документально підтверджено у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду та надано попередній (орієнтовний) розрахунок наданих послуг від 11.11.2022 року.

Окрім цього, через відділ діловодства суду 25.122.023 року від позивача надійшла заява № 4151 від 18.12.2023 року про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій останній просить суд вирішити питання про стягнення з відповідача понесених АТ «Комерційний банк «Глобус» витрат на правову допомогу у даній справі у загальному розмірі 35 039,52 грн.

В свою чергу, з аналізу наведеної норми законодавства вбачається, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказами і доводам, що наводяться сторонами у справі, тобто суд не може діяти на корить будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам господарського судочинства.

Таким чином суд може зменшити розмір витрат на правову допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони, яка і зобов`язана довести не співмірність заявлених опонентом витрат.

В свою чергу заперечень щодо розміру заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу та/або заяв щодо неспівмірності таких витрат станом на час розгляду справи відповідачами 1, 2 суду не надано.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.ст. 16, 126 ГПК України).

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 року, передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За результатами розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в порядку ст. 126, 129, 244 ГПК України судом встановлено, що позивачем долучено до матеріалів справи докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, а саме: копію Договору № 251021 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 25.10.2021 року, укладеного між Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» (клієнт за договором, позивач у справі) та адвокатом Гаврищук Наталією Євгеніївною (адвокат за договором); копію Додаткової угоди №32 від 04.11.2022 року до Договору № 251021 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 25.10.2021 року; копію Акту прийому - передачі послуг від 10.02.2023 року за Додатковою угодою № 32 від 04.11.2022 року до Договору № 251021 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 25.10.2021 року на суму 900,00 Євро; копію платіжного доручення №3756 від 23.02.2023 року на суму 35 039,52 грн. "за надання професійної правової допомоги зг.акту № 32 від 10.02.2023 р. до дог. № 2501021 від 25.10.2021 р., без ПДВ»"; копію довіреності б/н від 02.02.2023 року, виданої АТ «Комерційний банк «Глобус» адвокату Гаврищук Наталії Євгеніївні (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №9068/10 від 29.05.2020 року) на представництво інтересів товариства в усіх судах України, в тому числі в судах господарської юрисдикції; ордер серії АІ № 1306180 від 11.11.2022 року про надання адвокатом Гаврищук Н.Є. правової допомоги АТ «КБ «Комерційний банк «Глобус».

За твердженням позивача, загальна сума нарахованих останнім до стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 910/13439/22, склала 35 039,52 грн. (900,00 Євро по курсу станом на 23.02.2023 року).

За приписами п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 вказаного Закону).

В статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" наведені види адвокатської діяльності, а також роз`яснено, що адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

З матеріалів справи вбачається, що з метою надання правової допомоги у справі №910/13439/22 між Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» (клієнт за договором, позивач у справі) та адвокатом Гаврищук Наталією Євгеніївною (адвокат за договором) було укладено Договір про надання професійно правничої (правової) допомоги № 251021 від 25.10.2021 року (далі - Договір), строк дії якого встановлено до 31.12.2022 (пункт 8.1 Договору).

У разі, якщо жодна із сторін не заявить в письмовій формі про бажання припинити дію Договору за 1 (один) календарний місяць до закінчення терміну його дії, цей Договір буде вважатися пролонгованим на кожний наступний календарний рік та на тих саме умовах (п.8.2 Договору).

Так, за умовами пункту 1.1 Договору за цим Договором адвокат приймає на себе зобов`язання надавати Клієнту правову допомогу (далі - послуги) з питань, що ставляться клієнтом, а клієнт зобов`язується приймати та оплачувати послуги на умовах та в строки, що передбачені умовами цього Договору.

Згідно п. 1.2 Договору правова допомога, що надаватиметься клієнту за цим Договором, полягає у: наданні правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань тощо; складанні заяв, запитів, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництві і захисті прав та інтересів клієнта у всіх державних та недержавних установах, в тому числі у судах, а також перед фізичними та юридичними, особами.

Види правової допомоги, умови її надання, вартість/фактичні витрати, тощо погоджуються сторонами в цьому Договорі та/або в окремих Додаткових угодах, що є невід`ємною складовою цього Договору (п.1.3 Договору).

Наразі, сторонами укладеного Додаткову угоду № 32 від 04.11.2022 року до Договору про надання професійно правничої (правової) допомоги № 251021 від 25.10.2021 року, згідно п.1 якої адвокат надаватиме правову допомогу клієнту з питань, пов`язаних з правовідносинами, що виникли на підставі Кредитного договору №280/КЖ-20МСБ «Техніка в кредит» за Програмою «ДОСТУПНІ КРЕДИТИ 5-7-9%», яка реалізується Урядом України за ініціативи Президента України через Фонд розвитку підприємництва від 24.09.2020 року, укладеного між клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІЛАНД», код ЄДРПОУ 42237225, а саме з питань стягнення заборгованості за кредитним договором у судовому порядку.

Відповідно до пункту 3.1 Договору за надання послуг за цим Договором клієнт сплачує Адвокату гонорар, виходячи з кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката, кількості годин, витрачених Адвокатом на надання послуг клієнту, складності справи/завдання, обсягу наданих послуг/виконаних робіт, фінансового стану клієнта та іншої сторони (сторін) судового процесу, ціни позову (якщо підлягає грошовій оцінці), значимості справи для клієнта та впливу рішення суду на його репутацію та інші істотні обставини. Оплата послуг здійснюється Клієнтом на підставі погодженого/підписаного сторонами Акту приймання-передачі послуг у спосіб та у строки, визначені у відповідному Акті.

Згідно п. 3.2 Договору розмір гонорару адвоката за послуги, пов`язані із розглядом справи в суді, складає від 7 (семи) до 10 (десяти) відсотків від ціни позову. Ставка гонорару Адвоката за 1 (одну) годину роботи складає еквівалент суми від 100,00 (ста) до 150 (ста п`ятдесяти) Євро, що за офіційним курсом Національного банку України на дату укладення даного Договору становить 30,57 грн. (тридцять гривень 57 копійок) за 1 (один) євро.

Фіксований розмір, ставка гонорару адвоката за послуги, пов`язані із розглядом справ в суді, а також порядок оплати гонорару визначається сторонами в окремих Додаткових угодах, що є невід`ємною складовою цього Договору.

Як погоджено сторонами в Додатковій угоді № 32 від 04.11.2022 року до Договору, зокрема, в п.п. 2-4 ставка адвоката за надання послуг, вказаних в п. 1 цієї Додаткової угоди, становить еквівалент 150 Євро за годину, що сплачується в гривні за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення розрахунків.

Ставка адвоката за участь в судовому засіданні становить еквівалент 300 Євро без обмежень у часі, що сплачується в гривні за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення розрахунків.

Приймання-передача послуг за цією Додатковою угодою оформлюється Актом приймання - передачі послуг, в якому міститься детальний опис наданих адвокатом послуг.

Згідно п. 4.1 Договору за фактом надання послуг адвокатом складаються Акти приймання-передачі послуг. Акти приймання-передачі послуг складаються в двох екземплярах та підписуються сторонами. У випадку незгоди клієнта з Актом приймання-передачі послуг клієнт має надати адвокату мотивовану письмову відмову від його підписання протягом десяти календарних днів від дати його складання.

Підписання Акту приймання-передачі послуг клієнтом або його погодження в порядку, передбаченому п. 4.3. цього Договору, підтверджує відсутність претензій до наданих адвокатом послуг (п. 4.4 Договору).

Як встановлено судом, на підтвердження обсягу понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу позивачем надано копію підписаного обома сторонами Договору без зауважень щодо вартості, строків та якості послуг Акту № 32 прийому - передачі послуг від 10.02.2023 року за Додатковою угодою № 32 від 04.11.2022 року до Договору № 251021 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 25.10.2021 року на суму 900,00 Євро.

Так, згідно зазначеного акту адвокатом у справі № 910/13439/22 було надано, а клієнтом (позивачем) прийнято наступну правову допомогу, а саме:

- проведення зустрічі з клієнтом, ознайомлення з наданими клієнтом документами, надання консультації в рамках зустрічі щодо вирішення даної страви - витрачений час - 2,0 год. вартістю 300,00 Євро;

- складення позовної заяви по стягнення заборгованості за кредитним договором до ТОВ «СІЛАНД», ідентифікаційний код 42237225, Васильченко Бориса Михайловича, РНОКПП НОМЕР_1 - витрачений час - 3,0 год. вартістю 450,00 Євро;

- виготовлення копії позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви на ім`я відповідача та суду (у кількості 3 прим.), направлення рекомендованим листом з оголошеною цінність та описом вкладення через відділення АТ «Укрпошта» позовної заяви на ім`я суду (в т.ч. підготовка опису га конверту) - витрачений час - 1,0 год. вартістю 150,00 Євро. Всього витрачено часу - 6,0 годин.

Як зазначено в акті, сторони не мають одна до одної претензій по об`єму, якості та строкам наданої правової допомоги.

Відповідно до п. 5 Додатково угоди № 32 від 04.11.2022 року до Договору клієнт зобов`язаний оплатити надані адвокатом послуги в повному обсязі протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі послуг.

Аналогічний порядок та строк оплати наданих позивачем послуг зазначений в Акті прийому - передачі послуг № 32 від 10.02.2023 року до Договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "East/WestAllianceLimited" проти України (заява № 19336/04, п. 269) визначено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Як встановлено судом, позивачем на підтвердження факту оплати правової допомоги за Договором надано суду копію платіжного доручення № 3756 від 23.02.2023 року на оплату професійної правничої допомоги згідно акту № 32 від 10.02.2023 року до Договору № 251021 від 25.10.2021 року на суму 35 039,52 грн., що є гривневим еквівалентом вартості наданих адвокатом послуг в розмірі 900,00 Євро за курсом Євро до Української гривні станом на 23.02.2023 року.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що в процесі розгляду справи № 910/13439/22 в Господарському суді міста Києва інтереси позивача представляв адвокат Гавришук Наталія Євгеніївна на підставі ордеру про надання правничої допомоги серії АІ № 1306180 від 11.11.2022 року, якою подавались заяви по суті справи та документи, зокрема, позовна заява та заява про ухвалення додаткового рішення № 4151 від 18.12.2023 року.

Таким чином, подані позивачем документи щодо вартості наданих послуг на професійну правничу допомогу адвоката, в рамках розгляду спору у даній справі № 910/13439/22 є належними і допустимими доказами на підтвердження обставин реальності понесених стороною витрат, визначених статтею 126 ГПК України.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Така ж правова позиція випливає з інших рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

При цьому суд звертає увагу на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, згідно якої витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити реальність їх оплати. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.

В свою чергу, як свідчать матеріали справи, відповідачами не подано жодних заперечень проти заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 35 039,52 грн., зокрема, щодо їх завищення та не співмірності зі складністю справи тощо.

Таким чином, виходячи з наданих позивачем доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи суд виходить із загальних критеріїв оцінки послуг з надання правової (правничої) правової допомоги з урахуванням обсягу та змісту підготованих адвокатом документів.

За результатами здійсненого судом аналізу наданих позивачем доказів, в тому числі Акту прийому - передачі наданих послуг № 32 від 10.02.2023 року за Договором на суму 900,00 Євро суд наголошує, що згідно приписів чинного господарського процесуального законодавства вартість наданої учаснику справи професійної правничої допомоги оцінюється судом виходячи з критеріїв складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Наразі, згідно наданого позивачем Акту прийому - передачі наданих послуг № 32 від 10.02.2023 року за Договором витрати на професійну правничу допомогу, що пов`язані з наданням адвокатом Гаврищук Н.Є. правової допомоги з представництва інтересів клієнта у Господарському суді міста Києва по судовій справі №910/13439/22, єдиними видами якої є зустріч з клієнтом, ознайомлення з документами та надання консультації, підготовка позовної заяви, виготовлення її копії та направлення копій відповідачам 1, 2 та суду, становлять 900,00 грн., та на їх надання адвокатом витрачено згідно акту 6,0 годин.

В свою чергу, як свідчать матеріали справи, з урахуванням предмету позову та фактичних обставин справи, а також враховуючи надані позивачем докази на підтвердження викладених в позовній заяві обставин, предмет доказування у даній справі №910/13588/23 охоплює незначну кількість доказів, фактів та обставин, обсяг яких є обмеженим, а також не потребує додаткового детального вивчення судової практики, оскільки категорія даного спору не відноситься до складної та спір є типовим, зокрема, для позивача як банківської установи та позикодавця.

Також зі змісту наданого Акту № 32 від 10.02.2023 року вбачається, що деякі зазначені в ньому послуги є тотожними та дублюють одна одну, що призводить до необґрунтованого завищення обсягів фактично наданих послуг та їх вартості, зокрема, послуги щодо проведення зустрічі з клієнтом та надання консультації в рамках зустрічі - фактично є одною послугою щодо консультації клієнта з юридичних питань.

Поряд з цим суд зазначає про включення позивачем до складу наданих за Актом № 32 від 10.02.2023 року адвокатом послуг, зокрема: виготовлення копії позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви на ім`я відповідачів та суду (у кількості 3 прим.), підготовка опису та конверту - які, на переконання суду, не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої правової допомоги, які передбачені в статті 1, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», позаяк є виключно короткостроковими технічними роботами, пов`язаними з використанням відповідних програмних і технічних засобів (принтерів, ксероксів, телефонів, факсів тощо), а тому витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу, а отже їх сукупна вартість, з урахуванням надсилання копії позову на адресу суду та відповідачів, що становить 150,00 Євро, є значно завищеною.

В контексті понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з позиції обґрунтованості, співмірності витрат із складністю справи, відповідності критерію реальності таких витрат та обсягом наданих послуг, а також розумності їхнього розміру.

Додатково судом враховано правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17, згідно якого стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Таким чином, господарський суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу адвоката дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази та встановлені судом фактичні обставини справи не є безумовною підставою для стягнення судом витрат позивача на професійну правничу допомогу з відповідачів 1, 2 саме в розмірі 900,00 Євро, що еквівалентно 35 039,52 грн., адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований, відповідати критерію розумної дійсності та необхідності таких витрат, співмірності з ціною позову та ринковими цінами на правничу допомогу і адвокатські послуги.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши надані позивачем докази, за відсутності клопотань відповідачів 1, 2 про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, ціну позову, рівень складності, характеру спору та його типовість для позивача, враховуючи юридичну кваліфікацію правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду представником позивача документів, а також їх значення для вирішення спору, зважаючи на висновки суду щодо часткової обґрунтованості позовних вимог позивача та їх часткового задоволення за результатами вирішення спору, суд доходить до висновку, що зменшення розміру витрат відповідача до 260,00 Євро, що еквівалентно 10 122,53 грн., від попередньо заявленої суми 900,00 Євро, що еквівалентно 35 039,52 грн., яка є завищеною, відповідатиме критерію пропорційності і розумності. Аналогічну позицію виклав у своїх постановах Верховний Суд від 07.08.2018 року у справі № 916/1283/17 та від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Згідно пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України), покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому судом враховано, що у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

За таких обставин, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів 1, 2 витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 9998,19 грн., з покладенням на відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Заяву позивача - Акціонерного товариства "Комерційного банку "ГЛОБУС" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/13439/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіланд" (01004, м. Київ, вулиця Крутий Узвіз, будинок 6/2, код ЄДРПОУ 42237225) на користь Акціонерного товариства " Комерційний банк "Глобус" (04073, м. Київ, Куренівський провулок, 19/5, код ЄДРПОУ 35591059) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4999,09 грн.

3. Стягнути з гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (04073, м. Київ, Куренівський провулок, 19/5, код ЄДРПОУ 35591059) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4999,09 грн.

4. В задоволенні заяви позивача в частині стягнення решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

5. Накази видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 18 квітня 2024 року.

Суддя А.М.Селівон