Рішення
від 26.03.2024 по справі 910/64/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.03.2024Справа № 910/64/23

За позовом Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради;

до компанії ІНСПІРЕЙШН СОЛЮШНЗ С.А. (INSPIRATION S.A.) (відповідач 1);

Громадської організації "Труханів Гай" (відповідач 2);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" (третя особа 1);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна (третя особа 2);

про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Рябий І.П.

Представники:

Від Київської міської прокуратури: Биховцева О.А., прокурор відділу, посвідчення № 070533 від 01.03.2023;

Від позивача: Буханистий О.В., уповноважена особа, довіреність № 225-КМГ-483 від 15.02.2023;

Від відповідача 1: не з`явилися;

Від відповідача 2: Нечитайленко О.В., адвокат, ордер серії АН № 1256874 від 22.09.23;

Від третьої особи 1: не з`явилися;

Від третьої особи 2: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою в інтересах держави в особі Київської міської ради, в якій просить:

- усунути перешкоди Київській міській раді у розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:66:438:0004 шляхом скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.03.2021, індексний номер: 56893823, та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ІНСПІРЕЙШН СОЛЮШНЗ С.А. (INSPIRATION S.A.) на майно - група нежитлових приміщень № 2 площею 841 кв.м. за адресою: місто Київ, вулиця Труханівська, будинок 2-А (кадастровий номер земельної ділянки місця розташування: 8000000000:66:438:0004), номер запису про право власності: 40807189, з одночасним припиненням права власності ІНСПІРЕЙШН СОЛЮШНЗ С.А. (INSPIRATION S.A.) на нього;

- усунути перешкоди Київській міській раді у розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:66:438:0004 шляхом скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.03.2021, індексний номер: 56893692, та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ІНСПІРЕЙШН СОЛЮШНЗ С.А. (INSPIRATION S.A.) на майно - група нежитлових приміщень № 1 площею 750,1 кв.м. за адресою: місто Київ, вулиця Труханівська, будинок 2-А (кадастровий номер земельної ділянки місця розташування: 8000000000:66:438:0004), номер запису про право власності: 40807073, і одночасним припиненням права власності ІНСПІРЕЙШН СОЛЮШНЗ С.А. (INSPIRATION S.A.) на нього;

- усунути перешкоди Київській міській раді у розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:66:438:0004 шляхом закриття в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділу та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна - група нежитлових приміщень № 2 загальною площею 841 кв.м., адреса: місто Київ, вулиця Труханівська, будинок 2-А, з реєстраційним номером 2246205380000, відомості про відкриття якого внесено до реєстру 11.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нофенком Д.В., індексний номер рішення 55647598;

- усунути перешкоди Київській міській раді у розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:66:438:0004 шляхом закриття в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділу та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна - група нежитлових приміщень № 1 загальною площею 750,1 кв.м., адреса: місто Київ, вулиця Труханівська, будинок т.д. з реєстраційним номером 2246183880000, відомості про відкриття якого внесено до реєстру 11.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нофенком Д.В., індексний номер рішення 55647011;

- усунути перешкоди Київській міській раді у розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:66:438:0004 шляхом скасування рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.06.2021, індексні номери 58795758 та 58795650, та здійснених на їх підставі записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про іпотеку - номери записів 42545518 та 42545444, вчинених на підставі договору іпотеки від 16.06.2021 № 428.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 відкрито провадження у справі № 910/64/23, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, підготовче засідання призначено на 14.02.2023 та залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлію Володимирівну, підготовче засідання відкладено до 21.03.2023.

15.02.2023 Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" подало до господарського суду пояснення по суті спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 відкладено підготовче засідання до 26.09.2023, та, зокрема, зупинено провадження у справі № 910/64/23 до 26.09.2023 у зв`язку з необхідністю належного повідомлення компанії ІНСПІРЕЙШН СОЛЮШНЗ С.А. (INSPIRATION S.A.) про розгляд справи з дотриманням вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах, вчиненої у Гаазі 15.11.1965.

30.10.2023 до господарського суду від Громадської організації "Труханів Гай" надійшов відзив на позовну заяву.

07.11.2023 Київська міська прокуратура подала до господарського суду відповідь на відзив Громадської організації "Труханів Гай".

Громадська організація "Труханів Гай" 14.11.2023 до господарського суду подала заперечення на відповідь Київської міської прокуратури на відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/64/23 до судового розгляду по суті.

20.02.2024 Громадська організація "Труханів Гай" подала до господарського суду клопотання про зупинення провадження у справі № 910/64/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 925/1133/18.

У судовому засіданні 12.03.2024 судом було розглянуте клопотання Громадської організації "Труханів Гай" про зупинення провадження у справі.

Відповідно до п. 7 ч. 1 с. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду ухвалою від 07.09.2023 передав справу № 925/1133/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України.

Мотивуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду зазначив, що перед касаційним судом у цій справі постало питання щодо комплексного застосування норм матеріального та процесуального права, а саме частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та частин четвертої, п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні спорів про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування або органів державної виконавчої влади, визнання недійсними договорів купівлі-продажу або оренди, укладених на підставі цих рішень, та про повернення земельних ділянок цьому органу як одному з відповідачів.

При цьому суд вказує, що у справі № 925/1133/18, заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаської міської ради, Приватного підприємства "Інвестиційно-будівельна компанія "Будгарант", з позовом, у якому просив: визнати незаконним та скасувати рішення Черкаської міської ради від 17.11.2016 № 2-1367 "Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 28.12.2005 № 8-962"; визнати недійсними зміни до договору оренди землі від 07.02.2006, зареєстрованого в Черкаській регіональній філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельних ресурсах 18.02.2006 під № 040677500080, укладені 09.12.2016 між Черкаською міською радою та ПП "ІБК "Будгарант", зареєстровані 27.03.2017 виконавчим комітетом Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області за індексним номером 34472441, номер запису про інше речове право 19656533.

Тобто, з наведеного вбачається, що предметом справи № 925/1133/18 є визнання незаконним і скасування рішення Черкаської міської ради, визнання недійсними змін до договору оренди. При цьому, звертаючись до суду з вказаним позовом, прокурор діяв як самостійний позивач.

В свою чергу, предметом розгляду справи № 910/64/23 є усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації прав на майно.

При цьому, у справі, що розглядається господарським судом, позовна заява подана прокурором в інтересах держави в особі Київської міської ради.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що спірні правовідносини у справах № 910/64/23 та № 925/1133/18 не є подібними, а відтак у суду відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі № 910/64/23.

Враховуючи наведене, судом, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалено відмовити у задоволенні клопотанні про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 12.03.2024 оголошено перерву до 26.03.2024.

Представник Київської міської прокуратури у судовому засіданні 26.03.2024 позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

У судовому засіданні 26.03.2024 представник Київської міської ради позовні вимоги заступника керівника Київської міської прокуратури підтримав та просив позов задовольнити повністю.

В свою чергу, представник Громадської організації "Труханів Гай" у судовому засіданні 26.03.2024 проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.

Представники компанії ІНСПІРЕЙШН СОЛЮШНЗ С.А. (INSPIRATION S.A.), Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна у судове засідання 26.03.2024 не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися судом належним чином.

При цьому суд вказує, що ухвали суду направлялися на адресу приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни: 01032, м. Київ, вул., Саксаганського, 119, проте, як вбачається з матеріалів справи, поштові відправлення, які направлялися судом на його адресу, було повернуто оператором поштового зв`язку відправнику з зазначенням причини повернення відправлення: за закінченням терміну зберігання.

Представник Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" був присутній у судовому засіданні 12.03.2024 та був повідомлений про дату та час наступного судового засідання, що підтверджується розпискою, яка наявна в матеріалах справи.

При цьому суд вказує, що з метою належного повідомлення компанії ІНСПІРЕЙШН СОЛЮШНЗ С.А. (INSPIRATION S.A.), господарським судом ухвалою від 21.03.2023 відкладено підготовче засідання до 26.09.2023, тобто на строк більше шести місяців, та, зокрема, зупинено провадження у справі № 910/64/23 до 26.09.2023 у зв`язку з необхідністю належного повідомлення компанії "Інспірейшн Солюшнз С.А." про розгляд справи з дотриманням вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах, вчиненої у Гаазі 15.11.1965.

На виконання ухвали суду від 21.03.2024 на адресу уповноваженого органу Республіки Панама на вручення судових документів направлено прохання про вручення судових документів, а саме ухвал суду від 16.01.2023 та від 21.03.2023 у відповідності до Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року.

Таким чином судом здійснено всі необхідні дії для належного повідомлення компанії ІНСПІРЕЙШН СОЛЮШНЗ С.А. (INSPIRATION S.A.) про розгляд справи у Господарському суді міста Києва позовної заяви з вимогами до неї.

Згідно з частинами 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно з частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту п`ятого частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що компанія ІНСПІРЕЙШН СОЛЮШНЗ С.А. (INSPIRATION S.A.) та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна не були позбавлені права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/64/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Приймаючи до уваги, що компанія ІНСПІРЕЙШН СОЛЮШНЗ С.А. (INSPIRATION S.A.) у строк, встановлений ухвалою суду від 16.01.2023, не подала до суду відзив на позов, а відтак, не скористалася наданими їй процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників компанії ІНСПІРЕЙШН СОЛЮШНЗ С.А. (INSPIRATION S.A.) та приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

26.03.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

08.09.1993 Президентом України видано Указ № 362/93 "Про збереження і розвиток природно-заповідного фонду України", яким, серед іншого, рекомендовано Київській міській раді (далі також - позивач) протягом першого півріччя 1994 року прийняти рішення про резервування природних територій та об`єктів місцевого значення з метою їх віднесення до природно-заповітного фонду.

В свою чергу, рішенням Київської міської ради народних депутатів XVI сесії ХХІ скликання від 17.02.1994 № 14 "Про створення, резервування та збереження територій і об`єктів природно-заповідного фонду в м. Києві" затверджено Перелік цінних природних територій та об`єктів, що резервуються для заповідання.

Згідно з порядковим № 7 Переліку до цінних природних територій та об`єктів, що резервуються для заповідання, віднесено Труханів острів площею 452,6 га, який має високу ландшафтну та рекреаційну цінність, характеризується багатством та різноманітністю наявних деревних та чагарникових порід.

Відповідно до наказу Головного управління житлового господарства та майна міста Київської міської державної адміністрації від 04.04.1997 № 30 "Про передачу основних фондів комунальної власності м. Києва" зі змінами, внесеними наказом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 18.10.2016 № 505, за Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" (далі також - КП "Плесо" , третя особа 1) закріплено на праві господарського відання основні засоби комунальної власності територіальної громади міста Києва, в тому числі і об`єкти, які розташовані на острові Труханів (інформація Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 28.10.2022 № 077- 3674; інформація комунального підприємства по утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" від 26.10.2022 № 077/221-2537 та від 23.11.2022 № 077/221-2768).

Отже, з наведеного вбачається, що розташоване на острові Труханів майно перебуває у віданні КП "Плесо", земельні ділянки під майном в силу закону є землями комунальної власності та перебувають у фактичному користуванні вказаного підприємства.

За даними Публічної кадастрової карти України та Державного земельного кадастру України земельна ділянка площею 5,4897 га, кадастровий номер 8000000000:66:438:0004, розташована у місті Києві на території острова Труханів, належить до земель водного фонду, належить до земель водного фонду з цільовим призначенням - для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та має особливу екологічну цінність, є власністю територіальної громади столиці та зарезервована під заповідання.

Власником цієї земельної ділянки є територіальна громада столиці в особі Київської міської ради в силу норм ст. 83 Земельного кодексу України.

Прокурор зазначає, що на даний час право власності територіальної громади міста Києва на острів порушено через незаконну реєстрацію 02.03.2021 на його території за компанією ІНСПІРЕЙШН СОЛЮШНЗ С.А. (INSPIRATION S.A.) (далі також - відповідач 1, Компанія) права власності на майно площами 841 кв.м. та 750,0 кв.м. на земельній ділянці 5,4897 га, кадастровий номер 8000000000:66:438:0004 за адресою: вул. Труханівська, буд. 2-А, м. Київ.

Так, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. про державну реєстрацію прав та обтяжень від 02.03.2022, індексний номер: 56893823 здійснено реєстрацію права власності (внесено запис) за компанією ІНСПІРЕЙШН СОЛЮШНЗ С.А. (INSPIRATION S.A.) на майно - група нежитлових приміщень № 2 площею 841 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Труханівська, будинок 2-А (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:66:438:0004). Підставою для державної реєстрації визначено договір купівлі-продажу серія та номер 110, виданий 02.03.2021.

Також, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. про державну реєстрацію прав та обтяжень від 02.03.2022, індексний номер: 56893692 здійснено реєстрацію права власності (внесено запис) за компанією ІНСПІРЕЙШН СОЛЮШНЗ С.А. (INSPIRATION S.A.) на майно - група нежитлових приміщень № 1 площею 750,1 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Труханівська, будинок 2-А (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:66:438:0004). Підставою для державної реєстрації визначено договір купівлі-продажу серія та номер 109, виданий 02.03.2021.

Компанія здійснила реєстрацію права власності на майно на острові наступним чином.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 09.12.2013 у справі № 754/20890/13 визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Каргоніс Груп" (далі також - ТОВ "Каргоніс Груп") право власності на нежитлову будівлю загальною площею 1 592,5 кв. м. на вул. Труханівська, 2-А у м. Києві.

Зазначеним товариством у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.12.2013 здійснено реєстрацію (номер запису 4007285) за собою права власності на об`єкт нерухомого майна загальною площею 1 592,5 кв. м. за адресою: вул. Труханівська, 2-А, м. Київ (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 252015980000).

У подальшому між ТОВ "Каргоніс Груп" (продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Екобудінвестмент" (далі також - ТОВ "Екобудінвестмент") (покупець) 24.02.2014 та 03.03.2014 укладено два договори купівлі-продажу, зареєстровані у реєстрі за № 712 та за № 771 відповідно, по 1/2 частки нежитлової будівлі, розташованої за вказаною адресою (загальна площа нежитлової будівлі, по 1/2 частки якої відчужується становить 1 592,5 кв. м).

ТОВ "Екобудінвестмент" 24.02.2014 та 03.03.3014 зареєстровано за собою право власності на вказаний об`єкт по 1/2 його частини (номер запису 4771751 та номер запису 4856843 відповідно).

Між ТОВ "Екобудінвестмент" (продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Рост-Інвестмент" (далі також - ТОВ "Рост-Інвестмент") (покупець) 13.03.2014 та 14.03.2014 укладено два договори купівлі-продажу (зареєстровані у реєстрі за № 883 та за № 902 відповідно) щодо 1/2 частки нежитлової будівлі (кожен), розташованої за вказаною адресою (загальна площа нежитлової будівлі, по 1/2 частки якої відчужується становить 1 592,5 кв. м).

ТОВ "Рост-Інвестмент" 13.03.2014 та 14.03.2014 зареєстровано за собою право власності на вказаний об`єкт по 1/2 його частини (номер запису 4969126 та номер запису 4985492 відповідно).

Надалі ТОВ "Рост-Інвестмент" за двома договорами купівлі-продажу від 26.11.2020 (зареєстровані у реєстрі за № 7832 та за № 7835) відчужено по 1/2 частини зазначеної нежитлової будівлі на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Право власності на вказане майно (розмір частки - 1/2 об?єкта нерухомості) ОСОБА_1 26.11.2020 зареєстровано за собою (номер запису 39397824).

Крім того, право власності на вказане майно (розмір частки - 1/2 об`єкта нерухомості) ОСОБА_2 26.11.2020 зареєстровано за собою (номер запису 39398016).

Відповідно до Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, складеного 27.11.2020 за № 159 Фізичною особою-підприємцем Левко Т.Г., а також відповідно до Технічних паспортів на групу нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 , виготовлених 27.11.2020 Фізичною особою-підприємцем Левко Т.Г. на замовлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , із загальної площі нежитлової будівлі 1 592,5 кв. м 1/2 частки - група нежитлових приміщень площею 750,1 кв. м. належить на праві власності ОСОБА_2 (як 1 ціла) та 1/2 частки - група нежитлових приміщень площею 841 кв. м. належить на праві власності ОСОБА_1 (як 1 ціла).

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв`язку із поділом об`єкта нерухомого майна право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на майно 08.12.2020 погашено та об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 252015980000 закрито.

Так, ОСОБА_1 08.12.2020 зареєстровано (номер запису 39654642) за собою право власності на майно - нежитлові приміщення площею 841 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта 2246205380000).

ОСОБА_2 08.12.2020 зареєстровано (номер запису 39654265) за собою право власності на майно - нежитлові приміщення площею 750,1 кв. м. реєстраційний номер об`єкта 2246183880000).

Надалі між ОСОБА_1 (продавець) та Громадською організацією "Труханів Гай" (далі також - відповідач 2, ГО "Труханів Гай" ) (покупець) 09.02.2021 укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень площею 841 кв. м. на АДРЕСА_1 (зареєстровано у реєстрі за № 1059).

ОСОБА_2 у свою чергу за договором пожертви від 09.02.2021 відчужено на користь Громадської організації "Труханів Гай" нежитлові приміщення площею 750,1 кв. м. на АДРЕСА_1 (зареєстровано у реєстрі за № 1056).

Громадською організацією "Труханів Гай" 09.02.2021 зареєстровано за собою право власності на майно площами 841 кв. м. та 750,1 кв. м. (номери записів 40474568 та 40474442 відповідно).

У подальшому ГО "Труханів Гай" за договорами купівлі-продажу від 02.03.2021 відчужено зазначені нежитлові приміщення площами 841 кв. м. та 750,1 кв. м. на користь компанії ІНСПІРЕЙШН СОЛЮШНЗ С.А. (INSPIRATION S.A.) (договори зареєстровані у реєстрі за № 110 та № 109 відповідно).

Компанією 02.03.2021 зареєстровано за собою право власності на майно площами 841 кв. м. та 750,1 кв. м. (номери записів 40807189 та 40807073 відповідно).

За договором іпотеки від 16.06.2021 відповідачем 1 (іпотекодавець) передано вказані нежитлові приміщення в іпотеку ГО "Труханів Гай" (іпотекодержатель) (договір зареєстрований в реєстрі за № 428; заборона про відчуження майна площею 750,1 кв. м. зареєстрована в реєстрі за № 429; заборона про відчуження майна площею 841 кв. м. зареєстрована в реєстрі за № 430).

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.06.2021 зареєстрована іпотека щодо майна площами 841 кв. м. та 750,1 кв. м. (номери записів 42545518 та 42545444 відповідно).

Також згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 20.07.2021 додано земельну ділянку місця розташування - 8000000000:66:438:0004 під майном площами 841 кв. м та 750,1 кв. м на вул. Труханівська, 2-А у м. Києві .

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор зазначає, що ТОВ "Каргоніс Груп" не було та не є законним власником майна площею 1 592,5 кв. м., адже в будь-якому випадку за відсутності належних правовстановлюючих документів на ці будівлі, судове рішення жодним чином не породжує та не підтверджує права власності вказаного товариства на майно.

Разом з тим, прокурор зазначає, що на даний час право власності на вказане майно на острові Труханів зареєстровано за Компанією.

Проте рішень про передачу у власність чи користування будь-яким особам спірної земельної ділянки Київською міською радою не приймалось. Поштова адреса вул. Труханівська, 2-А у м. Києві Департаментом містобудування та архітектури КМДА не присвоювалася жодному об`єкту нерухомості на острові Труханів.

При цьому згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:66:438:0004 місця розташування майна площами 841 кв. м. та 750,1 кв. м. на вул. Труханівська, 2-А у м. Києві додано до реєстру лише 20.07.2021.

Прокурор в свою чергу вказує, що на спірній земельній ділянці майна площею 1 592,5 кв.м. не існувало та на даний час не існує.

При цьому прокурор вказує, що старшим слідчим відділу розслідування злочинів проти довкілля СУ ГУНП у м. Києві Тхоренком Я.Р. із залученням спеціалістів КП "Київський інститут земельних відносин", КП "Плесо" 22.12.2022 проведено огляд місця події, а саме земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:66:438:0004 та 8000000000:66:438:0033 на острові Труханів.

За наслідками огляду складено відповідний Протокол огляду місця події та Технічний звіт щодо вишукувальних робіт при здійсненні моніторингу земель та контролю за їх використанням і охороною - матеріали топографо-геодезичних та вишукувальних робіт земельних ділянок за адресою: Труханів острів у Дніпровському районі міста Києва на території земельних ділянок, кадастрові номери яких: 8000000000:66:438:0004 та 8000000000:66:438:0033 (далі - Технічний звіт ділянок острова Труханів).

Як встановлено в ході огляду, а також підтверджено вказаним Технічним звітом, на спірній земельній ділянці майна площею 1 592,5 кв. м. не існує. На зазначеній території наявні лише будівлі та споруди, які за конфігурацією є іншими (значно меншими), аніж майно площею 1 592,5 кв. м. Зазначені будівлі перебувають у користуванні КП "Плесо".

А відтак, враховуючи наведене, Заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду з даним позовом та просить суд:

- усунути перешкоди Київській міській раді у розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:66:438:0004 шляхом скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.03.2021, індексний номер: 56893823, та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності Інспірейшн Солюшнз С.А. на майно - група нежитлових приміщень № 2 площею 841 кв. м за адресою: місто Київ, вулиця Труханівська, будинок 2-А (кадастровий номер земельної ділянки місця розташування: 8000000000:66:438:0004), номер запису про право власності: 40807189, з одночасним припиненням права власності Інспірейшн Солюшнз С.А. на нього;

- усунути перешкоди Київській міській раді у розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:66:438:0004 шляхом скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.03.2021, індексний номер: 56893692, та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності Інспірейшн Солюшнз С.А. на майно - група нежитлових приміщень № 1 площею 750,1 кв.м за адресою: місто Київ, вулиця Труханівська, будинок 2-А (кадастровий номер земельної ділянки місця розташування: 8000000000:66:438:0004), номер запису про право власності: 40807073, і одночасним припиненням права власності Інспірейшн Солюшнз С.А. на нього;

- усунути перешкоди Київській міській раді у розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:66:438:0004 шляхом закриття в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділу та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна - група нежитлових приміщень № 2 загальною площею 841 кв.м, адреса: місто Київ, вулиця Труханівська, будинок 2-А , з реєстраційним номером 2246205380000, відомості про відкриття якого внесено до реєстру 11.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нофенком Д.В., індексний номер рішення 55647598;

- усунути перешкоди Київській міській раді у розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:66:438:0004 шляхом закриття в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділу та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна - група нежитлових приміщень № 1 загальною площею 750,1 кв.м, адреса: місто Київ, вулиця Труханівська, будинок т.д . з реєстраційним номером 2246183880000, відомості про відкриття якого внесено до реєстру 11.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нофенком Д.В., індексний номер рішення 55647011;

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги прокурора підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прокуратуру", на прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

У ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" зазначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно зі ст. 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Суд зазначає, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяви самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений держави здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема, щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносин.

Якщо підстави для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачено абзацами 3-м і 4-м частини четвертої статті 23-ї закону застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави здійснює або не належним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження такого захисту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.

В даному випадку, орган, який мав би здійснювати захист порушених інтересів держави, неналежним чином виконує свої обов`язки щодо захисту та поновлення цих інтересів.

На Київську міську раду, як власника, покладено обов`язок самостійно та через свій виконавчий орган контролювати збереження земельних ділянок територіальної громади міста Києва, відстежувати стан їх використання та перевіряти за допомогою доступних джерел, чи не має місце порушення прав та інтересів територіальної громади на це майно.

Саме Київська міська рада, як власник, зобов`язана вживати заходи щодо сумлінного та добросовісного управління довіреним їй комунальним майном, забезпечувати його ефективне використання, контролювати стан збереження, а у випадку порушення іншими особами права власності територіальної громади - невідкладно реагувати.

Проте, як встановлено, Київська міська рада усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, однак належний захист інтересів держави свідомо не здійснює.

Вказане підтверджується, зокрема, листами Київської міської прокуратури від 30.08.2022 № 12-420вих-22, від 30.08.2022 № 12-421вих-22, від 12.10.2022 № 12-562вих-22; листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 31.08.2022 № 057031-10560; листом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 09.09.2022 № 062/-1-09-3607; листами Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 09.09.2022 № 077-2704; від 28.10.2022 № 077-3674.

З указаного листування вбачається, що Київській міській раді як власнику земельної ділянки тривалий час, а саме з 2021 року, було відомо про порушення інтересів територіальної громади на територію острова, однак належних заходів реагування не вживалося.

Більше того, Київська міська рада у серпні 2022 року просила Київську міську прокуратуру вжити заходи цивільно-правового характеру на захист інтересів територіальної громади столиці (лист Департаменту земельних ресурсів КМДА від 31.08.2022 № 057031-10560).

Також у 2021 році зверталась до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом про ТОВ "Каргоніс Груп" та інших про розірвання договорів купівлі-продажу, інвестиційних договорів та скасування державної реєстрації. Однак, ухвалою вказаного суду від 29.10.2021 у справі № 755/17854/21 позовну заяву повернуто у зв`язку з допущеними процесуальними порушеннями при поданні позову до суду та неусуненням таких недоліків на вимогу суду.

Окрім того, Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (КМДА) у 2021 році оскаржувалось в апеляційному порядку рішення Деснянського районного суду міста Києва від 09.12.2013 у справі № 754/20890/13-ц, яким за ТОВ "Каргоніс Груп" визнано право власності на майно площею 1 592,5 кв. м на острові Труханів. Постановою Київського апеляційного суду від 24.02.2021 апеляційну скаргу задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову ТОВ "Каргоніс Груп" відмовлено.

Прокурор у позовній заяві зазначив, про те, що необхідність вжиття прокуратурою відповідних заходів, спрямованих на захист інтересів держави в даному випадку, обумовлена тривалою бездіяльністю уповноваженого органу - Київської міської ради у правовідносинах, пов`язаних з ефективним використанням земель з особливим статусом.

Враховуючи викладені прокурором у позовній заяві обставини та беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, суд дійшов висновку, що Заступником керівника Київської міської прокуратури обґрунтовано та з дотриманням вимог ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" подано позовну заяву в інтересах держави в особі Київської міської ради до Громадської організації "Труханів Гай" про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Стаття 321 Цивільного кодексу України також передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

З аналізу вказаних норм вбачається, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, окрім випадків спеціально передбачених законом.

Щодо наявності у ТОВ "Каргоніс Груп" права власності на спірну земельну ділянку, суд зазначає наступне.

Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17 (провадження № 12-234гс18), а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №925/1121/17, від 17.04.2019 у справі №916/675/15, від 22.12.2021 у справі №917/1970/20, від 10.11.2021 у справі №911/2216/19, від 10.11.2021 у справі №916/1988/20, від 04.11.2021 у справі №725/3303/16-ц, від 04.11.2021 у справі №927/934/20, тобто є сталою правовою позицію касаційного суду.

Як зазначалось вище, первинна реєстрація права власності на майно загальною площею 1 592,5 кв. м на спірній земельній ділянці проведена 20.12.2013 за ТОВ "Каргоніс Груп" на підставі рішення Деснянського районного суду міста Києва від 09.12.2013 у справі №754/20890/13, яким за вказаним товариством визнано право власності на майно.

Разом з цим, указана справа розглядалась Деснянським районним судом міста Києва без залучення власника спірної земельної ділянки - Київської міської ради (на якій право власності на майно площею 1 592,5 кв. м було визнано судом за ТОВ "Каргоніс Груп").

Суд зазначає, що рішення суду у справі, в якій особа не була відповідачем, не створює для цієї особи правових наслідків, тому таке рішення суду не спричиняє припинення права власності цієї особи.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц.

Ухвалене у справі судове рішення за жодних обставин не може бути протиставлене особі, яка не брала участі у цій справі. Зокрема, судове рішення про задоволення позову стосується особи, відносно якої ухвалено це рішення, і не визначає права чи обов`язки інших осіб.

Аналогічного висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла також в ухвалі від 07.04.2020 у справі № 504/2457/15-ц та в постанові від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (п. 10.28), незалежно від того чи було таке рішення в подальшому оскаржене і скасоване.

Отже, наявність рішення Деснянського районного суду міста Києва від 09.12.2013 у справі № 754/20890/13 не може свідчити про добросовісне набуття ТОВ "Каргоніс Груп" права власності на нерухоме майно на острові Труханів, а також не позбавляє власника спірної земельної ділянки (позивача) прав на цю землю.

Крім того, у ТОВ "Каргоніс Груп" не було та на даний час немає належних документів, які підтверджують його право користування або володіння нерухомим майном площею 1 592,5 кв. м та спірною земельною ділянкою.

Більш того, як вказувалося судом, старшим слідчим відділу розслідування злочинів проти довкілля СУ ГУНП у м. Києві Тхоренком Я.Р. із залученням спеціалістів КП "Київський інститут земельних відносин", КП "Плесо" 22.12.2022 проведено огляд місця події, а саме земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:66:438:0004 та 8000000000 :66:438:0033 на острові Труханів.

Крім цього, як встановлено у постанові Київського апеляційного суду від 24.02.2021 у справі № 754/20890/13, згідно з лисом Департаменту комунальної власності м. Києва від 13 березня 2019 року, відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 15 жовтня 1996 року №1641 "Про реорганізацію Управління парків та установ дозвілля" та на підставі наказу Департаменту комунальної власності м. Києва від 18 жовтня 2016 року №505 "Про внесення змін до наказу Головного управління житлового господарства та майна міста від 04 квітня 1997 року № 30 "Про передачу основних фондів комунальної власності м. Києва" нежитлова будівля на вул. Труханівській, 2, площею 480 кв.м., належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та закріплена за КП "Плесо" на праві господарського відання. Згідно з листом КП Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" від 26 листопада 2020 року повідомлено про те, що нежитлова будівля площею 480 кв.м., розташована за адресою м. Київ, Дніпровський район, вул. Труханівська, 2 (код земельної ділянки 8000000000:66:438:0033), належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та закріплена за КП "Плесо" на праві господарського відання відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1641 від 15 жовтня 1996 року. КП "Плесо" не передавало та не погоджувало передачу у власність фізичним чи юридичним особам зазначену спірну нежитлову будівлю.

Постановою Верховного Суду від 29.03.2023 у справі № 754/20890/13 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каргоніс Груп" залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року залишено без змін.

Суд вказує, що за змістом ч. 4, 5 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Таким чином, суд зазначає, що вказані обставини не підлягають доказуванню.

Разом з тим, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно за ТОВ "Каргоніс Груп" на підставі зазначеного судового рішення зареєстровано право власності на майно площею 1 592,5 кв. м. за адресою: місто Київ, вулиця Труханівська, будинок 2-А.

На даний час право власності на вказане майно на острові Труханів зареєстровано за відповідачем 1.

Однак, рішень про передачу у власність чи користування будь-яким особам спірної земельної ділянки Київською міською радою не приймалось. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Більш того, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:66:438:0004, місця розташування майна площами 841 кв. м. та 750,1 кв. м. на вул. Труханівська, 2-А у м. Києві, додано до реєстру лише 20.07.2021.

Так, після реєстрації 20.12.2013 за собою права власності на майно ТОВ "Каргоніс Груп" відчужено зазначене майно на користь ТОВ "Екобудінвестмент" на підставі договорів купівлі-продажу від 24.02.2014 № 712 та від 03.03.2014 № 771.

В подальшому, ТОВ "Екобудінвестмент" майно по 1/2 його частки відчужено за правочинами від 13.03.2014 № 883 та від 14.03.2014 № 902 на користь ТОВ "Рост-Інвестмент", яким майно (по 1/2 частки) за договорами купівлі-продажу від 26.11.2020 № 7832 та № 7835 відчужено по 1/2 частини зазначеної нежитлової будівлі на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2

ОСОБА_1 08.12.2020 зареєстровано (номер запису 39654642) за собою право власності на майно - нежитлові приміщення площею 841 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта 2246205380000).

За змістом ст. 316, 317, 319 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За приписом ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 655, 658 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 729 Цивільного кодексу України, пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою статті 720 цього Кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети. До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (ст. 717 Цивільного кодексу України).

Отже, з аналізу норм законодавства вбачається, що право розпорядження майном на підставі будь-яких цивільно-правових угод належить виключно власникові майна. І навпаки, у разі якщо особа не є власником майна, вона не має права розпоряджатися майном, що не належить їй.

Враховуючи, що ТОВ "Каргоніс Груп" не було законним власником майна площею 1 592,5 кв. м на спірній земельній ділянці, вказане товариство не могло реєструвати за собою право власності на майно та відповідно розпоряджатись ним, зокрема, шляхом продажу його третім особам.

Аналогічні положення законодавства щодо права особи на розпорядження майном діють також і при укладенні договорів іпотеки.

Так, за ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов?язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 5 цього Закону, предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Отже, ані ТОВ "Каргоніс Груп", ані інші особи з ланцюга відчуження та реєстрації майна на вул. Труханівська, 2-А у м. Києві не були належними власниками майна, а реєстрація права на таке майно здійснена всупереч вимог законодавства (з огляду на норми ст. 11, 316, 317, 319, 321, 328, 626, 655, 658, 729 Цивільного кодексу України ст. 1, 5, 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Крім того, як зазначалося судом вище, майна площею 1 592,5 кв. м. фактично не існує, що підтверджується проведеним 22.12.2022 оглядом місця події та доданим до нього Технічним звітом ділянок острова Труханів.

Всі цивільно-правові угоди щодо майна є нікчемними, у жодної з осіб не існувало права власності на майно.

Відтак неіснуюче право власності на об`єкт нерухомості не породжує й прав щодо розпорядження майном, у тому числі щодо надання його в іпотеку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/15993/16.

При цьому суд вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як передбачено ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За умовами ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно з ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Враховуючи наведене, увесь зазначений вище ланцюг переходу права власності на майно площею 1 592,5 кв. м. на острові Труханів за цивільно-правовими угодами вказує на нікчемність таких угод, оскільки особи, які нібито розпоряджались майном, достовірно знали, що такого майна не існує, вони не були його належними власниками, вони також не мали належно оформленого права користування чи власності на земельну ділянку під зареєстрованим майном (що вбачається з укладених ними договорів та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), а вказані угоди щодо відчуження майна фактично були спрямовані на заволодіння спірної земельної ділянки на острові Труханів.

Таким чином, усі зазначені вище правочини порушують публічний порядок, адже їх укладення було спрямовано на заволодіння майном територіальної громади столиці - частиною території острова Труханів, на якій зареєстровано право власності на майно, а відтак в силу наведених вище судом норм законодавства, указані угоди є нікчемними.

При цьому суд вказує, що недійсність певного правочину встановлена законом, вимога про визнання його недійсним за загальним правилом не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).

Верховний Суд неодноразово доходив висновку про те, що визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

Така правова позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2019 у справі № 916/3156/17, від 10.04.2019 у справі Nє 463/5896/14-ц, від 20.07.2022 у справі № 923/196/20.

Тобто, ефективний спосіб захисту зводиться до застосування наслідків нікчемності правочину.

Враховуючи неправомірність первісної реєстрації права власності на нерухоме майно на острові Труханів за ТОВ "Каргоніс Груп", а також нікчемність усіх цивільно-правових угод щодо цього майна, рішення про державну реєстрацію прав на вказане майно підлягають скасуванню, що по суті є застосуванням наслідків нікчемних правочинів.

Так суд вказує, що статтею 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Крім того, необхідно зазначити, що навіть у випадку, якщо буде встановлено, що суб`єкт державної реєстрації прав правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права (зокрема, для державної реєстрації подані всі необхідні документи, які вимагаються відповідно до закону, та відсутні встановлені законом підстави для відмови в державній реєстрації права), це не є перешкодою для задоволення позову.

Така позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 915/127/18 та Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 915/572/17.

Враховуючи неправомірність первинної реєстрації права власності на майно на спірній земельній ділянці, нікчемність цивільно-правових угод, а також неправомірність подальших реєстрацій щодо майна, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.03.2021, індексний номер: 56893823 та від 02.03.2021, індексний номер: 56893692, а також здійснена на їх підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно державна реєстрація права власності за Компанією на майно група нежитлових приміщень № 2 площею 841 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:66:438:0004) та група нежитлових приміщень № 1 площею 750,1 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Труханівська, буд. 2-А (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:66:438:0004) підлягають скасуванню з одночасним припиненням прав.

Також, з огляду на вищевказане, підлягають скасуванню рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.06.2021, індексні номери 58795758 та 58795650, та здійснені на їх підставі записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про іпотеку - номери записів 42545518 та 42545444, вчинених на підставі договору іпотеки від 16.06.2021 № 428.

Щодо вимог прокурора про закриття розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділу та реєстраційної справи на спірні об`єкти нерухомого майна, суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, в силу норм ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у разі скасування відповідної державної реєстрації права власності на майно за відповідачем відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації. Тобто, мають бути поновлені права попередніх "власників" майна.

Таким чином, саме лише скасування реєстрації права власності відповідача 1 на майно не призведе до ефективного поновлення права територіальної громади на земельну ділянку на території острова Труханів.

Особа, чиї права порушені, повинна мати можливість обирати якомога найефективніший, найпростіший та найлегший спосіб захисту свого порушеного права.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 916/3674/19, до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.

Суд зазначає, що чинне законодавство наділяє суд правом визначати спосіб захисту, який не суперечить закону.

Якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Аналогічні висновки щодо способу захисту порушеного права/інтересу викладено у постанові Верховного Суді від 16.11.2022 у справі № 395/520/21.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 395/520/21, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17; від 11.09.2018у справі № 905/1926/16; від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц; від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц; від 06.04.2021 у справі № 925/642/19 та інших).

При цьому, слід враховувати, що застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (такі правові висновки наведено у постанові Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 395/520/21, постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18).

Отже, враховуючи наведені норми законодавства, в даному випадку саме закриття відповідного розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи щодо майна загальною площею 1 592,5 кв. м. на спірній земельній ділянці буде ефективним способом захисту, який не суперечить закону, і реально захистить порушені інтереси/права держави та територіальної громади столиці на територію острова Труханів, а також не дасть можливості будь-яким особам з указаного ланцюга правочинів порушити такі права повторно, що в свою чергу виключить необхідність повторного звернення до суду.

Таким чином, вимоги прокурора про усунення перешкод власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:66:438:0004 шляхом закриття в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно розділу та реєстраційної справи на об`єкти нерухомого майна, а саме групу нежитлових приміщень № 2 загальною площею 841 кв. м., адреса: місто Київ, вулиця Труханівська, будинок 2-А , з реєстраційним номером 2246205380000, відомості про відкриття якого внесено до Реєстру 11.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нофенком Д.В., індексний номер рішення 55647598 та групу нежитлових приміщень № 1 загальною площею 750,1 кв. м., адреса: місто Київ, вулиця Труханівська, будинок 2-А , з реєстраційним номером 2246183880000, відомості про відкриття якого внесено до Реєстру 11.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нофенком Д.В., індексний номер рішення 55647011 - підлягають задоволенню судом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати Київської міської прокуратури по сплаті судового збору покладаються на відповідачів в рівних частках у зв`язку з задоволенням позову.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (Seryavin others vs. Ukraine) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду у справах №910/13407/17 та №915/370/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як законодавчо необґрунтовані та безпідставні.

Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Усунути перешкоди Київській міській раді у розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:66:438:0004 шляхом скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.03.2021, індексний номер: 56893823, та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ІНСПІРЕЙШН СОЛЮШНЗ С.А. (INSPIRATION S.A.) на майно - група нежитлових приміщень № 2 площею 841 кв. м. за адресою: місто Київ, вулиця Труханівська, будинок 2-А (кадастровий номер земельної ділянки місця розташування: 8000000000:66:438:0004), номер запису про право власності: 40807189, з одночасним припиненням права власності ІНСПІРЕЙШН СОЛЮШНЗ С.А. (INSPIRATION S.A.) на нього.

3. Усунути перешкоди Київській міській раді у розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:66:438:0004 шляхом скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.03.2021, індексний номер: 56893692, та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ІНСПІРЕЙШН СОЛЮШНЗ С.А. (INSPIRATION S.A.) на майно - група нежитлових приміщень № 1 площею 750,1 кв. м за адресою: місто Київ, вулиця Труханівська, будинок 2-А (кадастровий номер земельної ділянки місця розташування: 8000000000:66:438:0004), номер запису про право власності: 40807073, з одночасним припиненням права власності ІНСПІРЕЙШН СОЛЮШНЗ С.А. (INSPIRATION S.A.) на нього.

4. Усунути перешкоди Київській міській раді у розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:66:438:0004 шляхом закриття в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділу та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна - група нежитлових приміщень № 2 загальною площею 841 кв. м., адреса: місто Київ, вулиця Труханівська, будинок 2-А , з реєстраційним номером 2246205380000, відомості про відкриття якого внесено до Реєстру 11.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нофенком Д.В., індексний номер рішення 55647598.

5. Усунути перешкоди Київській міській раді у розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:66:438:0004 шляхом закриття в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділу та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна - група нежитлових приміщень № 1 загальною площею 750,1 кв. м., адреса: АДРЕСА_1 , з реєстраційним номером 2246183880000, відомості про відкриття якого внесено до Реєстру 11.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нофенком Д.В., індексний номер рішення 55647011.

6. Усунути перешкоди Київській міській раді у розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:66:438:0004 шляхом скасування рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.06.2021, індексні номери 58795758 та 58795650, та здійснених на їх підставі записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про іпотеку - номери записів 42545518 та 42545444, вчинених на підставі договору іпотеки від 16.06.2021 № 428.

7. Стягнути з Громадської організації "Труханів Гай" (04070, м. Київ, Паркова дорога, 14, ідентифікаційний код 43978616) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, ідентифікаційний код 02910019) 6 202 (шість тисяч двісті дві) грн 50 коп. судового збору.

8. Стягнути з ІНСПІРЕЙШН СОЛЮШНЗ С.А. (INSPIRATION S.A.) (50-я Стріт, Глобал Плаза Тауер, 19-й поверх, офіс Н, місто Панама, Республіка Панама, реєстраційний номер 803780) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, ідентифікаційний код 02910019) 6 202 (шість тисяч двісті дві) грн 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.04.2024.

Суддя О.В. Мандриченко


Суд	Господарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	26.03.2024
Оприлюднено	22.04.2024
Номер документу	118482006
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин

Мандриченко О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 26.03.2024 по справі 910/64/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/64/23

Рішення від 26.03.2024

Рішення
від 26.03.2024 по справі 910/64/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА